Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 731/347/17

провадження № 61-486св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Господар» Варвинської селищної ради Чернігівської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Комунального підприємства «Господар» Варвинської селищної ради Чернігівської області на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Страшного М. М., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У серпні 2017 року Комунальне підприємство «Господар» Варвинської селищної ради Чернігівської області (далі - КП «Господар») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що воно є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 , до якого підведені комунікації для централізованого постачання холодної води та водовідведення, і є споживачем вказаних послуг. Відповідач оплачувала надані їй послуги не в повному обсязі, у зв`язку з чим в неї утворилася заборгованість. Враховуючи зазначене КП «Господар», з урахуванням уточнених вимог, просило стягнути з  ОСОБА_1 на його користь: 668,04 грн  боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; 46,93 грн - інфляційних втрат; 10,30 грн - 3 % річних від простроченої суми.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Господар» 668,04 грн заборгованості за оплату послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, 46,93 грн - інфляційних втрат, 10,30 грн - 3 % річних від простроченої суми та 1 600 грн - судового збору, а всього - 2 325,27 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не оплатила послуги зі встановлення засобів обліку води, а тому КП «Господар» було позбавлене можливості встановити і опломбувати лічильники в її квартирі. При цьому в період з 20 липня 2016 року по 20 липня 2017 року ОСОБА_1 оплачувала послуги з водопостачання та водовідведення за показниками неопломбованих лічильників, а не згідно з нормативами (нормами) споживання, що суперечить Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з КП «Господар» на користь ОСОБА_1 1 760 грн судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 здійснила всі необхідні дії для усунення недоліків у роботі лічильників, а КП «Господар» в порушення статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пунктів 4, 7-17 «Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 474 (далі - Порядок № 474) не здійснило їх ремонт чи заміну та опломбування. При цьому за змістом пункту 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показників не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил (у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню).

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У грудні 2017 року КП «Господар» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року.

Касаційна скарга КП «Господар» мотивована тим, що відповідач грубо порушила підпункт 4 пункту 30 Правил № 630, за яким споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу. Згідно з абзацом 5 пункту 15 вказаних Правил у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. Відтак з 01 травня 2016 року ОСОБА_1 здійснюється нарахування за спожиті нею послуги з водопостачання за нормативами (нормами) споживання, затвердженими рішенням виконавчого комітету Варвинської селищної ради від 24 грудня 2013 року № 161. Наразі самовільно встановлені відповідачем засоби обліку не опломбовані підприємством і ніхто з мешканців домоволодіння відповідача не виявив бажання отримати рахунок на встановлення та опломбування лічильників і його оплати. Лише після оплати відповідного рахунку представник виконавця опломбовує лічильними згідно з пунктом 5.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила № 190). За пунктом 5.17 вказаних Правил у разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з`єднувальних частинах, накладених представником виробника, виявлення фактів штучного впливу на роботу засобів обліку виробник має право вимагати від споживача проведення позачергової їх повірки до закінчення встановленого для них міжповірочного інтервалу з метою контролю правильності їх показників. Вимагати від споживача повірки, ремонту або заміни лічильників підприємство не мало можливості, оскільки засоби обліку відразу після виявлення представниками підприємства пошкоджень та відсутності пломб на них були самовільно замінені споживачем без повідомлення про це надавача послуг.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Варвинського районного суду Чернігівської області.

15 березня 2018 року справа № 731/347/17 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено що за статутом КП «Господар», затвердженим рішенням 24 сесії Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області 6 скликання від 20 грудня 2012 року № 2-24/12, підприємство створене з метою надання житлово-комунальних послуг населенню селища міського типу Варва.

Згідно з ліцензією серії АВ № 617614 , виданою Чернігівською обласною державною адміністрацією, КП «Господар» здійснює централізоване водопостачання та водовідведення. Строк дії ліцензії з 03 липня 2013 року по 02 липня 2018 року.

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

ОСОБА_1 є споживачем послуг КП «Господар». Відповідачу була видана розрахункова книжка (водопостачання та водовідведення), за якою вона оплачувала надані їй послуги.

