Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова                                         

Іменем України                                                 

             

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 727/2735/18

провадження № 61-12425св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів:                Грушицького А. І.,                            Литвиненко І. В., 

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,         

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2018 року в складі судді Чебан В. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від               15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» (далі - ОСББ «Гайдара») про скасування рішення правління.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

26 лютого 2018 року головою ОСББ «Гайдара» Перебиковським В. І. складено та підписано протокол №1/18 засідання правління ОСББ «Гайдара», згідно з яким вирішено надати право голові правління Перебиковському В. І. на укладення договору з ОСОБА_3 з наданням їй довіреності на представництво інтересів об`єднання та виплати грошової винагороди за надання послуг; обмежити       ОСОБА_1 у наданні комунальних послуг електроенергії та водопостачання, як власника квартири АДРЕСА_1 ; придбати для потреб ОСББ « Гайдара » офісну техніку: комп`ютер (або ноутбук), принтер, сканер.

Позивач вважає, що вказане рішення ОСББ порушує її права як співвласника багатоквартирного будинку та власника квартири у цьому будинку, оскільки питання, зазначені в протоколі №1/18 засідання правління ОСББ «Гайдара», не входять до компетенції відповідача.

Враховуючи наведене, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСББ «Гайдара», оформлене протоколом №1/18 засідання правління ОСББ «Гайдара» від 26 лютого 2018 року, за підписом голови правління ОСББ «Гайдара» Перебиковського В. І., та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення правління ОСББ «Гайдара», оформлене протоколом № 1/18 засідання правління ОСББ «Гайдара» від 26 лютого 2018 року, за підписом голови правління ОСББ «Гайдара» Перебиковського В. І. в частині надання права голові правління Перебиковському В. І. на укладення договору із ОСОБА_3 з наданням їй довіреності на представництво інтересів об`єднання та виплати грошової винагороди за надання послуг.

Визнано незаконним та скасовано рішення правління ОСББ «Гайдара», оформлене протоколом №1/18 засідання правління ОСББ «Гайдара» від 26 лютого 2018 року, за підписом голови правління ОСББ «Гайдара» Перебиковського В. І. в частині обмеження ОСОБА_1 у наданні комунальних послуг електроенергії та водопостачання, як власника квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що правління ОСББ «Гайдара» не наділено правом обмежувати співвласників багатоквартирного будинку в наданні їм комунальних послуг (електроенергії та води).

Крім того, ОСОБА_3 не є фізичною особою-підприємцем, а відтак вона не може надавати ОСББ «Гайдара» послуги із забезпечення організації належної експлуатації та утримання будинку АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСББ «Гайдара» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема протоколам загальних зборів ОСББ «Гайдара» від 10 листопада 2004 року та від 20 травня 2005 року, які додані до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких ОСББ «Гайдара» надано право обмежувати права співвласників будинку, які допустили заборгованість зі сплати комунальних послуг шляхом відключення їх квартир від подачі електроенергії та води. Крім того, таке право також передбачено статутом ОСББ.

Позивач вимоги Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ не виконує, порушує права інших співвласників будинку, а також створює загрозу для забезпечення безперебійного постачання води та електроенергії до будинку, виходу з ладу, в тому числі електричного та сантехнічного обладнання будинку, що належить на праві спільної власності співвласникам об`єднання, які на загальних зборах мають право визначати порядок розпорядження, в тому числі й встановлення обмежень, щодо його користування.

Судами не взято до уваги, що борг позивача перед відповідачем становлять не тільки внески і платежі на утримання спільного майна об`єднання, а також за отримані нею електроенергію, воду, водовідведення та вивіз твердих побутових відходів.

Визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення правління ОСББ в частині обмеження позивача у наданні комунальних послуг порушує принцип дотримання справедливої рівноваги між інтересами позивача, яка є співвласником об`єднання та всіх його інших співвласників, а також принцип на вільне розпорядження співвласниками ОСББ спільним майном будинку та визначення обмежень на користування ним.

Також вважає, що висновок судів щодо скасування рішення правління ОСББ «Гайдара» в частині надання голові правління права на укладення договору з      ОСОБА_3 з наданням їй довіреності на представництво інтересів об`єднання та виплати грошової винагороди за надання послуг не відповідає приписам чинного законодавства, що регулює діяльність ОСББ «Гайдара», оскільки згідно із статутом до компетенції правління належить, зокрема, укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила скаргу відхилити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Будинок перебуває на балансі ОСББ «Гайдара», керівником якого є Перебиковський В. І.

26 лютого 2018 року Перебиковським В. І. у складі членів ОСББ «Гайдара» було складено та підписано протокол №1/18 засідання правління ОСББ «Гайдара», яким вирішено:

підтвердити повноваження голови правління ОСББ «Гайдара» Перебиковського В. І . , обраного головою правління об`єднання загальними зборами об`єднання 11 травня 2016 року, та вважати його головою правління в подальшому;

надати голові правління Перебиковському В. І. право на укладення нового цивільно-правового договору з учасником об`єднання ОСОБА_3 , в якому передбачити, крім надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, діловодства, також надання послуг з забезпечення організації належної експлуатації та утримання будинку АДРЕСА_1 , для чого надати їй довіреність на представлення інтересів об`єднання та встановити їй грошову винагороду за надання вказаних послуг;

власників квартир № № АДРЕСА_1, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 попередити про допущену ними заборгованість з оплати за отримані ними комунальні послуги та витрат на утримання будинку та зобов`язати їх протягом 14 календарних днів з моменту отримання письмового попередження оплатити допущені ними борги. У випадку не погашення боргу у визначений термін, відносно таких боржників буде розпочата робота по стягненню заборгованості в судовому порядку з одночасним обмеженням у наданні їм комунальних послуг (електроенергії та води);

придбати для потреб ОСББ «Гайдара» офісну техніку: комп`ютер (або ноутбук), принтер, сканер, ксерокс.

01 березня 2018 року між ОСББ «Гайдара» (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладений договір доручення на надання певних послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, надавати послуги відповідно до визначеного цим договору переліку.

Відповідно до пункту 2.1 договору, за надані послуги замовник виплачує виконавцеві грошову винагороду в розмірі до 75 % мінімальної заробітної плати, встановленої згідно з вимогами чинного законодавства на час надання таких послуг, із розрахунку за місяць, в якому надавалися такі послуги.

Враховуючи умови договору, судами встановлено, що між ОСББ «Гайдара» та      ОСОБА_3 фактично укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі           № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від           20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18) та від           02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року скасувати, провадження у справі - закрити.

Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Колегія суддів бере до уваги, що зміни до ЦПК України , внесені Законом № 460-ІХ, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Законом № 460-ІХ внесено зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного перегляду.

Так, за пунктом 8 Закону № 460-ІХ абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачу про наявність ц нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».

Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що колегія суддів вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» про скасування рішення правління закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд за заявою позивача вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                            В. С. Висоцька

Судді:                                                                                     А. І. Грушицький

                                                                                                                       І. В. Литвиненко

                                                                                               В. В. Сердюк

                                                                                               І. М. Фаловська

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89034750

[Перо]

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 758/8634/17

провадження № 61-41316св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І., 

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце правди»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Левандовського Чеслава Чеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року в складі судді Ларіонової Н. М. та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року в складі колегії суддів Заришняк Г. М.,                          Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У 2017 році ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСББ «Сонце правди» та просила визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце правди» від 09 квітня              2016 року.

В обґрунтування позову вказувала на те, що вона є власником                  нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 та учасником ОСББ «Сонце правди».

09 квітня 2016 року ОСББ провело загальні збори, на порядку денному яких розглядалося питання щодо тарифів та платежів на утримання будинку та прибудинкових території для власників житлових та нежитлових приміщень. На даних зборах було прийнято рішення, згідно з яким тарифи та платежі для власників нежитлових приміщень будинку є вищими, ніж тарифи для власників житлових приміщень будинку.

Про проведення цих загальних зборів вона не повідомлялася, а тому не змогла взяти участь у них.

ОСОБА_1 уважала, що таке рішення порушує її права та інтереси як власника та суперечить Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що рішення ОСББ про встановлення тарифів прийняте з дотриманням законодавства та не порушує прав і законних інтересів позивача.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23 липня 2018 року представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва                      від 14 грудня 2018 року та на постанову Апеляційного суду міста Києва              від 20 червня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Указує, що вона не була повідомлена про дату проведення загальних зборів ОСББ, а рішення про підвищення тарифів є незаконним і порушує її права як власника нежитлового приміщення.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі свідоцтв про право власності від 21 січня 2009 року та від 11 березня 2009 року, виданих Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень площею 130 м2 та 99,3 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

05 квітня 2013 року створено ОСББ «Сонце правди», що зареєстроване та здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Сонце правди».

Рішенням загальних зборів ОСББ «Сонце правди» від 15 лютого 2014 року було затверджено Порядок ухвалення рішень шляхом опитування, згідно з яким опитування вважається таким, що відбулося, якщо в ньому взяли участь 50%+1 членів ОСББ.

09 квітня 2016 року проведені загальні збори ОСББ «Сонце правди», рішення за результатами яких оформлене протоколом від 25 травня 2016 року № 29.

Згідно з указаним протоколом загальними зборами затверджені тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі: 4,95 грн для власників житлових приміщень та 7 грн - для власників нежитлових приміщень.

Указане рішення щодо встановлення тарифів прийняте загальними зборами шляхом письмового опитування членів ОСББ.

Рішення підтримали 150 співвласників, загальна кількість голосів яких становить 97,4 % від кількості співвласників, які прийняли участь в опитуванні, та 69,1 % від загальної кількості співвласників, які мають право голосу, що перевищує 2/3 та є достатнім для прийняття рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) визначено, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною другою та сьомою статті 4 Закону встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Позивач є власником приміщення в багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, проведенням загальних зборів ОСББ.

