Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

  Справа № 752/23359/17

Провадження № 2/752/2419/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 березня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва  в складі:

головуючого судді                             Мирошниченко  О.В.

за  участю секретаря                          Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати права споживача комунальних послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 порушеними їх виконавцем ПАТ «Київенерго»;

-зобов'язати ПАТ «Київенерго» усунути порушення справ споживача комунальних послуг та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення позивачу:

-за період з 15.10.2016 року по 23.12.2016 року шляхом розподілу спожитої за це період теплової енергії будинком у розмірі 188,4485 Гкал пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку розміром 7439,3 кв.м.;

-за період з 24.12.2016 року по 09.02.2017 року шляхом розподілу обсягу споживання теплової енергії будинком у розмірі 4,400105 Гкал в день, розрахованим згідно із середньомісячними показниками будинкового засобу обліку за попередній опалювальний період, пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку розміром 7439,3 кв.м.;

-за період з 10.02.2017 року по 01.04.2017 року шляхом розподілу спожитої за цей період теплової енергії за показниками будинкового засобу обліку пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку розміром 7439,3 кв.м.;

-стягнути з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 6400 грн.;

-зобов'язати ПАТ «Київенерго» вносити в платіжні документи для сплати за надані послуги з централізованого опалення поточні і попередні показання загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії;

-зобов'язати ПАТ «Київенерго» внести зміни в договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, виклавши останнє речення п. 27 договору в наступній редакції: «У разі необхідності проведення такої перевірки представник виконавця повинен з'явитись до споживача не пізніше трьох робочих днів, наступних за датою поданого повідомлення споживачем у спосіб, викладений в п. 25 договору».

В подальшому позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд:

-визнати права споживача комунальних послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 порушеними їх виконавцем ПАТ «Київенерго»;

-зобов'язати ПАТ «Київенерго» усунути порушення прав споживача комунальних послуг та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 Гкал; за листопад 2016 року  у розмірі 66,59970 Гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 Гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 Гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 Гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 Гкал;

-стягнути з ПАТ «Київенерго» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 6400 грн.;

-зобов'язати ПАТ «Київенерго» вносити платіжні документи для сплати за надані послуги з централізованого опалення поточні і попередні показники загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії відповідно до положень, викладених у п. 6 ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 8, ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»;

-зобов'язати ПАТ «Київенерго» внести зміни в договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, виклавши п. 30 договору в наступній реакції: «у разі неприбуття представника виконавця протягом трьох робочих днів, наступних за датою поданого повідомлення споживачем у спосіб, викладений у п. 25 договору, для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання актів-претензій, такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш ніж два споживача».

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначає, що співвласником квартири АДРЕСА_1, опалювальна площа квартири становить 59,2 кв.м. Виконавцем послуг з централізованого опалення за вказаною адресою споживання є ПАТ «Київенерго» у відповідності до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 054056700700100 від 08.12.2015 року. Починаючи з початку опалювального періоду 2016-2017 років, який розпочався 15.10.2016 року, позивач почав отримувати рахунки на сплату послуг за централізоване опалення із неправильно складеними розрахунками. Зазначає, що квитанціях за жовтень 2016 року вказано лише тариф 32,97 на 1 кв.м. опалювальної площі, однак відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за листопад 2016 року вказано загальний обсяг споживання згідно з показниками загальнобудинкового лічильника 123,63 Гкал. та обсяг споживання по квартирі позивача, розрахований пропорційно до опалювальної площі будинку 7 386,3 кв.м., однак не враховано 53 кв.м. нежитлових приміщень, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за грудень 2016 року та січень 2017 року споживання розраховане за середньозваженими показниками населеного пункту, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за лютий-квітень 2017 року опалювальна площа квартир будинку зменшена до 7 385,6 кв.м. і не враховано 53 кв.м. площі нежитлових приміщень, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії. Позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оскільки засіб обліку теплової енергії у будинку було взято на комерційний облік у листопаді 2015 року, спосіб нарахування відповідачем плати є протиправним та порушує права позивача як споживача послуг.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначила, що 08.09.2016 року відповідачем виявлено несправність засобу обліку теплової енергії, встановленого у будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого вважати показання такого засобу коректними відсутні підстав, у зв'язку із чим нарахування проводились відповідачем у відповідні періоди згідно вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Заслухавши пояснення та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 частиною 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 7,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

08.12.2015 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання своєчасно надавати споживачеві за адресою споживання: АДРЕСА_1, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач - своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором. Згідно п.п. 3.1. договору, опалювальна площа квартири становить 59,2 кв.м.

