Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова                                          

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 212/5200/17

провадження № 61-10170св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,        Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР ВАТУТІНА 59»,

третя особа - Виконавчий комітет Криворізької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР ВАТУТІНА 59», третя особа - Виконавчий комітет Криворізької міської ради, про визнання недійсними та незаконними рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня        2018 року у складі судді Ваврушак Н. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П.,            Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року   ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи та просила: визнати незаконними та такими, що не відбувалися у законному порядку загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР ВАТУТІНА 59» (далі - ОСББ «КР ВАТУТІНА 59») від 16 червня 2017 року; недійсними усі рішення, прийняті на загальних зборах співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року, які викладені в протоколі № 2 ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 12271070001016989 щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів за № 12271070002016989 щодо змін до установчих документів юридичної особи, які проведені відносно ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», поновивши її на посаді голови ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги,  ОСОБА_1 посилалася на те, що 14 квітня    2016 року було створено ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», а вона була обрана його головою. В середині липня 2017 року їй стало відомо, що мешканцями будинку       АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були ініційовані та 16 червня 2017 року проведені загальні збори співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», на яких були внесені зміни до статуту ОСББ, відкликані члени правління ОСББ, до складу яких вона входила та обраний новий склад правління. На її думку, ці збори проведені із суттєвим порушенням законодавства України, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено порядок скликання і проведення загальних зборів, оскільки ініціативна група мала особисто викликати на збори усіх співвласників житла будинку АДРЕСА_1 , однак будь-яких викликів, передбачених статтею 6 Закону України від 29 листопада       2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон   № 2866-III) з повідомленням про порядок денний з проектом змін до статуту у визначений законом строк, власникам житла не надавалося. Прийняття рішень зборів оформлено ініціативною групою документом без назви, дати та інших реквізитів тобто не за типовою формою протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженою Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства наказом від 25 серпня 2015 року № 203, що позбавляє цей документ юридичної сили. При проведенні голосування не було враховано дійсну кількість голосів, відповідно до загальної площі квартир, тих власників, які голосували. При складанні протоколу № 2 зазначена кількість власників приміщень у кількості 437 осіб, при цьому не надано будь яких доказів порядку вирахування цієї кількості, не надано будь якого актуального реєстру власників. В голосуванні приймали участь особи, які не є власниками житла і не мають права голосувати, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що вказує на фальсифікацію документів і результатів загальних зборів ОСББ та зменшує відсоток осіб, які проголосували. Проект змін до статуту не був наданий для ознайомлення кожному співвласнику за 14 днів до проведення загальних зборів, а самі зміни приймалися не 3/4 голосів. Питання викладені в листах опитування нечітко і не зрозуміло, також в даних листах опитування відсутній розділ «утримався», а тому вважає листи опитування такими, що не відповідають вимогам закону. Також вказала, що ініціативна група не встановила порядок відкликання та строки обрання членів правління, тому рішення загальних зборів щодо відкликання членів правління обраних 06 квітня 2015 та обрання членів правління 16 червня 2017 року без установлення кількості та строку перебування на посадах суперечить вимогам законодавства України та вважається недійсним. Також вказала, що порядок внесення змін до діючого статуту ОСББ врегульований статтею 98 ЦК України, відповідно до якої рішення про внесення змін до статуту товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, проте за даними протоколу № 2 рішення про зміну статуту ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» прийняте більшістю у 46 % голосів, що не відповідає вимогам закону. Також зазначила, що її не повідомили про прийняті на загальних зборах рішення впродовж 10 днів після їх прийняття. У зв`язку з цим вважає, що загальні збори ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» проведені з суттєвим порушенням законодавства України, а тому мають бути визнані недійсними, а вона має бути поновлена на посаді голови ОСББ «КР ВАТУТІНА 59».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням        від 21 грудня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що загальні збори співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року проведені у відповідності до порядку та вимог, встановлених Законом № 2866-III та статутом ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», затвердженого протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1         від 06 квітня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Дніпровський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області              від 21 грудня 2018 року залишив без змін.

Мотивував рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій з урахуванням уточнень наданих на виконання ухвали Верховного Суду             від 29 травня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2018 року  та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом не було наведено мотивів про розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження, а не в загальному позовному провадженні, що свідчить про те, що суд безпідставно відніс цю справу до категорії малозначних, чим позбавив її права на касаційне оскарження. Судами попередніх інстанцій недосліджені наявні в матеріалах справи письмові докази та не встановлено фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суди попередніх інстанцій безпідставно застосували норми статуту ОСББ «КР Ватутіна 59», як підзаконного акту, замість правових норм на які вона посилалася у позові та які є спеціальними.  Судами не взято до уваги того, що об`єднання громадян може бути створене однією особою, а також те, що в багатоквартирному будинку не може бути одноособового власника, так як приміщення загального користування будинку, конструкції, механічне та технічне обладнання належать власникам квартир на праві спільної сумісної власності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

02 липня 2019 року справа № 212/5200/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ватутіна,                        59 від 06 квітня 2015 року, було прийнято рішення про створення ОСББ «КР Ватутіна 59», затвердження статуту ОСББ, обрання Правління ОСББ, Голови Правління та заступника Голови Правління ОСББ, обрання Ревізійної комісії ОСББ.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу ІІІ статуту ОСББ «КР Ватутіна 59» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання.

