Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Ольга та Л. П.]

Для Dugf - Кіровоград
(та всіх, хто подає апеляційні скарги з прицілом на ВСУ)

Шановний Dugf, Ваших матеріалів, розміщених на форумі, ми не читали, але пропонуємо наступні загальні поради, які в будь-якому разі можуть бути Вам корисними при складанні ап. скарги та участі у засіданні.
Якщо в рішенні суду про певну обставину нічого не написано, для вас і суду вищої інстанції (ап. чи касац.) це означає, що дана обставина не встановлена. Те ж стосується і дослідження доказів: якщо про доказ нічого в рішенні не сказано, він не досліджувався.
Подаючи апеляцію і готуючись до засідання в апеляційному суді, робіть це з урахуванням специфіки наступної інстанції — касаційної.
Різниця така:
Апеляційний суд зобов’язаний перевірити усі обставини і дослідити усі докази, про які Ви написали в апеляційній скарзі або заявили у процесі розгляду справи в апеляційному суді як про не встановлені, невірно встановлені, недосліджені, досліджені з порушеннями, неправомірно відкинуті судом 1 інст.
Касаційний нічого цього не робитиме — він вважатиме правильним все, що написано в ухвалі або рішенні ап. суду про докази і обставини, і нічого цього не перевірятиме, навіть до рук не візьме доказів, щоб подивитися, що у них написано.
Однак, якщо Ви проситимете апеляційний суд перевірити певну обставину, а той нічого не напише про неї в своїй ухвалі/рішенні, то можна буде скаржитись касаційному суду, що апеляційний суд не виконав свого обов’язку по перевірці вказаних Вами обставин, і справу буде направлено на повторний розгляд до апеляційного суду або до першої інстанції. Таке повернення може бути Вашим останнім шансом, оскільки при повторному розгляді Ви можете вимагати все ж правильно встановити обставини, подати ще докази або вимагати дослідити ті докази, які не досліджені, що призвело до неправильного вирішення справи, тобто вплинути на хід справи з уже набутим досвідом.
Тому обов’язково вкажіть в ап. скарзі абсолютно все про те, які докази Ви хочете, щоб дослідив ап. суд, і які Ви хочете, щоб він встановив обставини. Але, увага! — можливо, Вам не вигідно, щоб якісь обставини встановлювались, бо Ви підозрюєте, що упереджений суд встановить їх неправильно. Тоді про них можна спробувати не писати. Тоді в касації можна буде скористатися тим, що без встановлення цих обставин не можна було вирішити справу, а суди їх не встановили. Та цей шлях непевний, бо ап. суд зобов’язаний перевіряти обставини лише в межах доводів ап. скарги. (Ап. суд має право і сам з’ясувати, що без певних обставин не можна вирішити справу, і встановити ці обставини, але звинувачувати його в тому, що він цього не зробив, складніше.)
Якщо ап. суд не напише у своєму рішенні свій висновок стосовно кожного вказаного Вами доказу і кожної вказаної Вами обставини, він тим самим порушить норми процесуального права і у Вас будуть підстави для звернення до касаційної інстанції з тим, що невстановлення обставин і недослідження доказів призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, у касаційній скарзі Ви маєте можливість вказати на порушення судами норм матеріального права, але вже тільки в рамках встановлених судами обставин і досліджених ними доказів (який би маразм не був написаний в рішеннях судів як встановлені ними обставини справи — для касаційного суду це буде правдою, яка не підлягає перевірці).
Якщо Ви не встигаєте внести в апел. скаргу те, про що ми написали, не хвилюйтеся — зробите це пізніше в письмових поясненнях до апеляційної скарги, якщо вона буде прийнята до розгляду. Подавайте ці письмові пояснення обов’язково через канцелярію ап. суду в 2-х екз., щоб на вашому екземплярі проставили штамп, вх. № та дату. Крім того, під час розгляду справи Ви можете подавати заяви та клопотання, бажано у письмовому вигляді, і вимагати, щоб їх приєднали до справи. Апеляційний суд у засіданні намагається перестрибнути етап дослідження доказів — не дозволяйте цього, а конче якщо протилежна сторона подала якісь нові докази чи заперечення: ви маєте право з усім цим ознайомитись і висловити свою думку.
Ваше завдання отримати таку апеляційну ухвалу/рішення, в якій усі потрібні обставини або встановлені правильно, або не згадані взагалі. Касаційний суд спиратиметься не на матеріали справи, а на рішення обох судів і вашу касаційну скаргу, і все, що встановлено в рішеннях, повторюємо ще раз, для нього буде правдою, яка не підлягає перевірці матеріалами справи.
Скаржитись до касаційного суду можна лише на те, що до ось таких встановлених обставин неправильно застосовані закони (порушення норм мат. права), або на те, що встановлені не всі потрібні відповідно до закону обставини (порушення норм проц. права).
І майте на увазі, касаційний суд прийматиме рішення про те, чи обґрунтована ваша скарга і відтак чи приймати її до розгляду, тримаючи в руках лише три документи: рішення двох судів і вашу касаційну скаргу. Справи у нього на цій стадії не буде.

