ПРОЕКТ!
До районного суду м. Донецька, вул. ХХХХХХХХХХХ, м.Донецьк
Спільний позов на захист прав споживачів
Позивачі: Особа1, Адреса 1, Особа1, Адреса 1
Відповідач:ТОВ Омофон, адреса, тел, код ЄДРПОУ, р/рах....
Ціна позову - моральна шкода 20000 грн.
Про захист прав споживачів від агресивної підприємницької діяльності і визнання недійсним договору на виконання робіт з монтажу домофонних систем
1. Зміст позовних вимог:
1.1. Визнати недійсним «Договір № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем» від 14.08.1999 року між мешканцями будинку № 111, вул. ХХХХХХ під`їзду 4 в особі Іванова Івана Івановича та ТОВ «Омофон» в особі директора Петрова П.П. в зв’язку з незгодою частини співвласників на монтаж домофонної системи обмеження доступу, відсутністю у співвласника Іванова І.І. необхідних повноважень на укладання зазначеного договору і з використанням нечесної підприємницької практики ТОВ «Омофон» при укладанні договору.
1.2. Визнати недійсним «Договір № 123 про надання послуг з технічного обслуговування» без дати між мешканцями будинку № 111, вул. ХХХХХХХ, під`їзду 4 в особі Іванова Івана Івановича та ТОВ «Омофон» в особі директора Петрова Петра Петровича в зв’язку з незгодою частини співвласників на монтаж домофонної системи обмеження доступу, відсутністю у співвласника Іванова І.І. необхідних повноважень на укладання зазначеного договору і з використанням нечесної підприємницької практики ТОВ «Омофон» при укладанні договору.
1.3. Зобов’язати директора ТОВ «Омофон» Петрова П,П, безоплатно виконати повне вологе прибирання місць загального користування під`їзду 4 в будинку 111 по вулиці ХХХХХХХ (стіни, сходи, підлога, ліфтова шахта з першого до дев’ятого поверху), які були засмічені та запилені в результаті робіт по встановленню абонентських пристроїв в квартирах згідно «Заказ-наряду № 123 к договору № 123 от 14.08.1999 г.»
1.3. Стягнути з ТОВ «Омофон» моральну шкоду, нанесену агресивною підприємницькою практикою та протиправними намірами щодо створення перешкод в користуванні власністю і доступу до житла на користь Особа 1 , Особа 2 сумарно у розмірі 20 000,00 грн., порівну кожному з позивачів.
2. Виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги:
Квартири № 1 та № 2 в будинку № 111 по вулиці ХХХХХХХХ в м. Донецьку належать позивачам на праві приватної власності.
Балансоутримувачем будинку 111 по вулиці ХХХХХ в м. Донецьку є Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду». Виконавцем послуг з обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій є Комунальне підприємство «Зірочка» районної в м. Донецьку ради.
08.08.1999 року за адресою вул. ХХХХХХХХ, 111 в м. Донецьку були проведені збори мешканців 4 під`їзду з метою прийняття рішення про встановлення домофонної системи обмеження доступу до під`їзду. Під час проведення зборів мешканців частина власників квартир були відсутні, зокрема, власники квартир 1,2, 4. Згоду на укладання договору монтажу домофона надали власники 17 квартир з загальної кількості 33. Частина власників квартир повідомили під час зборів, що вони заперечують проти монтажу домофона, зокрема власники квартир 5,6,7.
Позивачі не давали своєї згоди на встановлення домофонної системи обмеження доступу.
14.08.1999 року власник квартири № 8 Іванов І.І. підписав від імені мешканців будинку № 111 по вул. ХХХХХХХ, під`їзду 4 «Договір № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем» та «Договір № 123 про надання послуг з технічного обслуговування».
В тексті договору № 123 від 14.08.1999 відсутня будь-яка інформація про порядок забезпечення безперешкодного доступу до житла тим власникам, які не згодні з встановленням домофону. Згідно усної інформації від Іванова І.І., мешканці, які незгодні з монтажем домофону, повинні купляти в ТОВ «Омофон» необхідну їм кількість ключів.
