| | Як бізнес-вуман воює проти беззахисної сім\'ї ЗахарченківЦя вуман купила дві квартири у житловому будинку, незаконно їх перепланувала та використовує для господарської діяльності. Ще й намагається стягнути "моральну шкоду" за надуманими підставами. Довела паралізовану дитину до кончини.
Печерський районний суд м. Києва,
вул. Миколи Гайцана, 4, м. Київ, 01103
Суддя Гуль В.В. Справа № 2-37-1/08
Позивач: Корецька Наталія Іллівна,
бул. Лепсе, 34-Г, кв. 105, м. Київ,
інші засоби зв\'язку невідомі
Відповідач: Захарченко Наталя Олексіївна,
вул. Кіквідзе, 2/34, кв. 20 , м. Київ, 01103
Представники відповідача:
1. Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055, http://gro-za.io.ua
2. Захарченко Геннадій Олександрович,
вул. Кіквідзе, 2/34, кв. 20 , м. Київ, 01103
02 квітня 2008 р.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
представника відповідача Кулі В.І. проти позову Корецької Н.І.
У провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Гуля В.В. знаходиться цивільна справа № 2-37-1/08 за позовом Корецької Н.І. до Захарченко Н.О. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Провадження відкрите ухвалою того ж судді від 25 квітня у справі № 2-800-1/06.
Зміст позовних вимог: стягнути з Захарченко Н.О. на користь позивачки 2600,00 грн. матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди, а також судові витрати, пов\'язані з розглядом даної справи.
Представник відповідача не визнає зазначений позов і заперечує проти нього з наступних підстав.
1. Позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито. Як вбачається з позовної заяви (а. с. 5), ціна позову становить 12 600,00 грн., у тому числі 10 000,00 грн. – відшкодування моральної шкоди. Абзац 4 п. ж) ч. 1 ст. 3 цього Декрету встановлює ставку державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) у розмірі 5 відсотків ціни позову, тобто державне мито у даному випадку становить 500,00 грн. Крім того, пунктом а) ч. 1 ст. 3 Декрету встановлена ставка державного мита із позовних заяв у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 нмдг і не більше 100 нмдг, тобто сума державного мита збільшується на 26 грн. Всього позивачка повинна додати документи про сплату судового збору на суму 526,00 грн., а додала квитанцію про сплату державного мита (а. с. 2) на суму 60,00 грн. та окремо 2 квитанції (а. с. 3-4) про сплату витрат на ІТЗ на суму 37,50 грн.
За таких обставин відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя повинен постановити ухвалу про залишення заяви без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків. У разі недотримання зазначеної процесуальної норми суд, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, повинен постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, оскільки не було сплачено судовий збір у належному розмірі.
2. У якості обґрунтування матеріальної шкоди позивачка надала замовлений нею звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Груп" від 30 січня 2006 р. про оцінку майна (а. с. 6-14), висновок якого підтверджує матеріальні збитки на суму 2600,00 грн. Однак, цей висновок не стосується об\'єкту оцінки, тобто металевих дверей квартири № 16 за вказаною в ньому адресою, а відноситься до дверного блоку, влаштованого у перегородці тамбуру, що відокремлює квартири № 16 та № 17 від загального коридору першого поверху будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе. Позивачка не надала доказів про те, що зазначений дверний блок та відокремлений ним тамбур належать їй на праві приватної власності. У матеріалах справи відсутні також докази у підтвердження права власності позивачки на квартири, підстави для його набуття, реєстраційні посвідчення БТІ, довідки-характеристики БТІ, технічні паспорти квартир, план першого поверху будинку, де розташовані квартири. Таким чином, суттєві обставини справи не підтверджені доказами і не можуть бути встановленими судовим рішенням. Отже претензії з боку позивачки до будь-якої особи, зокрема до позивачки, щодо погіршення стану дверей до тамбуру, який не є складовою частиною належного їй нерухомого майна, слід вважати безпідставними.
