134 x 160, 5 кБ
Богиня правосуддя Феміда.
| Помилкова ухвала судді Демидовської А.І. про відмову відкрити провадження у адмінсправі скасована.Суддя не наважилася піти проти районної влади. Але потім все одно втратила повноваження.
Помилкова ухвала судді Солом\'янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 06 лютого 2008 р. у справі № 2-а-87-1/08 про відмову відкрити провадження за адміністративним позовом до Солом\'янської районної у м. Києві ради про визнання незаконним рішення ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 р. у справі № 22а-16729/08 (колегія суддів під головуванням Попович О.В.) СКАСОВАНА.
Дивіться http://io.ua/s23438 - Адміністративний позов про визнання незаконним рішення Солом\'янської районної в м. Києві ради. Оскаржується рішення ХІV сесії V скликання Солом\'янської районної в м. Києві ради від 19.12.2007 р. № 218 "Про утворення комунальних підприємств". Ухвалою від 06.02.2008 р. суддя постановила повернути заяву позивачу для подання до належного суду, тобто, на її думку, до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Мотиви судді Демидовської А.І. спростовані в апеляційній скарзі від 19 лютого 2008 р. Відмовляючи у прийнятті до розгляду цього позову, суддя безпідставно робить висновок про підсудність справи Окружному адміністративному суду м. Києва, посилаючись на ч. 2 ст. 18 КАС України, а також на п. 5 розділу VII "Прикінцевих та перехідних положень" цього Кодексу.
Однак, цей висновок є хибним з огляду на неправильність застосування зазначених норм права. В дійсності ч. 2 ст. 18 КАС України встановлює, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим. Однак відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районна у м. Києві рада є органом місцевого самоврядування, а не органом державної влади. Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Як зазначено вище, справа, у якій однією зі сторін є орган місцевого самоврядування, не входить до переліку, визначеного частиною 2 цього Кодексу. Зазначені норми залишаються в силі і після того, як розпочалася діяльність окружних адміністративних судів. А до створення окружних адміністративних судів підсудні їм справи, тобто визначені частиною 2 ст. 18 КАС України, розглядалися відповідними місцевими загальними судами згідно з п. 5 розділу VII "Прикінцевих та перехідних положень" цього Кодексу.
Таким чином, початок діяльності Окружного адміністративного суду м. Києва з 31 липня 2007 р. жодним чином не впливає на предметну підсудність зазначеної адміністративної справи, яка повинна розглядатися Солом\'янським районним судом м. Києва.
Цей висновок знаходить підтвердження і практикою діяльності Окружного адміністративного суду м. Києва. Так, ухвалою про повернення позовної заяви від 06.02.2007 р. у справі № 02-5-12/774 про скасування іншого рішення Солом\'янської районної у м. Києві ради суд встановив, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Зазначений доказ мною не був наданий суду першої інстанції, оскільки обидві ухвали прийняті судами різних юрисдикцій в один і той же день.
Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя Демидовська А.І. допустила помилку в застосуванні норм права, а тому позовні вимоги апелянта слід задовольнити.
З доводами, викладеними в апеляційній скарзі, КААС погодився.
А що далі? Справа повертається до суду першої інстанції для продовження розгляду позовної заяви. Не очікуючи ухвали КААС, я подав рекомендованим поштовим відправленням 14.02.2008 р. аналогічний позов повторно до того ж суду. Формально я нічого не порушив, бо провадження у справі не було відкрите. Однак, повідомлення про вручення рекомендованого листа не повернулося до мене. Не надходила й ухвала про відкриття чи про відмову у вікритті провадження за новим позовом. Розпочалися пошуки "втраченої грамоти". Я подав скаргу до відділення поштового зв\'язку Київ-058 з приводу недоставки повідомлення про вручення. Розслідування показало, що повідомлення було втрачене Укрпоштою, але винуватих не знайшли. Соломоновим рішенням поштового відділення Київ-113 (обслуговує суд) був оформлений і наданий мені дублікат повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому від суду 18.02.2008 р. Розпочалися пошуки в суді - кому розписана справа? Як виявилося, судді Макусі А.А., який заднім числом підписав ухвалу від 21.02.2008 р. про відкриття провадження у справі № 2-а-102-1/08 та призначення попереднього судового на 24 березня 2008 р. Ухвала була направлена мені через поштове відділення 05.03.2008 р. Після цього призначалися судові засідання на 28 жовтня 2008 р., 24 червня 2008 р., 10 липня 2008 р., 01 жовтня 2008 р., 17 листопада 2008 р., 22 грудня 2008 р., 04 лютого 2009 р., 13 березня 2009 р., 26 березня 2009 р., 03 квітня 2009 р., 28 квітня 2009 р., наступне засідання має відбутися 25 травня 2009 р.
І це за умови, що відповідно до частини сьомої ст. 171 КАСУ адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць. У даній справі винятковим випадком можна вважати хіба що систематичну неявку представника відровідача. Але ж ухвали з цього приводу не було! Також, всупереч положенням частин 3...6 тієї ж статті КАСУ не було опубліковане оголошення про відкриття провадження у справі.
Не відкрити провадження суддя Макуха А.А. вже не міг, оскільки в старому адміністративному позові оскаржене рішення з іншим номером (чому так - див. нижче). Крім того, у тексті нового позову містится розділ "Обґрунтування предметної підсудності даної адміністративної справи").
Що буде далі? Далі виявиться колізія у зв\'язку з ухвалою КААС, яка зобов\'язує суд першої інстанції відкрити провадження у справі. Крім того, внаслідок нечитабельності копії оскаржуваного розпорядження його номер 213 був зазначений у першому адмінпозові помилково, насправді слід читати № 218. Ця ж технічна помилка залишилася невиправленою і в ухвалі КААС, оскільки справа розглядалася без моєї участі (був зайнятий у інших судових засіданнях). Якщо діяти формально, повинна бути постановлена нова ухвала про відкриття провадження на підставі ухвали КААС. Цей варіант вірогідний, якщо справа буде розписана іншому судді - не Демидовській А.І., яка втратила повноваження, і не Макусі А.А., який вже розглядає подібну справу. А далі слід виправляти описки в ухвалах, у тому числі й апеляційної інстанції. Чи варто це мені ініціювати - життя покаже. Єдине, про що слід зауважити, це те, що у своїх поясненнях представник райради, оголошених у судовому засіданні 28 квітня 2009 р., наполягала на закритті провадження у справі знову ж таки у зв\'язку з предметною непідсудністю. Не думаю, що Солом\'янський райсуд вже вкотре наважиться наступити на ті ж самі граблі. Подібних випадків було декілька, у тому числі і у справах за моєю участю, як представника позивачів. Суддям пора одуматися!
2009-04-30 |