Пунктом 5 розділу ІІІ статуту ОСББ «КР Ватутіна 59» визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативної групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів під підпис повідомляє кожного співвласника або розміщує інформацію у загальнодоступних місцях, на дошках оголошень у кожному під`їзді про проведення загальних Зборів. У повідомленні зазначається дата, час та місце проведення загальних зборів та проект порядку денного.

Згідно з пунктом 7 статуту ОСББ «КР Ватутіна 59» кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі житлового чи нежитлового приміщення.

16 червня 2017 року проведено загальні збори співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59».

Згідно з протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «КР Ватутіна 59» загальна кількість співвласників будинку (власників приміщень) будинку 437 осіб. У зборах взяли участь особисто співвласники у кількості 62 осіб. У письмовому опитуванні взяли участь особисто співвласників в кількості 170 осіб. У голосуванні взяли участь          232 особи, що відповідає 53 % від загальної кількості співвласників. Зазначено, що дата проведення загальних зборів 16 червня 2017 року, у зв`язку з тим, що були присутні співвласники, яким належить менше 50 % голосів, було прийняте рішення провести письмове опитування, відповідно до вимог чинного законодавства. Дата складання протоколу 23 червня 2017 року.

Розділом ІІ протоколу № 2 Загальних зборів, визначено порядок денний зборів, зокрема: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів; 2. Внесення змін до Статуту ОСББ «КР Ватутіна 59»; 3. Затвердження статуту; 4. Надання права підпису на статуті; 5. Відкликання членів правління ОСББ та голови правління ОСББ; 6. Обрання членів правління ОСББ; 7. Виключення зі складу підписантів ОСОБА_10 . Зазначено, що результати поіменного голосування з питань порядку денного викладені у невід`ємному додатку до протоколу та листах опитування. Зазначено, що за питаннями порядку денного за № 1, 2, 3, 4, 5 та 6 відповідно «за» проголосувало 232 співвласника, особисто та/або через представників співвласників.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 03 липня 2017 року за                                                     № 12271070001016989 виконавчим комітетом Криворізької міської ради внесено зміни до відомостей про юридичну особу ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

03 липня 2017 року за №12271050002016989 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», а саме змінено місцезнаходження ОСББ «КР ВАТУТІНА 59».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час звернення позивача з цим позовом, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання незаконними та такими, що не відбувалися у законному порядку загальні збори співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року; визнання недійсними усіх рішень, прийнятих на загальних зборах співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59»                         від 16 червня 2017 року, які викладені в протоколі № 2 ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року; визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу № 12271070001016989 щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів за № 12271070002016989 щодо змін до установчих документів юридичної особи, які проведені відносно ОСББ «КР ВАТУТІНА 59», поновивши її на посаді голови ОСББ «КР ВАТУТІНА 59».

Вимоги позову у цій справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що  непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України виконавчий орган створюють загальні збори товариства. У частині 3 статті 99 ЦК України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо у установчих документах не визначені підстави їх усунення.

Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Права учасників (засновників, членів) товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи загальних зборів товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.

Пунктом 13 розділу ІІІ статуту ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» визначено, що порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 є мешканкою та співвласницею квартири в будинку, який увійшов до ОСББ «КР ВАТУТІНА 59». При цьому     ОСОБА_1 вважає, що загальні збори співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року є незаконними та такими, що не відбувалися у законному порядку.

За таких обставин спір у цій справі стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку        ОСОБА_1 зміною діючого статуту ОСББ, в тому числі і зміною голови правління ОСББ.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідно до частини другої статті                                           4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III. Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17.

Отже, заявлені позивачкою вимоги про визнання незаконними та такими, що не відбувалися у законному порядку загальні збори співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» від 16 червня 2017 року; визнання недійсними усіх рішень, прийнятих на загальних зборах співвласників ОСББ «КР ВАТУТІНА 59»                          від 16 червня 2017 року, які викладені в протоколі № 2 ОСББ «КР ВАТУТІНА 59»     від 16 червня 2017 року і про поновлення її головою правління не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства і вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі         № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Відповідно до пункту      4 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті  20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Тобто вимоги позивача в частині визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу № 12271070001016989 щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів за                                               № 12271070002016989 щодо змін до установчих документів юридичної особи, які проведені відносно ОСББ «КР ВАТУТІНА 59» також підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.  Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2018 року  та постанову Дніпровського апеляційного суду   від 16 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КР ВАТУТІНА 59», третя особа - Виконавчий комітет Криворізької міської ради, про визнання недійсними та незаконними рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков   А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84092029

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 640/19434/17

провадження № 61-10362св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на Пушкінській», Департамент реєстрації Харківської міської ради,

третя особа - Харківська міська рада,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року у складі судді Нев`ядомського Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П.,               Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на Пушкінській» (далі - ОСББ «Будинок на Пушкінській»), Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа -Харківська міська рада, про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ «Будинок на Пушкінській».

В обґрунтування позову зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Разом з ним співвласниками квартири є його донька ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 . У серпні 2016 року він дізнався, що 25 квітня 2016 року в будинку проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, прийнято рішення про створення ОСББ «Будинок на Пушкінській» та затверджено статут вказаного ОСББ. Зазначені рішення оформлені протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 квітня 2016 року, на підставі якого 14 липня 2016 року зареєстровано ОСББ «Будинок на Пушкінській» як юридичну особу.