Згідно з актом від 05 травня 2016 року, складеним слюсарем КП «Господар» ОСОБА_2 та юристом Кальним О. В. , в ході проведеної інвентаризації засобів обліку холодної води у мешканців багатоквартирних будинків селища міського типу АДРЕСА_1 було виявлено два засоби обліку КВ-1,5, 2003 року виробництва, заводські №№ 730942, 743516. Засіб обліку КВ-1,5 2003 року виробництва № 730942 змонтований у вбиральні. Його пластмасова частина відокремлюється, що свідчить про порушення його цілісності. Вказаний лічильник не опломбований підприємством-виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Лічильник КВ-1,5 2003 року виробництва № 743516 змонтований у кухні. Опломбування лічильника підприємством-виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення відсутнє. При намаганні провести роз`яснювальну роботу щодо недопустимості втручання в роботу засобів обліку мешканець квартири пред`явив вимогу про негайне залишення представниками КП «Господар» квартири, відмовившись від підписання складеного акта.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 7 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, споживач зобов`язаний: забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Згідно з пунктами 4, 5, 8 частини першої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, виконавець має право: вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Пунктом 9 Правил № 630 передбачено, що у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 474 обслуговування засобу вимірювальної техніки здійснюється під час його періодичної повірки, якщо інше не передбачено нормативною документацією. Подання засобу вимірювальної техніки на ремонт здійснюється на вимогу споживача або виконавця згідно з пунктами 7-17 цього Порядку, якщо інше не передбачено нормативною документацією. Засіб вимірювальної техніки повинен подаватися на ремонт у місячний строк з дати отримання відомостей про необхідність його ремонту.

Виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем (пункт 7 Порядку № 474).

Пунктом 17 Порядку № 474 передбачено, що опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки.

13 травня 2016 року ОСОБА_4 (син відповідача, який мешкає у квартирі   АДРЕСА_1 ) звернувся до директора КП «Господар» із заявою, в якій просив опломбувати лічильники води у зв`язку з їх заміною.

Листом від 18 серпня 2017 року КП «Господар» роз`яснило ОСОБА_1 , що за пунктом 9 Правил № 630 роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача, та повідомило її про необхідність з`явитися до підприємства для отримання рахунку на заміну лічильника.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 10 Правил № 630 оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця (абзац 2 пункту 14 Правил № 630).

ОСОБА_1 оплачувала послуги водопостачання та водовідведення за показниками замінених нею лічильників.

За абзацом 5 пункту 15 Правил № 630 у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Згідно з наданим КП «Господар» розрахунком сума заборгованості відповідача за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 20 липня 2016 року по 20 липня 2017 року становила 668,04 грн. Крім того, на суму заборгованості нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 10,30 грн, та інфляційні втрати в сумі 46,93 грн. Вказана заборгованість виникла у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оплачувала послуги з водопостачання та водовідведення за показниками неопломбованих лічильників, а не за нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до частин першої, третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій (далі - ЦПК України 2004 року) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив з того, що за змістом пункту 10 Правил № 630 виконавець і споживач мають право відмовитися від врахування показань засобів обліку (за їх наявності) лише у разі їх несправності, що не підлягає усуненню. З моменту виявлення такої несправності плата за спожиті послуги вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

У складеному 05 травня 2016 року представниками КП «Господар» акті не було зафіксовано несправностей у виявлених у квартирі АДРЕСА_1 засобів обліку, що не підлягають усуненню. Крім того, позивач не повідомляв про виявлення таких несправностей відповідача. Оскільки позивач не довів наявності несправностей, що не підлягають усуненню в роботі лічильників, установлених у квартирі відповідача, то підстави для сплати відповідачем за надані послуги водопостачання та водовідведення згідно з нормативами (нормами) споживання відсутні.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач грубо порушила підпункт 4 пункту 30 Правил № 630, за яким споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу, є обґрунтованими, однак таке порушення за вищенаведеними правовими нормами не є підставою для неврахування показань засобів обліку та оплати наданих послуг згідно з нормативами (нормами) споживання.

Посилання заявника на пункти 5.10, 5.17 Правил № 190, не заслуговують на увагу, оскільки ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у  власності, господарському віданні  або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил № 190). Натомість ОСОБА_1 є фізичною особою - споживачем послуг з водопостачання та водовідведення.

Інші наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цим судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховним Судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Господар» Варвинської селищної ради Чернігівської області залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від  21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук   С. О. Карпенко   М. Ю. Тітов

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90169191