17.11.2015 року у будинку АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію теплолічильник СВТУ-11Т, що підтверджується актом № 416 прийняття теплового вузда обліку від 17.11.2015 року.

Відповідач зазначає, що показники приладу обліку у спірний період неможливо вважати коректними та останні не можуть враховуватись при здійсненні розрахунків, оскільки згідно акту від 08.09.2016 року № 8-09/106 встановлено несправність приладу обліку теплової енергії, що встановлений у будинку АДРЕСА_1.

За змістом положень ст. ч. 1,ст. 17 ч. 5, ст. 18 ч.ч. 2,8 Розділу «;Оцінка відповідності та повірка засобів вимірювальної техніки» Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Для проведення зазначеної цієї повірки науковим метрологічним центрам, метрологічним центрам та повірочним лабораторіям необхідно одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, а уповноважені організації повинні бути включені до Державного реєстру уповноважених на проведення повірки засобів вимірювальної техніки.

Відповідач не надав у судовому засіданні доказів проведення перевірки роботоздатності та функціонування приладу обліку теплової енергії уповноваженими на це організаціями, визначеними у відповідності із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що б дало змогу виявити у показаннях приладу обліку теплової енергії помилки, що виходять за межі точності, передбачені у паспорті засобу обліку.

Суд вважає, що за відсутності висновків перевірки технічного стану приладу обліку теплової енергії, проведеної у відповідності із вимогами чинного законодавства, як засобу вимірювальної техніки, твердження відповідача щодо несправності засобу обліку теплової енергії ґрунтуються на припущеннях.

Слід зазначити, що формою акту перевірки стану вузла обліку теплової енергії № 8-09/106 від 08.09.2016р. передбачено присутність представника споживача - провідного інженера ОСОБА_2, однак підпис останнього в акті відсутній.

Крім того, в порушення положень п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідач не усунув порушення порядку надання послуг у строк, установлений законодавством, не здійснив, у разі виходу з ладу вузла обліку, його заміну на справний та не здійснив прийняття лічильника на абонентський облік протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу. При цьому, фактично ремонт лічильника було розпочато лише 24.01.2017 року, тобто, через 5 місяців після виявлення факту.

Разом з тим, згідно актів зняття накопичувальних показників засобів обліку теплової енергії в будинку АДРЕСА_1, від 25.11.2016 року та 23.12.2016 року, складеного трьома мешканцями будинку АДРЕСА_1 та представником ЖЕД-106, показники загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії СВТУ-11Т № 3731 у будинку станом на листопад 2016 року становили: накопичувальний показник спожитого тепла - 311,50 Гкал, накопичувальний показник годин роботи - 6 937 год.; станом на грудень 2016 року: накопичувальний показни спожитого тепла - 411,006 Гкал, накопичувальний показник годин роботи - 7 609 год.

Суд зазначає, що здійснене відповідачем нарахування за спожите опалення за період з 24.12.2016 р. по 09.02.2017р. за середньозваженими нормами споживання у м Києві, як для будинків, у яких відсутні засоби обліку теплової енергії, а не за середньомісячними показниками споживання опалення в будинку за минулий опалювальний період, протирічить положенням п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016р. № 865, враховуючи, що прилад обліку теплової енергії встановлено у будинку АДРЕСА_1 та взято на комерційний облік 17.11.2015 р., оскільки відповідно до положень вказаного пункту, у разі відсутності раніше встановлених приладів обліку теплової енергії, плата за надану послугу повинна нараховуватись згідно із середньомісячними показниками за попередній опалювальний період.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та зобов'язання відповідача усунути порушення прав споживача комунальних послуг  та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення позивачу пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 Гкал; за листопад 2016 року  у розмірі 66,59970 Гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 Гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 Гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 Гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 Гкал.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання внесення відомостей у платіжні відомості та зобов'язання внести зміни до договору, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормах закону.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Особа (фізична або юридична) має право вимагати компенсації завданої їй моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом.