Позивач вказав, що його не було належним чином повідомлено про час та місце проведення установчих зборів, він не мав можливості реалізувати своє волевиявлення з приводу створення в будинку ОСББ. При цьому, рішення прийняті установчими зборами 25 квітня 2016 року з суттєвими порушенням чинного законодавства України, а тому, на його думку, такі слід визнати недійсними.

Також позивач зазначив, що державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій щодо державної реєстрації ОСББ «Будинок на Пушкінській» як юридичної особи не перевірив надані ініціативною групою будинку документи та в супереч вимогам чинного законодавства зареєстрував вказане ОСББ.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав, рішення про створення ОСББ «Будинок на Пушкінській» прийнято з дотриманням положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а тому підстави для визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, у якій заявник просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в порушення вимог частини четвертої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» позивач не був належним чином повідомлений про проведення установчих зборів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості брати участь у них.

Заявник вказує, що під час голосування за створення ОСББ ініціативною групою було враховано його голос (голосував лише один співвласник квартири -               ОСОБА_3 ), хоча жодної довіреності він на голосування від його імені та інших співвласників квартири АДРЕСА_1 до оспорюваного протоколу відповідачем не надано, оскільки такі довіреності не видавались.

Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки його доводам про неправильне визначення зальної площі будинку, від якої обраховується відсоток голосів під час голосування членів ОСББ.

Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не містить всіх обов`язкових реквізитів та інформації, що визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Заявник звернув увагу, що під час розгляду справи його клопотання про витребування копії реєстраційної справи задоволено частково в спосіб постановлення протокольної ухвали, хоча така, на його переконання, мала б бути оформлена окремим письмовим документом.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано матеріали справи № 640/19434/17 з Київського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених судових рішень та закриття провадження у справі.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 травня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5

25 квітня 2016 року проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , які оформлено протоколом від 25 квітня 2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку.

За результатами проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку створено ОСББ «Будинок на Пушкінській», затверджено статут та обрано його керівні органи.

14 липня 2016 року внесено запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ «Будинок на Пушкінській».

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що при створенні об`єднання співвласників багатоквартирного будинку були порушені положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», фактично останній висловлював свою незгоду з прийнятим рішенням установчих зборів ОСББ «Будинок на Пушкінській» та рішеннями загальних зборів співвласників будинків, оформлених відповідним протоколом.

У частині третій статті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою,               є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем пред`явлено вимоги про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ «Будинок на Пушкінській».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року справі           № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не              є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку                  з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб             та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такий спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду                           в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, за змістом якої при визначенні предметної юрисдикції справи слід виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею             385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень                                           у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення                      і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є мешканцем та співвласником квартири в будинку, який входить до створеного                                  та зареєстрованого ОСББ «Будинок на Пушкінській». При цьому позивач вважає, що об`єднання було створене без його згоди та волевиявлення, з порушенням процедури, встановленої законом.

За таких обставин цей спір стосується захисту права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи - ОСББ «Будинок на Пушкінській».

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що спір, пов`язаний з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинен розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули її в порядку цивільного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржених судових рішень та закриття провадження в справі з роз`ясненням позивачу права на звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК Українивизначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У частинах першій і другій статті 414 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржені судові рішення - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 414 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті  141 ЦПК України).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від08 липня 2011 року «Про судовий збір»).Такого клопотання матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на Пушкінській», Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Харківська міська рада, про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсним, скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на Пушкінській» закрити.

Повідомити ОСОБА_1 про право на звернення з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на Пушкінській», Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсним, скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок на Пушкінській» у порядку господарського судочинства.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                               В. І. Крат

Судді                                                                                                Н. О. Антоненко
     

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84152584

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 753/15125/16-ц

провадження № 61-30480св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус+»,

треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус Град 3», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Антоненко Н. О.,                                 Стрижеуса А. М., Шкоріної О.І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус+» (надалі - ОСББ «Статус+») про визнання недійсними рішення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, статуту та скасування державної реєстрації.

Позов мотивований тим, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У першому кварталі 2014 року було введено в експлуатацію багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 , а в четвертому кварталі цього року було введено в експлуатацію і будинок АДРЕСА_1. Ці будинки об`єднані спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою. Рішенням установчих зборів співвласників зазначених будинків від 01 серпня 2015 року створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус Град 3» (далі - ОСББ «Статус Град 3»), зареєстроване у встановленому законом порядку 09 листопада 2015 року.

У другому кварталі 2016 року було введено в експлуатацію багатоквартирний будинок

АДРЕСА_3. 22 червня 2016 співвласники багатоквартирних будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та                      АДРЕСА_3 були запрошені на установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, де до відома присутніх було доведено, що в будинках АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 вже створене ОСББ, а тому ОСББ може бути створене лише в будинку АДРЕСА_3 або співвласники цього будинку можуть увійти в уже існуюче ОСББ «Статус Град 3».

Оскільки куратора зборів з боку забудовника ТОВ «БІК «Березнякижитлобуд» така ситуація не влаштовувала, прихильниками створення нового ОСББ запропоновано провести збори в іншому місці.