Ураховуючи викладене, даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування матеріальних норм                     права викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду                           від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження                                          № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19) та постанові Верховного                      Суду від 13 березня 2019 року у справі № 127/14625/16-ц (провадження                       № 61-17817св18).

Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до статті 414 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у cправі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити позивачеві, до юрисдикції якого суду належить розгляд таких справ.

У Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-IX, роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду                        від 18 березня 2020 року в справі № 750/2669/17 (провадження                                          № 61-25195св18).

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Левандовського Чеслава Чеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року скасувати.

Провадження в справі № 758/8634/17 закрити.

Повідомити адвокату Левандовському Чеславу Чеславовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                          В. І. Крат

Судді                                                                                                       Н. О. Антоненко

                                                                                                                  В. І. Журавель

      Є. В. Краснощоков

      М. М. Русинчук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88951875

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 711/10310/17-ц

провадження № 61-42687св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Жданової В. С., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40» на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 травня 2018 року у складі судді Колода Л. Д. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40» (далі - ОСББ «Припортова 40») про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ.

Позов мотивований тим, що 04 травня 2017 року на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 проведено загальні збори членів ОСББ «Припортова 40».

Вважають, що рішення загальних зборів членів ОСББ «Припортова 40», яке оформлене протоколом № 3 від 04 травня 2017 року, є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з допущеними суттєвими порушеннями вимог законодавства під час скликання, проведення, підрахунку голосів та його оформлення.

В порушення вимог статей 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повідомлення членам ОСББ про проведення зборів ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) не направлялись. У письмовій формі кожному співвласнику під розписку повідомлення не вручалось. Порядок денний у повідомленні, вивішеному на дверях під`їздів, викладений не повністю.

Також стверджують, що на зборах, які відбулися 04 травня 2017 року, були присутні не більше 50 співвласників. Інші співвласники участі у зборах не брали, їх голоси добирали шляхом письмового опитування.

У зв`язку з цим просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Припортова 40», оформлене протоколом № 3 від 04 травня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року, позов задоволено. Визнано недійсним протокол № 3 від 04 травня 2017 року ОСББ «Припортова 40». Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40» від 04 травня 2017 року, оформлені протоколом № 3 від 04 травня 2017 року, були проведені з порушенням вимог Статуту вказаного ОСББ та статей 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Сам протокол не відображає реальних результатів голосування на зборах, порядок їх проведення, підрахунку голосів, а також обізнаності співвласників у порядку денному зборів.

Короткий зміст касаційної скарги

ОСББ «Припортова 40» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили зібрані у справі докази, не призначили почеркознавчу експертизу для з`ясування справжності підписів при поіменному голосуванні співвласників квартир, не залучили як третіх осіб Черкаську міську раду, співвласників ОСББ «Припортова 40», асоціацію «Припортова 40».

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року відкрите касаційне провадження у вказаній справі. Зупинено дію рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 травня 2018 року до закінчення розгляду касаційної скарги Верховним Судом.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржувані судові рішення, як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСББ «ПРИПОРТОВА - 40» є юридичною особою.

Статут ОСББ «Героїв Сталінграду 40» (ОСББ «ПРИПОРТОВА - 40») (далі - Статут) затверджено установчими зборами членів товариства від 01 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ОСББ «Героїв Сталінграду 40» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 і ОСОБА_2 є свіввласниками квартири АДРЕСА_3 із 27 квітня 2000 року.

ОСОБА_4 і ОСОБА_1 є свіввласниками квартири АДРЕСА_4 із 27 грудня 2006 року.

04 травня 2017 року на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 відбулися збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40».

Відповідно протоколу № 3 загальних зборів ОСББ «Припортова 40» від 04 травня 2017 року на порядок денний було винесено наступні питання:

1) звіт ревізійної комісії про роботу правління ОСББ за 2016 рік;

2) прийняття рішення щодо проведення капітального ремонту системи водопостачання і реконструкції системи опалення з подальшим установленням ІТП нашого будинку та погодження із заключенням умов договору на суму 546 885, 43 грн з ТОВ «Корпорація Черкасиспецбуд» (ЕНЕРГОПЛАСТ) з подальшим його підписанням.

3) затвердити текст заяви ОСББ про участь у програмі співфінансування міста, щодо проведення капітального ремонту системи водопостачання, реконструкції системи опалення з подальшим встановленням ІТП.

4) підтвердити рішення про створення Фонду капітального ремонту системи водопостачання та реконструкції системи опалення з одноразовим внеском для співвласників першого під`їзду у розмірі 293 грн з квартири, для співвласників другого, третього та четвертого під`їзду - у розмірі 2 053 грн.

5) затвердити внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі: для мешканців перших поверхів - 3,21 грн, для 2-9 поверхів -                     3,63 грн;

6) затвердити кошторис на 2017 рік;

7) затвердження рішення про вступ ОСББ «ПРИПОРТОВА - 40» в склад асоціації ОСББ «На варті».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам оскаржені рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, вищезазначений Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивачі є власниками квартир у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту їхніх прав як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушених, на їхню думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що «правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).».

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження                                       № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-ІХ роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду  господарської юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені рішення - скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40» задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 24 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40» про визнання недійсним рішення загальних зборів закрити.

Повідомити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Припортова 40», що розгляд справи за їх участю віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                       В. І. Крат

Судді:                                                                                   Н. О. Антоненко

В. С. Жданова

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88641377

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 509/1821/16-ц

провадження № 61-8156св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,  Штелик С. П. (суддя-доповідач), 

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку      «Радужний 11», 

третя особа - реєстраційна служба  Овідіопольського  районного  управління  юстиції  в Одеській області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радужний 11» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області в складі судді Кочко В. К. від 20 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області вскладі суддів: Черевка П. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., від 08 листопада 2017 року,   

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                       ОСББ «Радужний 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - реєстраційна служба Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, про визнання рішень установчих зборів об`єднання недійсними та скасування державної реєстрації об`єднання.

Позов обґрунтовано тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , і не приймав участі в установчих зборах ОСББ «Радужний 11», які оформлені протоколом від      28 лютого 2016 року та від 10 квітня 2016 року, оскільки відповідачем не було забезпечено належного сповіщення співвласників будинку про проведення зборів, зокрема, при скликанні цих установчих зборів було порушено порядок їх скликання, оскільки про дату та місце проведення цих зборів не було повідомлено власників житлових та нежитлових приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 » під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованою поштою за 14 днів до дати проведення цих зборів. Крім того, в протоколах для визначення частки голосів учасників зборів та їх підрахунку взято невірну загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень та вказано невірну кількість житлових та нежитлових приміщень, а також під час проведення зборів та письмового опитування було допущено повторне голосування співвласників, які вже приймали участь у зборах, що безпосередньо вплинуло на підрахунок та узагальнення голосів усіх співвласників, що в свою чергу свідчить про те, що вищевказані установчі загальні збори є неправомочними, а рішення прийнятті на них є недійсними.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати недійсними рішення, прийняті на установчих зборах ОСББ «Радужний 11», що оформлені протоколами установчих зборів ОСББ "Радужний 11" від 28 лютого 2016 року та від 10 квітня 2016 року, і скасувати державну реєстрацію ОСББ               "Радужний 11" від 28 квітня 2016 року, зареєстрованого реєстраційною службою Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 червня 2016 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСББ «Радужний 11», голові правління ОСББ «Радужний 11» та будь-яким іншим особам, уповноваженим головою правління, або які мають можливість вчинити ці дії на підставі своїх повноважень, вчиняти будь-які дії направлені на реалізацію своїх повноважень щодо управління будинком АДРЕСА_1 , щодо розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників будинку, щодо скликання та проведення зборів ОСББ «Радужний 11», щодо укладання будь-яких договорів від імені ОСББ «Радужний 11», щодо замовлення технічної документації, щодо прийняття будинку на баланс ОСББ «Радужний 11».

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 січня             2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Овідіопольськього районного суду Одеської області від 26 січня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними рішення, прийняті на установчих зборах ОСББ «Радужний 11», що оформлені протоколом установчих зборів ОСББ "Радужний 11"               від 28 лютого 2016 року.

Визнано недійсними рішення, прийняті на установчих зборах ОСББ       "Радужний 11", що оформлені протоколом установчих зборів ОСББ           "Радужний 11" від 10 квітня 2016 року.

Скасовано державну реєстрацію ОСББ "Радужний 11" від 28 квітня 2016 року, зареєстрованого реєстраційною службою Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, про що в Єдиний державний реєстр юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис № 1 543 102 0000 003829.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що установчі збори ОСББ       "Радужний 11" 28 лютого 2016 року та 10 квітня 2016 року скликані та проведені із порушенням передбаченої законом процедури. Належного сповіщення усіх співвласників багатоквартирного будинку щодо проведення установчих зборів ОСББ «Радужний 11» відповідачем забезпечено не було, чим порушено права решти власників будинку, які не приймали участі у зборах. Надані відповідачем докази сповіщення про проведення установчих зборів об`єднання у вигляді реєстрів співвласників про наручне вручення повідомлення та реєстрів почтових відправлень повідомлень, вказують на вибіркове сповіщення співвласників будинку АДРЕСА_1 . Крім того указано, що в протоколі установчих зборів ОСББ «Радужний 11» зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає       444 особи, а загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 19 310,8 кв.м. Однак, згідно відповіді   ТОВ «Житлово-комунальний сервіс», яке обслуговує багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 з моменту його здачі до експлуатації, зазначено, що за даними технічного паспорту на житловий будинку АДРЕСА_1 від 26 квітня 2013 року у будинку 464 квартири та 27 нежитлових приміщень, а їх загальна (сумарна) площа складає 21 994,90 кв.м.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радужний 11» відхилено. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Зазначено, що районний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки в даній справі при створенні ОСББ «Радужний 11» були порушені норми діючого законодавства, в результаті чого, порушені не тільки права позивача на добровільне волевиявлення та вираження своєї думки з приводу створення ОСББ, а і права інших власників квартир та нежитлових приміщень, які фактично не приймали участь у голосуванні. 

