Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Подано касаційну скаргу.

[Перо]

Ухвала ВС від 02.11.2020 р. про повернення скарги:

Державний герб України

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/19820/15

адміністративне провадження № К/9901/20463/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року у справі №826/19820/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та нечинними постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність КМУ та НКРЕКП у зв`язку з недотриманням під час прийняття постанови НКРЕКП №970 від 31 березня 2015 року та №1171 від 31 березня 2015 року встановленого пунктом 7 частини першої статті 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такого принципу державного регулювання цін/тарифів, як випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги;

- визнати незаконними і нечинними з моменту прийняття постанови НКРЕКП "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" від 31 березня 2015 року №970 та підпункти 94 і 95 пункту 1 постанови НКРЕКП "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг" від 31 березня 2015 року №1171.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 27 березня 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовив. 

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року у справі №826/19820/15. Також просить поновити строк на касаційне оскарження.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив:

- відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року у справі №826/19820/15;

- визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року у справі №826/19820/15 і поновити його;

- касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року у справі №826/19820/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та нечинними постанов залишити без руху;

- надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Уточнена касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 13 жовтня 2020 року.

З 8 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", якими внесено зміни щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду, викладені у розділі 3 Глави 2 "Касаційне оскарження".

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає про те, що викладені у касаційній скарзі доводи не відповідають вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки не містять передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а мотивування касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права не мають правового підґрунтя та фактично свідчать про незгоду скаржника із наданою судом оцінкою доказів у справі.

Так, у касаційній скарзі в новій редакції скаржник вказує, що касаційну скаргу подано на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Як на підставу, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 8 квітня 2020 року у справі №826/25373/15, що стосувався оскарження розпорядження Державної регуляторної служби України в частині зобов`язання переоформити Товариству з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» ліцензію серії АЕ №180697 від 11 вересня 2012 року на підставі заяви останнього.

Водночас, колегія суддів зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Одночасно обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Так, зі змісту судового рішення у справі №826/25373/15 слідує, що предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування розпорядження Державної регуляторної служби України №44 від 23 жовтня 2015 року в частині зобов`язання переоформити Товариству з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» ліцензію серії АЕ №180697 від 11 вересня 2012 року на підставі заяви останнього від 25 серпня 2015 року №13/2993.

Водночас, у справі №826/19820/15 позивачі звернулися до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України щодо визнання протиправною бездіяльності КМУ та НКРЕКП у зв`язку з недотриманням під час прийняття постанов НКРЕКП №970 від 31 березня 2015 року та №1171 від 31 березня 2015 року встановленого пунктом 7 частини першої статті 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такого принципу державного регулювання цін/тарифів, як випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також просили скасувати ці постанови.

Отже, правовідносини у цій справі та справі №826/25373/15 не є подібними.

Крім того, як убачається із змісту касаційної скарги в новій редакції, вона фактично дублює зміст первісної касаційної скарги, не містить належних обґрунтувань наявності підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктами 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

В контексті пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник не обґрунтував необхідності відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №826/9907/15, а посилання касаційної скарги зводяться виключно до того, що висновок Верховного Суду в зазначеній постанові сформовано в ході аналізу статті 11 попередньої редакції Закону України «Про природні монополії». Одночасно скаржник наголошує, що НКРЕКП є незаконно створеним державним органом, однак відповідна позовна вимога не була ним заявлена у справі №826/19820/15 під час звернення із позовом до суду першої інстанції. Це, в свою чергу, також унеможливлює посилання позивача на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про природні монополії» з приводу питання законності утворення НКРЕКП.

Крім того, відповідних обґрунтувань порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, визначених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу, уточнена касаційна скарга не містить.

Посилання скаржника щодо неперегляду апеляційним судом ухвали Окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року не підтверджені будь-якими доказами. Натомість, як убачається із змісту первісної касаційної скарги, позивач оскаржив цю ухвалу суду одразу до Верховного Суду разом із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року у справі №826/19820/15. Цей факт підтверджується ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року у справі №826/19820/15.

З огляду на викладене, вимоги ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2020 року не виконано, уточнена касаційна скарга не містить підстав для касаційного оскарження, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Враховуючи те, що станом на день постановлення цієї ухвали інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2020 року не надійшло, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України  Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року у справі №826/19820/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та нечинними постанов повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Н.М.          Мартинюк

А.В.          Жук

Ж.М.          Мельник-Томенко,

Судді          Верховного Суду

https://reyestr.court.gov.ua/Review/91884150

Маячню судді Мартинюк Наталії Миколаївни виділив червоним кольором. Нехай пишається. Далі ЄСПЛ та повідомлення про кримінальне правопорушення. А цей "Верховний Суд" закінчився. Давайте інший.

[Перо]

Ухвала ВС від 23.02.2021 про відкриття к/п після численних перипетій:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95076409