Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

08 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 592/1201/16

провадження № 61-34026св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради,

представники позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми              від 24 квітня 2017 року у складі судді Хитрова Б. В. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів:

Хвостика С. Г., Левченко Т. А., Криворотенка В. І.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - Департамент СЗН) звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_6, в якому просило стягнути з відповідача суму надміру виплачених коштів житлової субсидії в розмірі 6 450,21 грн та судовий збір у розмірі

1 378 грн.

Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2015 року відповідач подав до управління соціального захисту населення Сумської міської ради, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у яких зазначив, що у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи.

09 листопада 2015 року, відповідно до поданої заяви визначено право відповідача на призначення субсидії з жовтня 2015 року по вересень 2016 року на підставі даних, зазначених у декларації, з розрахунку трьох осіб.

При опрацюванні документів на призначення житлової субсидії ОСОБА_11, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 було з'ясовано, що за даною адресою зареєстровано 5 осіб та наявна одна будинкова книга на все домогосподарство, нарахування вартості комунальних послуг проводиться на розподілені особові рахунки окремо.

Позивач вважає, що відповідач приховав та свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан осіб, які були зареєстровані у житловому приміщенні, що вплинуло на визначення права на субсидію.

За розпорядженням від 25 липня 2016 року надання відповідачу субсидії припинено з 01 жовтня 2015 та розраховано суму надміру перерахованої субсидії до повернення.

Так, у спірний період субсидію виплачено у розмірі 22 464,16 грн.

Відповідно до листа ТОВ «Сумигаз Збут» від 09 листопада 2016 року, сума невикористаної та повернутої до бюджету субсидії по особовому рахунку відповідача склала 16 013,95 грн.

Внаслідок перерахунку сума надміру виплачених коштів житлової субсидії відповідачу становить 6 450,21 грн та підлягає стягненню з останнього на підставі статті 1212 ЦК України.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 31 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено. 

Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що спірні кошти перераховувались на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, з газопостачання на відокремлену частину будинку відповідача, оплата за які нараховувалась за приладами обліку на окремий особовий рахунок споживача. Позивач  не довів свідомого подання недостовірних даних відповідачем, які вплинули на встановлення його права на субсидію і внаслідок чого йому була надмірно перерахована сума субсидії, тому спірні кошти не можна вважати безпідставно набутим майном у розумінні статті 1212 ЦК України.

Факт недотримання порядку призначення відповідачу субсидії, визначеного пунктом 7 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня                   1995 року N 848 (далі - Положення), не може бути підставою для стягнення з ОСОБА_6 спірних коштів, оскільки позивачем не доведено належними доказами подання відповідачем свідомо недостовірних даних про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого сума субсидії, як надміру нарахована, могла б бути повернута.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідач не мав права на субсидію, остання не мала бути призначеною лише тому, що у спірному будинку були розділені особові рахунки та/або у зв'язку з тим, що відповідач не веде спільне господарство з іншими зареєстрованими особами.

Департамент не міг вчасно отримати інформацію про склад зареєстрованих осіб у будинку відповідача у зв'язку з великою кількістю звернень за призначенням субсидій. При цьому пункт 13 Положення передбачає обов'язок органів соціального захисту населення вчиняти дії по направленню запитів до уповноважених суб'єктів, а не перевіряти дані, які зазначено заявниками в декларації про доходи та майновий стан.

Умовою для припинення субсидії є факт приховування або свідомого подання недостовірних даних.

Майновий стан та/або види доходів, які беруться до розрахунку при призначенні субсидії напряму залежать від тих осіб, яким це майно/доходи належать, тому незазначення всього складу сім'ї і їх персональних даних не дає можливості органу соціального захисту населення здійснити запит щодо їх доходів до органу доходів та зборів, а відповідно кваліфікується як не зазначення заявником одного із виду доходів, приналежного особам, що входять до його складу сім'ї.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд щодо того, що відповідачем не приховано достовірну інформацію про склад зареєстрованих у житловому будинку осіб спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидії, яку відповідач заповнював власноруч, а тому доводи суду, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що відповідач приховала та свідомо подала недостовірні дані, свідчать про неналежне дослідження судом доказів.

Відповідач недобросовісно набув субсидію, а отже, в силу вимоги статті 1212 ЦК України, кошти субсидії мають бути повернуті як майно, що отримане без достатньої правової підстави.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою на вищевказані судові рішення. Справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направив.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено, що 12 жовтня 2015 року ОСОБА_6 звернувся з заявою про призначення субсидії до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, у якій просив призначити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1.

