'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: КААС: про визнання нечинним та скасування рішення ОМС (як регуляторного акту)  (Прочитано 8678 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


  Справа: №   2а-52/10                            Головуючий у 1-й інстанції:    Майбороди С.М.   

Суддя-доповідач:  Романчук О.М


  У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

                Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                   Романчук О.М.,

Суддів:                                                              Собківа Я.М.,

Сорочка Є.О.                     

               при секретарі:                                                   Воронець Н.В.,                     

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Боромиківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконкому Боромиківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, комунального підприємства "Сновське" Боромиківської сільської ради про визнання нечинним та скасування рішення органу місцевого самоврядування ,-

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання нечинним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2010 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про направлення справи для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з’явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв’язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 26 жовтня 2005 року рішенням виконавчого комітету Боромиківської сільської ради № 42 «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги комунального підприємства «Сновське»для жителів житлового масиву с. Снов`янка, було затвердженно та впровадженно тарифи з 01.10. 2005 року на послуги з застосуванням тарифів ЗАТ «Менський комунальник»м.Мена, зважаючи на подібність комунікацій та очисних споруд з показником по квартплаті за 1 кв.м. 0,45 грн., які були запропоновані Комунальним підприємством «Сновське»Боромиківської сільської ради.

Позивачка, ОСОБА_3, не погоджуючись з вказаним рішенням просила його скасувати.

Відповідно до п.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін-тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є одним з видів житлово-комунальних послуг. Порядок формування та затвердження цін-тарифів на житлово-комунальні послуги визначається ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в якому зазначається, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року був затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який визначає механізм формування тарифів на послуги з   утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб’єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги, з наведенням відповідних формул щодо розрахунків. В даному Порядку зазначено, що розмір тарифів визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг. А отже є недопустимим запроваджувати тарифи, які використовуються в іншому районі, посилаючись на подібність комунікацій та очисних споруд.

Разом з цим, в рішенні містяться посилання на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому приймаючи вказане рішення Боромиківська сільська рада порушила вимоги зазначеного Закону, оскільки Боромиківською сільською радою не було   підготовлено аналізу регуляторного впливу та не оприлюднено проекти регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об’єднань, а безпідставно ухвалив 26 жовтня 2005 року оскаржуване рішення, при цьому зазначивши про затвердження та запровадження тарифів з 01 жовтня 2005 року, не врахувавши порядку та строків вступу прийнятого акту в законну силу.

Відповідно ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушенням.

Однак, відповідачем не було надано відповідних доказів оприлюднення проекту регуляторного акту і взагалі оприлюднення оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Рішення нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, а саме, що оскаржуване позивачем рішення офіційно не оприлюднене та не набрало законної сили, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення виконавчого комітету Боромиківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 42 від 26 жовтня 2005 року «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги комунального підприємства «Сновське»для жителів житлового масиву с. Сновянка»в частині затвердження з 01.10.2005 року тарифу по квартирній платі в розмірі 0,45 грн. за кв.м. слід визнати нечинним та скасувати.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

  У Х В А Л И В :

  Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Боромиківської сільської ради залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий суддя:

 Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13611066

     
« Останнє редагування: 15 Березня 2011, 19:39:07 від Перо »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Справа № 2а-52/2010

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

        12 березня 2010 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді: Майбороди С.М.,

при секретарі:           Головач О.М.,

з участю позивача –   ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4                     

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до виконкому ОСОБА_5 сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, комунального підприємства «Сновське» ОСОБА_5 сільської ради про визнання нечинним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

встановив:

         ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення ОСОБА_5 сільської ради № 42 від 26 жовтня 2005 року в частині затвердження з 01.10.2005 року тарифу по квартирній платі в розмірі 0,45 грн. за кв.м., мотивуючи свої вимоги тим, що про оспорюване рішення їй стало відомо з позову до неї КП «Сновське» про стягнення боргу по квартирній платі 23 листопада 2009 року , в рішенні відсутнє обґрунтування затвердженого тарифу та останнє прийнято в порушення вимог ч.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В судовому засіданні позивачка та її представник  позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.   

Позивачка пояснила, що була зареєстрована та проживала за іншою адресою, а саме в іншій квартирі, про громадські збори її ніхто не повідомляв.

Представник позивачки суду пояснив, що в 2004 році був прийнятий Закон України «Про житлово-комунальні послуги», також Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 був затверджений порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в якому зазначається про врахування під час розрахунку нормативних витрат, що не було дотримано при прийнятті оспорюваного рішення.  Зазначив, що рішення виконкому ОСОБА_5 сільської ради було затверджено без проведення громадських зборів та не доведено населенню про зміну тарифів, а тариф розмірі 0.45 грн. був затверджений з власних міркувань та безпідставно взято за аналогією тарифи ЗАТ «Менський комунальник».

      Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради позовні вимоги не визнала та повідомила, що дані житлові будинки були передані на баланс ОСОБА_5 сільської ради, було створено КП «Сновське». Громадські збори скликались та населенню були доведені змінені тарифи .  Вважає, що рішення набрало законної сили з 01 жовтня 2005 року, оскільки в актовому залі були проведені збори населення. Пояснила, що прийняте рішення опубліковано не було.