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСББ «Радужний 11», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та закрити провадження у справі. 

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову. Збори ОСББ «Радужний 11», оформлені оскарженими протоколами, проведені із дотриманням вимог законодавства. Суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, невірно оцінили зібрані у справі докази, оскільки співвласникам приміщень спірного будинку надсилались повідомлення про проведення зборів або вручались повідомленні під розписку. Позивач подав позов зловживаючи своїми процесуальними правами, оскільки два подібні позови були подані іншими співвласниками приміщень спірного будинку, у яких був один представник. При розгляді даної справи не було дотримано вимог національного та міжнародного законодавства.

Доводи інших учасників справи

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу із посиланням на те, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. У відзиві на касаційну скаргу заявник просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.

20 березня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

28 лютого 2016 року в спірному багатоквартирного будинку   АДРЕСА_1 було проведено установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « Радужний 11 » та після зборів проведено письмове опитування, за результатами проведення яких було прийнято рішення про створення ОСББ "Радужний 11", про затвердження Статуту ОСББ «Радужний 11» та про доручення ОСОБА_3 здійснити реєстрацію об`єднання.

Згідно протоколу установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 28 лютого        2016 року, який фактично складено 13 березня 2016 року, зазначено результати голосування з урахуванням результатів проведеного письмового опитування, а саме кількість голосів "ЗА": щодо питання порядку денного «Створення ОСББ «Радужний 11» - 52,68 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 172,85 кв.м; щодо питання порядку денного «Затвердження Статуту ОСББ «Радужний 11» - 52,08 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 052,15 кв.м; щодо питання порядку денного «Доручити ОСОБА_3 реєстрацію об`єднання» - 52,49 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 136,45 кв.м.

10 квітня 2016 року в спірному багатоквартирного будинку було проведено установчі збори ОСББ «Радужний 11» та письмове опитування щодо обрання членів правління та ревізійної комісії об`єднання, за результатами проведення яких було затверджено склад та обрано членів правління та ревізійної комісії ОСББ «Радужний 11».

Згідно протоколу установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 10 квітня       2016 року, який фактично складено 24 квітня 2016 року, зазначено результати голосування з урахуванням результатів письмового опитування, а саме кількість голосів «ЗА»: щодо питання порядку денного «Затвердити правління у складі 9 чоловік. Обрати до складу правління ОСББ «Радужний 11»       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 » - 52,21 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 082,40 кв.м; щодо питання порядку денного «Затвердити ревізійну комісію у складі 5 чоловік. Обрати до складу ревізійної комісії ОСББ «Радужний 11» ОСОБА_12 ,   ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 » - 51,99 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 039, 70 кв.м.

На підставі даних протоколів установчих зборів ОСББ «Радужний 11»            від 28 лютого 2016 року та від 10 квітня 2016 року реєстраційною службою Овідіопольського міського управління юстиції Одеської області було зареєстровано ОСББ "Радужний 11", за адресою: ж/м "Радужний", масив "Ульянівка", с. Мізікевича, Овідіопольського району, Одеської області, що підтверджується витягом з ЄДРЮФОП. Відповідно до витягу в Єдиний державний реєстр юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28 квітня 2016 року було внесено реєстраційний запис                         № 1 543 102 0000 003829 про проведення державної реєстрації ОСББ "Радужний 11". 

ОСОБА_1 не приймав участі на установчих зборах об`єднання                       від 28 лютого 2016 року та від 10 квітня 2016 року, оскільки не був сповіщений належним чином про відповідні збори. У письмових опитуваннях, що проводились після проведення зборів об`єднання від 28 лютого 2016 року та від 10 квітня 2016 року, позивач також участі не прийняв.

Установлено, що належного сповіщення усіх співвласників багатоквартирного будинку щодо проведення установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 28 лютого 2016 року організаторами зборів забезпечено не було, чим порушено права решти власників будинку, які не приймали участі у зборах.

Надані відповідачем докази сповіщення про проведення установчих зборів об`єднання у вигляді реєстрів співвласників про наручне вручення повідомлення та реєстрів почтових відправлень повідомлень, вказують на вибіркове сповіщення співвласників будинку АДРЕСА_1 . Зокрема, сповіщення про проведення установчих зборів на 28 лютого 2016 року здійснювалось лише шляхом наручного вручення повідомлень певним співвласникам, при цьому решті співвласників повідомлення про проведення зборів почтовим відправленням не направлялись, що свідчить про те, що організаторами зборів не було забезпечено належного сповіщення усіх співвласників багатоквартирного будинку про проведення зборів.

Згідно протоколу установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 28 лютого             2016 року вбачається, що інформація про загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та загальної ( сумарної ) площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1» , зазначена згідно інформаційної довідки з Державного реєстру РПНМ та Реєстру ПВНМ щодо об`єкта нерухомого майна №53727059 від 22 лютого    2016 року. В протоколі установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 28 лютого 2016 року зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 444 особи, а загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 19 310,8 кв.м.

Згідно відповіді ТОВ «Житлово-комунальний сервіс», яке обслуговує багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 з моменту його здачі до експлуатації, зазначено, що за даними технічного паспорту на житловий будинку АДРЕСА_1 » від 26 квітня 2013 року у будинку 464 квартири та 27 нежитлових приміщень, а їх загальна (сумарна) площа складає                    21 994, 90 кв.м.

Відомості у згаданих протоколах від 28 лютого 2016 року та від 10 квітня   2016 року щодо загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку  АДРЕСА_1 » не відповідають дійсності.

Також установлено, що згідно належних даних щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень в будинку підрахунок результатів голосів в протоколі установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 28 лютого 2016 року   складається наступним чином: - щодо питання порядку денного «Створення ОСББ «Радужний 11» - 46,25% голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 172,85 кв.м; - щодо питання порядку денного «Затвердження Статуту ОСББ «Радужний 11» - 45,70 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 052,15 кв.м; - щодо питання порядку денного «Доручити ОСОБА_3 реєстрацію об`єднання» - 46,09 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 136,45 кв.м.

Згідно належних даних щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень в будинку підрахунок результатів голосів в протоколі установчих зборів ОСББ «Радужний 11» від 10.04.2016 року відбувся наступним чином: -щодо питання порядку денного «Затвердити правління у складі 9 чоловік. Обрати до складу правління ОСББ «Радужний 11» ОСОБА_3 ,               ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,                ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 » - 45,84 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 082,40 кв.м; -щодо питання порядку денного «Затвердити ревізійну комісію у складі 5 чоловік. Обрати до складу ревізійної комісії ОСББ «Радужний 11» ОСОБА_12 ,   ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 » - 45,65 % голосів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , загальна площа квартир яких відповідно становить 10 039, 70 кв.м.

Наведені підрахунки результатів голосування, здійсненні з розрахунку загальної (сумарної) площі фактичної кількості наявних квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , у розмірі 21 994,90 кв.м, свідчать про відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішень на установчих зборах ОСББ «Радужний 11»                           від 28 лютого 2016 року та від 10 квітня 2016 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року                  № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України (у редакції, що діяла на час пред`явлення позову) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України (тут і далі у редакції, чинній на час пред`явлення позову) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III (далі - Закон 2866-III).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону 2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною другою статті 4 Закону 2866-III встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі                                     № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19) і підстав для відступлення від такої позиції немає.

Враховуючи викладене вище, позов ОСОБА_1 про визнання рішень установчих зборів об`єднання недійсними та скасування державної реєстрації об`єднання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та дійшли помилкового висновку про розгляд позову ОСОБА_1 по суті.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно з частинами першою та другою статті 414 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 414 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи те, що позов про визнання рішень установчих зборів об`єднання недійсними та скасування державної реєстрації об`єднання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю, із роз`ясненням позивачу права протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радужний 11» задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 08 листопада  2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радужний 11»,  третя особа - Реєстраційна служба  Овідіопольського  районного  управління  юстиції  в Одеській області, про визнання рішень установчих зборів об`єднання недійсними і скасування  державної реєстрації об`єднання - закрити.

ОСОБА_1 роз`яснюється, що спір про визнання рішень установчих зборів об`єднання недійсними і скасування  державної реєстрації об`єднання підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

На виконання вимог статті 256 ЦПК України ОСОБА_1 роз`яснюється про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.       

Головуючий                                                                      В. М. Сімоненко

Судді:                                                                                А. А. Калараш 

                                                                                             С. Ю. Мартєв

                                                                                         Є. В. Петров 

                                                                                          С. П. Штелик

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88570571

                                                                               

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України                                     

18 березня 2020 року


м. Київ

справа № 754/9413/17

провадження № 61-9994св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва, у складі судді Журавської О. В., від 16 січня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І., від 18 квітня 2019 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У квітні 2017 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» (далі - ЖБК «Суднобудівник-21»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,           ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсними рішень.

