| | Суперечки з бізнес-вумен продовжуються. Тут два документи касаційного провадження.1) ЗАПЕРЕЧЕННЯ на касаційну скаргу представника Корецької Наталії Іллівни; 2) КАСАЦІЙНА СКАРГА третьої особи-2 на рішення Апеляційного суду м. Києва.
До Верховного Суду України,
Вул. П. Орлика, 4-А, м. Київ, 01024
Справа № 6-25264 ск 08. Суддя М.І. Балюк
Стосовно касаційної скарги на рішення:
Печерського районного суду м. Києва,
вул. Хрещатик, 42-А, м. Київ, 01001,
у справі № 2-164/08, суддя – Фінагєєв В.О.
Позивач – Печерська райдержадміністрація
вул. Суворова, 15, м. Київ, 01010
Відповідач – Корецька Наталія Іллівна, бульвар Лепсе, 34-Г, кв. 105
Треті особи:
1) КП УЖГ "Печерськжитло", пров. Січневий, 7, м. Києв, 01010
2) Захарченко Наталя Олексіївна, вул. Кіквідзе, 2/34, кв. 20, м. Київ, 01103
Представник третьої особи-2:
Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055, тел./факс 457-40-72, http://gro-za.io.ua
12 січня 2009 р.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
на касаційну скаргу представника Корецької Наталії Іллівни
Ухвалою судді Верховного Суду України М.І. Базюк від 1 грудня 2008 р. відкрито касаційне провадження у справі № 6-25264 ск 08 за скаргами Корецької Наталії Іллівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі за позовом Печерської районної адміністрації у місті Києві до Корецької Наталії Іллівни про зобов’язання використовувати приміщення за призначенням та демонтувати кондиціонери, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Захарченко Наталії Олексіївни до Корецької Наталії Іллівни про зобов’язання усунути порушення прав співвласників багатоквартирного будинку та припинити використання квартир для здійснення господарської діяльності.
Суб’єкт звернення з касаційною скаргою представник відповідача Кравчук Юрій Дмитрович звернувся до Верховного Суду України з зазначеною скаргою, в які просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та Захарченко Наталії Олексіївни до Корецької Наталії Іллівни відмовити повністю, а також зупинити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 року у справі № 2-164/08 та рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449 до винесення рішення за результатом розгляду даної касаційної скарги.
Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору у даній справі Захарченко Наталя Олексіївна (ім’я «Наталя» зазначене у паспорті громадянки Захарченко Н.О.) заперечує проти касаційної скарги представника і просить суд відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
1. Доводи касаційної скарги не можуть служити підставою для скасування судових рішень обох інстанцій, оскільки вони не відповідають нормам пункту п’ятого частини другої статті 326 ЦПК України, відповідно до яких у касаційній скарзі повинно бути зазначено в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
2. Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Вимагаючи скасування рішення Печерського районного суду м. Києва та рішення Апеляційного суду м. Києва, скаржник не зазначив, який закон, застосований судами попередніх інстанції, не підлягав застосуванню у даних правовідносинах, або який закон не застосовано.
3. Відповідно до частини першої ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Крім того, скаржник обґрунтовує свої доводи посиланням на обставини, які він вважає встановленими судами попередніх інстанцій безпідставно. Так, скаржник вважає безпідставним посилання на докази нецільового використання Корецькою Н.І. своїх квартир, які досліджені судом першої інстанції і знаходяться в матеріалах справи. Однак, цей мотив не може бути підставою для скасування судового рішення. Зазначена позиція суперечить частині першій ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім того, ці обставини були встановлена постановою адміністративної комісії Печерської РДА від 12 квітня 2007 р. № 604 , яка є в матеріалах справи (а.с. 45. Комісія зобов’язала Корецьку Н.І. усунути порушення, пов’язані з незаконним використанням квартири не аз призначенням та наклала на неї штраф у розмірі 51 грн. Постанова комісії не оскаржувалася, штраф сплачений, однак порушення не припинено, внаслідок чого Печерська РДА вимушена була звернутися з позовом до суду.
Скаржник також посилається на відсутність доказів, які б свідчили про будь-які порушення прав співвласників багатоквартирного будинку з боку Корецької Н.І. та її підприємницьких структур. Водночас скаржник, маючи юридичну освіту і ліцензію адвоката, допустив у касаційній скарзі безпідставні, дифамаційні звинувачення на адресу третьої особи у наявності в неї захворювання типу «параної однієї хворої людини», що не можна розцінити інакше, ніж посягання на честь, гідність та репутацію фізичної особи, яка приймала участь у справі у якості третьої особи та стороні позивача – органу державної влади, а також з самостійними позовними вимогами до відповідача.
Скаржник безпідставно стверджує, що Корецька Н.І. не порушувала чинного законодавства, приєднавши частину приміщення спільного користування – коридору, приєднавши його до своїх квартир, хоч насправді це є порушенням вимог саме ст. 369 ЦК України, яку цілком правильно застосували суди у своїх рішеннях.