З метою досудового врегулювання спору позивач Особа-1 неодноразово зверталась до ініціатора встановлення домофону, власника квартири № 8 Іванова І.І з інформацією про незаконність її дій.
З метою знаходження компромісу, позивачі, а також інші власники квартир, які незгодні з встановленням домофону, звертались з письмовими зверненнями до ТОВ «Омофон» з пропозицією надати їм безоплатно необхідну кількість ключів (по 5-10 кожному, для забезпечення родини, а також родичів і друзів, які часто відвідують власника).
На особистому прийомі 19.08.1999 року та 21.08.1999 року представник ТОВ «Омофон» повідомив позивачці Особа-1, що фірма може безкоштовно надати кожному незгодному власнику лише один ключ. Інші ключі треба буде купляти. Таким чином позивачу Особа-1, щоб забезпечити мешканцям квартири 1 доступ до власного житла, необхідно купити у ТОВ «Омофон» додатково 2 ключі (в квартирі зареєстровано три особи).
20.08.1999 року в під`їзді 4 по вул. ХХХХХХХ, 111 почалися роботи по «Заказ-наряд № 123 к договору № 123 от 14.08.1999 г.», дата завершення робіт 21.09.1999 року. Виконувався монтаж абонентських пристроїв в квартирах під`їзду.
3. Зазначення доказів, що підтверджують викладені вище обставини:
Конституція України (ст. 41) гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Цивільним Кодексом (ЦК) України (п. 2 ст.382) встановлено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
ТОВ «Омофон» не передбачило можливості забезпечення безоплатного доступу до власності тим співвласникам, які не згодні на монтаж домофона. В результаті укладення договору № 123 від 14.08.1999 власникам, що незгодні з монтажем домофону, ТОВ «Омофон» створює перешкоди в користуванні власністю, житлом. Щоб мати змогу відкрити двері домофонного пристрою, власники змушені купляти ключ. Власник змушений платити за право проходити до свого житла.
Доказами, які підтверджують перешкоджання власникам в праві безоплатного доступу до власного житла, є «ЗАЯВИ про безоплатне надання ключів для забезпечення доступу до власної квартири» (вх. № 123 від 19.08.1999 року, вх. № 127 від 21.08.19999 року,) та «ЗАЯВА про заборону здійснення монтажу домофонної системи» (вх. № 129 від 21.08.1999 року).
Закон України «Про захист прав споживачів» (п.4,5,6 статті 19) забороняє нечесну підприємницьку практику. До нечесної підприємницької практики включається агресивна, тобто така підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними
Вимога ТОВ «Омофон» купляти ключі, щоб отримати доступ до власного житла, містить ознаки агресивної підприємницької практики.
В результаті укладення договору № 123 від 14.08.1999 співвласникам житлового будинку, що незгодні з монтажем домофону, ТОВ «Омофон» створює перешкоди в користуванні об`єктами спільної сумісної власності, зокрема під’їздом, вхідними дверями, іншим обладнанням за межами квартири, яке обслуговує більше однієї квартири (порушення вимог п.1 статті 369 ЦК України). Встановлення домофону значно погіршує умови проживання незгодних співвласників квартир. Ці власники змушені будуть кожного разу спускатись в під`їзд, щоб відкрити двері родичам чи знайомим, які прийшли до них в гості. Двері будинку будуть заблоковані для входу співробітників аварійних та невідкладних служб.
Договір № 123 від 14.08.1999 з ТОВ «Омофон» на монтаж домофонних систем обмеження доступу був укладений частиною співвласників житлового будинку без отримання згоди всіх співвласників (порушення вимог п.2 статті 369 ЦПК України).
Доказом про те, що під час зборів мешканців 08.08.1999 року була відсутня частина мешканців, є свідчення позивачів, які не приймали участь у зборах.