Позовна заява  ОСОБА_1 обґрунтована тим, що він є членом                        ЖБК «Суднобудівник-21» та власником квартири АДРЕСА_1 . 05 лютого 2017 року у приміщенні актової зали школи № 313, що на вулиці Лисківській, 7-б у м. Києві, відбулися збори мешканців будинку, які у подальшому були оформлені, як «протокол загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-21», вулиця Бальзака, 63-б». Відповідно до вказаного протоколу, членами ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 45 осіб були прийняті рішення про: прийняття до складу членів кооперативу власників (співвласників) квартир житлового будинку

ЖБК «Суднобудівник-21»; обрання правління у складі членів кооперативу ОСОБА_28 , ОСОБА_4 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 ; обрання ревізійної комісії у складі ОСОБА_43, ОСОБА_44,

ОСОБА_47; доручення новообраному правлінню до 08 лютого 2017 року прийняти документи, матеріали, печатку, штамп ЖБК «Суднобудівник-21» від члена ЖБК ОСОБА_32 ; доручення новообраному правлінню підготувати проект нової редакції статуту зі змінами та доповненнями у відповідності до вимог чинного законодавства; новообраному правлінню здійснити                   до 18 лютого 2017 року письмове допитування членів ЖБК по питанням порядку денного зборів та у відповідності до статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; звернутися із колективним зверненням членів ЖБК до міської прокуратури № 3, до районної поліції, районної Держадміністрації про незаконне створення ОСББ «Оберіг-63Б» за адресою кооперативу.

21 лютого 2017 року на засіданні правління було обрано голову правління ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_34, доручено правлінню прозвітувати про роботу кооперативу у січні-лютому 2017 року письмово на загальних зборах співвласників будинку 26 лютого 2017 року, клопотати перед спілкою ЖБК та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) Деснянського району міста Києва про надання інформації про результати аудиту на загальних зборах співвласників будинку 26 лютого 2017 року, доручено голові правління ОСОБА_34 підготувати проект нової редакції статуту та затвердити її на загальних зборах 01 березня 2017 року, провести позачергові збори 01 березня 2017 року, запропонувати загальним зборам ЖБК «Суднобудівник-21» внести в порядок денний і проголосувати питання про обрання уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів) та обрано уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів).

05 березня 2017 року вищезазначеним правлінням на виконання свого рішення від 21 лютого 2017 року про скликання зборів 01 березня 2017 року, повторно було проведено загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21»,

на яких були прийняті ряд рішень.

Позивач вважає рішення загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-21», оформлені протоколами від 05 лютого 2017 року, 05 березня 2017 року

та протоколом засідання правління від 21 лютого 2017 року недійсними, оскільки при їх скликанні та проведенні було порушено порядок, передбачений статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та статутом кооперативу ЖБК «Суднобудівник-21».

Ініціативною групою по відновленню діяльності ЖБК у складі ОСОБА_44, ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 (відповідно до інформації у об`яві про проведення загальних зборів мешканців будинку 21 січня 2017 року)

05 лютого 2017 року та 05 березня 2017 року були проведені збори членів ЖБК «Суднобудівник-21» без дотримання вимог Закону України «Про кооперацію», а саме: щодо визначення кола осіб, які мають право на скликання загальних та позачергових зборів; повідомлення про загальні збори не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку проведення зборів; правомочності загальних зборів за умови присутності на них більше половини його членів, тобто 96 членів; відсутності статутних повноважень у зборів щодо затвердження тарифів на надання житлово-комунальних послуг в ЖБК «Суднобудівник-21», оскільки кооператив не є виконавцем житлово-комунальних послуг, відповідно до статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; щодо проведення письмового опитування членів ЖБК за відсутності такого положення у статуті.

Позивач зазначив, що через порушення при скликанні та проведенні загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-21» порушуються його права як члена кооперативу, так і права співвласника будинку, у якому 31 січня 2017 року у відповідності до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» створено ОСББ, а саме: загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21» скликані неповноважними на такі дії особами, без належного повідомлення членів ЖБК про збори, прийняття рішення неправомочним складом присутніх на зборах членів кооперативу, яке має суттєве значення для утримання будинку, а саме: незаконне встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги замість передбачених статутом внесків, прийняття статуту у новій редакції, про укладення договорів із сторонньою організацією (товариство з обмеженою відповідальністю «Троєщина-Житлосервіс»), яка створена

05 січня 2017 року і не є спеціалістом з утримання багатоквартирних будинків, не має затвердженого у встановленому порядку Київською міською державною адміністрацією тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але без його згоди виставляє йому з 01 лютого 2017 року рахунки на оплату послуг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушень вимог Закону України «Про кооперацію» та статуту ЖБК «Суднобудівник-21»

при проведенні загальних зборів членів ЖБК та засідання правління ЖБК

не було допущено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог. В доповнення мотивів відмови у позові суд апеляційної інстанції вказав, що посилання заявника на те, що судом першої інстанції не було досліджено питання порушення його прав як співвласника будинку

на вибір форми управління будинком, що передбачені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та за захистом яких він звернувся до суду, не можуть бути підставою

для скасування рішення та задоволення його позовних вимог, оскільки скликання та проведення вказаних зборів не позбавляє позивача права

на участь у створенні ОСББ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права

та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли неправильного висновку

про відмову у задоволенні позову, оскільки доказами, які містяться

у матеріалах справи, підтверджено порушення статуту при скликанні

та проведенні загальних зборів 05 лютого 2017 року, 05 березня 2017 року, що призвело до порушення прав позивача як співвласника будинку (члена кооперативу) на належне управління будинком.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданих відзивах на касаційну скаргу відповідач ЖБК «Суднобудівник-21», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, вказують на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, які не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено

до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ЖБК «Суднобудівник-21» (м. Київ, вул. Бальзака, 63б) був зареєстрований 

13 червня 1991 року. Статут ЖБК був затверджений загальними зборами членів ЖБК від 07 лютого 1991 року. З моменту створення головою ЖБК був обраний ОСОБА_39 .

Відповідно до пункту 60 статуту ЖБК органами управління ЖБК і правлінням є загальні збори членів кооперативу та правління кооперативу. Загальні збори членів ЖБК є найвищим органом управління кооперативу.

Відповідно до пункту 61 статуту ЖБК у випадку наявності в ЖБК 75 і більше членів замість загальних зборів членів кооперативу можуть скликатися збори уповноважених. Уповноважені обираються загальними зборами членів кооперативу по одному з п`яти членів кооперативу строком

на 2 роки.

Пунктом 62 статуту ЖБК передбачено, що збори членів ЖБК (збори уповноважених) скликаються правлінням не рідше двох разів на рік. Позапланові збори скликаються за вимогою 1/3 від загального числа членів кооперативу, за вимогою правління кооперативу, ревізійною комісією. Рішення загальних зборів кооперативу (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю голосів, а рішення про прийняття статуту кооперативу, прийняття до кооперативу та виключення з нього, про затвердження розрахунку вартості квартир і прийняття поправочних коефіцієнтів, встановлення розмірів пайових внесків і про розподіл квартир між членами знову створеного кооперативу - більшістю не менше 3/4 голосів присутніх на зборах членів кооперативу (уповноважених).

У відповідності до пункту 63 статуту правління обирається загальними зборами з числа членів кооперативу в кількості не менше 3-х осіб терміном на два роки. Правління обирає зі свого складу голову та його заступника.

Пунктом 65 статуту передбачено, що засідання правління ЖБК скликається головою правління по мірі необхідності, але не рідше одного разу в квартал. Засідання можуть скликатися також за вимогою членів правління чи ревізійною комісією. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів присутніх членів правління відкритим голосуванням.

На час створення ЖБК «Суднобудівник-21» діяв Закон СРСР № 8998-ХІ                       від 26 травня 1988 року «Про кооперацію в СРСР». З 27 серпня 2003 року діє Закон України «Про кооперацію» № 1087-ІV від 10 липня 2003 року.

Статтею 41 Закону України «Про кооперацію» номер 1087-ІV від 10 липня 2003 року встановлено, що кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статут ЖБК «Суднобудівник-21» протягом року з дня набрання чинності цим Законом не був приведений у відповідність із Законом України "Про кооперацію", а отже положення статуту ЖБК на момент проведення загальних зборів членів кооперативу діяли у тій частині, яка не суперечить Закону.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а також є членом ЖБК «Суднобудівник-21».

17 січня 2017 року ініціативною групою членів ЖБК «Суднобудівник-21» в складі ОСОБА_28, ОСОБА_44, ОСОБА_30 . ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 було складено акт про проведення ревізії наявності дійсних членів ЖБК «Суднобудівник-21» в будинку по АДРЕСА_1 . За результатами ревізії було виявлено, що на 17 січня 2017 року в будинку проживає 86 членів ЖБК «Суднобудівник-21», які будували свої квартири та сплатили за них паї. Також було виявлено, що решта членів

ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 106 осіб станом на 17 січня 2017 року втратили статус членів ЖБК «Суднобудівник-21» в зв`язку з втратою права власності та виїздом на друге постійне місце проживання.