Посилаючись на статтю 41 Конституції України та на статтю 319 ЦК України, як на підставу для оскарження судових рішень, представник Корецької Н.І. залишив поза увагою таке важливе положення сьомого абзацу ст. 92 Конституції України, яке регламентує правовий режим власності, встановлюючи, що він визначається виключно законами України. А Цивільний Кодекс України (ст. 319) передбачає здійснення права власності на певних засадах, зокрема надає право власнику вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону, забороняє йому використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян. Однак у даному випадку Корецька Н.І. вийшла за межі правового поля, що знайшло підтвердження в зазначеній справі про адміністративне правопорушення та оскаржуваних нею судових рішеннях. Крім того, суди правомірно застосували ст. 369 ЦК України, відповідно до якої розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У даному випадку Корецька Н.І. не отримала такої згоди від інших мешканців будинку, яким відповідно до ст. 382 цього Кодексу, належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у даному випадку – коридор, частина якого незаконно відчужена), опорні конструкції будинку (у даному випадку – стіни, на яких зовні, тобто за межами квартир незаконно встановлені кондиціонери).
Враховуючи викладене вище, слід дійти до висновку про безпідставність касаційної скарги представника відповідача у даній справі, а тому, керуючись ст. 337 ЦК України,
прошу:
касаційну скаргу представника Корецької Н.І. відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (з урахуванням скарги третьої особи Захарченко Н.І., яка розглядається у даному касаційному провадженні).
Третя особа
з самостійними вимогами на предмет спору Захарченко Н.О.
До Верховного Суду України,
вул. П. Орлика, м. Київ, 01024
Стосовно рішення:
Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2008 р. у справі № 22-7449.
Суд першої інстанції:
Печерський районний суд м. Києва
вул. Хрещатик, 42-А, м. Київ, 01001
Суддя – Фінагєєв В.О. Справа № 2-164/08
Позивач – Печерська райдержадміністрація,
вул. Суворова, 15, м. Київ, 01010
Відповідач – Корецька Наталія Іллівна,
вул. Кіквідзе, буд. 2/34, кв. 16-17, м. Київ, 01103, тел. 501-12-65, 209-73-73
Треті особи:
1) КП УЖГ "Печерськжитло", пров. Січневий, 7, м. Київ, 01010
2) Захарченко Наталя Олексіївна, вул. Кіквідзе, буд. 2/34, кв. 20, м. Київ, 01103
Представник третьої особи-2:
Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18,
м. Київ, 03055, тел./факс 457-40-72, http://groza.io.ua
Суб’єкт звернення з касаційною скаргою:
Захарченко Наталя Олексіївна, вул. Кіквідзе, буд. 2/34, кв. 20, м. Київ, 01103, тел./факс 286-18-20
17 листопада 2008 р.
КАСАЦІЙНА СКАРГА
третьої особи-2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2009 р. у справі № 22-7449
Оскаржується рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449 за позовом Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та третьої особи з самостійними вимогами Захарченко Наталі Олексіївни до Корецької Наталії Іллівни, яким скасоване рішення Печерського районного суду м. Києва в частині задоволення позову Захарченко Н.О. до Корецької Н.І. про зобов’язання використовувати житло за призначенням та зупинення використання квартири для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 3-7), позивач – Печерська районна у м. Києві державна адміністрація поставила вимогу до власника квартир №№ 16, 17 по вул. Кіквідзе, 2/34 в місті Києві Корецьку Наталію Іллівну використовувати житлові приміщення за цільовим призначенням, а також демонтувати два кондиціонери, встановлені на фасаді будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе в місті Києві, а саме, кондиціонери, які обслуговують квартири № 16 та № 17.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції було залучено до участі в справі третю особу-2 з самостійними вимогами Захарченко Наталю Олексіївну, яка пред’явила наступні вимоги до Корецької Н.І.:
1-1. Зобов\'язати Корецьку Наталію Іллівну усунути порушення прав співвласників багатоквартирного будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе у м. Києві, для чого демонтувати всі 5 кондиціонерів, незаконно встановлених на фасаді та зовнішній стіні будинку для обслуговування квартир №№ 16, 17, що їй належать на праві приватної власності, а також демонтувати незаконно встановлені у коридорі першого поверху будинку перегородку та вхідні металеві двері з відчуженням частини коридору для улаштування тамбуру до зазначених квартир.
1-2. Зобов\'язати Корецьку Наталію Іллівну припинити незаконне використання квартир №№ 16-17 у зазначеному будинку для здійснення господарської (підприємницької) діяльності без переведення зазначених квартир у нежитловий фонд, отримання дозвільної документації на їх перепланування, без улаштування окремого входу та евакуаційного виходу, ізольованих від житлової частини будинку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. у справі № 2-164/08 зобов’язано Корецьку Наталію Іллівну усунути порушення прав співвласників багатоквартирного будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе у м. Києві, для чого демонтувати всі 5 кондиціонерів, незаконно встановлених на фасаді та зовнішній стіні будинку для обслуговування квартир №№ 16, 17, що їй належать на праві приватної власності, а також демонтувати незаконно встановлені у коридорі першого поверху будинку перегородку та вхідні металеві двері з відчуженням частини коридору для улаштування тамбуру до зазначених квартир.
