| | Апеляційна скарга відповідача на ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду.В ухвалі була помилково сформульована підстава для застосування процесуальної дії, а саме, замість залишення заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України застосовано норму, встановлену п. 3 ч.1 ст. 207 цього Кодексу.
Апеляційний суд м. Києва
вул. Солом’янська, 2-а, м. Київ, МСП, 03680
Через:
Печерський районний суд м. Києва,
вул. Миколи Гайцана, 4, м. Київ, 01103
Суддя Горяйнов А.М.
Справа № 2-12-1/09 (2-37-1-08)
Позивач: Корецька Наталія Іллівна,
бул. Лепсе, 34-Г, кв. 105, м. Київ,
інші засоби зв\'язку невідомі
Відповідач: Захарченко Наталя Олексіївна,
вул. Кіквідзе, 2/34, кв. 20 , м. Київ, 01103
Представники відповідача:
1. Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055, тел. 457-40-72, http://gro-za.io.ua
2. Захарченко Геннадій Олександрович,
вул. Кіквідзе, 2/34, кв. 20 , м. Київ, 01103
14 лютого 2009 р.
Апеляційна скарга
на ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду
Оскаржується ухвала Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2009 р. у справі № 2-12-1/09 за позовом Корецької Наталії Іллівни до Захарченко Наталі Олексіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, приниженням честі та гідності.
Зазначеною ухвалою позов залишений без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у зв’язку з повторною неявкою позивача без поважних причин та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача вважає, що спірна ухвала постановлена без врахування норм п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України. Відповідно до цих норм суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито 25 квітня 2006 р. ухвалою судді Печерського районного суду Гуль В.В. у справі № 2-800-1/06, у якій міститься хибне твердження про те, що позовна заява подана та оформлена у відповідності до вимог, встановлених ст. ст. 119, 120 ЦПК України (том 1, а.с. 1). В дійсності розміри сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення не відповідають вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито, що підтверджується доданими до позовної заяви квитанціями про сплату державного мита на суму 60,00 грн. (а.с. 2), та визначеною позивачем ціною позову, що дорівнює 12 600,00 грн., у тому числі 10 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди (а.с. 5). Відповідно до абзацу 4 пункту ж) частини першої ст. 3 цього Декрету ставка державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 НМДГ встановлена у розмірі 5 відсотків ціни позову, тобто державне мито повинно бути сплачене у розмірі 500,00 грн. Крім того, пунктом а) частини першої ст. 3 Декрету встановлена ставка державного мита із позовних заяв у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 3 НМДГ і не більше 100 НМДГ, що у даному випадку становить 51,00 грн., а всього 551,00 грн., замість сплачених 60 грн. Також до позовної заяви додані квитанції (а.с. 3, 4) про оплату витрат на ІТЗ на суму 37,50 грн.
За таких обставин відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя повинен постановити ухвалу про залишення заяви без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків. У разі недотримання зазначеної процесуальної норми суд, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, повинен постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, оскільки не було сплачено судовий збір у належному розмірі.
Про зазначену підставу для залишення заяви без розгляду представник відповідача повідомив суд у своїх запереченнях від 02 квітня 2008 р. (вх. № 9090, а.с. 112-114). Під час судового засідання 18.07.2008 р. у справі № 2-37-1/08 під головуванням іншого судді – Горяйнова А.М., заперечення від 02 квітня 2008 р. не були розглянуті, клопотання про прийняття зустрічного позову відповідача залишено без задоволення, а провадження у справі зупинене. Після відновлення провадження у справі слухання справи продовжене 11.11.2008 р., але учасники процесу не були повідомлені про дату та час проведення судового засідання, у зв’язку з чим оголошена перерва до 03.12.2008 р.
Під час судового засідання 03.12.2008 р. головуючий суддя Горяйнов А.М. вирішив продовжити слухання, оголосивши про початок розгляду справи по суті, оголосив зміст позовної заяви, заслухав пояснення представника позивача, пояснення відповідача, і лише потім постановив ухвалу про зобов’язання позивача сплатити судовий збір у повному обсязі, після чого оголосив перерву. Розгляд справи був продовжений 17.12.2008 р., однак у зв’язку з неявкою позивача та її представника суддя оголосив перерву.
У наступному засіданні, яке відбулося 19.01.2009 р., замість того, щоб постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач не виконав ухвалу суду про сплату судового збору у повному обсязі, надав слово представнику позивача для оголошення заяви про зменшення позовних вимог. Ця заява не була завчасно подана у письмовій формі, отже не було підстав розглядати її взагалі. Однак, суддя оголосив перерву для підготовки письмової заяви про зменшення розміру позовних вимог. Після перерви представник подає до суду зазначену заяву в одному примірнику та оголошує її зміст. Представник відповідача вимушений заявити клопотання про оголошення перерви для того, щоб зняти копію з заяви про зменшення позовних вимог та підготувати нові заперечення до уточненої позовної заяви. Перерва була оголошена до 27.01.2009 р. Представник відповідача надає суду заперечення проти уточненого позову Корецької Н.І., які приєднуються до матеріалів справи. Однак, позивач та її представник черговий раз не з’явилися у судове засідання, внаслідок чого була постановлена оскаржувана ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача.
