Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Виклик до Президента по декриміналізації ст. 375 КК як засобу тиску на суд
https://sud.ua/ru/news/blog/151484-viklik-do-prezidenta-po-dekriminalizatsiyi-st-375-kk-yak-zasobu-tisku-na-sud

[Перо]

Непередбачувана неправосудність

Якщо кримінальний закон є неякісним, це дозволяє його свавільне тлумачення правоохоронними органами і порушує принцип правової визначеності. Такий аргумент проти існування покарання за завідоме неправосудне рішення має шанси переконати Конституційний Суд у необхідності прибрати ст.375 із Кримінального кодексу.

https://zib.com.ua/ua/140181-ks_zaklikali_obrizati_korotkiy_povodok_na_yakomu_trimayut_su.html

[Перо]

Законопроект щодо змін до статті 375 КК України: соцмережі продовжують обговорення
https://sud.ua/ru/news/social/169580-zakonoproekt-schodo-zmin-do-statti-375-kk-ukrayini-sotsmerezhi-prodovzhuyut-obgovorennya

[Перо]

КС скасував відповідальність суддів за завідомо неправосудні вироки
https://www.pravda.com.ua/news/2020/06/12/7255455/

[Перо]

Наслідки парадоксу скасування КС статті 375 КК озвучив учений-юрист

З прийняттям рішення щодо неконституційності статті 375 КК та відтермінуванням втрати чинності цієї статті на шість місяців, Конституційний Суд створив серйозні проблеми для правової системи України.

Таку думку в ексклюзивному коментарі виданню «Закон і Бізнес» висловив завідувач кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, радник CREDENCE, д.ю.н. Микола Погорецький:

- Існування кримінальної відповідальності судді за постановлення неправосудного рішення (ст. 375 КК), виходячи з позиції вітчизняного законодавця, є реалізацію одного із головних завдань кримінально-правової політики держави щодо протидії кримінальним правопорушенням, які вчиняються суддями у сфері правосуддя. Подібна норма є в багатьох країнах ЄС (Австрія, Німеччина, Польща та ін.). В окремих країнах ЄС (Болгарія та ін.) таке правопорушення розглядається як вид посадового злочину.

На жаль в Україні, особливо в останнє п’ятиріччя, за відсутності належних правових гарантій законності притягнення судді за постановлення неправосудного рішення, ст. 375 КК нерідко використовується правоохоронними органами, політиками й громадськістю для незаконного впливу на суддів. Певним підтвердженням цьому є також і сумна статистика останнього п’ятиріччя, яка демонструє, що незважаючи на значну динаміку збільшення в останні роки кількості зареєстрованих в Украйні кримінальних правопорушень за ст. 375 КК (у 2013 р. – 48, у  2014 р. – 106, а на сьогодні лише щодо так званих справ «майданівців»: за фактами незаконних арештів – понад  300, за фактами незаконного позбавлення водійських прав – близько 400), за весь час існування ст. 375 КК  маємо лише 12 вироків і лише 2 за останні 2 роки. Хоча подібна статистика спостерігається й щодо інших видів злочинів та свідчить також і про неналежний професійний рівень органів досудового розслідування та прокурорів.

Щодо оцінки рішення Конституційного Суду про відповідність Конституції країни (конституційності) ст. 375 КК, то я повністю погоджуюся з окремою думкою судді КСУ Сергія Саса, що це рішення КС є юридично непереконливим та базується на припущеннях й хибних судженнях.

А тому вважаю юридично й доктринально обґрунтованими та достатньо переконливими судження С.Саса щодо цього рішення КС, які викладені в його окремій думці, з якою раджу ознайомитися усім правникам.

В контексті цього рішення КСУ вважаю необхідним звернути увагу усіх правників, у тому числі й суддів КСУ, що такі правові терміни як «завідомість» та «неправосудність» є доктринальними. Вони є цілком зрозумілими  для фахівців, а тому їх доктринальні тлумачення не потребують правового закріплення. Такою є практика правових цивілізованих країн.

З прийняттям рішення КС щодо неконституційності статті 375 КК та відтермінуванням втрати чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення рішення Судом, КС створив серйозні проблеми для правової системи України і, передусім, для органів досудового розслідування, прокурорів та суддів, які мають такі основні правові наслідки:

По-перше, Верховна Рада, виходячи із Рішення КС , має у шестимісячний термін привести ст. 375 КК у відповідність до Конституції України та самого рішення.

По-друге, відкриті кримінальні провадження за ст. 375 КК впродовж шести місяців  мають розслідуватися, а також розглядатися судами. Компетентні органи, за наявності підстав, мають у цей період відкривати кримінальні провадження. Іншими словами, відтермінувавши втрату чинності ст. 375 КК, КС дозволив органам досудового розслідування та судам і далі застосовувати неконституційну норму.

