ПРОЕКТ
Апеляційний суд м. Києва, Солом’янська площа, 2а, м. Київ
Через:
Солом`янський районний суд м. Києва, вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03680
Суддя Калініченко О.Б.,
Справа № 2-119/09 (номер при відкритті провадження у справі 2-4060/08)
Апелянт – відповідач, позивач з зустрічним позовом:
ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ, вул. ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ, тел. ХХХХХХХ
Позивачі:
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва (КПУЖГ)
адреса: вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186,
фактична адреса: вул. Івана Пулюя, 5, м. Київ, 03048, тел.246-25-27
Комунальне підприємство Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янської районної у м. Києві ради (КП Дирекція),
адреса: вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186,
фактична адреса: вул. Івана Пулюя, 5, м. Київ, 03048, тел.246-25-27
Третя особа на стороні позивача:
Комунальне підприємство “Чоколівське” Солом`янської районної у м. Києві ради
адреса: вул. Волинська, 4 А, м. Київ, 03056, тел. 242-12-62
_____ ________________ 200___ року
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на ухвалу про забезпечення позову
Оскаржується ухвала від 12.06.2009 року у справі ХХХХХХХХХ судді Солом’янського районного суду м. Києва Калініченко О. Б. про забезпечення позову і накладання арешту на автомобіль ХХХХХХХХХХХ, що належить відповідачу на праві власності.
ЗАЯВА про апеляційне оскарження ухвали була подана відповідачем 16.07.2009 року.
У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа ХХХХХХХХХ (номер при відкритті провадження ХХХХХХХХХ) за позовом КПУЖГ до ХХХХХХХХХХХ., ХХХХХХХХХХХХ, ХХХХХХХХХХХХ про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги на суму 2816,52 грн.
В судовому засіданні 24 листопада 2008 року в одне провадження з зазначеним позовом був об’єднаний зустрічний позов ХХХХХХХХХХХХ до КПУЖГ про усунення порушень прав споживача житлово-комунальних послуг з ціною позову 400 грн. і вимогою відшкодування моральної шкоди в сумі 10000грн.
В судовому засіданні 30 березня 2009 року в одне провадження з зазначеними позовами були об’єднані вимоги за позовом КП Дирекція до ХХХХХХХХХХХ., ХХХХХХХХХХХ., ХХХХХХХХХХХ. про стягнення заборгованості в сумі 1618,98 грн. від 27.02.2009 року.
В судовому засіданні 09 червня 2009 року згідно уточнених вимог КП Дирекція вартість позову КП Дирекція встановлена в сумі 2267,20 грн.
10.06.2009 року представник позивачів звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Текст зазначеної заяви викладений в одному реченні:“У зв’язку з тим, що відповідачі продовжують не сплачувати квартирну плату та плату за користування комунальними послугами по теперішній час, прошу на підставі п.1 ч.1.ст.152 ЦПК накласти арешт на транспортний засіб ХХХХХХХХХХХХ, який знаходиться у приватній власності ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ”. Жодних доказів на підтвердження вимог заяви надано не було.
Згідно цієї заяви 12.06.2009 року була постановлена ухвала про забезпечення позову та накладання арешту ан автомобіль, що належить відповідачу на праві власності. В тексті ухвали в посиланні на заяву про забезпечення позову, містяться твердження, що не відповідають тексту заяви про забезпечення позову.
Зокрема, в 3 абзаці ухвали написано: «10.06.2009 представник позивачів надала суду заяву про забезпечення позовів шляхом накладання арешту на автомобіль, який зареєстрований на ім`я відповідачки ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ, мотивуючи свої вимоги тим, що невжиття заходів забезпечення позову, виходячи з розміру матеріальних вимог, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є всі підстави вважати, що в ході розгляду справи відповідачка може відчужити належне їй майно, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності».
Копія ухвали про забезпечення позову була надіслана відповідачу через 20 днів після її постановленя , 03.07.2009 року і отримана 14.07.2009 року. В зв’язку з порушенням вимог п.5 статті 153 ЦПК України і несвоєчасним надсиланням копії ухвали про забезпечення позову, відповідач 16.07.2009 року звернувся з “ЗАЯВОЮ про поновлення строку для подання заяви про апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову”.
Пояснення, в в чому полягає незаконність і необґрунтованість ухвали про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову була подана з порушенням низки вимог ЦПК України:
1. В заяві відсутнє зазначення причин, у зв\\\'язку з якими потрібно забезпечити позов (вимоги абз.1 п.2 статті 151 ЦПК України).
2. В заяві не надано ніякого обґрунтування щодо необхідності застосування зазначеного виду забезпечення позову (вимоги абз.2 п.2 статті 151 ЦПК України).
3. Не обґрунтувано, чому і яким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (вимоги п.3 статті 151 ЦПК України).
4. Обраний вид забезпечення позову явно неспівмірний із заявленими позивачем вимогами (вимоги п.3 статті 152 ЦПК України). Сумарна ціна позовів КПУЖГ та КП Дирекція складає 5083 грн. 72 коп. Ціна зустрічного позову до КПУЖГ (з урахуванням вимог відшкодування моральної шкоди) дорівнює 10400 грн. Неспівмірність сукупних вимог позивачів, з урахуванням двократного перевищення вимог за зустрічним позовом, з вартістю нового (2008 року випуску) автомобіля є очевидною.
5. Вимоги в заяві про забезпечення позову не підтверджені жодним доказом (вимоги п.3 статті 10 та п.1 статті 60 ЦПК України).