     Представник КП «Сновське» позов не визнала, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого рішення, за яким населення сплачує комунальні послуги.

       Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.

     26 жовтня 2005 року рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради № 42 «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги комунального підприємства «Сновське» для жителів житлового масиву с. Снов»янка були затверджені та впроваджені тарифи з 01.10. 2005 року на послуги з застосуванням тарифів ЗАТ «Менський комунальник» м.Мена зважаючи на подібність комунікацій та очисних споруд з показником по квартплаті за 1 кв.м.  0,45 грн. ( а.с.15)

     Затверджені тарифи були запропоновані Комунальним підприємством «Сновське» ОСОБА_5 сільської ради, як вбачається з наданого в судове засідання листа від 17 жовтня 2005 року.( а.с.16)

     Відповідно до наданого розрахунку при визначенні тарифу на обслуговування житла та прибудинкової території з жовтня 2005 року враховувалась оплата праці технічного персоналу, нарахування на заробітну плату персоналу, вивіз сміття, електроенергія на освітлення, технічне обслуговування мереж теплопостачання, обов»язкові платежі. ( а.с.17)

     У відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з вимог ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень суди перевірять чи прийняті ( вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії),4) безсторонньо ( неупереджено), 5) добросовісно, 6) розсудливо, 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи прийняте рішення в сукупності наведених вимог, суд вважає, що воно прийнято з порушенням ряду норм чинного законодавства, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, без урахування прав особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно п.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/ тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є одним і видів житлово-комунальних послуг. Слід зауважити, що в чинному законодавстві відсутнє поняття «квартирна плата», як про то зазначається з оспорюваному рішенні. Порядок формування та затвердження цін/ тарифів на житлово-комунальні послуги визначається ст. 31 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», в якому зазначається, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець/ виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року був затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та   прибудинкових територій, який визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб»єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги, з наведенням відповідних формул щодо розрахунків. В даному Порядку зазначено, що розмір тарифів визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно- гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд  та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг. А отже є недопустимим запроваджувати тарифи, які використовуються в іншому районі, посилаючись на подібність  комунікацій та очисних споруд.  Представником відповідача в судове засідання не було надано відповідне економічне обґрунтування запропонованих до затвердження тарифів.

Крім того, в рішенні мається посилання на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», але суд вважає, що приймаючи оспорюване рішення виконавчий комітет ОСОБА_5 сільської ради порушив вимоги ст.ст. 5,8,9,33-35 вищезазначеного закону, оскільки не підготував аналіз регуляторного впливу та не оприлюднив проекти регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об»єднань, а безпідставно ухвалив 26 жовтня 2005 року оскаржуване рішення, при цьому зазначивши про затвердження та запровадження тарифів з 01 жовтня 2005 року, не врахувавши порядку та строків вступу прийнятого акту в законну силу.

Відповідно ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством  заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушенням.

Слід зазначити , що в судове засідання представником відповідача не було надано відповідних доказів оприлюднення проекту регуляторного акту і взагалі оприлюднення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Оскільки прийняте рішення не було доведено до громадян, інтересів яких воно стосувалось, в судовому засіданні позивачка зазначала, що дізналась про оскаржуване рішення після відкриття провадження у справі за позовом КП «Сновське» до неї про стягнення боргу, то судом не оговорювалось питання щодо застосування строків позовної давності, крім того відповідач не заявляв про необхідність їх застосування і справа розглянута по суті заявлених позовних вимог.

У відповідності до положень статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Рішення нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію. Отже оскаржуване рішення, оскільки воно офіційно не оприлюднене взагалі не набрало законної сили.

 Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а  рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 42 від 26 жовтня 2005 року «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги комунального підприємства «Сновське» для жителів житлового масиву с. Снов»янка» в частині затвердження з 01.10.2005 року тарифу по квартирній платі в розмірі 0,45 грн. за кв.м.  слід визнати нечинним та скасувати,  оскільки в судовому засідання знайшли підтвердження доводи позову щодо неправомірності прийнятого рішення та не відповідності положенням чинного законодавства, як таке що порушує права та законні інтереси особи.       

     Понесені у справі позивачкою судові витрати підлягають стягненню на її користь з місцевого бюджету Чернігівського району, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.   

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 72, 86, 94, 158-164 КАС України, Законом України «Про місцеве самоврядування» , Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,Законом України  «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»,     -

постановив:      

     Позовні вимоги  ОСОБА_1 до виконкому ОСОБА_5 сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, комунального підприємства «Сновське» ОСОБА_5 сільської ради про визнання нечинним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - задовольнити  .

      Визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 42 від 26 жовтня 2005 року «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги комунального підприємства «Сновське» для жителів житлового масиву с. Снов»янка» в частині затвердження з 01.10.2005 року тарифу по квартирній платі в розмірі 0,45 грн. за кв.м.   

     Стягнути з місцевого бюджету Чернігівського району на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.   

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

     Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду  через Чернігівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя                                                                                                            С.М.Майборода

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8726442
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Цитувати
.... Визнати нечинним та скасувати ...
БРЭД!
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email