Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 522/24514/14-ц

провадження № 61-5028св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс»,

треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Північний»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на рішення Приморського районного суду м. Одеси

від 04 червня 2015 року у складі судді Погрібного С. О. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 березня 2016 року у складі колегії суддів:

Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Парапана В. Ф.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі - ТОВ «Інфокс»), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (далі - КП «ЖКС «Північний»), про спонукання до виконання зобов'язання.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Одеської міської ради

від 05 квітня 2007 року № НОМЕР_1 «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» визначено виконавцем послуг з постачання холодної води та водовідведення, а також з повірки квартирних засобів обліку споживання холодного та гарячого водопостачання. Зазначав, що проживає зі своєю сім'єю у квартирі

№ АДРЕСА_1 у якій 12 лютого

2004 року були встановлені лічильники холодної та гарячої води, що оформлено актом № 1181. За цим актом лічильники води підлягали періодичній повірці у першому кварталі 2006 року. Вважав, що відповідач повинен був у зв'язку зі спливом міжповірочного інтервалу провести періодичну повірку, у тому числі демонтаж, транспортування, і монтаж після такої повірки у відповідності до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Разом з тим, звернувшись до ТОВ «Інфокс» з нагадуванням про необхідність проведення періодичної повірки лічильників води, встановлених у його квартирі, отримав відмову з посиланням на невключення до житлово-комунального тарифу витрат на послугу з проведення повірки лічильників та Закони України «Про питну воду та питне водопостачання», «;Про житлово-комунальні послуги». З отриманого рахунку-повідомлення від 04 липня                      2014 року № 6010 йому стало відомо, що ТОВ «ІНФОКС», починаючи з 01 квітня 2014 року, незаконно нарахував плату за водопостачання за нормативами (нормами) споживання без урахування показників лічильника холодної води, встановленого в його квартирі. Поряд з незаконним нарахуванням плати за холодне водоспоживання за нормами відповідачем здійснюється незаконне нарахування плати за послугу водовідведення.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 просив суд: зобов'язати відповідача провести за власний рахунок періодичну повірку лічильника, встановленого у його квартирі; перерахунок нарахованої плати за період з 01 квітня 2014 року за холодне водопостачання та водовідведення, провівши її у відповідність до показників лічильника та перерахунок нарахованої оплати за стоки холодної води.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 березня 2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Інфокс» за власний рахунок провести періодичну повірку шляхом здійснення демонтажу, транспортування та монтажу лічильника холодного водопостачання, встановленого в квартирі АДРЕСА_1 тип лічильника КВ 1,5, заводський номер 355115, у порядку та спосіб, що не призведуть до обмеження або припинення централізованого холодного водопостачання у вказаній квартирі.

Зобов'язано ТОВ «Інфокс» провести перерахунок нарахованої плати за централізоване холодне водопостачання та водовідведення, починаючи

з 01 квітня 2014 року, обрахувавши її згідно з показниками лічильника холодного водопостачання, встановленого у квартирі АДРЕСА_1, тип лічильника КВ 1,5, заводський

номер 355115.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що рішенням міської ради відповідача визначено виконавцем житлово-комунальних послуг, якими користується позивач, а тому між сторонами існують договірні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення, розрахункові відносини з оплати за надані послуги. Посилаючись на Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснення повірки лічильника та перерахунку нарахованої плати за централізоване холодне водопостачання та водовідведення.

У жовтні 2016 рокуТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що між позивачем та відповідачем не було укладено договір про надання послуг постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Крім того, витрати, понесені виконавцем чи виробником послуг повинні бути сплачені споживачами у складі ціни (тарифу) таких послуг, які встановлюються органами уповноваженими здійснювати встановлення тарифів. Крім того, до складу витрат ТОВ «ІНФОКС», які включаються до тарифу на послуги водопостачання та водовідведення, включені виключно ті витрати, які несе ТОВ «Інфокс»у зв'язку з повіркою, опломбуванням, обслуговуванням та ремонтом засобів обліку води, які є його власністю та перебувають на його балансі, а власником засобів обліку води є ОСОБА_3

08 лютого 2017 року ОСОБА_3подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Інфокс»існує спір з приводу обліку та оплати за надання позивачу відповідачем послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Згідно з актом від 12 лютого 2004 року № 1181 у квартирі АДРЕСА_1 що належить позивачу, встановлено лічильник - прилад обліку холодної води, тип лічильника КВ 1,5, заводський номер 355115.

