Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 225/601/17

провадження № 61-32327св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,              Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»,

представник відповідача - Хомовський Сергій Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 липня 2017 року у складі судді Довженко О. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Курило В. П., Жданової В. С., Соломахи Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що він проживає і зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1              та є споживачем послуг енергопостачання, які надає ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

20 грудня 2016 року працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» квартиру, в якій він проживає, було відключено від електропостачання на підставі пункту 30 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня            1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), у зв`язку з ненадання доступу до засобу обліку.

Вказував, що такі дії представників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є необґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать вимогам законодавства. Так, у порушення вимог пункту 30 ПКЕЕН повідомлення, які були залишені працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», не містили прізвище споживача, адреси споживача, підстави і дати наступного відвідування, що виключало можливість забезпечити працівникам ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» доступ до засобу обліку.

При цьому він своєчасно оплачує спожиту електроенергію і на виконання вимог пункту 30 ПКЕЕН після отримання повідомлення передав ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» показники лічильника електроенергії.

Після відключення квартири від енергопостачання він звертався до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з вимогою дати оцінку діям працівників підприємства, на що 26 грудня 2016 року отримав письмову відповідь, в якій було зазначено, що дії працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з відключення квартири  АДРЕСА_1  від електропостачання відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, вказував, що протиправними діями працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у нервових потрясіннях у результаті створення ситуації, за якої він, за умов регулярної сплати за послуги електропостачання, був позбавлений можливості користуватися електроприладами.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд: визнати дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з відключення квартири по  АДРЕСА_2 від енергопостачання такими, що не відповідають вимогам пункту 30 ПКЕЕН; визнати проведену перевірку і письмову відповідь посадової особи ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»            від 26 грудня 2016 року такою, що не відповідає вимогам частин першої, третьої, четвертої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» та стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 18 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 05 липня       2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» по відключенню від енергопостачання квартири АДРЕСА_1 неправомірними.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач є фактично споживачем послуг, які надаються відповідачем, тому має право на звернення до суду із позовом про захист своїх порушених прав. Встановивши, що у діях позивача відсутня вина у ненаданні доступу представників відповідача до засобів обліку, оскільки він не мав для цього об`єктивної можливості, суд дійшов висновку, що квартиру, в якій проживає позивач, було незаконно відключено від енергопостачання.

Оскільки положеннями статей 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕН, якими регулюються спірні правовідносини, не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії, а положення пункту 5 статті 4, статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»             до правовідносин між сторонами не застосовуються, то підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року за касаційною скаргою            ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року № 680/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня     2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2019 року справу призначено             до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджені та залишились без належної оцінки наявні у матеріалах справи докази. Так, судами не враховано,            що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , яка й є споживачем послуг,                        які надає ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Оскільки між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і ОСОБА_1 відсутні договірні правовідносини,                   то останній не є споживачем у розумінні Закону України «Про електроенергетику» і не має права на пред`явлення цього позову.

Крім того, суди не звернули увагу на те, що представник енергопостачальника не мав доступу до засобу обліку, а після отримання повідомлення споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, тому енергопостачальник відповідно до вимог пункту 30 ПКЕЕН мав право припинити постачання електричної енергії побутовому споживачу.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради Донецької області від 21 жовтня 2015 року № 1421013471 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та є споживачем послуг з енергопостачання, що надаються ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Оскільки представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»не мав доступу до засобу обліку у квартирі АДРЕСА_1 , то він 19 листопада 2016 року залишив побутовому споживачу повідомлення про надання доступу до приладу обліку з попередженням про відключення квартири від електропостачання у разі ненадання такого доступу.

З метою запобігання відключенню квартири від електропостачання та з`ясування дати наступного відвідування для надання доступу до приладу обліку ОСОБА_1 21 листопада 2016 року передав показання лічильника контролеру енергопостачальника за зазначеним у повідомленні номером телефону.

20 грудня 2016 року квартира АДРЕСА_1  була відключена від енергопостачання.

23 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було укладено договір про надання послуг з постачання електричної енергії.

26 грудня 2016 року квартиру АДРЕСА_1  було підключено до енергопостачання.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальною послугою є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, електропостачанням.

З указаного вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з енергопостачання, які надаються ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Вказане свідчить про безпідставність доводів касаційної скарги з приводу відсутності у позивача доказів порушення його права та, як наслідок, відсутності у нього правових підстав для звернення до суду за захистом цього права. Крім того, судом установлено, що 23 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було укладено договір про надання послуг з постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику»             споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулюються ПКЕЕН, які є обов`язковими для виконання усіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно з пунктом 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Пунктом 42 ПКЕЕН передбачено, що одним із обов`язків споживача є оплата житлово-комунальних послуг, в тому числі за спожиту електроенергію, у строки, встановлені договором або законом.

Розрахунки для населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку (пункт 19 ПКЕЕН).

Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 20 ПКЕЕН).

Згідно з пунктом 21 ПКЕЕН знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

У пункті 30 ПКЕЕН визначено, що якщо доступ до засобу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку побутового споживача. Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до засобу обліку, він залишає побутовому споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати покази засобу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього побутовий споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії побутовому споживачу.

Судом установлено, що залишене представником енергопостачальника повідомлення не містило інформації про дату наступного відвідання, що свідчить, що позивач, як споживач, не мав об`єктивної можливості забезпечити доступ представників відповідача до засобу обліку.

Також судом установлено, що після отримання повідомлення, залишеного представником енергопостачальника, позивач з метою запобігання відключення квартири від енергопостачання передав показання лічильника контролеру ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

З урахуванням вказаного суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що відключення квартири,  в якій проживає позивач, суперечило вимогам пункту 30 ПКЕЕН, що свідчить про неправомірність дій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог             ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в цій частині у касаційному порядку не переглядаються.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги, яким судом надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 липня          2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85443113