Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Комітет]

Віктор Іванович, якщо я Вам не заважаю, то дозвольте продовжити розмірковування на цю тему.

Ви говорите:

"Виходу з цього зачарованого кола не існує. Цією невизначеністю користуються чиновники усіх мастей. Вони вважають житлові будинки ледь не комунальною власністю. І вони ж визначають, яким чином їх утримувати."

Але ж Ви відстоювали права співвласників дахової котельні розпоряджатися цим майном і не віддали цього права іншим. Так?

Значит вихід, все ж таки є.

Невизначеність надає право співвласникам вчиняти дії на свою користь, головне, аби вони цього бажали, та мали фахову юридичну допомогу.

Бо якщо опустити руки, то тоді виконавці послуги з утримання будинку та прибудинкової території скажуть, що вони надаватимуть лише послугу з утримання прибудинкової території (якої до речі немає) і все, а будинок нехай руйнується і ніяких поточних ремонтів здійснюватися не буде.

У мене є скромний позитивний результат моєї діяльності, я допоміг створити один будинковий комітет (чотири інші провалилися), на мою думку, якщо вони вже об\\\'єдналися то вони могли б на загальних зборах прийняти рішення стосовно того, що на їхню думку повинно входити до послуги з утримання будинку.

[gro-za]

Комітет може прийняти будь-яке рішення, але воно не матиме юридичного значення. Це буде окрема думка окремого комітету, з цією думкою можна звернутися до райради. А далі все залежить від неї. Якщо рада дотримується норм права, то вона може вирішити цілком слушно - перелік послуг вже визначений нормативно-правовими актами, керуйтесь ними. А по кожному будинку рада чи виконком скоріш за все нічого вирішувати не будуть, бо будинків багато, а вони одні, "не заважайте їм працювати" (цитую найбільш поширену реакцію можновладців). Я ніколи не заперечував і зараз не заперечую, що деякі справи можна вирішити у суді, чим мені доводиться займатися, бо нікому. Однак навіть суд у цьому питанні не зможе постановити рішення, яке можна виконати у примусовому порядку. А громадсько-політична діяльність у нашому поки-що далеко не громадянському суспільстві позитивних наслідків не дає. У кращому випадку будинкові комітети будуть прислужувати владі, у гіршому випадку та ж влада їх ліквідує. Про це ми з Вами вже дискутували. Вчиняти співласникам дії на свою користь? Яким чином? Озелененням території - будь-ласка, навіть оплески отримаєте від тих, кому це належить виконувати. А сформувати тариф, про що ми дискутуємо, співласники не зможуть, навіть якщо вони будуть такими геніальними, як "мер усіх киян". А Ви спробуйте самі сформувати тариф по Вашому будинку, тоді й зрозумієте, що на Марс найближчим часом ми з Вами не полетимо. Не та компетенція. Загальні збори також не мають правомочностей вирішувати це питання. У кращому випадку їх рішення підшиють у папку і відрапортують, що ось була така думка, але забезпечити мешканців будинку послугами, які вони вимагають, нможливо з таких-то і таких-то причин. Інколи ці причини дійсно бувають вагомими. Тобто, боротися варто тільки тоді, коли поставлена конкретна мета, і ця мета апріорі не є недосяжною. У цьому полягає мистецтво дипломатії і юриспруденції також. Яка ціль недосяжна - може підказати лише досвід і професіоналізм. А декому може повезти випадково. Ну а далі - фольклор. "Під лежачий камінь вода не тече", "Не помиляється той, хто нічого не робить", "Робота - не вовк в ліс не втече", "Природа створила людину не для того, щоб вона перетворилася в коняку", і т.д.