На жаль, ця норма є "мертвою". В жодному судовому процесі, в яких мені доводилося приймати участь, жоден суддя жодного разу не обмовився про порядок дослідження доказів. І саме поняття "дослідження" нашими суддями на практиці зведене нанівець. У судах будь-яких інстанцій та юрисдикцій головуючий у засіданні скоромовкою щось мимрить собі під ніс, гортаючи сторінки з матеріалами справи, і це на його думку та його колег є тим самим дослідженням. Дослідники ви мої! Мені неодноразово доводилося вступати в суперечки з нашими горе-суддями, принаймі намагався вимусити їх вислухати мою думку з приводу того чи іншого письмового доказу, але все це мало наслідки, як горохом об стінку. Інші учасники процесу мовчки спостерігали за суперечкою. Так вони навчені, так вони виховані, діють бездумно, інстинктивно, як мурашки у великому мурашнику. Дивно, що світила юридичної науки з цього приводу не б\\\'ють в набат, у них не виникають ні сумніви, ні тривога щодо стану правосуддя в Україні. Захищають собі потихеньку дисертації і почивають на лаврах.