05 лютого 2017 року відбулися загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21» у загальноосвітній школі № 313 по вул. Лісківській, 7-б в м. Києві, що було оформлено протоколом №1/17. Відповідно до зазначеного протоколу було запрошено 86 членів ЖБК «Суднобудівник-21», але у загальних зборах взяло участь 45 членів ЖБК «Суднобудівник-21» і були прийняті наступні рішення: 1) про обрання робочої президії у складі голови зборів - Березіної ОСОБА_42 Іванівни та секретаря Зборів - Сай Тетяни Олександрівни; лічильної комісії у складі: Татарчук Надії Миколаївни та Савенок Людмили Анатоліївни; затверджено запропонований порядок денний і регламент роботи зборів;

2) про прийняття в члени ЖБК «Суднобудівник-21» власників (співвласників) квартир, які подали заяви про вступ; 3) про обрання правління

ЖБК «Суднобудівник-21» у складі п`яти осіб, персонально: ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 ; 4) про обрання членом контрольно-ревізійної комісії ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_43 ,

ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ; 5) про доручення новообраному правлінню підготувати зміни та доповнення до Статуту ЖБК «Суднобудівник-21» у відповідності до вимог чинного законодавства; про звернення до членів кооперативу з клопотанням надати пропозиції щодо змін та доповнень до Статуту ЖБК «Суднобудівник-21»; про затвердження нової редакції Статуту ЖБК «Суднобудівник-21» на наступних загальних зборах кооперативу;

6) доручення правлінню ЖБК «Суднобудівник-21» вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування будинку і ефективної діяльності ЖБК «Суднобудівник-21», а саме: доручити ОСОБА_31 і ОСОБА_28 прийняти документи, ключі, кошти, печатку, штампи ЖБК «Суднобудівник-21»; доручити ОСОБА_31 звернутися до ГО «Спілка ЖБК та ОСББ Деснянського району міста Києва» з клопотанням щодо надання членам правління та мешканцям ЖБК «Суднобудівник-21» безкоштовної консультативно-правової допомоги; доручення членам правління ОСОБА_28 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 провести письмове поіменне голосування членів ЖБК за їх місцем проживання по кожному пункту порядку денного загальних зборів членів ЖБК, які відбулися 05 лютого 2017 року; доручення

ОСОБА_31 підготувати і направити колективне звернення членів кооперативу до правоохоронних органів і Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо незаконного утворення ОСББ «Оберіг-63Б» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1; доручення правлінню

ЖБК «Суднобудівник-21» провести перші збори правління і обрати голову правління ЖБК «Суднобудівник-21»; доручення правлінню

ЖБК «Суднобудівник-21» провести перші збори контрольно-ревізійної комісії ЖБК «Суднобудівник-21» і обрати голову КРК; погодити укладання договорів з ТОВ «Троєщина-Житлосервіс» на отримання житлово-комунальних послуг від товариства шляхом укладення індивідуальних договорів з кожною квартирою терміном на 3 місяці; доручення правлінню ЖБК «Суднобудівник-21» виконати інші завдання, що необхідні для забезпечення належного функціонування будинку і ефективної діяльності ЖБК «Суднобудівник-21»; 

7) доручення члену правління ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 зареєструвати органи управління і контролю ЖБК «Суднобудівник-21» в органах державної влади.

Згідно реєстраційних листів у загальних зборах членів ЖБК 05 лютого          2017 року взяли участь 65 осіб - мешканців будинку АДРЕСА_3 .

21 лютого 2017 року відбулося засідання правління ЖБК «Субнобудівник-21», що було оформлено протоколом №2/17. Відповідно до зазначеного протоколу у засіданні взяли участь 4 члени правління з 5 обраних на зборах членів ЖБК 05 лютого 2017 року. Згідно протоколу на засіданні були прийняті наступні рішення: 1) обрано головою засідання ОСОБА_28 і секретарем засідання - ОСОБА_30, затверджено запропонований членами правління порядок денний і регламент роботи засідання правління; 2) доручено новообраному голові ЖБК «Суднобудівник-21» прозвітувати про діяльність ЖБК «Суднобудівник-21» в січні-лютому 2017 року письмово 23-25 лютого 2017 року на загальних зборах співвласників будинку

26 лютого 2017 року; 3) клопотати перед Спілкою і ОСББ Деснянського району м. Києва про надання інформації про результати аудиту на загальних зборах співвласників будинку 26 лютого 2017 року; 4) обрати головою правління ЖБК «Суднобудівник-21» - ОСОБА_46; 5) доручити голові

ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 підготувати проект нової редакції статуту зі змінами та доповненнями у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням поправок та доповнень наданих членами ЖБК до 25 лютого 2017 року, доручити голові правління                       ЖБК «Суднобудівник-21» отримати від членів кооперативу пропозиції щодо змін та доповнень до статуту ЖБК «Суднобудівник-21», затвердити нову редакцію статуту ЖБК «Суднобудівник-21» на загальних зборах членів             ЖБК «Суднобудівник-21» 01 березня 2017 року; 6) провести позачергові збори ЖБК «Суднобудівник-21» 01 березня 2017 року, доручити голові

ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 виконати всі необхідні заходи для належного проведення позачергових зборів ЖБК «Суднобудівник-21»                   01 березня 2017 року; 7) запропонувати загальним зборам                             ЖБК «Суднобудівник-21» внести в порядок денний і проголосувати питання про обрання уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів ЖБК), обрати уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості                          39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів ЖБК «Суднобудівник-21»). Справжність підписів на зазначеному протоколі була засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж. А.

21 лютого 2017 року.

Наказом № 1 від 22 лютого 2017 року головою правління                              ЖБК «Суднобудівник-21» було призначено ОСОБА_28

05 березня 2017 року відбулися загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21», що було оформлено протоколом №2/17. Відповідно до зазначеного протоколу всього членів кооперативу на день проведення засідання - 113, взяли участь у роботі загальних зборів - 78 членів ЖБК, що складає 69 %

від загальної кількості членів ЖБК, із них: взяли участь особисто та/або через представників - 61 член ЖБК «Суднобудівник-21», що становить 54 %

від загального складу членів кооперативу; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників - 17 членів                                     ЖБК «Суднобудівник-21», що становить 15 % від загалу. Згідно протоколу, на зборах були прийняті наступні рішення: 1) обрати головою загальних              зборів - ОСОБА_28, секретарем загальних зборів - ОСОБА_30, уповноважити голову загальних зборів та секретаря загальних зборів підписати протокол засідання загальних зборів; 2) визнати, що правління ЖБК «Суднобудівник-21» виконало рішення загальних зборів кооперативу щодо належного обслуговування житлового будинку, право власності на який належить ЖБК «Суднобудівник-21»; 3) подякувати за проведення громадського аудиту діяльності ЖБК «Суднобудівник-21» та доручити правлінню ЖБК «Суднобудівник-21» продовжувати співпрацю з ГО «Спілка ЖБК та ОСББ Деснянського району міста Києва»; 4) прийняти до складу членів ЖБК «Суднобудівник-21» власників (співвласників) квартир будинку по АДРЕСА_4 , які подали заяви пор вступ в члени ЖБК «Суднобудівник-21»; 5) вивести членів кооперативу, які втратили право власності на квартиру в ЖБК «Суднобудівник-21»; 6) попередити членів кооперативу щодо невиконання пункту 1 статті 46 статуту                              ЖБК «Суднобудівник-21»; 7) затвердити тариф на надання житлово-комунальних послуг в ЖБК «Суднобудівник-21» (АДРЕСА_1) в сумі 4,34 грн за 1 кв. м для 2-16 поверхів і 3,90 грн за 1 кв м. для 1-го поверху;                8) підтримати пропозицію голови правління та доручити правлінню

ЖБК укласти договір з обслуговуючою компанією по тарифам, затвердженим загальними зборами. З 01 лютого 2017 року встановити тарифи на обслуговування будинку та прибудинкової території: 1-й поверх - 3,90 грн,           2-16 поверх - 4,34 грн з квадратного метра; 9) затвердити нову редакцію статуту ЖБК «Суднобудівник-21», уповноважити голову загальних зборів та секретаря загальних зборів підписати статут ЖБК у новій редакції;                        10) перенести розгляд питання щодо обрання уповноважених на наступні загальні збори; 11) доручити правлінню виконувати повноваження, які визначені за загальними зборами, крім статті 9 статуту ЖБК «Суднобудівник-21»; 12) доручити голові ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 зареєструвати органи управління і контролю ЖБК «Суднобудівник-21» в органах державної влади.

Згідно реєстраційного листа на загальних зборах кооперативу були присутніми 61 член ЖБК «Суднобудівник-21». У поіменному голосуванні (письмовому опитуванні) взяло участь 17 членів ЖБК «Суднобудівник-21», що підтверджується Додатком № 7 до Протоколу № 2/17 (а.с. 111-114).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07 серпня 2018 року керівником ЖБК «Суднобудівник-21» є ОСОБА_28 , 115 фізичних осіб є членами кооперативу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України у редакції на час подання касаційної скарги (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

За змістом статей 85 і 86 ЦК України, статей 6 і 19-1 Закону України «Про кооперацію» ЖБК «Суднобудівник-21» належить до непідприємницьких товариств.

28 березня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»

від 10 жовтня 2013 року № 642-VII. Згідно з підпунктом 1

пункту 3 цього Законупункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близький за змістом припис передбачає пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час прийняття судами судових рішень).

Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), але й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи й управлінням нею (постанова Великої Палати Верховного Суду                             від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц).

При визначенні юрисдикції (предметної та суб`єктної) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України

(далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється,

як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86  ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України

«Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, житлово-будівельний кооператив незалежно від напряму його діяльності є юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Побідний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року              у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня

2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження 12-92гс19).

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією позивачем прав члена ЖБК «Субнобудівник-21»на участь в управлінні ним, тобто корпоративних прав. Відповідно, спір виник з корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відповідно до вищезазначених вимог закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили природу правовідносин, які виникли між сторонами, невірно застосували норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення зазначених позовних вимог підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі  № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19), колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити  ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 402, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1

до житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсними рішень закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.


Головуючий                                                                                          Є. В. Синельников


Судді:                                                                                                    О. М. Осіян
                                                                                                                 Н. Ю. Сакара
        С. Ф. Хопта
        В. В. Шипович

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88375884

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем  України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 664/296/18

провадження № 61-47910св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аметист-87»,

третя особа - Відділ з питань надання адміністративних послуг Олешківської районної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартироного будинку «Аметист-87»на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року у складі судді Сіденко С. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аметист-87» (далі - ОСББ «Аметист-87»), третя особа - Відділ з питань надання адміністративних послуг Олешківської районної державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів від 22 липня 2017 року щодо створення ОСББ «Аметист-87», затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, протоколу установчих зборів від 02 серпня 2017 року та скасування державної реєстрації ОСББ «Аметист-87».