Так, під моральною шкодою Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, розуміються втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність незаконних дій або бездіяльності відповідача, якими б позивачу завдано моральних страждань у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго» усунути порушення прав споживача комунальних послуг  та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 Гкал; за листопад 2016 року  у розмірі 66,59970 Гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 Гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 Гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 Гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 Гкал.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 1600 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.     

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.04.2018 року.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73821338

[Перо]

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
                                     

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018  року                                                                                                        м. Київ
                                                                                 

Унікальний номер справи 752/23359/17 

Апеляційне провадження 22-ц/796/6415/2018                   

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Ящук Т.І., Музичко С.Г.

при секретарі Борисенко Д.В.

сторони         

позивач                      ОСОБА_1

відповідач                  Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго», подану через представника Зубченко Наталію Юріївну, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Мирошниченко О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії,

у/н справи № 752/23359/17  № а/п 22-ц/796/6415/2018                            Головуючий у суді першої інстанції:  Мирошниченко О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.

в с т а н о в и л а :

у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Київенерго», в якому, з урахуванням уточнень просив визнати порушення своїх прав як споживача комунальних послуг з централізованого опалення; зобов'язати ПАТ «Київенерго» провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 гкал; за листопад 2016 року у розмірі 66,59970 гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 гкал; стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 400 грн; зобов'язати ПАТ «Київенерго» вносити платіжні документи для сплати за надані послуги з централізованого опалення поточні і попередні показники загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії відповідно до положень, викладених у п. 6 ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 8, ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; зобов'язати ПАТ «Київенерго» внести зміни в договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, виклавши п. 30 договору в наступній реакції: «у разі неприбуття представника виконавця протягом трьох робочих днів, наступних за датою поданого повідомлення споживачем у спосіб, викладений у п. 25 договору, для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необгрунтованої відмови від підписання актів-претензій, такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш ніж два споживача».

