'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: підсудність справи про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ  (Прочитано 1787 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова                                   

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 357/10653/16-ц

провадження № 61-34353св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.           Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водопійна, 25»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водопійна, 25» про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 рокуу складі колегії суддів: Гуля В. В.,        Голуб С. А., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та просила визнати недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 » (далі - ОСББ «Водопійна, 25», об`єднання), оформлені протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 22 червня 2016 року відбулися установчі збори щодо створення співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . За результатами зборів прийнято рішення про створення ОСББ «Водопійна, 25» і затверджено статут ОСББ «Водопійна, 25». Вказане рішення оформлено протоколом від 22 червня                  2016 року, а 07 липня 2016 року було проведено державну реєстрацію ОСББ «Водопійна, 25». Вважає, що при проведенні зборів було допущено грубе порушення її прав як співвласника будинку, оскільки її не було належним чином повідомлено про проведення цих зборів, внаслідок чого було порушено її права на участь в управлінні будинком, а також на здійснення права спільної сумісної власності. Її було позбавлено можливості належним чином підготуватися та прийняти участь в установчих зборах і вплинути на рішення, які були прийняті за результатами таких зборів. Окрім неї, про проведення зборів також не було повідомлено й інших співвласників будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 25 квітня           2017 року у складі судді Бондаренко О. В. позов задовольнив. Визнав недійсним рішення установчих зборів ОСББ «Водопійна, 25», оформлене протоколом                        від 22 червня 2016 року № 1. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що організаторами проведення установчих зборів допущено порушення волевиявлення громадян - власників приміщень по АДРЕСА_1 , в тому числі і позивачки, щодо зміни способу організаційного управління належних їм приміщень, а тому вказані в протоколі № 1 установчих зборів від 22 червня          2017 року та прийняті рішення на цих зборах мають бути визнані недійсними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд Київської області рішенням від 27 червня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення апеляційний суд тим, що позивачем доведено той факт, що вона не брала участь у зборах та у встановленому порядку не повідомлялася про день та час їх проведення, а також те, що за створення ОСББ «Водопійна, 25» виявили бажання не 135, а 123 особи. Однак ці порушення не є безумовною підставою для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ «Водопійна, 25», оформлених протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року, оскільки вони не можуть вплинути на волевиявлення інших співвласників цього будинку, більш ніж половина з яких проголосували за прийняття спірного рішення. Підписи учасників волевиявлення не спростовують покази свідків, а інших належних та допустимих доказів нелегітимності оскаржуваного рішення не було надано.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд, встановивши її неповідомлення про установчі збори ОСББ «Водопійна, 25», дійшов помилкового висновку про те, що її голос не міг вплинути на рішення цих зборів. ЇЇ було позбавлено права приймати участь у загальних зборах зі створення об`єднання, виступу на установчих зборах, контролю правильності проведення зборів та підрахунку голосів. Не врахував апеляційний суд і того, що відповідачем не надано доказів про належне її повідомлення та повідомлення інших співвласників квартир про проведення установчих зборів як це передбачено вимогами закону. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення на припущеннях та вийшов за межі позовних вимог. Безпідставним є висновок суду про те, що її голос не міг вплинути на рішення установчих зборів.

У серпні 2017 року ОСББ «Водопійна, 25» подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення є законним та обґрунтованим. Вказувало на відсутність підстав для скасування рішення апеляційного суду, так як аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що є поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

01 червня 2018 року справу № 357/10653/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями                       від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло         від 23 жовтня 1997 року, виданого виконкомом Білоцерківської міської ради народних депутатів Київської області, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

З реєстраційної справи ОСББ «Водопійна, 25» встановлено, що згідно з протоколом від 22 червня 2016 року № 1 відбулися установчі збори співвласників квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На установчих зборах було вирішено питання щодо створення власниками квартир об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , затвердження статуту ОСББ, вибору правління ОСББ, вибору ревізійної комісії ОСББ та про надання повноважень представнику установчих зборів для державної реєстрації ОСББ та підпису Статуту.

Згідно з додатками до протоколу від 22 червня 2016 року № 1 у зборах взяли участь 135 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5 357,1 кв. м, проголосували «за» 135 осіб, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5357,1 кв. м, «проти» - 0 осіб та «утрималися» - 0 осіб.

