| | Це вже четверте клопотання про зупинення дії нових тарифів у м. КиєвіВиникли додаткові підстави, передбачені ч.1 ст. 117 КАС України, для звернення до суду з клопотанням про зупинення дії оспорюваних розпоряджень у зв\'язку з наявністю очевидних ознак протиправності дій суб\'єкта владних повноважень - Черновецького Л.М.
Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б,
м. Київ, 04053
Суддя – Притула Н.Г.
Справа № 2а-2409/06
Позивач:
Куля Віктор Іванович,
вул. Індустріальна, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058,
тел. 457-40-72
Відповідач:
Суб\'єкт владних повноважень -
Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
15 січня 2007 р.
КЛОПОТАННЯ
про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в порядку ст. 117 КАСУ
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться справа № 2а-2409/06 за адміністративним позовом про визнання протиправними (незаконними) та скасування ряду розпоряджень Київської міської державної адміністрації, а саме
від 30 жовтня 2006 р.:
• № 1574 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій»,
• № 1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію»,
• № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»,
• № 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
від 30 листопада 2006 року:
• № 1703 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій";
від 15 грудня 2006 року:
• № 1784 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води",
• № 1785 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій",
• № 1786 "Про затвердження, погодження змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації",
• № 1787 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 р. № 1574".
Оскільки під час судового розгляду адміністративної справи первісні розпорядження №№ 1574-1577 були змінені та доповнені розпорядженнями відповідача №№ 1703, 1784-1787, проте не скасовані, а крім того, виникла суперечка між відповідачем у особі його представників та позивачем стосовно приналежності оспорюваних розпоряджень до актів міської державної адміністрації, які підлягають державній реєстрації у органах юстиції, чи до актів органів місцевого самоврядування, виникли додаткові підстави, передбачені ч.1 ст. 117 КАС України, для звернення до суду з клопотанням про зупинення дії оспорюваних розпоряджень у зв\'язку з наявністю очевидних ознак протиправності дій суб\'єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач звертає увагу суду, що незалежно від класифікації оскаржуваних актів (рішення органу ради чи розпорядження адміністрації), вони залишаються протиправними як у першому випадку, так і у другому.
Дійсно, якщо оспорювані розпорядження відносяться до актів КМДА, а саме ця позиція відстоюється позивачем, то оскільки по формі нормативно-правових актів, по способу їх підготовки до затвердження, по найменуванню посадової особи, яка їх підписала, не існує жодних сумнівів, що у даному випадку вони є нормативно-правовими актами Київської державної адміністрації, а відтак підлягають державній реєстрації відповідно до ч. 2 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".
Відсутність державної реєстрації актів державної адміністрації має своїм наслідком визнання наявності очевидних ознак протиправності дій суб\'єкта владних повноважень. Крім того, голова КМДА, підписуючи вказані розпорядження, перевищив власні повноваження, оскільки встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги на даний час відповідно до ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є компетенцією КМДА, а відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 того ж Закону відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно з частиною 7 ст. 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" останні лише регулюють ціни та тарифи за надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначають і встановлюють норми їх споживання, здійснюють контроль за їх додержанням. Очевидно, що терміни "встановлення тарифів", "затвердження тарифів", "регулювання тарифів", "контроль за їх додержанням" не є синонімами ні у лінгвістичному, ні у юридичному аспектах. У даному випадку встановлення тарифів віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, а встановлення норм споживання – до повноважень місцевих державних адміністрацій. Регулювання цін та тарифів, контроль за їх додержанням, очевидно, має на меті дотримання засад державної регуляторної політики, що відповідно до пп. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" і є одним з основних завдань останніх, а не органів місцевого самоврядування.
Якщо ж оспорювані акти слід вважати актами виконавчого органу місцевого самоврядування, на чому наполягає відповідач, то у визначенні цього поняття, як виконавчого комітету відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування" міської ради, виконавчий комітет при здійсненні ним повноважень органів виконавчої влади (щодо регулювання цін та тарифів за надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначення і встановлення норми їх споживання), здійснює контроль за їх додержанням і є підконтрольним відповідним органам виконавчої влади, у тому числі – Міністерству юстиції України, проти чого знову ж таки безпідставно заперечував позивач.