В обґрунтування позову зазначав, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1, опалювальна площа квартири становить 59,2 кв.м. Виконавцем послуг з централізованого опалення за вказаною адресою є ПАТ «Київенерго» у відповідності до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 054056700700100 від 08.12.2015 року. З початку  опалювального сезону (15.10.2016 року) він почав отримувати рахунки на сплату послуг за централізоване опалення із неправильно складеними розрахунками. Зазначає, що у квитанціях за жовтень 2016 року вказано тариф 32,97 на 1 кв.м опалювальної площі, однак відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії (надалі ЗОТЕ); у квитанціях за листопад 2016 року вказано загальний обсяг споживання згідно з показниками загальнобудинкового лічильника 123,63 гкал та обсяг споживання по його квартирі, розрахований пропорційно до опалювальної площі будинку 7 386,3 кв.м, однак не враховано 53 кв.м нежитлових приміщень, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за грудень 2016 року та січень 2017 року споживання розраховане за середньозваженими показниками населеного пункту, відсутні поточні та попередні показники ЗОТЕ; у квитанціях за лютий-квітень 2017 року опалювальна площа квартир будинку зменшена до 7 385,6 кв.м і не враховано 53 кв.м площі нежитлових приміщень, відсутні поточні та попередні показники ЗОТЕ. Зазначає, що відповідачем порушено вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оскільки ЗОТЕ у будинку було взято на комерційний облік у листопаді 2015 року, спосіб нарахування відповідачем плати є протиправним та порушує його права як споживача послуг.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.03.2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ «Київенерго» усунути порушення прав споживача комунальних послуг та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 гкал; за листопад 2016 року у розмірі 66,59970 гкал; за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 гкал; за січень 2017 року у розмірі 153,26500 гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 гкал. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ «Київенерго», через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд прийняв заяву про уточнення позовних вимог у період розгляду справи по суті.  Дана заява за своєю суттю є зміною предмету позову, а тому мала бути повернута позивачу.Після прийняття цієї заяви судом взагалі не досліджувалося, чому саме в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року необхідно провести перерахунок та розподілити саме таку кількість гкал, яка вказана позивачем. Також судом не досліджено, яким чином, за якою методикою та на підставі яких вихідних даних позивач визначив відповідний обсяг гкал у цей  розрахунковий період.Судом прийнято без перевірки зазначені позивачем цифрові обсяги гкал, що мають бути перераховані, та взагалі не досліджено обставини та документи, на яких такі цифри ґрунтуються, не взято до уваги окремі докази відповідача без обґрунтування причин. Акти зняття накопичувальних показників від 25.11.2016 та від 23.12.2016 не могли бути взяті до уваги судом, оскільки зафіксовані у них дані не є коректними, у зв'язку з непрацездатністю складової частини засобу обліку (термоопір Т2). Той факт, що накопичувальний показник засобу обліку змінювався, не доводить того, що він є коректним, а свідчить лише про те, що окремі складові частини засобу обліку були справними. Таким чином, перерахунок за послуги з ЦО за період з жовтня 2016 року по грудень 2017 року за відповідними показаннями засобу обліку (розрахованими позивачем на підставі актів зняття накопичувальних показників від 25.11.2016 року та від 23.12.2016 року) не може бути здійснений, оскільки такий обсяг визначено некоректно.Крім того, Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не підлягає застосуванню у даних відносинах,  зокрема цей Закон регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності, тобто діяльності, пов'язаної із забезпеченням єдності вимірювань. При цьому, суд ототожнив поняття повірки, оцінки відповідності засобу обліку технічним регламентам та перевірки працездатності засобу обліку, що є неправильним. Зокрема, норми, на які посилається суд стосуються періодичної та позачергової повірки засобу обліку та не розповсюджується на перевірку виконавцем послуг засобу обліку на наявність пошкоджень, в тому числі механічних. Судом також застосовано неіснуючу норму, а саме п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Крім того, судом неправильно стягнуто розмір судового збору, замість 640 грн, стягнуто 1 600 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення районного суду залишити без змін. Зазначає, що заява про уточнення позовних вимог була подана до початку доповіді головуючого про зміст заявлених вимог та не несла в собі змін предмету та підстав позову, а таке уточнення було зроблено з огляду на відзив відповідача від 22.01.2018 року, в якому він зазначив, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Тобто цим він намагався усунути незручності, які могли заважати відповідачу провести перерахунок.Розрахунки за надані послуги проведені ним документах, що знаходяться у матеріалах справи. Вважає, що нарахування плати за теплопостачання у період з 13.10.2016 року по 23.12.2016 року здійснене відповідачем, суперечить чинному законодавству і повинно бути розраховане на підставі накопичувальних показників ЗОТЕ, зафіксованих ним в актах від 25.11.2016 року та 23.12.2016 року. Відповідачем не доведено, що ЗОТЕ працював некоректно, будь - яких доказів про те, що цей прилад чи його складові частини передавалися уповноваженими на це організаціями, визначеними у відповідності з чинним законодавством України, що б дало змогу виявити у показаннях ЗОТЕ помилки, що виходять за межі точності, передбачені у паспорті засобу обліку не надано. Не маючи висновків перевірки технічного стану ЗОТЕ, проведеної у відповідності із вимогами чинного законодавства, як засобу вимірювальної техніки, відповідач на свій розсуд зняв ЗОТЕ з комерційного обліку за місяць до початку опалювального періоду 2016-2017 роках. А тому його вимоги усунути порушення прав споживача комунальних послуг та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення за період з 13.10.2016 року по 23.12.2016 року шляхом розподілу спожитої за цей період теплової енергії за показниками будинкового засобу в розмірі 188,4485 гкал. пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку 7439,3 кв.м у відповідних місячних розрахункових періодах на підставі актів зняття накопичувальних показників ЗОТЕ від 25.11.2016 року та 23.12.2016 року базується на нормах законодавства у сфері надання комунальних послуг. У квитанції за листопад 2016 року відповідачем вказано кількість гкал, спожитих мешканцями будинку, що свідчить про те, що у листопаді 2016 року  ЗОТЕ працював.