У заяві ОСОБА_6 вказав особові рахунки за кожним видом послуг та найменування організацій, що надають відповідні послуги: газопостачання, централізоване постачання холодної води, електропостачання, вивезення побутових відходів.

Одночасно з заявою подав Декларацію про доходиі витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у якій вказав, що загальна та опалювальна площа будинку складає 57 кв. м, особи, які зареєстровані у житловому будинку відповідач ОСОБА_6, його дружина ОСОБА_12 та їх син ОСОБА_6

Рішеннями Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 09 листопада 2015 року ОСОБА_6, на підставі його особистої заяви,  призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2015 року по вересень 2016 року включно, щомісячно.

В подальшому, під час проведення нарахування житлової субсидії

ОСОБА_11 Департаментом було з'ясовано, що у будинку за адресою:

АДРЕСА_1, зареєстровано п'ять осіб, а саме: ОСОБА_11 - власник/наймач 43/100; ОСОБА_13 - її донька; ОСОБА_12 - власник 57/200, ОСОБА_6 - чоловік (власника 57/200); ОСОБА_6 - син.

Будинок по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності двом окремим співвласникам: ОСОБА_12 - 57/200 частин та

ОСОБА_11 - 43/100, при цьому кожний з співвласників має окремі особові рахунки, по яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, окремі прилади обліку спожитих послуг.

Вказаний будинок фактично складається з 3 окремих квартир, дві квартири мають самостійні входи. При цьому, відповідач разом зі свою родиною займає квартиру площею 60,3 кв. м, яку вони придбали на підставі договору купівлі продажу частини житлового будинку.

Відповідачу надаються послуги з газопостачання, централізованого постачання холодної води, електропостачання, вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 за окремими особовими рахунками.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг із транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення).

Пунктами 1, 7 вказаного Положення, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла. Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Якщо особи, зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), сплачують за житлово-комунальні послуги на розділені особові рахунки, субсидія може призначатися окремо за розділеними особовими рахунками, виходячи з кількості зареєстрованих осіб, які сплачують за послуги на такі рахунки, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Відповідно до пункту 13 Положення, для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходиі витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у випадках, передбачених абзацом третім пункту 12 цього Положення, а також у разі зазначення у декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням; договір найму (оренди) житла (за наявності).

Забороняється вимагати від громадян документи, що не передбачені цим Положенням.

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно до пункту 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Статтею 1215 ЦК Українивстановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК Українимайно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України                   від 02 липня 2014 року у справі № 6-9цс14.

Звертаючись до суду з даним позовом, Департамент СЗН вказував на те, що на момент подання відповідачем заяви про призначення житлової субсидії він не мав право на її призначення, оскільки Положенням було передбачено відповідний порядок визначення права на призначення субсидії особам, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), та сплачують за житлово-комунальні послуги на розділені особові рахунки.

Суд погоджується з аргументованим висновком суду першої й апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_6, у розумінні статті 1215 ЦК Українине вчиняв недобросовісних дій та надав інформацію, яка потрібна була для призначення субсидії, зокрема вказав відомості, що стосуються лише його частки житлового будинку площею 60,3 кв.м, де проживають та зареєстровані члени його сім`ї.

Крім того, субсидія призначалася окремо обом співвласникам житлового будинку за розділеними особовими рахунками. Відповідачу субсидія призначена, виходячи з фактично займаної ним площі, що відповідає його частці у праві власності на будинок, та відповідно до використаної кількості природного газу.

Позивачем не було надано жодного доказу того, що ОСОБА_6 у своїй квартирі проживає з іншими особами, і є таким, що не має права на отримання субсидії.

Наявність однієї будинкової книги на будинок, який складається з окремих самостійних квартир не свідчить, що всі особи, які зареєстровані у будинку є членами сім`ї та їм за одними рахунками нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

Посилання Департаменту СЗН на недотримання порядку призначення відповідачу субсидії, визначеного пунктом 7 вказаного Положення, в редакції станом на день подання ОСОБА_6 заяви, не є підставою для повернення відповідачем наданої йому субсидії без установлення усіх елементів, необхідних для застосування положень статті 1212 ЦК України.

Доводи касаційної скарги про те, що Департамент СЗН не міг вчасно отримати інформацію про склад зареєстрованих осіб у будинку відповідача у зв'язку з великою кількістю звернень за призначенням субсидій, є безпідставними, оскільки позивач мав перевірити надані відповідачем дані у порядку пункту 13 вказаного вище Положення і на підставі отриманої інформації від житлово-експлуатаційної організації вирішувати питання надання заявнику субсидії.

Наведені в касаційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що б призвело до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                  В. С. Висоцька

  В. В. Пророк

  І. М. Фаловська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/77009230