Доказом про відсутність згоди всіх власників квартир на розпорядження спільним майном (встановлення домофонної системи обмеження доступу) є «Протокол №1 Загальних зборів мешканців квартир під`їзду № 4 будинку № 111, який знаходиться за адресою: вул. ХХХХХХХ, м. Донецк» (Додаток 1 до цієї заяви). На другій сторінці протоколу міститься інформація про номери квартир, власники яких дали згоду на встановлення домофону.
Ще одним доказом відсутності згоди всіх співвласників є «Договір № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем» (Додаток 2) та «Заказ-наряд № 123 к договору № 123 от 14.08.1999 г.» (Додаток 4). Згідно п.3.1.Договору роботи та комплектуючі розраховуються на 17 квартир. В 4 рядку Заказ-наряду містяться відомості про загальну кількість квартир в будинку 33, відмова 16.
«Договір № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем» від 14.08.1999 з ТОВ «Омофон» від імені мешканців будинку 111 по вулиці ХХХХХХХ був підписаний власником квартири № 8, співвласником Іванова І.І., яка не була уповноважена всіма співвласниками на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (порушення вимог п.3 статті 369 ЦПК України).
Доказом про відсутність у співвласника Іванова І.І. необхідних повноважень на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном є свідчення позивачів, інших співвласників про ненадання Іванова І.І. дозволу на укладання договору (у відповідності до п.4 статті 369 ЦПК України).
Ще одним доказом про відсутність у співвласника Іванова І.І. необхідних повноважень є відсутність у Іванова І.І. довіреності або іншого документа, яким би співвласники уповноважували Іванова І.І. вчиняти правочини від імені всіх співвласників.
Виходячи з зазначеного, слід визнати «Договір № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем» та «Договір від 14.08.1999 року № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем» між мешканцями будинку № 111, вул. ХХХХХХХХХХХ, під`їзду 4 в особі Іванова І.І. та ТОВ «Омофон» в особі директора Петрова П, П, недійсним з наступних причин:
- договір від імені співвласників підписаний Іванова І.І за відсутності у неї необхідних повноважень;
- договір від імені співвласників укладений за відсутності згоди всіх співвласників;
- договір був укладений з використанням нечесної підприємницької практики з боку ТОВ «Омофон».
Визначену у позові суму відшкодування моральної шкоди порівну у розмірі 10 000,00 грн. кожному позивачу на їх думку слід вважати розумною і справедливою тому, що менший розмір не може служити достатньою компенсацію немайнових втрат позивачів та був би по суті заохоченням для подальшого продовження відповідачем його протиправної діяльності, якій слід покласти край справедливим і законним судовим рішенням. Доводи з обґрунтуванням завданої позивачам моральної шкоди будуть надані окремим процесуальним документом.
На підставі викладеного вище, просимо:
1. Прийняти цей позов для розгляду у порядку цивільного судочинства.
2. Задовольнити позовні вимоги, викладені в п.1.1-1.3 цієї заяви у повному обсязі.
3. Звільнити учасників спільного позову від сплати державного мита на підставі ст. 22 Закону України <Про захист прав споживачів>
4. Покласти усі судові витрати на відповідача, у тому числі витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, звільнивши від них позивачів.
Додатки:
Додаток 1: «Протокол №1 Загальних зборів мешканців квартир під`їзду № 4, будинку № 111, який знаходиться за адресою: вул. ХХХХХХХХ, м. Донецьк»
Додаток 2: «Договір № 123 на виконання робіт з монтажу домофонних систем»
Додаток 3: «Договір № 123 про надання послуг з технічного обслуговування»
Додаток 4: «Заказ-наряд № 123 к договору № 123 от 14.08.1999 г.»
Додаток 5: «ЗАЯВИ про безоплатне надання ключів для забезпечення доступу до власної квартири»
Додаток 6: «ЗАЯВА про заборону здійснення монтажу домофонної системи»
Додаток 7: «Оголошення «Омофон» про початок монтажу абонентських пристроїв».
До цієї позовної заяви додаються копія заяви з усіма додатками для відповідача
(1 комплект).
Позивачі: ___________________ Особа 1.
___________________ Особа 2