Також, на засіданні правління ОСББ «Водопійна, 25» 22 червня 2016 року було прийнято рішення, яким головою правління обрали ОСОБА_4 , головою установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5 і секретарем зборів - Коляду Юлію Андріївну, що підтверджується протоколом № 1.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 07 липня 2016 року було зареєстровано юридичну особу - ОСББ «Водопійна, 25», ідентифікаційний код: 40639605, місцезнаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Водопійна, 25; вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів; керівник          з 07 липня 2016 року - ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 не брала участі в установчих зборах та у встановленому порядку про день і час їх проведення не повідомлялася, що не заперечувалося відповідачем.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час звернення позивача з цим позовом, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ «Водопійна, 25», оформлені протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року на підставі якого було проведено державну реєстрацію об`єднання та його керівника.

Вимоги позову у цій справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 85 ЦК України визначено, що  непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Як встановлено судами,  ОСОБА_1 є мешканкою та співвласницею квартири в будинку, який увійшов до ОСББ «Водопійна, 25». При цьому ОСОБА_1 вважає, що установчі збори ОСББ «Водопійна, 25» від 22 червня 2016 року є незаконними та такими, що не відбувалися у законному порядку.

За таких обставин спір у цій справі стосується саме права позивачки як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку            ОСОБА_1 створенням об`єднання та його державної реєстрації.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідно до частини другої статті                                           4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III. Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті        4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Відповідно до пункту      4 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті  20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, заявлені позивачкою вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ «Водопійна, 25», оформлені протоколом установчих зборів                      від 22 червня 2016 року не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 рокускасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водопійна, 25» про визнання недійсним рішення загальних зборів закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85110947

Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

місто Київ

справа № 466/2579/14-ц

провадження № 61-32629св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заозерне»,

треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , Комерційно-виробнича приватна фірма «Будекстра», ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , Львівське міське управління юстиції,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції заявника

У квітні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заозерне» (далі - ОСББ «Заозерне», ОСББ), у якому, з урахуванням уточнень, просили: зобов`язати ОСББ «Заозерне» провести загальні збори всіх членів об`єднання; зобов`язати ОСББ «Заозерне» укласти з позивачами договір відповідно до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529; визнати недійсними загальні збори членів ОСББ «Заозерне», проведені 29 січня 2014 року, та скасувати прийняте рішення від 29 січня 2014 року; визнати недійсними позачергові збори членів ОСББ «Заозерне», які проведені 26 червня 2014 року і 01 липня 2014 року, та скасувати прийняті на цих зборах рішення; визнати нелегітимним обрання на загальних зборах від 29 січня 2014 року голови правління ОСОБА_16., скасувати наказ від 17 лютого 2014 року про прийняття на посаду голови правління ОСОБА_16., та відповідно до статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» скасувати державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17 лютого 2014 року в частині «Уповноважених осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи» та виключити відомість з реєстру про керівника та підписанта ОСОБА_16 як таку, що нелегітимно обрана; зобов`язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об`єднань громадян та засобів масової інформації Львівського міського управління юстиції вжити заходів до приведення установчих документів ОСББ «Заозерне» у відповідність до ухваленого судового рішення, а також державному реєстратору внести запис про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ «Заозерне».

Позивачі обґрунтовували заявлені вимоги тим, що вони є власниками квартир НОМЕР_1, АДРЕСА_1 . Вони як власники зазначених квартир є членами ОСББ «Заозерне», що зареєстроване 08 лютого 2008 року на базі зазначеного житлового будинку, оскільки були присутні і брали участь в установчих зборах об`єднання відповідно до пункту 10.2 статуту ОСББ «Заозерне». Зазначають, що 11 березня 2008 року з ними, як власниками квартир у будинку, відповідач уклав типові договори відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя із терміном дії до 31 грудня 2008 року, за яким, у тому числі нараховувалися оплата за житлово-комунальні послуги та інші платежі. Після цього будь-яких договорів з ними не укладалося. Незважаючи на це, відповідач, починаючи з 01 січня 2009 року і до часу звернення до суду із позовом, всупереч положенням законів України

«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про житлово-комунальні послуги» продовжує нараховувати відповідні платежі за встановленими на свій розсуд тарифами, що заявники вважають грубим порушенням своїх прав як членів об`єднання та власників квартир у будинку. ОСББ не вживає заходів для укладення з ними кожним окремо договорів на надання таких послуг відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529.