3. Ухвалою суду від 17 листопада 2006 р. (а. с. 77) по справі призначено товарознавчу експертизу для вирішення питань про те, які технічні пошкодження конструктивних елементів металевих дверей квартири № 16 виникли, розташованої за вказаною позивачкою адресою, та визначити ринкову вартість завданої шкоди з урахуванням технічного зносу, а також про характер цих технічних пошкоджень, дату і час виникнення. Висновком № 12031/12170 судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 28.02.2008 р. (а. с. 82-86) встановлено, зокрема, що поверхня дверного блоку квартири № 16 знаходиться в доброму стані, ознак пошкодження на її поверхні не виявлено, що спростовує вимоги позивачки. Однак, наступна частина висновку стосується не того об\'єкту дослідження, який визначений ухвалою суду (а. с. 77), тобто не металевих дверей квартири № 16, а зовсім іншого об\'єкту – поверхні дверного блоку перегородки тамбуру, яка відділяє квартири №№ 16, 17 від загального коридору, право власності на який позивачкою не підтверджене. Характерно, що повторна експертиза встановила вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню покриття дверного полотна, влаштованого у перегородці, у сумі 887,00 грн., що в 4,64 рази менше, ніж визначено Звітом ТОВ "Аванті-Груп". При цьому технічний знос дверного полотна не врахований. Це свідчить про зловживання позивачкою своїми правами у даному процесі та свідомого намагання обдурити суд, оскільки вона сама є професійним оцінювачем нерухомого майна, і не могла при добросовісному використанні своїх прав допустити таку значну помилку в оцінці пошкоджень майна, яке їй до речі не належить. Тому і за наслідками будівельно-технічної експертизи будь-які претензії з боку позивачки до будь-якої особи, у тому числі до позивачки, щодо погіршення стану дверей до тамбуру є безпідставними.
4. Слід зазначити, що додані до висновку КНДІСЕ фото № 1 та № 2 від 24.01.2008 р. (а. с. 80, 84-85) не корелюються з фотофіксацією пошкоджень від 30.01.2006 р. полотна металевих дверей, наведеною у Звіті (а. с. 11, 12). Ні взаємне розташування видимих об\'єктів на поверхні дверей, ні областей, де відмічені пошкодження (подряпини), не відповідають одне одному. Оскільки між датою інциденту 11 листопада 2005 р. та фотознімками, виконаними експертом КНДІСЕ 24 січня 2008 р., минуло більше двох років, сформулювати категоричні висновки про причинний зв\'язок між інтенсивністю та характером пошкоджень з інцидентом, який нібито мав місце 11.11.2008 р., неможливо, про що також свідчить висновок 2 експертизи. Фотознімки (фото 1-5), виконані іншим представником відповідачки – Захарченко Г.О. в період з 24 по 28 березня 2008 р. і які додані до цих заперечень, свідчать про наявність на полотні дверей тамбуру (а не кв. 16), двох відокремлених кластерів – груп цяточок, які могли бути наслідком механічних пошкоджень, завданих невстановленими особами на протязі 2004-2008 років, з дати встановлення дверей колишньою власницею квартир № 16 та № 17 Ганжою Л.В. у перегородці тамбуру у процесі самочинного перепланування належних їй квартир, що підтверджується поясненням свідка Богдан Тетяни Олександрівни, доданим до цих заперечень. Обидві квартири Ганжа Л.В потім продала Корецькій Н.І. А остання самочинне перепланування продовжила, внаслідок чого квартира № 16 була нею перегороджена навпіл з улаштуванням ще одних додаткових дверей. Загалом на даний час встановлено двоє дверей у квартирі № 16, одні двері у квартирі № 17, та одні двері у перегородці тамбуру, які не є власністю позивачки.
5. Оскільки згідно з висновком 2 останньої експертизи (а. с. 83) визначити дату та час виникнення пошкоджень, які містяться на поверхні дверного полотна, що влаштовано у перегородці, яка відділяє квартири № 16 та № 17 від загального коридору житлового будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе, не вбачається можливим, завдання, поставлене судом у цій частині не виконане, а отже неможливо встановити причинно-наслідковий зв\'язок між пошкодженнями дверного полотна та інцидентом, який нібито мав місце 11 листопада 2005 р. У позовній заяві зазначена інша дата, але уточненням від 13.06.2006 р. (а. с. 61) представника позивачки первісна дата інциденту 15 листопада 2005 р. змінена на 11 листопада того ж року. Однак, інші докази, які додаються до цих заперечень, свідчать, що в цей день, тобто 11 листопада 2005 р., відповідачка з 13:00 год. до 15:30 год. перебувала на прийомі у лікаря-педіатра ДКЛ № 7 Печерського району м. Києва за адресою бул. Л.Українки, тобто фізично не могла бути учасником інциденту. Зазначене підтверджується також витягом з Історії розвитку нині покійної дитини відповідачки – інваліда з дитинства Захарченка Євгенія, та пояснювальними записками свідків Богдан Тетяни Олександрівни, що мешкає у кв. 26 того ж будинку, Коваленко Тамари Василівни (кв. 33) та Хмельницької Слави Іванівни, що мешкає за адресою бул. Лесі Українки, 36-Б, кв. 186.