Підставою для оскарження зазначеної ухвали є недотримання вимог п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, відповідно до яких суд зобов’язаний залишити заяву без розгляду з інших підстав, а саме у зв’язку з тим, що провадження у справі відкрито за заявою без додержання вимог, викладених у ст. 119 цього Кодексу, а позивач не усунув недоліків позовної заяви встановлений судом строк.
Крім того, у даній апеляційній скарзі оскаржується ухвала від 06 лютого 2009 р. у справі № 2-12-1/09 про розгляд зауважень щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, представники відповідача неодноразово зверталися до суду з вимогою забезпечити їх права, передбачені у ст. ст. 27, 197, 199 ЦПК України, а саме ознайомитися із технічним записом судового засідання, отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового процесу. Однак, головуючий суддя чинив перепони у здійсненні цього права, відмовив у праві зробити копію інформації з носія, який приєднується до матеріалів справи. Після неодноразових скарг розпорядився надати лише фонограми судових засідань, які проводилися під його головуванням, відмовивши повідомленням від 09.02.09 р. № 2-12-1/09 в наданні технічного запису судового засідання від 10.04.2008 р., яке проводилося під головуванням його попередника, і копія якого вимагалася представником відповідача востаннє скаргою від 02.02.09 р. (вх. № 2500).
Відповідно до ч. 4 ст. 199 ЦПК України зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п’яти днів з дня їх подання.
09.02.2009 р. з супровідним листом № 2-12-1/09 на адресу Кулі В.І. простим поштовим відправленням надіслана копія ухвали суду від 06 лютого 2009 р. про розгляд зауважень щодо технічного запису та журналу судового засідання, якою усі зауваження відхилені..
Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до норм ст. 199 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Ця ж норма передбачена і в ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
У зауваженнях від 02 лютого 2009 р. (вх. № 2548) зазначалося, що у відповідь на заяви та скарги представників щодо створення перепон персоналом суду у здійсненні права на ознайомлення з технічним записом та отримання його копії був надісланий поштовим відправленням компакт-диск з копією звукових файлів, перелік яких (8 шт.) з відповідними характеристиками відображено на роздруківці, доданої до зауважень. Поштове відправлення було відіслано 28.01.2009 р. (дата по відбитку штемпеля на конверті) разом з супровідним листом за підписом судді. Супровідний лист стосується письмової заяви та усного звернення від 27 січня 2009 р., у яких оскаржена відмова надати можливість отримати повну копію технічного запису, а не відокремлені від нього фонограми. По формі та по змісту отриманий лист не відповідає елементарними вимогам Інструкції по діловодству в судах загальної юрисдикції, а саме, не вказана дата його оформлення, не зазначений номер справи, у якій представники відповідача вимагали надати копію технічного запису судового засідання та забезпечити можливість його прослухати, прізвище відповідача спотворене (Захарова замість Захарченко).
У зауваженнях містилися заперечення проти безпідставної відмови судді надати дозвіл на ознайомлення з повним технічним записом, оскільки окремо виділені фонограми не дають можливості співставлення звукову інформацію з журналом судового засідання, встановити хронологію виступів дійових осіб, точну дату початку, закінчення, перерв та продовження судового засідання. Оскільки у судовому процесі представники відповідача заявляли ряд усних клопотань, на які були проголошені також усні ухвали з преамбулами «суд, порадившись на місці, ухвалив …», то без співставлення електронного запису журналу судового засідання з фонограмами однозначно відтворити хід судового процесу, а тим більше – розшифрувати чи роздрукувати фонограму є проблематичним.
Відсутність електронної копії журналу судового засідання, який повинен вестися секретарем синхронно з фонограмою, залишає підстави для сумніву щодо відповідності роздрукованого копії журналу його оригіналу в електронному форматі. Тим більше, що застосовані комплекси програмно-апаратних засобів технічного фіксування судового процесу типу «Оберіг» (під головуванням судді Гуля В.В.) та «Камертон» (суддя Горяйнов А.М.) не передбачають, на відміну від комплексу «Тритон», формування журналу судового засідання окремо від створення фонограми.