Пізніше позивач дізнався, що 14 липня 2016 року приватним нотаріусом зареєстроване ОСББ «Статус+», створене в будинках АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3.

Рішення установчих зборів щодо створення ОСББ «Статус+» і його статут вважає недійсним, а його державну реєстрацію - неправомірною і такою, що порушує його права співвласника. Посилається на те, що всупереч статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статті 385 ЦК України його особисто не повідомлено про проведення установчих зборів, створення двох ОСББ в одному будинку суперечить   положенням статті 4 зазначеного Закону, а реєстрація ОСББ «Статус+» нотаріусом здійснена без додержання вимог статті 89 ЦК України, без урахування тієї обставини, що раніше державним реєстратором Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації прийняте рішення про відмову у реєстрації з підстав порушення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним рішення установчих зборів співвласників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_4 про створення ОСББ «Статус+», оформлене протоколом від 22 червня 2016 року; визнано недійсним   статут ОСББ «Статус+»; скасовано державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус+». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що під час проведення установчих зборів ОСББ «Статус+» були порушені права ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із недоведеності факту порушення прав ОСОБА_1 .

Короткий зміст касаційної скарги

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не визначився з колом осіб у справі, не взяв до уваги рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1888/16, чим порушив положення статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), не врахував факт належного повідомлення ОСББ позивача.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито провадження у вказаній справі. Зупинено виконання рішення апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року до закінчення розгляду касаційної скарги Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2018 року заяву  судді Антоненко Н. О. про самовідвід у справі задоволено. Справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2015 року відбулися установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , які об`єднані спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою.

На зазначених зборах прийняте рішення про створення ОСББ «Статус Град 3» та затвердження його статуту.

09 листопада 2015 року проведено державну реєстрацію ОСББ                          «Статус Град 3».

Відповідно до протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , 22 червня 2016 року, у них взяли участь особисто та/або через представників 56 співвласників.

На розгляд порядку денного зазначених зборів були винесені питання про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердження статуту об`єднання, вибори правління та ревізійної комісії, уповноваження представника на здійснення дій щодо оформлення установчих документів та проведення державної реєстрації об`єднання.

Збори проголосували одноголосно «за» по усіх питаннях порядку денного, зокрема, щодо створення ОСББ «Статус» (в подальшому назва була змінена на ОСББ «Статус+») та затвердження його статуту.

14 липня 2016 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Статус+» за адресою: АДРЕСА_4.

Листом Дарницької районної у в м. Києві державної адміністрації від 29 липня 2016 року повідомлено ОСББ «Статус Град 3» про відмову державним реєстратором 14 липня 2016 року у проведенні державної реєстрації ОСББ «Статус+» з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у зв`язку з порушенням положень абзацу 3 статті 4 на Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «Статус+» про визнання недійсними рішення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, статуту та скасування державної реєстрації.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 213 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам оскаржені рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому він вважає, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 від 22 червня 2016 року є недійсними та такими, що не відбувалися у законному порядку.

За таких обставин, спір у цій справі стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням ОСББ «Статус+» і затвердженням його статуту, тоді як вже існувало і було зареєстроване ОСББ «Статус Град 3».

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц зроблено правовий висновок, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі                                                           № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18).

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на яких, в тому числі, затверджено його статут, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства і вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі         № 813/6286/15 висловлено правовий висновок, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд першої та апеляційної інстанції помилково прийняли до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСББ «Статус+» про визнання недійним рішення установчих зборів, статуту та скасування державної реєстрації, оскільки спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, що є підставою для скасування указаних судових рішень із закриттям провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У частинах першій і другій статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями                       19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

З огляду на вказане колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому заявнику слід роз`яснити його право на судовий захист у порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус+», треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Статус Град 3», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, про визнання недійним рішення установчих зборів, статуту та скасування державної реєстрації закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                       В. І. Крат

Судді:                                                                                  І. О. Дундар

           

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

                                                                                               М. М. Русинчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85868853

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 263/15550/16-ц

провадження № 61-15389св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металургів 21», голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металургів 21» Корнєв В`ячеслав Олексійович, секретар загальних зборів Коротіна Ірина Олександрівна, відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців юридичного департаменту Маріупольської міської ради, Маріупольська міська рада,

треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент міського майна Маріупольської міської ради, житлово-комунальне підприємство «Жилкомплекс», Перша Маріупольська державна нотаріальна контора, Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя, у складі судді Курбанової Н. М., від 03 червня 2019 року про закриття провадження у справі та постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пономарьової О. М., Зайцевої С. А., Кочегарової Л. М., від 09 липня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Металургів 21»

(далі - ОСББ «Металургів 21»), голови правління ОСББ «Металургів 21»

Корнєва В. О., секретаря загальних зборів Коротіної І. О., відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців юридичного департаменту Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів

ОСББ «Металургів 21», скасування реєстрації юридичної особи

ОСББ «Металургів 21» та заборону проведення певних дій.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

30 квітня 2016 року у дворі їх багатоквартирного будинку відбулися збори власників квартир, осіб, які мешкають разом з ними, а також осіб, які не мають реєстрації у цьому будинку. Головою зборів був ОСОБА_2 , якого в подальшому було обрано головою ОСББ «Металургів21», а секретарем зборів була ОСОБА_3 . В порядку денному було питання про утворення

ОСББ будинку АДРЕСА_1 .

