Обґрунтування позовних вимог до банків у випадках відмови повернути депозитний вклад.
НБУ, електронна пошта №44-020/1357-2796 24.02.09: Щодо застосування мораторію банками України на задоволення вимог кредиторів -
http://io.ua/s72174 - Статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов\\\'язань і зобов\\\'язань щодо сплати податків і зборів (обов\\\'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов\\\'язань та зобов\\\'язань щодо сплати податків і зборів (обов\\\'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. ... Враховуючи вищевикладене, зазначаємо, що вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію і мають бути задоволені банками у встановлені договорами строки. Одночасно звертаємо увагу на те, що незадоволення банками вимог, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, може бути викликано лише недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку. При цьому всі заяви щодо повернення депозитів, строк виконання яких настав після введення тимчасової адміністрації, мають бути взяті на облік і задовольнятись за наявності коштів у порядку черговості. =========
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; мораторій – зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань. Таким чином, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках. ======
Згідно ст. 56 Закону України «Про Національний банк» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкції, положень правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам, і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Нацбанку підлягають обов’язкової державної реєстрації в Мінюсті і набирають чинності відповідно до законодавства. Крім того, п.7 постанови Нацбанку № 413 від 04.12.2008 року постанова № 319 від 11.10.2008 року була визнана такою, що втратила чинність.