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 22 липня

2017 року на АДРЕСА_2 було проведено установчі збори на яких прийнято рішення про створення ОСББ «Аметист-87», затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, що оформлено протоколом установчих зборів від 02 серпня

2017 року. Посилалася на те, що створення ОСББ «Аметист-87» було здійснено з порушенням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» чим було порушено її право голосу щодо прийняття рішення щодо створення ОСББ «Аметист-87». Зокрема вказувала, що на установчих зборах були присутні лише 36 співвласників будинку АДРЕСА_2 , тоді як кількість квартир у цьому будинку складає 355 квартир, а вона навіть не отримувала повідомлення про проведення цих  зборів ініціативною групою. На вказаних зборах ніхто голову ОСББ «Аметист-87» не обирав. Також зазначала про те, що у письмовому опитуванні прийняло участь ще 173 співвласника будинку, завдяки якому була здійснена реєстрація ОСББ «Аметист-87», таке опитування проводилося лише тому, що належної кількості голосів «за» в

36 осіб не було достатньо, а яким чином проводилось це опитування їй не відомо, оскільки вона участі в ньому не приймала і навіть не знала, що воно було проведено. Вказувала про те, що керівники ОСББ «Аметист-87» відмовляються на її запити надавати документи щодо створення цього ОСББ. Звертала увагу суду на те, що при проведенні вказаних зборів підрахунок результатів пропорційно голосу кожного власника не проводився, не було визначено точну кількість співвласників будинку та загальну площу усіх квартир та нежитлових приміщень, тому без наявності всіх цих даних неможливо в законний спосіб провести установчі збори. На її думку, відсутність необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття рішення про створення ОСББ «Аметист-87», затвердження статуту, доручення здійснити реєстрацію ОСББ «Аметист-87» є підставою для визнання їх недійсними. Вважає, що у зв`язку з незаконним створенням ОСББ «Аметист-87» були порушені її права на добровільне волевиявлення та вираження своєї думки з приводу його створення.

У зв`язку з викладеним позивач просила визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів від 22 липня 2017 року щодо створення ОСББ «Аметист-87», затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, протоколу установчих зборів від 02 серпня 2017 року та скасувати державну реєстрацію ОСББ «Аметист-87».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано недійсним і скасовано рішення, прийняте на установчих зборах 22 липня 2017 року про створення ОСББ «Аметист-87», затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, що оформлені протоколом установчих зборів від

02 серпня 2017 року.

Скасовано державну реєстрацію ОСББ «Аметист-87», ідентифікаційний код юридичної особи 41597378, зареєстрованого 15 вересня 2017 року, про що в Єдиний державний реєстр юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено реєстраційний запис № 14971020000002905 .

Стягнуто з ОСББ «Аметист-87» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 704,80 грн та 4 500,00 грн витрат на правову допомогу.

Судові рішеннямотивовані тим, що при створені ОСББ «Аметист-87» були порушені норми діючого законодавства, у результаті чого були порушені права позивача на добровільне волевиявлення та вираження своєї позиції з приводу створення ОСББ, яка фактично не приймала участь у голосуванні, оскільки не була повідомлена належним чином про час та місце проведення установчих зборів у спосіб, визначений законом. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що підстав для закриття провадження у справі не має, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на права та обов`язки ОСББ «Аметист-87».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСББ «Аметист-87»на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня

2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСББ «Аметист-87», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій належним чином не встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Зокрема вказують про те, що ОСББ «Аметист-87» є неналежним відповідачем у справі, оскільки станом на 22 липня 2017 року, коли були проведені оспорювані позивачем установчі збори, вони не мали деліктоздатності, оскільки об`єднання вважається утвореним лише з дня його державної реєстрації. Зазначають про те, що ОСББ «Аметист-87» не створювало само себе, тому воно не може нести юридичної відповідальності, а частинами третьою, четвертою статті 6 та частиною першою статті 29 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» було визначено виключний перелік осіб, які можуть нести юридичну відповідальність у разі створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з порушенням законодавства. Вказують на те, що суди дійшли помилкового висновку стосовно того, що ними було порушено вимоги чинного законодавства щодо створення ОСББ «Аметист-87». Звертають увагу на те, що позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки законом встановлено процедуру припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, у разі допущення при її створенні порушень, які неможливо усунути. Вказують також про те, що незаконні судові рішення впливають на права третіх осіб, які не були залучені до участі у розгляді справи, зокрема це всі співвласники квартир, голова ОСББ «Аметист-87», який був прийнятий на роботу, а тепер його трудові відносини з вказаним об`єднанням припиняються, у порядку який не визначений нормами трудового законодавства. Також вказували, що судами обох інстанцій було залишено поза увагою ту обставину, що не вирішеними залишилися питання щодо грошових коштів, які перебували на рахунку ОСББ «Аметист-87» в АТ КБ «ПриватБанк» та майно, яке залишилося в результаті діяльності ОСББ.

Доводи інших учасників справи

У відзиві  ОСОБА_1 , поданому адвокатом Авер`яновою С. Б.,  на касаційну скаргу ОСББ «Аметист-87», вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують. Звертає увагу на те, що всі доводи касаційної скарги ОСББ «Аметист-87» зводяться до власного тлумачення скаржником норм матеріального права та спрямовані на введення суду касаційної інстанції в оману. Вказують, що з моменту створення ОСББ «Аметист-87» ними не здійснювалися жодні дії щодо надання послуг з управління, утримання та використання спільного майна, оскільки з 18 жовтня 2016 року та по теперішній час такі послуги будинку

АДРЕСА_2 надає ТОВ «Багатопрофільна фірма «Вектор-Плюс». Також зазначають про те, що голова правління незаконно створеного ОСББ «Аметист-87» також незаконно був призначений на свою посаду, оскільки він не є власником нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її з Цюрупинського районного суду Херсонської області.

Зупинено виконання та дію рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.

У січні 2019 року справу № 664/296/18 передано до Верховного Суду.

16 квітня 2020 рокуна підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1111/0/226-20 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що  ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 34-35).

22 липня 2017 року було проведено загальні збори ОСББ «Аметист-87» за місцезнаходженням: АДРЕСА_1, на яких згідно протоколу № б/н установчих зборів ОСББ «Аметист-87», затверджено Статут та назву ОСББ, проведено вибори правління, ревізійної комісії ОСББ, надано повноваження представнику установчих зборів щодо державної реєстрації ОСББ «Аметист-87». Виходячи із змісту протоколу загальна кількість співвласників - 413 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 18277,8 кв. м; присутні на установчих зборах (особисто та/або представники) - 36 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1408 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 173 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 9914,7 кв. м (а. с. 20-21).

На підставі даних протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 було зареєстровано ОСББ «Аметист-87» та внесено в Єдиний державний реєстр юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому вона вважає, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 22 липня 2017 року є недійсними та такими, що не відбувалися у законному порядку.

За таких обставин, спір у цій справі стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням ОСББ «Аметист-87» і затвердженням його статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, оскільки вона участі у цих зборах не приймала та взагалі не була повідомлена про їх проведення.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі

№ 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19) зроблено правовий висновок, що якщо позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), підстав відступати від яких колегія суддів не вбачає.

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на яких, в тому числі, затверджено його статут, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства і вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі

№ 813/6286/15 висловлено правовий висновок, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій помилково прийняли до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСББ «Аметист-87», третя особа - Відділ з питань надання адміністративних послуг Олешківської районної державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів від 22 липня 2017 року, затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, протоколу установчих зборів та скасування державної реєстрації, оскільки такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, що є підставою для скасування указаних судових рішень із закриттям провадження у справі.

Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій і закриття провадження в цій справі.

Справа за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Аметист-87» про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів, затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, протоколу установчих зборів та скасування державної реєстрації належить до компетенції господарських судів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно положень частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, колегія суддів повідомляє  ОСОБА_1  про те, що розгляд її позовних вимог до ОСББ «Аметист-87» про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів, затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, протоколу установчих зборів та скасування державної реєстрації, віднесено до юрисдикції господарських судів.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови вона може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 400, 402, 409, 414-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартироного будинку «Аметист-87»задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 липня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартироного будинку «Аметист-87», третя особа - Відділ з питань надання адміністративних послуг Олешківської районної державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів від 22 липня 2017 року щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартироного будинку «Аметист-87», затвердження статуту, обрання членів правління та ревізійної комісії, протоколу установчих зборів від 02 серпня 2017 року та скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартироного будинку «Аметист-87» закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у неї наявне право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                В. М. Сімоненко

Судді                                                                                                             А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/89732829

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 727/2736/18

провадження № 61-5218св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Владичана А. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» про скасування рішення загальних зборів.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» (далі - ОСББ «Гайдара») про скасування рішення загальних зборів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності.

22 червня 2017 року ОСББ «Гайдара» було проведено загальні збори, рішення яких оформлені протоколом № 3/17. Про те, що такі збори були проведені саме 22 червня 2017 року вона вперше дізналась у вересні 2017 року з витягу із протоколу № 3/17, що був прикріплений біля виходу із під`їзду. Жодної інформації про проведення таких зборів та самого рішення загальних зборів вона не отримувала.

Вважає, що такі дії ОСББ «Гайдара» свідчать про порушення її прав та інтересів як співвласника багатоквартирного будинку. Всупереч нормам законодавства та згідно пункту 3 витягу з протоколу № 3/17 загальних зборів ОСББ «Гайдара» до складу статутних органів об`єднання обрані особи, які не є співвласниками будинку, зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вважає, що дані особи, не мають права брати участь в управлінні багатоквартирним будинком. При прийнятті рішення загальних зборів від 22 червня 2017 року, яке оформлене протоколом № 3/17, ОСББ «Гайдара» порушило її права як співвласника багатоквартирного будинку.

Просила визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Гайдара» від 22 червня 2017 року, оформлене протоколом № 3/17 та стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.

07 червня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову.

Просила визнати незаконними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Гайдара», оформлені протоколами № 1/17, № 2/17, № 3/17.