Також посилаються на порушення норм Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», допущені відповідачем під час проведення 29 січня 2014 року загальних зборів об`єднання, а також 26 червня 2014 року та 01 липня 2014 року позачергових зборів об`єднання, які полягають у неналежному повідомленні їх про такі збори у встановлені терміни та порядку, невірному скликанні таких зборів, відсутності на них кворуму та необхідної кількості голосів членів об`єднання. Як наслідок, вважають, що такі збори необхідно визнати недійсними, а всі прийняті на них рішення підлягають скасуванню. Голова правління ОСББ «Заозерне» ОСОБА_16. обрана на зазначених загальних зборах від 29 січня 2014 року на займану посаду неправомірно, так як не була членом об`єднання, а відтак, на їх переконання, не могла бути висунутою і обраною на таку посаду. Стверджують про порушення такими діями та рішеннями відповідача своїх прав як членів об`єднання та власників квартир у будинку, передбачених Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктом 11.1 статуту ОСББ «Заозерне» у чинній на той час редакції, зокрема, права брати участь в управлінні об`єднанням, знайомитися з протоколами зборів та усіма фінансовими звітами, у формуванні тарифів і таке інше.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

ОСББ позов не визнало, просило відмовити у його задоволенні, оскільки він є необґрунтованим.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ОСББ «Заозерне» провести загальні збори усіх членів цього об`єднання. Визнано недійсними загальні збори членів ОСББ «Заозерне», які проведені 29 січня 2014 року, та скасовано прийняті ними рішення. Визнано недійсними позачергові загальні збори членів ОСББ «Заозерне», які проведені 26 червня 2014 року і 01 липня 2014 року, та скасовано прийняті ними рішення. Визнано нелегітимним обрання головою правління ОСББ «Заозерне» ОСОБА_16. і скасовано наказ від 17 лютого 2014 року № 2-к «Про прийняття на роботу на посаду голови правління ОСОБА_16 . ». Скасовано державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 лютого 2014 року у частині уповноважених осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи ОСББ «Заозерне», та виключено відомості з реєстру про керівника та підписанта ОСОБА_16 , як таку, що нелегітимно обрана; зобов`язано державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об`єднань та засобів масової інформації Львівського міського управління юстиції внести запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ «Заозерне». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено у зв`язку з їх безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що відповідач не надав доказів про те, що загальні збори членів об`єднання 29 січня 2014 року та позачергові загальні збори членів об`єднання від 26 червня 2014 року і 01 липня 2014 року скликані та проведені відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту ОСББ «Заозерне». Стосовно вимог позивачів про зобов`язання ОСББ «Заозерне» укласти з ними договори відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, суд першої інстанції відмовив у зв`язку із недоведеністю.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року у частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ОСББ «Заозерне» провести загальні збори усіх членів цього об`єднання; визнання недійсними загальних зборів членів ОСББ «Заозерне», які проведені 29 січня 2014 року, та скасування прийнятих ними рішень; визнання недійсними позачергових загальних зборів членів ОСББ «Заозерне», які були проведені 26 червня 2016 року і 01 липня 2014 року, та скасування прийнятих ними рішень; визнання нелегітимним обрання головою правління ОСББ «Заозерне» ОСОБА_16. і скасування наказу від 17 лютого 2014 року № 2-к «Про прийняття на роботу на посаду голови правління ОСОБА_16.»; скасування державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 лютого 2014 року у частині уповноважених осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи ОСББ «Заозерне», та виключення відомостей з реєстру про керівника та підписанта ОСОБА_16 як таку, що нелегітимно обрана; зобов`язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об`єднань та засобів масової інформації Львівського міського управління юстиції внести запис про це судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ОСББ «Заозерне»; стягнення з ОСББ «Заозерне» на користь ОСОБА_1 203, 00 грн з оплати судового збору та 4 083, 00 грн витрат на правову допомогу скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що позивачі не довели порушення норм чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваних рішень, матеріали справи не містять доводів, яким саме чином порушено права, свободи чи інтереси позивачів проведенням 29 січня 2014 року загальних зборів та 26 червня 2014 року, 01 липня 2014 року позачергових загальних зборів членів ОСББ «Заозерне» або прийнятими на цих зборах абсолютною більшістю голосів рішеннями, а особливо рішенням про обрання ОСОБА_16 на посаду голови правління об`єднання за сумісництвом з 17 лютого 2014 року. Висновок суду першої інстанції про те, що обрання головою правління та до складу правління осіб, які не є членами ОСББ, суперечить духу і змісту Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», меті створення таких об`єднань співвласників, є переконанням суду, що не ґрунтується на певній нормі Закону. Суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком суду першої інстанції у силу відсутності у Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуті ОСББ «Заозерне» прямого обов`язку для голови правління бути членом об`єднання, а також існуючої практики щодо обрання управителем будинку сторонньої особи, яка не є членом об`єднання.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у травні 2017 року, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року, залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник зазначив, що під час позачергових та чергових зборів членів ОСББ «Заозерне» порушена низка вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», не дотримано процедуру їхнього проведення, а тому рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач надав суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року

№ 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСББ «Заозерне» створено установчими зборами власників квартир у будинку АДРЕСА_2 , які відбулися 22 січня 2008 року.

