Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Юрій Васильович]

Обєднана Палата Касаційного цивільного суду:

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 514/134/17

провадження № 61-12112сво18

Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Делени»,

відповідач: ОСОБА_2, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області,

третя особа - Відділ Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року у складі судді: Журавльова О. Г.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Делени» (далі - ТОВ «Делени») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області, про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області у складі судді Козирєва М. В. відстрочено ТОВ «Делени» сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Відкрито провадження у цій справі та призначено її до судового розгляду.

Не погоджуючись з указаною ухвалою в частині вирішення питання про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_2, в інтересах якого діяв представник ОСОБА_3, оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року у складі судді Журавльова О. Г. апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 13 лютого 2017 року повернуто заявнику без розгляду на підставі підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, тобто з порушенням порядку її подання.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3, у якій він, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Вважає вказану ухвалу незаконною, оскільки апеляційна скарга була подана через місцевий суд. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції порушив його гарантоване конституційне право на апеляційний перегляд судового рішення.

У квітні 2018 року від ТОВ «Делени» надійшов відзив, у якому його представник просить повернути касаційну скаргу ОСОБА_2, оскільки ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги без розгляду не може бути предметом касаційного перегляду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року цивільна справа за позовом ТОВ «Делени» до ОСОБА_2, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області, про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року передана на розгляд Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що при поверненні апеляційної скарги заявнику, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, її слід було подавати через місцевий суд, який ухвалив оскаржене рішення.

Разом із тим, Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати в ухвалі від 06 березня 2018 року № 61-10022ск18 погодився з позицією апеляційного суду у справі № 344/8967/15-ц про повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі пункту 15 частини першої, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, оскільки заявник порушив порядок подання апеляційної скарги, а саме подав скаргу безпосередньо до апеляційного суду.

В ухвалі від 23 травня 2018 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказала, що повернення апеляційної скарги з указаних підстав є обмеженням особи у реалізації її права на доступ до правосуддя.

З урахуванням принципу верховенства права, положення статей 21, 22, 129 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, зокрема, права на апеляційний перегляд судового рішення, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд її справи судом, а також статей 4, 17, 352, 355 ЦПК України щодо права особи на апеляційне оскарження рішень, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про необхідність відступити від правового висновку про можливість повернення апеляційної скарги у зв'язку з її поданням безпосередньо до суду апеляційної інстанції на підставі підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для прийняття аргументів, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

У лютому 2017 року ТОВ «Делени» звернулося до суду з позовом.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 13 лютого 2017 року відкрито провадження у цій справі та вирішено питання про відстрочення ТОВ «Делени» сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на цю ухвалу суду першої інстанції в частині відстрочення позивачу сплати судового збору.

Оскарженою ухвалою від 30 січня 2018 року апеляційний суд повернув ОСОБА_2 його апеляційну скаргу без розгляду.

При поверненні апеляційної скарги, апеляційний суд зробив висновок, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати і направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, ВеликоїПалати.

На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

У зв'язку із наведеним, на підставі частини другої статті 403 ЦПК України, Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений в ухвалі від 06 березня 2018 року № 61-10022ск18.

Керуючись статтями 400, 409, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року скасувати.

Передати справу № 514/134/17 до апеляційного суду Одеської області для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                               В. І. Крат

Судді:                                                                                                           Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

В. А. Стрільчук

М. Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74963333

[Перо]

Можна констатувати, що апеляційні суди в Києві ігнорують позицію ВС і повертають скарги. Тому до початку роботи ЄСІТС краще подавати через першу інстанцію.

[Юрій Васильович]

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду:

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

Київ

справа №2040/8090/18

адміністративне провадження №К/9901/7793/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів:             Бевзенка В.М., Калашнікової О.В., Коваленко Н.В., Смоковича М.І., Рибачука А.І., Ханової    Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (судді: Яковенко М.М. (головуючий), Бегунц А.О., Лях О.П.) у справі № 2040/8090/18 за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року (головуючий - Котеньов О.Г.) позов задоволено частково.

3. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4    000 грн.

4. Не погодившись із додатковим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто позивачу без розгляду.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване порушенням позивачем порядку подання апеляційної скарги встановленого частиною першою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) та вимог пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв після 15 грудня 2017 року).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 19 лютого 2019 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

8. На думку позивача, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами і поставленою метою. На підтвердження своїх доводів посилається на рішення Верховного Суду, в яких висловлено правову позицію щодо можливості подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

9. Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2019 справу № 2040/8090/18 за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підставою для передання справи на розгляд об`єднаною палатою слугувало неоднакове правозастосування Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду норми підпункт 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Податкового кодексу України.

Так, в ухвалах від 27 квітня 2018 року у справі № 816/114/18 (К/9901/48762/18), від 16 липня 2018 року у справі №   142/207/18 (К/9901/49966/18), від 19 липня 2018 року у справі №820/4578/18 (К/9901/55989/18), від 31 серпня 2018 року у справі №265/3328/18 (К/9901/59870/18), на які послався Другий апеляційний адміністративний суд у цій справі, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів апеляційної інстанції щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, поданої безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з огляду на порушення порядку її подання, встановленого підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас у постановах від 19 липня 2018 року у справі № 640/20036/17 (К/9901/48190/18), від 26 вересня 2018 року у справі № 826/8873/16 (К/9901/48198/18), від 20 грудня 2018 року у справі № 815/1402/18 (К/9901/64044/18), від 02 липня 2019 року у справі № 1140/3385/18 (К/9901/15004/19), від 17 липня 2019 року у справі № 316/1538/18 (К/9901/6381/19) Касаційний адміністративний суд сформулював правову позицію щодо права на безпосереднє подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, зважаючи на принципи юридичної визначеності та пропорційності при здійсненні судочинства в контексті можливості неоднозначного трактування положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

11. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої    статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України    (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України.

12.1. Пункт 8 частини другої статті 129.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

13. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):

13.1. Стаття 297.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

13.2. Підпункт 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень.

Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

13.3. Підпункт 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень.

Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

14. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017):

14.1. Частина перша статті 186.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Щодо застосування статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України та підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції),    колегія суддів Верховного Суду зазначає, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297    Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

16. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

17. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду на підставі підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України    (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв`язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною першою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).

18. Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо наявності у нього права, встановленого статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо звертатися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії»,    «Гору проти Греції»,    «Михолапа проти Латвії»). У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та   37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07. 2011 ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

19. У зв`язку з викладеним Суд вважає, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.

У зв`язку з цим, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 без розгляду є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Враховуючи статтю 297 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

21. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

22. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 2040/8090/18 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

І.Я. Олендер,

В.М. Бевзенко,

О.В. Калашнікова,

Н.В. Коваленко,

М.І. Смокович,

А.І. Рибачук,

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836102

[Перо]

КЦС ВС пояснив питання подачі апеляційної скарги

Верховний Суд звертає увагу суддів апеляційних судів на те, що системне і немотивоване неврахування єдиної й сталої судової практики Верховного Суду тягне відповідальність, передбачену законодавством, передає офіційний сайт ВС.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 березня 2020 року у справі № 361/8167/19-ц (провадження № 61-969св20) вкотре скасував ухвалу апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги, поданої безпосередньо до цього суду.

https://sud.ua/ru/news/sudebnaya-praktika/162641-ktss-vs-poyasniv-pitannya-podachi-apelyatsiynoyi-skargi

Ну і яка відповідальність?