Вважала зазначені збори нелегітимними, а прийняті ними рішення - незаконними. Для створення ОСББ потрібно пройти послідовну процедуру, яка включає в себе багато етапів, однак жоден з цих етапів не був проведений в суворій відповідності з законом, більш того проведений з грубими порушеннями, що є підставою для скасування державної реєстрації ОСББ «Металургів 21».

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд:

-          визнати незаконним та скасувати протокольне рішення установчих зборів ОСББ будинку 21 АДРЕСА_1 від 30 квітня 2016 року;

-          скасувати реєстрацію юридичної особи ОСББ «Металургів 21» відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб юридичного департаменту Маріупольської міської ради;

-          визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи

ОСББ «Металургів 21», яке не можна усунути;

-          Маріупольській міській раді заборонити передавати з балансу балансоутримувача будинок по АДРЕСА_1 Житловий комплекс» в оперативне управління ОСББ «Металургів 21 », багатоквартирний будинок, розташований по АДРЕСА_1 , його інженерні конструкції, нежитлові приміщення, в тому числі приміщення загального користування: горищні приміщення, підвальні приміщення, під`їзди, об`єкти електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, земельну ділянку в межі прибудинкової території, технічної, та іншої, передбаченої законодавством документації на будинок, а також документів, на підставі яких будинок прийнятий в експлуатацію, технічний паспорт і план інженерних мереж.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 09 липня 2019 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення виходили з того, що позивач звернулась до суду у зв`язку зі здійсненням відповідачем, як суб`єктом некомерційної господарської діяльності функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання до відповідача - юридичної особи, суб`єкта некомерційної господарської діяльності, який у здійсненні цих функцій перешкоджає та створений на підставі протиправних рішень оформлених протоколом установчих зборів ОСББ «Металургів 21», а тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя

від 03 червня 2019 року про закриття провадження у справі та постанову Донецького апеляційного суду від 09 липня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 263/15550/16-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.

У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2016 року відкрито провадження в цій справі. Вказана ухвала була оскаржена відповідачем, який вважав, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2017 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2016 року залишено без змін. При цьому, колегією суддів зазначено, що справа підлягає розгляду загальним судом.

Протягом двох років справа по суті не розглядалася та всупереч ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2017 року провадження по справі було закрито у зв`язку з її непідсудністю суду загальної юрисдикції та вказано, що справа підлягає розгляду в господарському суді.

Судами попередніх інстанцій не враховано положення статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Посилаючись на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2018 року по справі № 813/6286/15, суд не звернув увагу на те, що предметом розгляду зазначеної справи були вимоги лише про скасування державної реєстрації юридичної особи ОСББ, в той час як нею пред`явлено позов також про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів

ОСББ «Металургів 21», не оскаржується порушення її корпоративних прав, а отже відсутні і праві підстави для розгляду цього позову господарським судом.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив

ОСББ «Металургів 21» на касаційну скаргу, в якому представник

відповідача - адвокат Денисенко Д. В., посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Також просила врахувати, що ОСОБА_1 вже подала аналогічний позов до Господарського суду Донецької області, що свідчить про її фактичну згоду із оскаржуваними судовими рішеннями по справі № 263/15550/16-ц.

Іншими учасниками справ відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли між

ОСОБА_1 , як власником квартири, що увійшла до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Металургів 21», яка має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ і державним реєстратором щодо державної реєстрації юридичної особи ОСББ «Металургів 21».

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є

Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня

2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 30 квітня 2016 року є незаконними та такими, що відбулися з порушенням встановленого порядку.

За таких обставин, спір у цій справі стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного незаконним, на її думку, створенням ОСББ «Металургів 21».

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц сформульовано висновок про застосування норм права, згідно з яким у справі де позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, такий спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження

№ 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18).

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним рішення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства і вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, закриваючи провадження по справі № 263/15550/16-ц за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ «Металургів 21» та скасування його державної реєстрації, дійшов обґрунтованого висновку, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалюючи оскаржувані рішення суди вірно врахували висновки Великої Палати Верховного Суду щодо предметної юрисдикції у справах № 462/2646/17 та № 813/6286/15.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина четверта статті 414 ЦПК України).

Враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала у своїх постановах висновок щодо визначення предметної юрисдикції спорів у подібних правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду з урахуванням вимог пункту третього частини шостої статті 403 ЦПК України дійшла висновку про відсутність підстав для направлення справи до Великої Палати Верховного Суду.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа за позовом ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, як таких, що ухвалені без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційний суд також враховує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Донецької області

від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі № 905/1351/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Металургів 21», Юридичного департаменту Маріупольської міської ради, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку, зобов`язання скасувати державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Металургів 21».

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя від 03 червня 2019 року про закриття провадження у справі та постанову Донецького апеляційного суду від 09 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86275644

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України                         

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 753/22781/17

провадження № 61-14067св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс»,

треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв Володимир Володимирович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 30 січня 2019 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.     Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» (далі - ОСББ «Ідеал

Плюс»), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв В. В., про визнання недійсними рішень ОСББ «Ідеал Плюс» та скасування реєстраційних записів.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири

АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем цього будинку є ОСББ «Ідеал Плюс».