25 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача через його філію «Інфоксводоканал» з листом, в якому просив здійснити періодичну повірку зазначеного приладу обліку.

Листом від 03 лютого 2011 року 47/75 та від 08 вересня 2014 року № Т-116 ТОВ «Інфокс» позивачу відмовлено у здійсненні періодичної повірки за рахунок підприємства.

Встановлено, що нарахування належних до сплати сум відвідачу здійснювалося без врахування показань засобів обліку.

Згідно з частиною 3 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції Закону від 15 червня 2004 року № 1765-IV ) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідно до частини третьої пункту 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 21 липня 2005 року № 630 , періодична повірка, обслуговування та ремонт

(у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

За пунктом 11.2.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року № 30, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 року за

№ 231/767, періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильників води (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання (пункт 11.2.1 в редакції наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 04 січня 2005 року № 2).

Отже, в чинному законодавстві міститься норма, за якою періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Згідно з пунктом 1 рішення Одеської міської ради від 05 квітня 2007 року

№ 1173-V «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Одеса», визначено виконавцями послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Одеси підприємства та організації, незалежно від форм їх власності та підпорядкування, що виробляють чи постачають комунальні послуги для потреб споживачів, а саме: з постачання холодної води та водовідведення - підприємства, які здійснюють централізоване питне водопостачання та водовідведення; з повірки квартирних засобів обліку споживання холодного та гарячого водопостачання - підприємства, що надають послуги з холодного та гарячого водопостачання в м. Одесі.

За статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Аналогічні положення закріплено у частині 2 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за якими споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року,встановивши, щорішенням міської ради відповідача визначено виконавцем послуг з постачання холодної води та водовідведення, якими користується позивач, обґрунтовано вважав, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення, та враховуючи вищевикладені вимоги закону, дійшов правильного висновку про наявне порушення прав ОСОБА_3, як споживача, зокрема, щодо повірки лічильника холодного водопостачання, встановленого у квартирі позивача, зобов'язавши відповідача провести перерахунок нарахованої плати за централізоване холодне водопостачання та водовідведення.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                  М. Є. Червинська

Судді:                                                                            Н. О. Антоненко

В. М.Коротун

В. І.Крат

В. П.Курило

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74895382

[Перо]

Державний герб України

/b]Постанова[/b]

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 522/17085/16-ц

провадження № 61-26756ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 лютого 2017 року у складі судді Кравчук Т. С. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Гірняк Л. А., Сєвєрової Є. С., 

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі - ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал») про зобов`язання ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» провести перерахунок нарахованої з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 плати за постачання холодної води та водовідведення, обрахувавши її згідно із показниками лічильника холодної води ЕТ 2,5, заводський номер 03668715. 

Позов обґрунтований тим, що у зв`язку зі спливом міжповірочного інтервалу лічильника холодної води ЕТ2,5 заводський номер 03668715 відповідач був зобов`язаний провести періодичну повірку цього лічильника за свій рахунок, письмово узгодивши з позивачем дату проведення робіт з повірки лічильника всередині житлового приміщення не пізніше, ніж за три робочих дні до проведення повірки.

Незважаючи на усні звернення позивача, відповідачем повірка лічильника виконана не була.

Наприкінці січня 2016 року позивач отримав від відповідача попередження про держповірку, в якому відповідач вимагав здійснити повірку лічильника холодної води за рахунок позивача.

Згодом, у червні та липні 2016 року з попереджень про обмеження послуг, надісланих відповідачем, позивач дізнався про те, що з 01 березня 2016 року відповідач нараховує плату за водопостачання та водовідведення за нормативами (нормами) споживання без урахування показників лічильника, які позивач регулярно повідомляв відповідачу.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Згідно з показниками лічильника на холодну воду, у позивача відсутня заборгованість за послуги водокористування та водовідведення, що надаються відповідачем.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» провести перерахунок нарахованої з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , плати за постачання холодної води та водовідведення, обрахувавши її згідно із показниками лічильника холодної води ЕТ 2,5, заводський номер 03668715.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини, позивач як споживач послуг має право вимагати повірки засобів обліку, що покладає на відповідача обов`язок задовольнити такий суб`єктивний інтерес споживача.

Суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач зобов`язаний провести повірку лічильника за власний рахунок; нарахування позивачу за період з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року плати за постачання холодної води та водовідведення за нормативами споживання без урахування показників лічильника, є незаконною і підлягає перерахунку відповідно до показників лічильника. 

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відхилено.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що згідно зі законодавством, яке регулює спірні правовідносини, споживач має право на періодичну повірку квартирних засобів обліку, а виконавця цих послуг зобов`язаний проводити повірку та контролювати міжповіркові інтервали. Можливість проведення позачергової перевірки засобів обліку води за власний рахунок позивача передбачена у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань. Однак обов`язок чергової повірки водолічильника законодавство на споживача не покладає. Водночас законодавством не передбачене право виконавця послуг з водопостачання та водовідведення нараховувати плату за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання у разі не проведення споживачем своєчасної чергової повірки лічильника за його власний рахунок при відсутності в останнього сумнівів у правильності показань та за умови не доведеності створення споживачем перешкод у здійсненні повірки лічильника води через не допуск представників водопостачальника. Включення витрат періодичної повірки лічильників води до тарифів водопостачання не залежить від волевиявлення та поведінки споживача, тому не включення таких витрат до тарифів водопостачання з будь-яких причин не може бути підставою для покладення таких витрат на споживача. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.     

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних  кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, просило оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 10 червня 2019 року № 643/0/226-19 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили необґрунтовані рішення, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Витрати здійснені виконавцем чи виробником послуг на здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж квартирних засобів обліку здійснюються за рахунок виконавця, але повинні бути сплачені споживачами у складі ціни (тарифу) таких послуг, які встановлюються органами, які уповноважені встановлювати тарифи.

Рішенням Одеської міської ради від 25 вересня 2008 року № 1074 у тариф на централізоване водопостачання та водовідведення для філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» не були включені витрати з періодичної повірки квартирних засобів обліку, оскільки це не передбачено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 959. Законодавством, що діяло на час виникнення у споживача обов`язку щодо здійснення повірки водолічильника чітко визначено, що у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов`язані із засобами обліку лише тих, що є власністю водоканалу.

Посилання судів першої та апеляційної інстанцій на Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, є безпідставним, оскільки Типовий договір не може у повному обсязі регулювати взаємовідносини між споживачами та філією, адже частково виходить за межі ліцензійної діяльності позивача.

Показання засобу вимірювальної техніки, який не пройшов повірку, не можна вважати істинними та приймати такі показання при обліку спожитих послуг. Оскільки ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення надавалися та надаються у повному обсязі, згідно зі встановленими кількісними та якісними показниками, то підстави для здійснення перерахунку плати за їх споживання відсутні.   

Аргументи інших учасників справи

Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з актом від 09 жовтня 2008 року № 16770 за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, що належить позивачу, встановлено лічильник - прилад обліку холодної води ЕТ 2,5 заводський номер 03668715, 2007 року виробництва.

У січні 2016 року позивач отримав від відповідача попередження про держповірку від 13 січня 2016 року № 60001333959, в якому відповідач вимагав здійснити повірку лічильника холодної води за рахунок позивача.

Відповідно до рахунків на оплату комунальних послуг за період з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року нарахування належних до сплати сум позивачу здійснювалося за нормативами (нормами) споживання без урахування показників лічильника. 

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2015 року N 124-VIII (далі - Закон), який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.

Згідно зі статтею 17 Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці в міжповірочні інтервали порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 24 цього Порядку (у редакції, чинній до 24 жовтня2014 року, до дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532) витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Такі ж положення про включення до складу житлово-комунальних послуг, які надаються споживачеві, послуг з періодичної повірки, обслуговування і ремонту приладів обліку (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) містяться й у Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є додатком до затвердженого Порядку.