Вважає, що відповідачем порушені її права, оскільки збори, оформлені зазначеними протоколами, були проведені з порушенням процедури, вона не була повідомлена належним чином, не було кворуму, не отримала рішення та була позбавлена брати участь у вирішенні питань щодо порядку денного.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Гайдара», оформленого протоколом № 1/17 від 24 травня 2017 року, закрито у зв`язку із відмовою позивача від позовних вимог.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ «Гайдара» про скасування рішення загальних зборів задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ОСББ «Гайдара», оформлені протоколами № 2/17 та № 3/17 від 22 червня 2017 року, крім затвердження статуту ОСББ «Гайдара» в новій редакції, відповідно до пункту 2 розділу І статуту ОСББ «Гайдара» в новій редакції об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та статуту; обрання уповноважених щодо державної реєстрації статуту зі змінами і доповненнями в новій редакції.

Стягнуто з ОСББ «Гайдара» витрати на правову допомогу в розмірі

9 000,00 грн та 352,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСББ «Гайдара» залишено без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ОСББ «Гайдара», посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду міста Чернівців. Зупинено дію рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року, до закінчення касаційного провадження.

02 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2020 року визначено колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи у складі: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Калараш А. А.,  Литвиненко І. В., Фаловська І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини, які  виникли між сторонами у даній справі, мають розглядатися за правилами господарського судочинства, однак суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник вказує, що в обґрунтування неналежного повідомлення позивача про проведення оскаржуваних загальних зборів суд першої інстанції не застосував принцип аналогії права, а суд апеляційної інстанції залишив даний факт поза увагою та не надав йому відповідної правової оцінки. В даному випадку відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Суди в обґрунтуваннях рішень щодо неправомірності прийнятих рішень загальних зборів належним чином не дослідили зібрані у справі докази. Заявник посилається на необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18 вересня 2018 року, 18 квітня 2018 року, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункти 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У квітні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скутар С. В. 08 серпня 2003 року, що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

У відповідності до інформації про юридичну особу, ОСББ «Гайдара» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32514715; керівник -Перебиковський В. І . , що також підтверджується довідкою АА № 161885 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Згідно протоколу № 2/17 від 22 червня 2017 року ОСББ «Гайдара» порядок денний зборів: обрання голови та секретаря загальних зборів; затвердження статуту ОСББ «Гайдара» зі змінами і доповненнями шляхом викладення його в новій редакції; обрання уповноважених щодо державної реєстрації статуту зі змінами і доповненнями в новій редакції. По всіх питаннях рішення прийнято одноголосно. Відомості про вручення співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ «Гайдара» 22 червня 2017 року з приводу даного порядку денного відсутні. Згідно даного протоколу вирішено: обрати головою загальних зборів Перебиковського В. І., секретарем загальних зборів Адажій Г. О.; затвердити статут ОСББ «Гайдара» зі змінами і доповненнями, шляхом викладення його в новій редакції, пов`язаними із змінами в законодавстві; уповноважити голову загальних зборів Перебиковського В. І. та секретаря загальних зборів Адажій Г. О. підписати затверджений статут ОСББ «Гайдара» зі змінами та доповненнями в новій редакції, а також підготувати та підписати протокол цих загальних зборів та інші документи, необхідні для державної реєстрації вказаного статуту в новій редакції.

Згідно протоколу № 3/17 від 22 червня 2017 року ОСББ «Гайдара» порядок денний зборів: обрання голови та секретаря загальних зборів; затвердження положення про порядок обрання та відкликання членів правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара»; вибори складу правління об`єднання; затвердження положення про ревізійну комісію; вибори ревізійної комісії об`єднання; затвердження штатного розпису та розміру сум грошових винагород працівників об`єднання; визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників об`єднання. По всіх питаннях рішення прийнято одноголосно. Відомості про вручення співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ «Гайдара» 22 червня 2017 року відсутні. Згідно даного протоколу вирішено: обрати головою загальних зборів Перебиковського В . І. та секретарем зборів Адажій Г. О., затвердити положення про порядок обрання та відкликання членів правління ОСББ «Гайдара»; обрати правління ОСББ «Гайдара» у складі 7 осіб: Пушкарьов С. О., Кузик М. В., Саєвський М. А., Голяк Г . А., Проданик Д . О., Климюк В. І. , Столока О. В. ; затвердити положення про ревізійну комісію; обрати ревізійну комісію в складі 3 осіб: Гордій Р. І. , Думітрян Л. П. , Охота О. І. ; затвердити штат та розміри сум грошових винагород працівників об`єднання; визначити порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників об`єднання.

У відомостях про вручення співвласникам повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ «Гайдара» 22 червня 2017 року відсутній підпис Сандуляк А. В. Зазначено, що чоловік відмовився від підпису, проте відсутній акт відмови. Про зазначені збори були повідомлені тільки Малофій М.  В. , Малофій В. В., Сирота В. П. , Косташ В. Д. , Єднаков Р. І .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі           № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від           20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18) та від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження                           № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою, другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.

З огляду на те, що вказану справу судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто з порушенням правил юрисдикції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю із повідомленням, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСББ «Гайдара» підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню, а провадження у цій справі - закриттю.

Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Зміни до ЦПК України, внесені Законом від 15 січня 2020 року № 460-IX (набрав чинності 08 лютого 2020 року), пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг. Законом № 460-IX внесені зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду.

Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».

Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що Верховний Суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві, що розгляд справи віднесено до господарської юрисдикції, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 07 серпня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гайдара» про скасування рішення загальних зборів закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко І. М. Фаловська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/89872264

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 203/4449/18

провадження № 61-10633св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач -  ОСОБА_1 ,

відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сосенки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова сервісна компанія «Центр»,

третя особа - виконавчий комітет Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року у складі судді Казака С. Ю., додаткове рішення Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2019 року у складі судді Казака С. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сосенки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова сервісна компанія «Центр», третя особа - виконавчий комітет Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення правління, визнання недійсним та скасування договору, визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сосенки» (далі - ОСББ «Сосенки»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова сервісна компанія «Центр» (далі - ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр»), третя особа - виконавчий комітет Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення правління, визнання недійсним та скасування договору, визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 .

12 травня 2018 року позивач звернувся до керівника ОСББ «Сосенки» із запитом про надання інформації та копій протоколів, наказів щодо прийнятих рішень стосовно управління спільним майном, відповідь на який не отримав.

20 травня 2018 року відбулись загальні збори власників квартир 11-го під`їзду співвласників будинку АДРЕСА_1 , на яких позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було обрано відповідальними особами за управління спільним майном 11-го під`їзду.

В травні 2018 року ОСОБА_4 був призначений на посаду виконавчого директора ОСББ «Сосенки».

ОСОБА_1 зазначав, що це призначення є неправомірним, оскільки статут ОСББ «Сосенки» не передбачає в органах управління дирекцію та посаду виконавчого директора. Крім того, ОСОБА_4 одночасно займає посаду керівника в 5-8 підприємствах та при цьому не має відповідної освіти та кваліфікації.

Відсутні рішення загальних зборів співвласників будинку щодо прийняття житлового комплексу на баланс об`єднання, залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача за умови укладання з ним відповідного договору, передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності та укладання з цією юридичною особою відповідного договору. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради як співвласник будинку не приймав жодних правочинів щодо його передачі в управління ОСББ. Таким чином, ОСББ «Сосенки» не має на своєму балансі ніяких об`єктів нерухомості, не має технічної документації на будинок.

11 липня 2018 року під керівництвом директора ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр» були розкриті двері до підвального приміщення 11-го під`їзду шляхом демонтажу замків та пошкодження дверей. В зв`язку з цим вказане приміщення, де зберігались матеріальні цінності, залишилось не зачиненим.

16 листопада 2018 року під керівництвом посадових осіб правління ОСББ «Сосенки» та ТОВ «ЖСК «Центр» були демонтовані антивандальні решітки у підвальному приміщенні 11-го під`їзду та заварені вхідні двері, чим позбавлено власників та мешканців цього під`їзду можливості користуватись допоміжними приміщеннями; в жовтні 2018 року було навмисно порушено водовідведення; в грудні 2018 року відбулось втручання в електроустановки будинку, внаслідок чого було знеструмлено ряд квартир.

Дії правління ОСББ «Сосенки» та директора ТОВ «ЖСК «Центр», який самовільно присвоїв собі функцію управителя будинком, нав`язує мешканцям платні послуги, які не відповідають меті створення, завданням та предмету діяльності об`єднання.

Таким чином, правління ОСББ «Сосенки» є неналежним виконавцем статутних зобов`язань об`єднання, оскільки голова правління з моменту обрання ні дня не працював керівником; правління обрано з порушенням законодавства та статуту об`єднання, ніхто з членів правління не має відповідної освіти та кваліфікації до вимог професії «менеджер (управитель) житлового будинку»; правління не має документально підтверджених повноважень щодо правочинів по управлінню спільним майном співвласників будинку, оскільки не прийняло на свій баланс будинок та не прийняло його в управління по рішенню органів місцевого самоврядування; відсутній акт на право власності чи користування прибудинковою територією; відсутнє місцезнаходження юридичної особи, з якого проводиться щоденне керування діяльністю та управління.

Тому, з урахуванням уточнень, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення правління ОСББ «Сосенки» від 11 квітня 2018 року та відповідний Наказ (розпорядження) про призначення ОСОБА_4 на посаду виконавчого директора ОСББ «Сосенки»; визнати недійсним та скасувати договір від 08 травня 2018 року № 1 між ОСББ «Сосенки» та ТОВ «Житлова Сервісна Компанія «Центр»; визнати протиправними дії членів правління та членів ревізійної комісії ОСББ «Сосенки» та заборонити членам правління ОСББ «Сосенки»: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і членам ревізійної комісії ОСББ «Сосенки»: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 вчиняти дії - займати посади в виконавчих органах ОСББ «Сосенки» до 2025 року; стягнути з ОСББ «Сосенки» 2/3 суми судових витрат у справі та стягнути з ТОВ «Житлова Сервісна Компанія «Центр» 1/3 суми судових витрат.