Зазначеними установчими зборами 22 січня 2008 року затверджено статут ОСББ «Заозерне» (протокол № 1), який зареєстрований Управлінням державної реєстрації Львівської міської ради 08 лютого 2008 року, реєстраційний № 91.

29 січня 2014 року відбулися загальні збори ОСББ «Заозерне» з таким порядком денним: звіт голови правління про фінансово-господарську діяльність ОСББ за 2013 рік; звіт ревізійної комісії за 2013 рік; розгляд заяви ОСОБА_8 про звільнення з посади голови правління за власним бажанням; обрання голови правління; розгляд положень пунктів 4.14, 5.6, 9.3, 10.3 статуту; затвердження кошторису на 2014 рік фінансово-господарської діяльності; різне.

З долучених до матеріалів справи копій протоколу загальних зборів членів ОСББ «Заозерне» від 29 січня 2014 року № 26 та списку реєстрації членів об`єднання, які брали участь у зборах, випливає, що на цих загальних зборах із загальної кількості членів ОСББ «Заозерне» 36 осіб присутні 23 особи.

За результатами голосування на загальних зборах членів ОСББ «Заозерне» 29 січня 2014 року ухвалені такі рішення: затверджено звіт голови правління ОСОБА_8 з оцінкою «задовільно»; затверджено звіт ревізійної комісії, з яким виступила ревізор ОСОБА_33 , з оцінкою «задовільно»; прийнято рішення про звільнення з посади голови правління об`єднання ОСОБА_8 з 15 лютого 2014 року; обрано головою правління ОСОБА_16.; обрано новий склад правління у складі: ОСОБА_35., ОСОБА_28., ОСОБА_8., ОСОБА_36.; обрано склад ревізійної комісії у складі: ОСОБА_11., ОСОБА_33., ОСОБА_10.; заслухано виступ ОСОБА_28., який озвучив тарифи на 2014 рік; обговорено питання щодо кількості охоронців в ОСББ.

Протокол від 29 січня 2014 року № 26 підписаний головою зборів ОСОБА_28. та секретарем зборів ОСОБА_34 , який не значиться серед списку членів об`єднання, які були присутні на зборах.

Оцінка аргументів касаційної скарги

Перевіряючи законність та обґрунтованість постановлених у справі рішень, Верховний Суду зробив такі висновки.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин першої та другої статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час пред`явлення позову) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння щодо використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивачі є власниками квартир у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту їхніх прав як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушених, на їхню думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такий та подібний до нього правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19). Підстав відступити від зазначеного правового висновку Верховний Суд не встановив.

Враховуючи зазначене, позов про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів та запису проведення державної реєстрації змін, зобов`язання провести загальні збори не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Наведеного суди першої та апеляційної інстанцій не врахували та зробили помилковий висновок про розгляд позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по суті.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Із урахуванням зазначеного Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Касаційна скарга не містить доводів про незаконність оскаржуваного рішення у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції, з огляду на що у цій частині рішення не переглядалося.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2017 року в частині вирішення вимог про зобов`язання провести загальні збори, визнання недійсними чергових і позачергових загальних зборів та скасування прийнятих ними рішень, визнання нелегітимним обрання голови правління і скасування наказу про прийняття на посаду голови правління, скасування державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, виключення відомостей про керівника об`єднання та про зобов`язання вжити заходів щодо приведення установчих документів у відповідність із ухваленим судовим рішенням, внесення запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів об`єднання скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заозерне», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , Комерційно-виробнича приватна фірма «Будекстра», ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , Львівське міське управління юстиції, про зобов`язання провести загальні збори, визнання недійсними чергових і позачергових загальних зборів та скасування прийнятих ними рішень, визнання нелегітимним обрання голови правління і скасування наказу про прийняття на посаду голови правління, скасування державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, виключення відомостей про керівника об`єднання та про зобов`язання вжити заходів щодо приведення установчих документів у відповідність із ухваленим судовим рішенням, внесення запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів об`єднання, закрити.

Роз`яснити позивачам право звернутися з відповідним позовом до суду господарської юрисдикції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                               О. В. Ступак

Судді                                                                                                            А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86241075

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email