У спірний період (до 24 жовтня 2014 року) проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахуноквиконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 9, 30, 32 Правил квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Згідно зі статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та пунктом 8 Правил передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Порядком та Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено, що до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і  споруд та прибудинкових територій(виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Відповідно до частини третьої статті 19, частини четвертої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо виконавець не є виробником послуг, то відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

До визначення на законодавчому рівні виконавців певних послуг (Закон від10 квітня 2014 року № 1198-VIII, який набрав чинності 26 квітня 2014 року)  питання визначення виконавців житлово-комунальних послуг (в тому числі з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення) статтею 7 Закону № 1875-IV віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Рішенням Одеської міської ради № 1173 від 05квітня 2007 року «Про визначення виконавців житлово-кормунальних послуг у м. Одесі» виконавцем послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Одеси з постачання холодної води та водовідведення визначено підприємства, які здійснюють централізоване питне водопостачання та водовідведення.

Згідно з договором від 03 червня 2008 року № 11/32, виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення у будинку, що належить  ОСОБА_1 , є ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал».

Цим договором врегульовано, що уразі виявленої несправності водолічильника, споживач зобов`язаний негайно повідомити про це службу «Водозбут» та в 3-х денний термін забезпечити за власний рахунок роботи з ремонту (демонтажу, монтажу) несправного водолічильника чи його заміні на новий (пункт 3.4.9). 

Договором передбачено, що абонент зобов`язується письмово викликати представника Управління по контролю за водокористуванням для присутності при знятті водолічильника. Незалежно від строку експлуатації міжповірочний інтервал для водокористувача становить три роки.

Договором не врегульоване питаннявідшкодування витрат на повірку засобів обліку води, однак передбачено обов`язок водоканалу контролювати установлений міжповірочний інтервал водолічильника (пункт 3.2.2.). 

Суд апеляційної інстанції встаноив, що відповідне довів, що позивач після отримання попередження перешкоджав допуску представників водоканалу до лічильника води за адресою:   АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 10 Правил та Типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно з пунктом 16 Правил у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Отже, плата за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання вноситься у разі несправностівже установлених засобів обліку води.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що несвоєчасне проведення повірки установленого лічильнику споживання води саме по собі не є підставою для оплати витрат води за нормами споживання, які застосовуються у разі несправностіустановлених засобів обліку води.

Несправність лічильника води (пошкодження, втручання в його роботу, порушення цілісності пломби) матеріалами справи не встановлена.

Суди встановили, що 21липня 2016 року проведена повірка лічильника холодної води за адресою:  АДРЕСА_1 . Під час повірки водолічильника демонтаж лічильника не здійснювався, порушення цілісності пломби філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» згідно з актом опломбування від 09 жовтня 2008 року № 16770, не встановлено. Результати повірки зафіксовані у технічному паспорті прибору, шляхом відбитку повірочного тавра із зазначенням дати державної повірки, місця її проведення, адреси встановолення лічильника надпису повірителя «пломба ціла» та відображенням показників відбору води - 971,3 куб м. Дані результати повірки є позитивними, тому правових підстав для нарахування плати за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання за фактично справний встановлений лічильник води у відповідача не було.

Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є ТОВ «Інфокс»  в особі філїя «Інфоксводоканал», тому на момент виникнення спірних правовідносин  саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин ТОВ «Інфокс» в особі філїя «Інфоксводоканал» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 березня2019 року у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18).

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що встановивши при здійсненні повірки цілісність пломби водопостачальника та справність лічильника води, позивач обгрунтовано вимагав перерахунку вже нарахованої йому водопостачальником плати за нормативами (нормами) споживання за період з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року.

Обґрунтованим є й посилання суду апеляційної інстанції на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про те, що очікуваність суб`єктом відносин правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам, утворює основу принципу правової визначеності і відображена у практиці ЄСПЛ, що визнається в Україні джерелом права.

Як правильно встановлено судами, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. 

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини справи, повно та всебічно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, зводяться до незгоди із судовим рішенням та власним тлумаченням норм права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьоїстатті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                             А. С. Олійник

                                                                                                                        С. О. Погрібний

                                                                                                                        В. В. Яремко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86718037