Короткий зміст судового рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Сосенки», ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр», третя особа - виконавчий комітет Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення правління, визнання недійсним та скасування договору, визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії.

Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2019 року стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 62,80 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2019 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд звернув увагу на те що, заявляючи вимогу про визнання протиправними дій членів правління та ревізійної комісії, позивач не конкретизував, які саме дії останніх слід визнати протиправними, в чому саме вони полягають, які його (позивача) права та інтереси порушено внаслідок вчинення таких дій.

Обрання членів правління та ревізійної комісії, згідно з наведеними вище положеннями Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», є виключною компетенцією загальних зборів співвласників, які є вищим органом управління об`єднання та рішення яких є обов`язковим для всіх співвласників; рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 24 березня 2018 року № 1, про обрання членів правління та ревізійної комісії, недійсним не визнавалось та на момент розгляду справи є чинним.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання протиправними дії членів правління та членів ревізійної комісії ОСББ «Сосенки» та про заборону відповідним особам займати посади в виконавчих органах ОСББ «Сосенки» до 2025 року задоволенню не підлягає через безпідставність, необґрунтованість та недоведеність.

Крім того, належного обґрунтування тому, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення правління від 11 квітня 2018 року та укладання договору  від 08 травня 2018 року № 1 було порушено права та інтереси позивача, - останнім не наведено, відповідних доказів суду не представлено.

Також враховуючи, що позивачем не доведено недійсність оспорюваного договору, який укладено уповноваженими представниками сторін договору; позивач не є стороною вказаного договору, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання недійсним договору від 08 травня 2018 року № 1 між ОСББ «Сосенки» та ТОВ «Житлова Сервісна Компанія «Центр».

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У липні 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та з урахуванням уточнень, просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська.

03 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норми права (статей 16, 91, 92, 97, 99, 191 ЦК України, статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 7, 10, 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку») без врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 20 вересня 2018 року № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року № 462/2646/17 та правового висновку Верховного Суду,викладеного у постанові від 04 вересня 2019 року № 212/5200/17.

Заявник вказує на неправомірне посилання суду апеляційної інстанції на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 686/8227/17, та необхідність відступлення від висновку у вказаній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник зазначає про те, що судами не з`ясовано характер правовідносин, внаслідок чого рішення прийнято з порушенням цивільної юрисдикції, оскільки спір відноситься до юрисдикції господарських судів і вказує на порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, не досліджено зібрані у справі докази; встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотань щодо отримання доказів (про виклик свідків, щодо отримання інформації про договір від 08 травня 2018 року № 1), які мають значення для вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 6 частини першої, пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ «Сосенки» просило касаційні скарги залишити без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відповідач зазначав, що рішення правління ОСББ «Сосенки» від 11 квітня 2018 року про прийняття на роботу виконавчим директором ОСББ «Сосенки» Браславця О. В. на 0,5 ставки було прийнято уповноваженим складом правління, обраним загальними зборами об`єднання, рішення правління було прийнято в межах компетенції правління, з дотриманням вимог чинного законодавства та статуту ОСББ «Сосенки». Виконавчий директор ОСББ «Сосенки» Браславець О. В. оформлений на робочу відповідно до вимог трудового законодавства та до теперішнього часу виконує свої обов`язки.

Позовна вимога щодо визнання протиправними та скасування всіх рішень правління ОСББ як правочинів, щодо багатоквартирного житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , є такою, що містить спосіб захисту прав або інтересів, не передбаченого законом.

Вимога позивача про те, щоб заборонити членам правління та ревізійної комісії ОСББ «Сосенки» вчиняти дії, тобто займати посади в виконавчих органах ОСББ «Сосенки» до 2026 року є неправомірною, оскільки члени правління та члени ревізійної комісії були обрані загальними зборами, і виключно загальними зборами об`єднання як вищим органом управління об`єднання, може бути вирішено питання щодо обрання нового складу правління чи нового складу ревізійної комісії.

Наведені у позовній заяві обставини, які, на думку позивача, вказують на наявність «шкідництва» та умисного перешкоджання у користуванні електричною енергією, ознак побутового терору, самовільного захоплення підвалу та іншого, зі сторони ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр» та правління ОСББ «Сосенки», не можуть бути підставами для визнання недійсним договору від 08 травня 2018 року № 1, укладеного між ОСББ «Сосенки» та ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр». При цьому позивач не наводить будь-яких правових підстав з посиланням на відповідні норми закону для визнання вищезазначеного договору недійсним.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа, посилаючись на правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила касаційні скарги залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Також позивачем до суду касаційної інстанції було подано відповідь на відзив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 11 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Аршава І. О., зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (зворт. бік а. с. 8 т. 1).

15 вересня 2016 року на загальних зборах ОСББ «Сосновий Гай», оформлених протоколом № 2, було прийнято рішення про взяття будинку  АДРЕСА_1 у власне управління об`єднання для забезпечення його утримання та експлуатації (а. с. 162 т. 1).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був керівником ОСББ «Сосновий Гай» до його реорганізації (а. с. 10 т. 1).

За результатами проведення загальних зборів, оформлених протоколом від 24 березня 2018 року № 1, відповідно до затвердженого порядку денного було вирішено: визнати роботу правління об`єднання незадовільною та створити комісію по розслідуванню діяльності голови правління, провести незалежну аудиторську перевірку фінансової діяльності правління; визнати незадовільною роботу ревізійної комісії; обрано новий склад правління та ревізійної комісії; прийнято зміни до статуту та змінено назву об`єднання на ОСББ «Сосенки» (а. с. 117 т. 1).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «Сосенки» зареєстроване 01 червня 2016 року як юридична особа в Єдиному реєстрі; місцезнаходженням ОСББ «Сосенки» є АДРЕСА_1; керівником ОСББ «Сосенки» є ОСОБА_15 (а. с. 11 т. 1).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1, п. 2.1 розділу 2 статуту ОСББ «Сосенки», затвердженого загальними зборами ОСББ «Сосенки», які оформлено протоколом від 24 березня 2018 року № 1, об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом (а. с. 126-127 т. 1).

Згідно з протоколом від 11 квітня 2018 року № 1 було проведено засідання правління ОСББ «Сосенки»; з загальної кількості правління ОСББ «Сосновий Гай», а саме 25 осіб, взяли участь у опитуванні 20 співвласників будинку АДРЕСА_1 . На голосування порядку денного було поставлено, зокрема, питання про обрання та призначення голови правління ОСББ «Сосновий Гай», заступника правління ОСББ «Сосновий Гай» та прийняття на роботу виконавчим директором ОСОБА_4 строком на 3 місяці.

В результаті проведення загальних зборів було прийнято рішення, оформлене протоколом від 11 квітня 2018 року № 1, про обрання головою правління ОСОБА_15 , заступником голови правління ОСОБА_17 ; прийняття ОСОБА_4 виконавчим директором строком на три місяці на 0,5 ставки (а. с. 137-144 т. 1).

Рішення на зборах прийняті шляхом голосування присутніх співвласників.

Порядок скликання та проведення загальних зборів, визначено розділом ІІІ чинного на час проведення зборів Статуту ОСББ «Сосенки» від 24 березня 2018 року.

Пунктом 3.7 розділу ІІІ Статуту визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).

Згідно з пунктом 3.10 розділу ІІІ Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління Об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу Об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) Об`єднання.

Підпунктами 3.13.4 та 3.13.9 пункту 3.13 розділу ІІІ Статуту визначено, що до компетенції правління належить укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; затвердження штатного розкладу Об`єднання, прийняття рішень про прийом на роботу та звільнення працівників Об`єднання.

08 травня 2018 року між ОСББ «Сосенки» (замовник) в особі голови правління ОСОБА_15 та ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр» (виконавець) було укладено договір № 1, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з технічного обслуговування внутрішніх будинкових систем: центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, електромереж, електрощитових і систем освітлення включених у вартість щомісячного обслуговування будинку АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору (а. с. 145-150 т. 1).

10 травня 2018 року головою правління ОСББ «Сосенки» ОСОБА_15 було видано наказ № 2-к про призначення ОСОБА_4 на посаду виконавчого директора на 0,5 ставки, з окладом згідно з штатним розкладом, з 11 травня 2018 року (а. с. 198 т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі стеттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

При цьому він вважає, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення правління ОСББ «Сосенки» від 11 квітня 2018 року та укладання договору від 08 травня 2018 року № 1 було порушено його права та інтереси.

За таких обставин спір у цій справі стосується саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що «правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій помилково прийняли до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСББ «Сосенки», ТОВ «Житлова сервісна компанія «Центр», третя особа - виконавчий комітет Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення правління, визнання недійсним та скасування договору, визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії, оскільки такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, що є підставою для скасування указаних судових рішень із закриттям провадження у справі.

Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій і закриття провадження в цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови він може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

У жовтні 2020 року позивач подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки існують труднощі щодо визначення юрисдикції суду при вирішенні спорів між ОСББ та його учасником.

Частиною третьою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Колегія суддів не вбачає правових підстав, передбачених статтею 403 ЦПК України, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду або Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, тому клопотання заявника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 255, 400, 402, 409, 414-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2019 року, додаткове рішення Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сосенки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлова сервісна компанія «Центр», третя особа - виконавчий комітет Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення правління, визнання недійсним та скасування договору, визнання протиправними дій та заборону вчиняти певні дії закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у нього наявне право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                   В. С. Висоцька

Судді:                                                                                               А. І. Грушицький

А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100352160