| | Чи варто було зупиняти провадження у цивільній справі?Оскаржується ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2008 р. про зупинення провадження у справі № 2-1011/08 за позовом Фюбі С.С. до Баязітової М.В. про припинення права спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації.
Апеляційний суд м. Києва,
Солом’янська площа, 2а, м. Київ
Через:
Святошинський районний суд м. Києва,
вул. Якуба Коласа, 27-А, м. Київ, 03148.
Суддя – П\'ятничук І.В. Справа № 2-1011/08
Позивачка:
Фюбі Світлана Сергіївна,
вул. Декабристів, 12, кв. № 2,
м. Васильків, 08601, Київська область.
Відповідачка:
Баязітова Марина Володимирівна,
вул. Якуба Коласа, 4-Б, кв. 110, м.Київ, 03148.
Представник відповідачки:
Куля Віктор Іванович,
вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055,
тел. 457-40-72, http://gro-za.io.ua
22 вересня 2008 р.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на ухвалу про зупинення провадження у справі
Заява про апеляційне оскарження подана 18.09.2008 р. Заява про поновлення строку апеляційного оскарження подана в той же день, та повторно (виправлена) – 19.09.2008 р., через суд першої інстанції.
Оскаржується ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2008 р. у справі № 2-1011/08 за позовом Фюбі Світлани Сергіївни до Баязітової Марини Володимирівни про припинення права спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації у зв’язку з неможливістю спільного володіння і користування та виділу в натурі ? частини квартири за адресою вул. Якуба Коласа, буд. 4-Б, кв. 110. Зазначеною ухвалою суд зупинив провадження по справі у зв’язку з призначенням будівельно-технічної експертизи за клопотанням представника позивача.
Заперечуючи проти зупинення провадження у справі, відповідачка вважає, що ухвала суду не мотивована, а також порушує її право на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою захисту її оспорюваних інтересів (ст. 1 ЦПК України). Факт неможливості спільного володіння і користування та виділення ? ідеальної частки у квартири, яка є об’єктом спільної часткової власності, судом не доведений. Без попереднього встановлення цього факту у судовому порядку підстав для зупинення провадження у справі не вбачається, навіть у випадку призначення експертизи. Оскільки за нормою ст. 202 ЦПК України у цьому випадку виникає право, а не обов’язок суду, передбачений у ст. 201 цього Кодексу, зупинити провадження у справі, відповідачка вважає, що зупинення провадження у справі є передчасним до вирішення основного питання про неможливість спільного володіння і користування ? часткою квартири.
Крім того, ухвала постановлена без дотримання норм частини першої ст. 144 ЦПК України, якою встановлено, що в ухвалі суду про призначення експертизи зазначається, зокрема, строк для проведення експертизи, однак цей строк не зазначений. Внаслідок цього порушення норми процесуального закону залишився невизначеним термін, до якого зупиняється провадження у справі, що в свою чергу спричиняє порушення вимог ст. 1 ЦПК України.
Слід також зазначити, що питання, поставлені на вирішення експертизи, не потребують спеціальних знань у галузі будівництва, що відповідно до ч. 1 ст.143 ЦПК України могло бути передумовою для з’ясування обставин шляхом призначення будівельно-технічної експертизи. Йдеться, перш за все, про визначення ринкової вартості майнового права на ідеальну ? частку квартири, яка належить позивачці на праві спільної часткової власності.
Відповідно до п. 117 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз (далі – НМР), затверджених Наказом Міністерства юстиції України у редакції Наказу від 30.12.04 № 144/5, зареєстрованого в тому ж Міністерстві 19 січня 2004 р. за № 6/10341 (зі змінами від 10.06.05 р. та 29.12.06 р.), головними завданнями будівельно-технічної експертизи є зокрема визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель та споруд, а не квартир чи їх складових частин, які до того ж не виділені в натурі), а також розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель (а не квартир) відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників, визначення грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну.
Повноваженнями по визначенню ринкової вартості об’єктів нерухомості наділені суб’єкти оціночної діяльності, які отримали відповідну ліцензію. Вартість ідеальної ? частини квартири повинна відповідати ціні позову, яка у позовній заяві не вказана, очевидно, з метою уникнути сплати державного мита. Ціна позову повинна бути підтверджена належними і відповідними доказами, причому ч. 1 ст. 60 ЦПК України покладає обов’язок на учасників процесу довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Однак позивач не довів, що належні докази він не може отримати, наприклад, шляхом укладення цивільно-правової угоди з суб’єктом оціночної діяльності, що є додатковою підставою для заперечень проти зупинення провадження у справі. Що стосується визначення вартості ? частини вказаної квартири, що належить відповідачці, то це питання виходить за межі позовних вимог і жодним чином не впливає на рішення суду. Тому підстави для застосування процесуальної дії у формі зупинення провадження у справі відсутні.
Немає також потреби звертатися до експертизи для вирішення першого питання, поставленого ухвалою суду, а саме, про розміри загальної та жилої площі квартири, оскільки вони визначені правовстановлюючими документами, які є в матеріалах справи (технічними паспортами, договором купівлі-продажу, судовими рішеннями, довідками БТІ, тощо). Відповідно до п. 119 зазначених НМР, для вирішення питання про вартість будівель та споруд експертові надсилається копія технічного паспорта БТІ, в якому зазначені в ухвалі параметри квартири вже визначені і зареєстровані у встановленому законом порядку.
Зайвим також є друге питання ухвали – про ринкову вартість всієї квартири, оскільки ринкова вартість квартири в цілому і ринкова вартість будь-якої ідеальної її частини є несумісними економічними поняттями, і крім того це питання виходить за межі позовних вимог, оскільки позивачка не претендує на отримання компенсації за ? частину квартири, яка їй не належить. .
З огляду на зазначені вище обставини, відповідачка вважає ухвалу суду про зупинення провадження у справі необґрунтованою, незаконною і такою, яка підлягає скасуванню відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 293 та ч. 2 ст. 312 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 204, 312 ЦПК України, прошу ухвалу суду від 08 вересня 2008 р. у зазначеній справі скасувати, а провадження у справі відновити.
Додаток: копія цієї скарги для позивачки.
Відповідачка - Баязітова М.В.
2008-09-21 |