Необґрунтованість ухвали про забезпечення позову полягає в тому, що суд не встановив тієї обставини, що заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог статті 151 ЦПК України:
- відсутність в заяві причин, у зв\\\'язку з якими потрібно забезпечити позов;
- відсутність в заяві обґрунтування щодо необхідності застосування зазначеного виду забезпечення позову;
- відсутність в заяві обґрунтування, чому і яким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Незаконність ухвали полягає в тому, що суд не застосував до заяви про забезпечення позову, поданої без дотримання вимог статті 151 ЦПК України, норми процесуального права, викладеної в пункті 8 статті 153 ЦПК України. Цей пункт ЦПК України вимагає постановити ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову заявнику.
Необгрунтованість і незаконність ухвали полягає в тому, що судом не було встановлено тієї обставини, що в заяві про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження вимог позивачів. При постановленні ухвали не були враховані вимоги статей 10, 60 ЦПК України щодо обов’язку надавати докази для підтвердження своїх вимог.
Необґрунтованість і незаконність ухвали полягає в тому, що суд не встановив згідно вимог п.3 статті 152 ЦПК України тієї обставини, що в заяві про забезпечення позову ніяк не обґрунтована і не підтверджена жодними доказами співмірність обраного виду забезпечення позову і вимог позивачів. Тим самим була постановлена ухвала, яка порушує вимоги п.3 статті 152 ЦПК України.
Таким чином слід дійти висновку шодо порушення судом при постановленні ухвали про забезпечення позову вимог статті 213 ЦПК України. Зазначену ухвалу слід визнати незаконною і необґрунтованою.
Зазначення нових обставин, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
1. В зв’язку з невиконанням представником позивачів вимог абз.1 п.2 статті 151 ЦПК України нез’ясованою лишилась обставина наявності чи відсутності причин для забезпечення позову. Для встановлення цієї обставини справи відповідач вважає за потрібне зобов’язати представника позивачів надати докази на підтвердження наявності причин для забезпечення позову, а також надати пояснення причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.
2. В зв’язку з невиконанням представником позивачів вимог абз.2 п.2 статті 151 ЦПК України нез’ясованою лишилась обставина наявності чи відсутності необхідності застосування саме зазначеного виду забезпечення позову. Для встановлення цієї обставини справи відповідач вважає за потрібне зобов’язати представника позивачів обґрунтувати цю необхідність і надати докази на підтвердження своїх вимог, а також надати пояснення причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.
3. В зв’язку з невиконанням представником позивачів вимог п.3 статті 151 ЦПК України нез’ясованою залишилось обставина: чи невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду? Для з’ясування цієї обставини відповідач вважає за потрібне зобов’язати представника позивачів надати докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також надати пояснення причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.
4. Через ігнорування представником позивачів вимог статей 10 та 60 ЦПК України нез’ясованою залишилось обставина, яка повинна бути дослідженою згідно п.3 статті 152 ЦПК України: чи співмірний вибраний вид забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами? Жодного доказу на підтвердження співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами не було надано.
Стосовно зазначеної обставини повідомляю наступне: автомобіль ХХХХХХХХХ, що належить відповідачу на праві власності, був випущений і придбаний в 2008 році (копія технічного паспорту додається); автомобіль був придбаний у офіційного імпортера ХХХХХ в Україні, знаходиться зараз на гарантійному обслуговуванні.
З точки зору відповідача, вартість автомобіля іноземного (не китайського і не російського) виробництва, термін використання якого менше одного року, апріорі є неспівмірною з вимогами позивачів, враховуючи вимоги відповідача за зустрічним позовом. Згідно статті 61 ЦПК відповідач просить визнати таку обставину загальновідомою і такою, що не потребує доказування.
В разі відмови визнати зазначену обставину загальновідомою, з метою отримання доказу щодо поточної вартості обраного представником позивачів засобу забезпечення позову, відповідач вважає можливим:
- залучення експерта для проведення експертизи технічного стану автомобіля ХХХХХХХХХХХ, що належить відповідачу на праві власності (обов’язково - в сервіс-центрі одного з офіційних дилерів компанії ХХХХХХ в Україні, з метою збереження фірмової гарантії на автомобіль);
- залучення експерта для проведення експертизи ринку вживаних автомобілів (з аналогічними технічними характеристиками, аналогічного віку, пробігу технічного стану) для визначення поточної ринкової вартості автомобіля.
Лише після з’ясування всіх зазначених обставин і підтвердження їх доказами можна буде вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову та співмірності чи не співмірності вибраного виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до викладеного вище, з урахуванням численних порушень судом норм процесуального права, які привели в свою чергу до постановлення незаконної та необгрунтованої ухвали про забезпечення позову, керуючись вимогами статей 10, 60, 61, 151,152, 153, 213 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Розглянути апеляційну скаргу в моїй присутності.
2. Скасувати ухвалу про забезпечення позову у справі ХХХХХХХХ від 12.06.2009 року і накладання арешту на автомобіль ХХХХХХХХ, що належить відповідачу на праві власності.
3. Постановити ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову заявнику згідно вимог ч.8 статті 153 ЦПК України щодо заяви про забезпечення позову, поданої без додержання вимог статті 151 ЦПК України.
4. Визнати, що автомобіль ХХХХХХХХХХ, що належить відповідачу на праві власності, є видом забезпечення позову, неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.
5. Вирішити питання про стягнення судових витрат з позивачів КПУЖГ та КП Дирекція на користь відповідача ХХХХХХХХХХ., тому числі витрат на проведення судових експертиз.
Додатки:
1. Копія технічного паспорту на автомобіль ХХХХХХХХХХХ, що належить відповідачу на праві власності
2. Копії цієї заяви для позивачів і третьої особи ( 3 екз.)
Апелянт - Відповідач,
Позивач за зустрічним позовом ХХХХХХХХХХХ