6. З іншого боку, пояснення самої Корецької Н.І. (а. с. 30-31) та найманих працівників її підприємства ТОВ "Капітал Інвест Груп" у кількості 6 осіб, у тому числі двох чоловіків (а. с. 32-37), слід сприймати критично, оскільки вони є підлеглими позивачці особами, а крім того мало ймовірно, щоб така кількість нібито постраждалих були невзмозі затримати особу, що намагалася проникнути у тамбур, який відділяє квартири №№ 16-17 від загального коридору, та викликати міліцію. Крім того, вказані свідки не пояснили, чому вони взагалі не звернулися до міліції по телефону, а Корецька Н.І., не будучи присутньою в будинку, тим не менше при складенні протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 15.11.2005 р. на адресу ДІМ Печерського РУ міліції Мельника О. Л. (а. с. 29), безпідставно повідомила, що сусідка 11.11.05 р. пошкодила вхідні двері квартири № 16, причому на запитання ДІМ "Чи бачила особу, яка вчинила злочин, чи може її впізнати" відповіла, що це Захарченко Н.О. Однак інші свідки з боку Корецької Н.І. (а. с. 32-37) не підтвердили, що Корецька Н.І. перебувала у зазначеному будинку в цей час, отже нікого й не могла "впізнати". Ще одне спірне пояснення від 18.11.2005 р. з приводу інциденту надав інший свідок Федін Валерій Миколайович (а. с. 40-41), у якому зазначив, що подія відбувалася 03.11.05 року о 17-00, причому у присутності Корецької Н.І., яка вийшла з квартири № 16. Свідок посилається на невстановлену особу (сусідку), яка гучно стукала в двері. Отже, якщо довіряти цьому свідкові, то пошкодження дверей невстановленою особою мало місце не 11.11.2005 р., а на 8 днів раніше, однак сама Корецька Н.І. цей факт не підтвердила і не спростувала, а до міліції з цього приводу не зверталася. Вищевикладене свідчить про відсутність доказів про наявність вини відповідачки у пошкодженні поверхні дверного полотна тамбуру (а не квартири № 16), а мотиви позову слід вважати надуманими.
7. Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди на суму 10 тисяч грн., то ні факт заподіяння моральної шкоди позивачці, ні її розмір не обґрунтовані, а тому ця вимога до відповідачки є також надуманою і не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище прошу залишити позовну заяву без розгляду, а у разі відмови від задоволення цього клопотання прошу ухвалити рішення, яким:
1. У позовних вимогах Корецької Н.І. до Захарченко Н.О. відмовити повністю.
2. Покласти на Корецьку Н.І. усі судові витрати по даній справі, а також відшкодувати Захарченко Н.О. понесені нею витрати на проведення будівельно-технічної експертизи згідно з калькуляцією КНДІСЕ.
Додатки:
1. Копія довіреності на представництво у суді від 14 серпня 2007 р., виданої Захарченко Н.О. на ім\'я Кулі В.І. та Захарченка Г.О.
2. Пояснення свідків Богдан Тетяни Олександрівни, Коваленко Тамари Василівни, Хмельницької Слави Іванівни на 3-х аркушах.
3. Довідка ДКЛ № 7 від 26.03.2008 р.
4. Витяг з Історії розвитку дитини Захарченка Євгенія на 3-х аркушах.
5. Кольорові фотознімки №№ 1-5 полотна дверей, встановлених у перегородці тамбуру, що відділяє коридор від вхідних дверей до квартир №№ 16 та 17.
6. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2004 р., яким зобов\'язано Ганжу Л.В. поновити планування квартири № 16 по вул. Кіквідзе, 2/34.
Представник відповідачки Куля В.І.
====================================================================
Судове засідання 02 квітня 2008 року не відбулося, суддя на лікарняному.
2008-04-03 |