ОСББ «Ідеал Плюс» зареєстроване як юридична особа 12 червня

2013 року Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією. Відповідно до рішення установчих зборів ОСББ «Ідеал Плюс», яке оформлено протоколом від 19 травня 2013 року № 1, з моменту створення ОСББ «Ідеал Плюс» обрано правління об`єднання у складі: ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_22

На засіданні правління ОСББ «Ідеал Плюс», яке оформлено протоколом

від 23 травня 2013 року № 1, її обрано головою правління ОСББ «Ідеал Плюс». Відповідно до відомостей протоколу від 25 лютого 2017 року № 5 відбулися загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», порядком денним яких визначено, серед іншого, дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс», внесення змін до статуту ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції, зміни форми правління багатоквартирним будинком, обрання управителя та затвердження умов договору з управителем, переобрання членів ревізійної комісії тощо. За результатами засідання прийнято, зокрема, такі рішення: прийняття відставки членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс», внесення змін до статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс»

у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції та надання голові зборів і секретарю зборів повноважень на підписання нової редакції статуту, переобрання членів ревізійної комісії, зобов`язання правління ОСББ «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним договору сервітуту з ТОВ «Лайфселл», визнання недійсним рішення правління ОСББ «Ідеал Плюс» про обрання головою ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_24, оформлене протоколом засідання правління № 1 від 23 березня 2017 року. Також ОСОБА_2 надано повноваження на проведення державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

на проведення державної реєстрації нового голови правління ОСББ «Ідеал Плюс» - ОСОБА_2 , при цьому на проведення державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо нової редакції статуту ОСББ та інших змін, ні протоколом засідання правління, ні протоколом загальних зборів ОСОБА_2 не уповноважували. При цьому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були проведені певні реєстраційні дії - державна реєстрація установчих документів ОСББ «Ідеал Плюс» 31 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., ним же - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, щодо зміни керівника юридичної особи.

Вважала, що вказані збори є неправомочними, а рішення, прийняті на цих зборах, - недійсними, оскільки прийняті за відсутності кворуму та

у порушення процедури скликання та проведення загальних зборів ОСББ, що суперечить Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в редакції, чинній на час проведення оспорюваних рішень. Крім того, вважала, що рішення некомпетентного складу правління ОСББ не могло обирати зі свого складу голову правління, а відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміни відомостей про ОСББ, - є такими, що підлягають скасуванню.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Ідеал Плюс», оформлені протоколом від 25 лютого 2017 року № 5, у частині: прийняття відставки членів правління ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_25, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , внесення змін до статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс» у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс» у новій редакції та надання голові зборів

і секретарю зборів повноважень на підписання нової редакції статуту, переобрання членів ревізійної комісії: замість ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 обрано до складу ревізійної комісії: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , зобов`язання правління ОСББ «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним договору сервітуту з ТОВ «Лайфселл», визнання недійсним рішення правління ОСББ «Ідеал Плюс» про обрання головою ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_24, оформлене протоколом засідання правління від 23 березня 2017 року № 1;

- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Ідеал Плюс» про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни керівника юридичної особи, внесені державним реєстратором - 31 березня 2017 року, приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що  ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог не надала суду належних та допустимих доказів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», які відбулися 25 лютого

2017 року, були правомочними та могли приймати рішення з питань порядку денного, зокрема з питань, які оскаржуються позивачем, з дотриманням кворуму та вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Також судом зазначено, що у протоколі цих зборів зафіксовано прийняття рішення з усіх питань порядку денного і жоден учасник цих зборів

не оскаржив правильність відображення результатів голосування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належних доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», які відбулися

25 лютого 2017 року, були правомочними та могли приймати рішення

з питань порядку денного, зокрема з питань, які оскаржуються позивачем,

з дотриманням кворуму. При прийнятті значимих рішень для ОСББ відповідач не порушив вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції як на підставу відмови у задоволенні позову знову таки посилається на положення пункту 5.3 статуту ОСББ, яким передбачено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50 % від загальної кількості співвласників ОСББ.

Зазначає, що поняття «кворум», яке регулює процедуру проведення загальних зборів співвласників ОСББ, у законодавстві відсутнє.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Зазначає, що судами не враховано того, що позов у цій справі був пред`явлений у зв`язку з порушенням статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», проте цей факт не відображений судом в оскаржуваних рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири 

АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем цього будинку є ОСББ «Ідеал Плюс»

(а.с. 24 т. 1).

ОСББ «Ідеал Плюс» зареєстровано як юридична особа 12 червня

2013 року Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до відомостей протоколу від 25 лютого 2017 року № 5 відбулися загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», порядком денним якого визначено, серед іншого, дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс», внесення змін до статуту ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту

у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції, зміни форми правління багатоквартирним будинком, обрання управителя та затвердження умов договору з управителем, переобрання членів ревізійної комісії тощо.

Причиною скликання вказаних зборів була незгода співмешканців зазначеного будинку з рішенням правління ОСББ «Ідеал Плюс» встановити на даху будинку антени мобільного зв`язку.

Позивач та члени правління під час зазначених зборів подали заяви про звільнення їх з посад за власним бажанням.