По-третє, у разі, якщо Верховна Рада за цей час не приведе ст. 375 КК  у відповідність до Конституції, стаття втратить чинність з відповідними правовими наслідками.

Чи означає це, що після втрати чинності ст. 375 КК суддів неможливо буде притягнути до кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного рішення? Напевно, що ні. Кодекс містить інші норми, які дозволяють притягнути суддю за завідомо неправосудне рішення за наявності ознак відповідних злочинів (статті 366, 367, 368 КК та ін.).

Закон і Бізнес

https://zib.com.ua/ua/143092-naslidki_paradoksu_skasuvannya_konstituciynim_sudom_statti_3.html

[Перо]

Яка норма замінить статтю 375 Кримінального кодексу України

Конституційний Суд України визнав цю норму такою, що суперечить Основному Закону, але водночас зазначив про втрату нею чинності через шість місяців з дня ухвалення такого рішення.



Олександр Бабіков,

перший заступник Директора Державного бюро розслідувань

Останнім часом тема неконституційності статті 375 «Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» Кримінального кодексу України стала однією з найбільш обговорюваних серед правників.

Нагадаємо: 11 червня 2020 року Конституційний Суд України визнав цю норму такою, що суперечить Основному Закону України, але водночас зазначив про втрату нею чинності через шість місяців з дня ухвалення такого рішення. За цей час законодавець має ухвалити відповідні зміни та доповнення до КК України.

Слушно зауважити, але буквально перед ухваленням зазначеного рішення КСУ парламентарі розробили та надіслали до органів державної влади на опрацювання принаймні чотири альтернативні законопроєкти (№ 3500, № 3500-1, № 3500-2 та № 3500-3) щодо удосконалення кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.

На жаль, вказаними проєктами законів не передбачено розкриття того, що є «упередженим судовим рішенням» (№ 3500), «завідомо неправосудним судовим рішенням» (№ 3500-1), «завідомо незаконним або необґрунтованим рішенням суду»  (№ 3500-3).

Для більшості проєктів характерні ті самі недоліки, на які у своєму рішенні вказав КСУ, а отже вони потребують суттєвого доопрацювання. Водночас законопроєкт № 3500-2 пропонує взагалі виключити статтю 375 із Кримінального кодексу України, але навряд чи цей крок допоможе вирішити проблему постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Міжнародний досвід свідчить, що, наприклад, в ряді держав Європейського Союзу та Англії судді не несуть кримінальної відповідальності ані за винесені ними судові рішення, ані за діяння, вчинені у зв’язку з виконанням службових обов’язків (за виключенням корупційних кримінальних правопорушень).

Такого роду кримінальна відповідальність була характерна насамперед для законодавства пострадянських країн. Щодо України, то остаточне вирішення цієї проблеми, зважаючи на її юридичну значущість і суспільний резонанс, буде складним та важко передбачуваним.

На наш погляд, можна запропонувати декілька варіантів норми, що зможе замінити статтю 375 КК України.

Варіант перший. У світлі критики КСУ конструкції «завідомо неправосудний» щодо вироку, рішення, ухвали або постанови, можлива криміналізація тільки їх «умисного» постановлення суддею (суддями) за умови, що в них наявна неповнота судового розгляду або якщо вони не відповідають фактичним обставинам справи (провадження), або наявне істотне порушення вимог процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального права. Фактично йдеться про типові умисні форми діянь, що характерні для всіх видів судочинства, а не тільки кримінального.

Варіант другий. Так само повинне каратися «умисне постановлення суддею (суддями) незаконного вироку, рішення, ухвали або постанови», під яким слід розуміти вчинення суддею (суддями) дій, які є компетенцією суду вищої інстанції чи іншого судді, іншого суб’єкта владних повноважень, або дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках чи з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов, або одноособово, тоді як вони повинні бути вчинені лише колегіально, або які ніхто не має права виконувати чи дозволяти. Відповідну примітку з цього приводу можна було б сформулювати наприкінці пропонованої статті Кримінального кодексу України.

Варіант третій. Свого часу його пропонували окремі науковці, виступаючи за криміналізацію як умисного, так і необережного (недбалого)  постановлення неправосудного судового рішення. В останньому випадку суддя мав би підлягати кримінальній відповідальності тільки за умови спричинення тяжких наслідків.

Звісно, що це далеко не всі можливі варіанти, але сподіваємося, що законодавець зможе ухвалити правильне рішення, яке не тільки забезпечить дотримання інтересів як системи правосуддя, так і інтересів держави та  громадян.

https://sud.ua/ru/news/blog/173596-yaka-norma-zaminit-stattyu-375-kriminalnogo-kodeksu-ukrayini