По першому питанню - цей наказ частково заповнив прогалину в сфері визначення ролі управителя будинку. Але породив нові проблеми юридичного характеру, вирішення яких без суперечок неможливе. Відкривається нове поле для діяльності юристів-правозахисників. В цілому наказ можна вважати мертвим, виконати його у повному обсязі неможливо, добровільно дотримуватися його ніхто не буде. Крім того, не застосовані норми ст.ст. 382, 369 ЦК України. Найрозумніший вихід - оспорити його в Окружному адміністративному суді м. Києва. Чи є бажаючі?
По другому питаннню. Балансоутримувач не мав права надавати подібні дозволи. З іншого боку, у м. Києві межі прибудинкових територій не визначені, не закріплені державними актами, вся земля належить громаді міста, тобто нікому, крім чиновників. Як боротися? Боротьба повинна бути цілеспрямованою і багатоплановою. Як влучно виразилась Тетяна Монтян, наші будинки з приватизованими квартирами висять у повітрі, бо земля під ними і навколо них мешканцям не належить, допоки питання про землевідвід не буде вирішене у відповідності до Земельного кодексу. А таке остаточне рішення можна сподіватися отримати виключно у судовому порядку, бо влада не допустить, щоб хтось заважав їй уривати ласі шматочки. І заганяють нас у глухий кут - створюйте ОСББ, така собі Сталінська колективізація. У новій серії адміністративних позовів відповідачами мають бути КМР, її виконавчий орган, навіть органи центральної виконавчої влади. Ой, як вони вже мені набридли! Геть усіх!