За результатами зборів прийнято відставку членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрано нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_26, ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , внесено зміни до статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс», приведено статут правління ОСББ «Ідеал Плюс»

у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затверджено статут ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції та надано голові зборів і секретарю зборів повноваження на підписання нової редакції статуту, переобрано членів ревізійної комісії: замість ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обрано

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , зобов`язано правління ОСББ «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсними договору сервітуту з ТОВ «Лайфселл»,обрано головою ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_2 ., оформлене протоколом засідання правління від 23 березня 2017 року № 1.

ОСББ було проведено письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах, -112 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею

6 948,6 кв. м, що становить 29,99 % від загальної площі всіх квартир на нежитлових приміщень (протокол від 25 лютого 2017 року № 5 загальних зборів ОСББ). У загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 80 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5 107,2 кв. м, що становить 22,04 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку (протокол  від 25 лютого 2017 року № 5 загальних зборів ОСББ). Загальна кількість квартир в будинку -389, загальна кількість співвласників -391, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 23 169,7 кв. м (протокол від 25 лютого 2017 року № 5 загальних зборів ОСББ).

23 березня 2017 року головою правління ОСББ «Ідеал Плюс» обрано ОСОБА_2 та надано їй повноваження на проведення державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ «Ідеал Плюс» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (протокол від 23 березня 2017 року № 1).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСББ «Ідеал Плюс» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому, зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню. Просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

2.     Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скаргаОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 Закону № 2866-III встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, вищезазначений Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року

у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що «правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження

№ 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Вимоги позивача в частині скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Ідеал Плюс» про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни керівника юридичної особи, внесені 31 березня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., також підлягають розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на таке.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із прийнятими відповідачем рішеннями про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу й зводяться фактично до відновлення попередньої реєстрації інформації про керівника.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 20 ГПК України

(у редакції, чинній на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи

у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають

з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом),

у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, то наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Вказаний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 826/2778/16(провадження

№ 11-840апп19).

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року

в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої

статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-ІХ роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом  ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв Володимир Володимирович, про визнання недійсними рішень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» та скасування реєстраційних записів закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник

Судді:                                                                                               І. А. Воробйова

                                                                                                            Б. І. Гулько

                                                                                                            Р. А. Лідовець

                                                                                                            Ю. В. Черняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/89316273

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 755/9169/18

провадження № 61-4534св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крат В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А», Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація,

треті особи: Головне управління регіональної статистики, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року у складі судді Чех Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» (далі - ОСББ «Дніпровська набережна 9А»), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Головне управління регіональної статистики, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві), про визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Позов мотивований тим, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 .

08 квітня 2017 року у приміщенні Житлово-експлуатаційної дільниці № 407 (далі - ЖЕД № 407) були проведені установчі збори співвласників вказаного будинку, за наслідками яких прийняті рішення про обрання голови установчих зборів та секретаря; створення ОСББ «Дніпровська набережна 9А»; затверджений статут ОСББ «Дніпровська набережна 9А»; обрано членів правління ОСББ «Дніпровська набережна 9А»; обрано членів ревізійної комісії ОСББ «Дніпровська набережна 9А»; надано голові установчих зборів ОСОБА_2 та секретарю ОСОБА_3 повноваження підписувати, затверджений статут, підготувати і підписати протокол зборів, а також надано ОСОБА_3 повноваження для подання заяви та документів необхідних для державної реєстрації ОСББ. Ці рішення оформлені протоколом установчих зборів ОСББ «Дніпровська набережна 9А» від 08 квітня 2017 року.

08 листопада 2017 року державний реєстратор Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації вніс запис за № 106710220000027339 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ «Дніпровська набережна 9А».

Позивач вважає, що під час створення ОСББ «Дніпровська набережна 9А», було допущено численні порушення. Зокрема, ініціативна група не мала вичерпної та актуальної інформації про співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку, неналежним чином повідомила його та інших співвласників квартир та нежитлових приміщень про проведення установчих зборів; не визначила дійсної кількості голосів, що належали йому та кожному співвласнику під час голосування на зборах під час голосування та проведення письмового опитування. Переважна більшість результатів поіменного голосування та письмового опитування не містить інформації про підстави виникнення у осіб права голосу. За даними позивача площа власників, які брали участь у голосуванні становила 568,35 кв. м, що становить 2,73 % загальної площі будинку, та свідчить про відсутність кворуму. Голосування відбувалось шляхом «піднятої руки», що суперечить статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Затверджений статут ОСББ «Дніпровська набережна 9А» не відповідає статуту, за який відбувалось голосування, оскільки голосували за типовий статут, тоді як протоколом затверджений статут в іншій редакції, який запропонований ініціативною групою.