Крім того, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 52 того ж Закону, виконавчий комітет може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, а саме, попередньо розглядає проекти місцевих програм, цільових програм, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради. А відповідно до ст. 53 того ж Закону основною формою роботи виконавчого комітету є його засідання. Частинами 1, 2 та 3 ст. 59 того ж Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, причому рішення приймаються на її пленарному засіданні, після обговорення, більшістю депутатів від загального складу ради, відкритим або таємним голосуванням. Частиною шостою тієї статті встановлено, що виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення (а не розпорядження). Рішення приймаються на його засіданні більшістю голосів і підписуються міським головою.
Що стосується міського голови, то відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону він в межах своїх повноважень, як посадова особа, видає розпорядження. Однак затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги не відноситься до повноважень міського голови, та й по формі оспорювані розпорядження видані не від імені міського голови, а саме від імені КМДА.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, оспорювані розпорядження прийняті з явними порушеннями норм законодавства, оскільки з одного боку – не подавалися до органів юстиції для здійснення державної реєстрації, а з іншого, не приймалися належним чином у формі рішень на пленарному засіданні ради або на засіданні виконавчого комітету ради. Що стосується інших виконавчих органів ради, які згадуються в пп. 2, 3 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування України", а саме відділи, управління тощо, то вони підпорядковані виконавчому комітету, а їх акти можуть бути оформлені лише у виді наказів, а не рішень чи розпоряджень.
Крім того, у судовому засіданні відповідач не довів, що оспорювані розпорядження відповідають правовим актам вищої юридичної сили, а саме, постановам Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560, від 10.07.2006 р. № 955 та від 12.07.2006 р. № 959. Навпаки, стосовно постанови № 560, погодився з наявність порушень її вимог щодо порядку формування тарифів по кожному житловому будинку окремо, а не по групах будинків, і не у відповідності до Порядку, а незаконним шляхом встановлення підвищуючих коефіцієнтів до попередніх тарифів, затверджених розпорядженням КМДА від 19.05.2000 р. №748 та зареєстрованим у КМУЮ від тієї ж дати за № 54/26. Порядок внесення змін та доповнень до уже зареєстрованих нормативно-правових актів встановлений п. 16 "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 :
"У разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов\'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність. Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням".
Отже, зміни та доповнення, внесені в зареєстроване розпорядження КМДА від 19.05.2000 р. №748, були внесені незареєстрованими розпорядженнями КМДА №№ 1574, 1703, 1787 з перевищенням повноважень, незаконно, всупереч вимогам акту цивільного законодавства, який має вищу юридичну силу. Якщо застосувати аналогію, то з таким же успіхом будь-який орган міг би вносити зміни до будь-якого нормативно-правового акту, який свого часу пройшов державну реєстрацію, але був поданий на реєстрацію зовсім іншим органом. Очевидно, така позиція є абсурдною і не може бути виправданою на підставі діючого законодавства.
На підставі викладеного, у зв\'язку з наявністю очевидних ознак невідповідності оскаржуваних розпоряджень Київської міської державної адміністрації правовим актам вищої юридичної сили, керуючись ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства в Україні, -
ПРОШУ:
Постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних розпоряджень Київської міської державної адміністрації
від 30 жовтня 2006 р.:
• № 1574 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій»,
• № 1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію»,
• № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»,
• № 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;
від 30 листопада 2006 року:
• № 1703 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій";
від 15 грудня 2006 року:
• № 1784 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води",
• № 1785 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій",
• № 1786 "Про затвердження, погодження змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації",
• № 1787 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 р. № 1574",
а також шляхом заборони Київській міській державній адміністрації і будь-яким іншим посадовим особам – суб’єктам владних повноважень, житлово-експлуатаційним організаціям та комунальним підприємствам виконувати зазначені розпорядження при нарахуванні та стягненні плати за житлово-комунальні послуги з застосуванням підвищених тарифів, затверджених, встановлених, погоджених та впорядкованих зазначеними розпорядженнями.
Позивач Куля В.І.
2007-01-14 |