У судовому засіданні представник відповідача Дуднік-ДубінякД.І. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абзац 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.12.2015 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання своєчасно надавати споживачеві за адресою споживання: АДРЕСА_1, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач - своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором. Згідно з п.п. 3.1. договору опалювальна площа квартири становить 59,2 кв.м.

17.11.2015 року у будинку АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію теплолічильник СВТУ-11Т, що підтверджується актом № 416 прийняття теплового вузла обліку (ЗОТЕ) від 17.11.2015 року.

Згідно актів зняття накопичувальних показників засобів обліку теплової енергії в будинку АДРЕСА_1, від 25.11.2016 року та 23.12.2016 року, складеного трьома мешканцями будинку АДРЕСА_1 та представником ЖЕД-106, показники загальнобудинкового ЗОТЕ СВТУ-11Т № 3731 у будинку станом на листопад 2016 року становили: накопичувальний показник спожитого тепла - 311,50 гкал, накопичувальний показник годин роботи - 6 937 год.; станом на грудень 2016 року: накопичувальний показник спожитого тепла - 411,006 гкал, накопичувальний показник годин роботи - 7 609 год.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності висновків перевірки технічного стану приладу обліку теплової енергії, проведеної у відповідності із вимогами чинного законодавства, як засобу вимірювальної техніки та неправильного нарахування відповідачем плати за послуги теплопостачання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання ПАТ «Київенерго» вносити у платіжні документи для сплати за надані послуги з централізованого опалення поточні і попередні показники ЗОТЕ та про зобов'язання ПАТ «Київенерго» внести зміни в договірпро надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню не оскаржується, а відтак в апеляційному порядку не перевіряється.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Позивач проживає у АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню відповідно до договору від 08.12.2015 року, укладеного з ПАТ «Київенерго».

Відповідно до п. 21 цього договору виконавець, яким є ПАТ «Київенерго» зобов`язаний надавати споживачеві в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про правила (зазначається у цьому договорі та розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця).

Відповідно до ст. 20 та ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право:  одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо та зобов'язаний  оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  А виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

17.11.2015 року у будинку АДРЕСА_1 було встановлено ЗОТЕ та з цього часу позивач оплачував послуги з теплопостачання за показаннями загальнобудинкового засобу обліку. У квартирі позивача окремо засіб обліку теплової енергії не встановлено.

В опалювальний період 2016 - 2017 роках позивач став отримувати квитанції на оплату послуг з теплопостачання, у яких були відсутні попередні та поточні показники ЗОТЕ.

Відповідно до акту від 08.09.2016 року,  складеного одноособово працівником ПАТ «Київенерго» ЗОТЕ у будинку АДРЕСА_1 не працює, зламаний термоопір t2.

ЗОТЕ знятий не був та для виконання ремонтних робіт не переданий.

Зобов'язання виконавця робіт своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, передбачене ст. 21  Закону України «Про житлово-комунальні послуги» включає в себе, серед іншого, і перевірку справності приладів обліку теплової енергії та усунення пошкоджень, у разі їх виявлення.

Представник відповідача вказав, що прилад було знято лише у програмі, пояснити ж чи могли пошкодження бути усунені на місці знаходження приладу, коли цей прилад було включено до графіку проведення робіт відповідач не зміг.

Разом з тим, у акті від 17.11.2016 року, складеному представником ПАТ «Київенерго» вказано показники ЗОТЕ на час складання акту, що підтверджує доводи позивача про те, що ЗОТЕ був працюючим та показував обсяг спожитої електроенергії.

Відповідно до актів від 25.11.2016 року та від 23.12.2016 року ЗОТЕ знаходився у будинку, та продовжував працювати і показувати обсяги спожитої теплоенергії. Дані акти складені у присутності представника ЖЕД -106, на балансі якого знаходиться будинок та трьох споживачів, включаючи позивача.