Успіху Вам, гарного настрою та наснаги до звитяги!

[bav]

Прошу поради стосовно наступного (особливо п.1, чи все правильно?):
ВИСНОВКИ:
Відповідач СИСТЕМАТИЧНО І УМИСНО ВЕСЬ ЧАС УХИЛЯВСЯ ВІД УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ІЗ ПОЗИВАЧЕМ саме тому, щоб уникнути відповідальності за неякісні житлово-комунальні послуги і утримання будинку, оскільки не в змозі забезпечити нормативні показники цих послуг, постійно ПОРУШУВ права позивача, як споживача житлово-комунальних послуг, ДІЯВ ПОЗА МЕЖАМИ ПРАВОВОГО ПОЛЯ, ПОГРОЖУВАВ ПОЗИВАЧЕВІ, чим спричинив йому МОРАЛЬНУ ШКОДУ і НЕЗАКОННО ЗМУШУВАВ його сплачувати рахунки на користь третьої особи. А згідно зі ст. 19 Конституції України НІХТО НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ВИКОНУВАТИ ТЕ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ЗАКОНОДАВСТВОМ.
На підставі викладеного вище слід вважати доведеним цілковиту БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ОСКАРЖУВАНОГО РІШЕННЯ, яке суперечить вимогам ст. 213 ЦПК України, оскільки воно не відповідає вимогам судочинства, а СПРАВА ВИРІШЕНА ОДНОБОКО, ВСУПЕРЕЧ НОРМАМ ЗАКОНОДАВСТВА.
Рішення також слід вважати НЕОБҐРУНТОВАНИМ, оскільки ухвалене на неповно з\\\'ясованих обставинах та не підтверджене доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд ПОВНІСТЮ ПРОІГНОРУВАВ вимоги ст. 214 ЦПК України щодо обов\\\'язку суду вирішити зазначені в цій статті питання.
На підставі викладеного в первісній позовній заяві (т1 а.с. 2-14), письмових поясненнях від 06.05.09 р. (т1 а.с. 33-41), додаткових поясненнях від 10.09.09 р. (т1 а.с. 266-271), дебатах (т2 а.с. 53-55), керуючись ст.ст. 8, 13, 19 та 41 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року, ст. ст. 4 – 6, 8, 10, 14 – 23, ч.3, 6, 7 ст. 21 Закону України “Про захист прав споживачів”, ч.1. ст.19, ст.29, ч.2. Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів № 560 від 12 липня 2005 року “Про затвердження формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій...”, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, та ч.5. ст. 4, ч.1, 2 ст. 14, ч.2. ст.509, ч 2. ст. 11, ч.2. ст. 626 Цивільного Кодексу України, п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п.1, 3, 7, 12 – 14, 23, 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», відповідно до ст. 309 ЦПК України позивач ПРОСИТЬ:
1.Заново дослідити обставини, викладені в первісній позовній заяві, надані письмові пояснення позивача (додаткові, а також дебати) та докази (73 додатки), які не були відображені в оскаржуваному рішенні.
2.СКАСУВАТИ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПОСТАНОВИТИ НОВЕ РІШЕННЯ, ЯКИМ ЗАДОВОЛЬНИТИ ПОЗОВНІ ВИМОГИ Бабкова О.В. по п.1.1 – 1.6 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ.

[gro-za]

Не варто посилатися на особисті думки і висновки, які не можна ні довести, ні спростувати. Це стосується причини ухилення відповідача від укладення договорів. Також погроз з його боку. Слід також перелічити, які саме обставини слід дослідити, про що вони свідчать і як впливають на прийняття рішення.