Позивач вказував, що він та більшість співвласників будинку не були повідомлені про результати прийнятих зборами рішень. На момент державної реєстрації статуту 08 листопада 2017 року його редакція вже втратила чинність у зв`язку з набуттям з травня 2017 року чинності наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 квітня 2017 року № 67 «Про внесення змін до Типового статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2017 року за № 522/30390.Крім того, у складеному протоколі відсутні підписи присутніх на зборах 14 осіб, тоді як їх голоси були враховані; у листах опитуваннях замість площі квартири зазначено їх номер, наявні розбіжності у прізвищі, імені та по-батькові власників квартир; дата установчих зборів та дата письмового опитування у більшості випадків проставлена одним почерком та відрізняється від почерку опитуваної особи.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд:

визнати недійсними рішення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 щодо створення ОСББ «Дніпровська набережна 9А», яке оформлене протоколом від 08 квітня 2017 року;

визнати недійсним статут ОСББ «Дніпровська набережна 9А», який затверджено рішенням установчим зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 08 квітня 2017 року та заключним проколом від 22 квітня 2017 року;

визнати недійсним установчі документи та скасувати державну реєстрацію ОСББ «Дніпровська набережна 9А», яка була проведена 08 листопада 2017 року державним реєстратором Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації за № 106710220000027339.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що створення ОСББ «Дніпровська набережна 9А» відбувалось відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідало волевиявленню більшості співвласників будинку. Позивач ОСОБА_1 був присутній на установчих зборах та не довів порушення своїх прав та інтересів. Незначні порушення, які були виявлені під час розгляду справи, не впливають на легітимність прийняття оскаржених рішень, створення і реєстрацію ОСББ «Дніпровська набережна 9А».

Апеляційний суд також вказав, що проведення реєстрації ОСББ «Дніпровська набережна 9А» лише 08 листопада 2017 року не є підставою для визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів, статуту та скасування реєстрації ОСББ. Позивач дій та рішень державного реєстратора щодо реєстрації ОСББ не оскаржував.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,              в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій:

порушили предметну юрисдикцію, яка передбачена статтею 19 ЦПК України;

ухвалили рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі;

безпідставно встановили, що під час створення ОСББ «Дніпровська набережна 9А» ініціативна група виконала вимоги частини четвертої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у частині повідомлення позивача про проведення установчих зборів. Ця обставина не підтверджується жодним допустимим доказом;

помилково встановили, що члени ініціативної групи на момент скликання установчих зборів були співвласниками квартир та нежитлових приміщень у Будинку. Ця обставина встановлена на підставі недопустимих доказів;

на підставі недопустимих доказів дійшли висновку про те, що під час створення ОСББ «Дніпровська набережна 9А» були виконані вимоги частин четвертої-шостої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині повідомлення всіх співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку про намір провести установчі збори та в частині визначення дійсної кількості голосів (площі), що належать кожному співвласнику під час оформлення результатів поіменного голосування та письмового опитування;

помилково вважали, що наявні в матеріалах справи докази (листки письмового опитування) дозволяють зробити висновок про те, що участь у письмовому опитуванні брали саме власники будинку;

безпідставно не встановили порушень частини десятої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо його повідомлення про прийняті на установчих зборах рішення;

необґрунтовано не застосували до спірних правовідносин пункт 8 частини першої статті 15, пункти 1, 2 частини першої статті 27, пункт 4 частини першої статті 28, пункт 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції від 01 січня 2017 року, статті 6, 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та частину восьму статті  10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

безпідставно не застосували судова практика щодо вирішення аналогічних спорів.

Крім того, суд першої інстанції порушив норму статті 62 ЦПК України, вирішив спір за участю неповноважного представника ОСББ «Дніпровська

набережна 9А».

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року на адресу суду від ОСББ «Дніпровська набережна 9А» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який підписаний головою правління ОСББ «Дніпровська набережна 9А» Герман Н. Д. У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що доводи та аргументи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

ОСББ «Дніпровська набережна 9А» наголошує, що матеріали справи не містять клопотання позивача ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах за результатами розгляду справи № 462/2646/17, справи № 813/6286/15, справи № 501/1571/16-ц, на які посилався позивач. При цьому, на переконання відповідача спірні правовідносини у цій справі та у справах, на які посилався позивач, не є подібними.

Також у відзиві вказано, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які понесені і очікує понести ОСББ «Дніпровська набережна 9А» у зв`язку із підготовкою документів та розглядом касаційної скарги ОСОБА_1 касаційним судом становить 10 000,00 грн.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року справу призначено до розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 26 березня 2020 року зазначено, що підставами касаційного оскарження позивач зазначає порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права передбачене пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, а також що судове рішення ухвалено судом з порушенням правил предметної юрисдикції. Таким чином, доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) визначено, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною другою та сьомою статті 4 Закону встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що позивач є співвласником приміщення (квартири) в багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, проведенням загальних (установчих) зборів ОСББ «Дніпровська набережна 9А» та прийнятими на цим зборах рішеннями.

Ураховуючи те, що спір стосується захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, створенням та діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений в постановах від 06 лютого 2019 року

у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 26 лютого 2020 року у справі №473/2005/19 (провадження № 14-634цс19).

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до статті 414 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Аналіз змісту касаційної скарги ОСОБА_1 дає підстави для висновку, що у ній викладено клопотання про направлення справи за встановленою юрисдикцією Господарського суду міста Києва.

У частині четвертій статті 414 ЦПК України встановлено, що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Згідно з частиною шостою статті 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «Дніпровська набережна 9А» зареєстровано за адресою: вулиця Дніпровська набережна, 9 А, місто Київ, 02098.

За таких обставин, цю справу необхідно направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскаржені судові рішення скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Враховуючи, що касаційна скарга містить клопотання про направлення справи за встановленою юрисдикцією, то справу необхідно направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А», Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Головне управління регіональної статистики, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку закрити.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А», Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Головне управління регіональної статистики, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Крат В. І.  Судді:Н. О. Антоненко   І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96628793