Тим же рішенням зобов’язано Корецьку Наталію Іллівну припинити незаконне використання квартир №№ 16, 17 у зазначеному будинку для здійснення господарської (підприємницької) діяльності без переведення зазначених квартир у нежитловий фонд, отримання дозвільної документації на їх перепланування, без улаштування окремого входу та евакуаційного виходу, ізольованих від житлової частини будинку. Також зобов’язано власника квартир №№ 16, 17 по вул. Кіквідзе, 2/34 в місті Києві Корецьку Наталію Іллівну використовувати житлові приміщення вказаних квартир за цільовим призначенням.
Мотивуючи своє рішення про часткове задоволення апеляційної скарги представника Корецької Н.І., який вимагав у задоволенні позовних вимог Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та Захарченко Наталі Олексіївни до Корецької Наталії Іллівни відмовити повністю, Апеляційний суд м. Києва встановив, що:
- Відповідачка не проживає у вказаних квартирах, а використовує під офісні приміщення для видавництва журналу «Дом Індекс».
- Відповідно до ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян.
- Відповідно до ст. ст. 28, 29, 30 ЖК України на районні державні органи покладено державний контроль за використанням та схоронністю житлового фонду України.
- Відповідачка не надала суду відповідних доказів щодо дозволу використання приміщень під нежилі приміщення.
- Суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо використання житлового приміщення за призначенням підлягає задоволенню.
- На фасадах будинку по вул. Кіквідзе, 2/34 в м. Києві встановлені п’ять кондиціонерів, які обслуговують квартири відповідачки № 16 та 17.
- Відповідно до рішення КМДА від 27 січня 2005 р. дозвіл на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом (кондиціонерів), на об’єктах, не віднесених до переліку пам’яток культурної спадщини, надається розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
- Враховуючи те, що кондиціонери в квартирі відповідачки встановлені без відповідного дозволу, своїм шумом вони заважають іншим власникам та мешканцям житлового будинку, суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивачів в частині демонтажу кондиціонерів також ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
- Враховуючи те, що відповідачка використовує жилі приміщення під офіси, що створює незручності для інших власників будинку, створює додатковий шум, суд прийшов до правильного висновку, що відповідачка порушує права інших співмешканців та власників будинку по вул. Кіквідзе, 2/34 в м. Києві, а тому позов Захарченко Н.О. також в цій частині підлягає задоволенню.
Однак, Апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги Захарченко Н.І., дійшов до помилкового висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимоги про зобов’язання відповідачки використовувати житло за призначенням та зупинення використання квартири для здійснення господарської діяльності, цілком правильно зазначаючи при цьому, що в іншій частині рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Отже, рішення Апеляційного суду в цій частині є суперечливим, оскільки,
- з одного боку, Апеляційний суд визнав, що використання відповідачкою жилих приміщень під офіси (тобто не за призначенням, а саме, для здійснення господарської діяльності) створює незручності для інших власників будинку, створює додатковий шум, що порушує права інших співмешканців та власників будинку по вул. Кіквідзе, 2/34 в м. Києві, а тому позов Захарченко Н.О. також в цій частині підлягає задоволенню,
- а з іншого боку, тим же рішенням відмовлено в позові Захарченко Н.О. до Корецької Н.І. про зобов’язання використовувати житло за призначенням та зупинення використання квартир для здійснення господарської діяльності.
Тобто, залишається незрозумілим, в якій частині позов Захарченко Н.О. підлягає задоволенню, а в якій не підлягає.
Єдиним висновком, яким керувався суд при ухваленні постанови, є посилання на норми ст. ст. 28-30 ЖК України, яким на райдержадміністрації покладений державний контроль за використанням та схоронністю житлового фонду. Однак ці норми права не виключають право фізичної особи захищати свої законні інтереси від посягань з боку інших осіб незалежно від виконання чи невиконання своїх обов’язків органами державної виконавчої влади.
Цей висновок підтверджується позицією Конституційного Суду України, вираженій у його рішенні від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004 у справі про охоронюваний законом інтерес, яке є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Конституційний Суд встановив, що у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» слід вживати поняття «охоронюваний законом інтерес», яке слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, що є самостійним об’єктом судового захисту для задоволення потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Тому вважаю оскаржуване рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449 невідповідним нормам матеріального права в частині, що стосується відмови задовольнити позовні вимоги Захарченко Н.О. до Корецької Н.І. про зобов’язання використовувати житло за призначенням та зупинити використання квартир для здійснення господарської діяльності. В іншій частині зазначене рішення Апеляційного суду м. Києва Захарченко Наталею Олексіївною не оскаржується.
На підставі викладеного прошу Верховний Суд України:
- скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449;
- рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. у справі № 2-164/08 залишити без змін.
Додаток:
1. Засвідчена копія оскаржуваного рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449.
2. Засвідчена копія рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. у справі № 2-164/08, яке не оскаржується.
3. Квитанція про сплату державного мита.
4. Квитанція про сплату витрат на ІТЗ розгляду касаційної скарги.
Третя особа-2
з самостійними вимогами Захарченко Н.О.
2009-01-11 |