Крім того, як свідчить додана до зауважень роздруківка найменувань та інших реквізитів цифрових фонограм наданої часткової копії технічного носія, ряд фонограм зазнавали нерегламентованих втручань технічного персоналу суду. Так, у фонограму з іменем 20081111-141237 були внесені зміни невідомого характеру від 17.12.2008 р. о 18 год. 55 хв., тобто поза межами робочого часу в суді. Наскільки можна здогадатися, оригінал цієї фонограми був створений під час судового засідання 11.11.2008 р. Те ж стосується двох фонограм від 03.12.2008 р. з іменами 20081203-101722 та 20081203-111722 (зміни від 27.01.2009 о 16:41). Наступні 3 фонограми також мають явні ознаки втручання після закінчення судового засідання, оскільки в них вносилися зміни хоч і в той же день, але далеко поза межами робочого часу (о 22 год. 17 хв. 19.01.2009 р.). І лише дві останні фонограми не містять явних ознак несанкціонованого втручання.
Однак, суддя Горяйнов А.М. ухвалою від 06 лютого 2009 р. безпідставно постановив вважати зауваження необґрунтованими. При цьому він посилався на робочі копії фонограм, які приєднані до справи, а не на робочу копію носія технічного запису, яка повинна відповідати архівній копії і яка повинна містити усі файли технічного запису, а не відокремлені від нього фонограми.
Крім того, своїми наївними поясненнями дилетанта, а не спеціаліста, яким являється доктор технічних наук у галузі обчислювальної техніки та професор по кафедрі обчислювальної техніки і програмування, представник відповідача Куля В.І., намагався запевнити останнього, що дата та час створення файлів фонограм повністю співпадають із фактичним часом проведення судових засідань, а тата і час їх змінення – з фактичним часом створення їх копій. Однак, суддя при цьому не пояснив, яким чином він проводив дослідження робочих копій, як він міг встановити фактичний час створення файлів фонограм при відсутності інших складових частин технічного запису судового процесу та при повній відсутності хронологічних відміток упродовж цифрового файлу.
Не пояснив суддя також, чому зміни в звукові файли вносилися персоналом суду поза межами судового засідання, в неробочий, навіть нічний час, що суперечить п. п. 5.3.2, 5.3.6, 5.3.7 «Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України», затвердженої Наказом ДСА України від 21.07.2005 р. № 84 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 8 серпня 2005 р. за №. 868/11148. Зокрема, п. 5.3.2 встановлює, що протягом судового засідання секретар повинен вести журнал за допомогою спеціальної програми звукозапису. Однак, у наданих на підставі розпорядження судді Горяйнова А.М. копіях технічного запису журнал взагалі відсутній. Невірним є також твердження судді про те, що операційна система комп’ютера типу «Windows XP» автоматично заносить у властивості копії файлу як дату та час зміни файлу. Крім того, відповідно до п. 11.4.2 після встановлення компакт-диска в дисковод автоматично запуститься спеціальна програма, за допомогою якої можливо прослухати фонограму.
При цьому слід зазначити, що в комплексах «Оберіг», «Камертон» на екрані монітора відображається журнал судового засідання, який при бажанні можна роздрукувати. В ухвалі суддя повідомляє, що конкретні зауваження на журнал судового засідання Кулею В.І. не зазначені. Однак, при цьому «за кадром» залишається питання про те, чому цей журнал в електронному виді не був записаний на компакт-диску.
Слід зазначити, що у даній справі є також спірною ухвала про відмову від розгляду зустрічної позовної заяви, яка була подана під час розгляду справи з початку внаслідок заміни головуючого судді. Зокрема, у зустрічному позові ставилося питання про відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у первісному позові, а також витрат на оплату судової експертизи. Питання про розподіл судових витрат не вирішене також і оскаржуваною ухвалою суду про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, прошу:
1. Змінити ухвалу суду першої інстанції від 27.01.2009 р. і постановити ухвалу з цього питання, враховуючи, що при правильному його вирішенні була помилково сформульована підстава для застосування процесуальної дії, а саме, замість залишення заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України застосовано норму, встановлену п. 3 ч.1 ст. 207 цього Кодексу.
2. Скасувати ухвалу від 06 лютого 2009 р. про розгляд зауважень щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання і постановити нову ухвалу з цього питання, якою посвідчити зауваження представника відповідача від 02 лютого 2009 р.
3. Вирішити питання про стягнення судових витрат з позивача Корецької Н.І. на користь відповідача Захарченко Н.О., тому числі витрат на проведення судової експертизи.
Додатки:
1. Квитанція про оплату витрат у розмірі 7,50 грн. на ІТЗ розгляду апеляційної скарги.
2. Копія цієї скарги для відповідача.
Примітка: справляння державного мита із апеляційних скарг на ухвали суду Декретом КМУ «Про державне мито» не передбачено.
Представник відповідача Захарченко Г.О.
2009-02-14 |