Доводи відповідача про те, що показники ЗОТЕ не можна брати до уваги, оскільки вони є некоректними колегія суддів не може визнати обґрунтованими. Так, як зазначалося вище ще 08.09.2016 року,  тобто до початку опалювального періоду, працівником ПАТ «Київенерго» було виявлено, що у ЗОТЕ зламаний термоопір t2. Проте, будь - яких доказів, що таке пошкодження вплинуло на здатність приладу правильно показувати результати спожитої теплоенергії відповідач не надав. Клопотання про проведення судової технічної експертизи не заявляв. При цьому представник відповідача не заперечував, що прилад знаходився у будинку, на тому ж місці, де був встановлений та продовжував працювати. Станом на 17.11.2016 року працівник відповідача у акті вказав, що прилад працює, вказав показники цього приладу та про те, що ЗОТЕ працює некоректно в акті не зазначено.

На неодноразові запити, скарги та претензії позивача відповідач не надав відповіді щодо обсіяв спожитої теплової енергії та не провів відповідний перерахунок.

Представник відповідача визнав, що у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року плата за послуги по постачанню теплоенергії позивачу  нараховувалася по методиці, яка передбачає відсутність у будинку приладу обліку теплоенергії, незважаючи на те, що такий прилад у будинку було встановлено.

Відповідно до п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005  № 630 в редакції, яка існувала на час виникнення спірних правовідносин (надалі Правила), засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до п. 14 цих Правил показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.

Відповідно до п. 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що споживач у відносинах з виконавцем послуг є більш вразливою стороною договору,  тому виконавець цих послуг, на звернення споживача, має надавати останньому як повну інформацію щодо наданих послуг, їх обсягу та вартості, так і  допускати споживача до огляду тепломереж та приладів обліку кількості наданих послуг, якщо вони знаходяться поза межами квартири споживача. Разом з тим, відповідач таких дій не вчинив.

Листом від 12.08.2016 року ПАТ «Київенерго» надав позивачу інформацію про обсяги споживання теплоенергії по будинку за 2015-2016 роки та вказав, що кількість спожитої теплової енергії за показниками ЗОТЕ у листопаді 2015 року становила 56,88 гкал, у грудні 2015 року - 78,725 гкал, у січні 2016 року - 153,265 гкал, у лютому 2016 року - 162,489 гкал, у березні 2016 року - 126,458 гкал, що ром складає 577,817 гкал.

Відповідно до показників, знятих у опалювальний період 2016 - 2017 років із ЗОТЕ, який за твердженням відповідача працював некоректно, обсяги споживання теплоенергії по будинку становили у листопаді 2015 року становила 66,59970 гкал, у грудні 2015 року - 7102,73081 гкал, у січні 2016 року - 153,265 гкал, у лютому 2016 року - 145,03262 гкал, у березні 2016 року - 121,78 гкал, що разом складає 589,40813 гкал.

Вказане свідчить про те, що обсяги споживання теплоенергії за опалювальний період 2015-2016 років та опалювальний період 2016-2017 року майже однакові.

Кількість гкал, яка розрахована позивачем помісячно за показаннями ЗОТЕ підтверджується актами та відомостями обліку споживання теплової енергії. Відповідач не спростував зазначені показники та свого розрахунку не надав.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд прийняв заяву про зміну підстав та предмету позову після початку розгляду справи по суті не відповідають обставинам справи, оскільки ні підстави позову, ні предмет позову, ні обґрунтування позову у заяві про уточнення позовних вимог від 19.03.2018 року змінені не були, позивач лише розбив гкал помісячно, що не є зміною предмета позову.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не впливають на висновки суду, оскільки суд хоча і вказав деякі положення ст. ст. 17,18 цього Закону висновків щодо порушень даних норм не робив та не обгрунтовував рішення цими нормами.

            Доводи апеляційної скарги про застосування судом не існуючої норми, а саме п. 12 Правил колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки така норам існує та вона приведена вище у зазначеному рішенні.

Судом стягнуто з відповідача судовий збір на користь держави у мінімальному розмір, а тому доводи апелянта про неправильне справляння судового збору також є безпідставними.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

                                                        п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений             13.09.2018 року.

Головуючий   

Судді

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76440371