| | Про порядки в Шевченківському районному суді м. Києва.Пояснення колишнього судді Кухалейшвілі Ю.Л. Орфографія і стиль збережені. Кримінальну справу проти працівників апарату суду зам\'яли.
Голові Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів
Київського апеляційного округу Балацькій Г.О.
Судді Шевченківського районного суду м. Києва Кухалейшвілі Ю.Л.
За заявою представників чеської інформаційно-посередницької
фірми "ЧЕЗІЯ"
ПОЯСНЕННЯ
Заява представників чеської інформаційно-посередницької фірми "ЧЕЗІЯ" / яка, до речі ніякого відношення до справи не має / про нібито (далі по тексту) : „ .. участь Шевченківського районного суду м. Києва у покриванні факту фальсифікації судового рішення, та причетності суддів до легалізації в Україні викрадених транспортних засобів" не відповідає дійсності.
Влітку 2006 року по даній категорії справ проводили перевірку працівники УБОЗ м. Києва, прокуратура Шевченківського району м. Києва, / контроль здійснювала Генеральна Прокуратура України / наслідки якої я не знаю.
ПО СУТІ.
Позов Тимофієва С.В. до УДАІ м. Києва про усунення перешкод користуванні транспортним засобом надійшов на адресу суду в вересні-жовтні 2004 року.
Рішенням суду від 12.11.2004 року позов задоволене, копії рішення надіслані сторонам по справі.
Наголошую на тому, що в матеріалах справи є постанова РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.11.04 р. про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні позивача Тимофієва С.О. з підстав ст.6 п. 2 КПК України.
В подальшому матеріали справи були втрачені.
Судові засідання про поновлення матеріалів цивільної справи призначалися на 24.06., 17.10., 5.12.2005 року з повідомленням сторін.
Крім позивача в судові засідання представники відповідача не являлися.
Рішенням суду від 05.12.05 року судове провадження було відновлено.
На рішення суду представниками чеської інформаційно-посередницької фірми "ЧЕЗІЯ" була подана апеляційна скарга по якій Апеляційним судом м. Києва винесена ухвала про залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі пропуску строку апеляційного оскарження.
Щоб зрозуміти суть інтриги пов"язаної з скаргою представників чеської інформаційно-посередницької фірми "ЧЕЗІЯ" треба почати з того, що в вересні-жовтні 2004 року до мене потрапив запит УДАІ м. Києва з вимогою підтвердити винесення рішення по цивільній справі за позовом Єфіменко до УДАІ м. Києва про усунення перешкод у користуванні автомобілем.
Після проведення перевірки моїм помічником виявилося, що даної справи взагалі у суді не існує, на номер за яким повинна бути зареєстрована дана справа зареєстрована зовсім інша про що негайно мною було повідомлено голову суду доповідною запискою.
Дани матеріали разом з ще двома випадками підробки рішень направлялися до прокуратури Шевченківського району для перевірки. Чим закінчилася ця перевірка мені досі не відомо.
Після цього до мене стала поступати інформація, що за моїм ім\'ям існує близько 40-50 таких рішень.
Вияснити це у працівників УДАІ в м. Києві та МРЕВ -1, - де саме була реєстрація даного рішення не мало ніякої змоги з причини простої відмови давати будь яку інформацію по цьому поводу.
Запити яки надсилалися мною зникали зовсім.
Більш того одного дня до мене звертаються люди з проханням підтвердити винесення рішення по справі за позовом Борщенко до УДАІ в м. Києві про усунення перешкод у користуванні автомобілем.
В подальшій розмові виявилося, що один з них є громадянином Польщі у якого був викрадений автомобіль. Знайшов він його в Україні. Чому саме він прийшов до мене стало ясно після того як він надав запит МРЕВ-1 до Шевченківського районного суду м. Києва з вимогою підтвердити винесення рішення по цій справі на який була дана відповідь працівниками цивільної канцелярії суду, що дане рішення виносилося.
Після проведення перевірки виявилося, що справи взагалі не існує, рішення я не виносив, про що я негайно повідомив голову суду.
До мене самого надходили справи за позовами до УДАІ в м. Києві про усунення перешкод у користуванні, але чомусь саме мої справи визнали незаконними оскільки в них згодом виявилося відсутність резолюції голови цивільної колегії Саприкіної І.В., хоча по надходженню справи до мого провадження всі вказані атрибути були присутні, їх відсутність виявилися після того як у відношенні консультанту суду Луценко М.В. /
яка була задіяна в афері з а/машинами / почалася службова перевірка, з приводу того, як саме до мене надходила дана категорія справ.
Пояснення помічника суді, секретаря судових засідань та мої особисті до уваги не беруться.
У доповідній яка була складена керівником апарату суду Берінською Т.М. факти надані нами показані в іншому ракурсі, мене фактично звинуватили у тому, що саме я був зацікавлений у цьому, і випадок з незаконними рішеннями це моя вина. Дана службова перевірка проводилася не об\'єктивно.
Так, доповідна складена секретарем судових засідань Молдавської О.В. на ім\'я голови суду щодо прийняття даної категорії справ працівниками цивільної канцелярії опинилася у секретаря суду Луценко М.В. відносно якої і проводиться дана перевірка, яка потім почала погрожувати помічнику та секретарю судових засідань, що в них виникнуть проблеми.
На питання звідки в неї цій документ вона розповіла, що його їй дала людина яка отримала його від секретаря судових засідань Молдавської О.В.
На моє питання - кому саме здавала свої доповідну секретар стало відомо, що її в неї витрибувала керівник апарату суду Беринська Т.М. яка і проводила службову перевірку.
На час проведення перевірки голова суду знаходився у відпустці.
Про які саме результати службової перевірки можна говорити, мені не відомо, якщо докази вини потрапляють до сторони, яку звинувачують.
Щодо втраченої справи за позовом Тимофієва С.В., то вона не єдина яка була втрачена, окрім неї у суді зникли справи за позовами Биканова О.В., Волошина С.В., Нікітенко С.Ю., Донського С.Ф., Пантелусь О.О., які разом зі справою Тимофієва були відновлені.
Ті справи також не були внесені до алфавітного покажчика справ.
Проте на ці справи як і на усі інші були заведені статистичні картки та присвоєні номери. Щодо подвійного номеру справи Тимофієва С.В. враховуючи те, що дані справи надходили до суд під час розгляду цивільних справи за позовами військовослужбовців до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії, враховуючи кількість справ даної категорії помилкове присвоєння номерів та
подвійні номери були звичайним явищем у цивільній канцелярії.
Слід зазначити, що справи зникли саме після звільнення консультанта з питань апеляційних та касаційних скарг Луценко М.В. у відношенні якої і проводилося службове розслідування.
Крім того при подальшій перевірці журналу реєстрації / якого, до речі, ніхто не досліджував / щодо категорії справ за позовами до УДАІ, виявлено багато виправлень, а саме виправлення коректором прізвищ позивачів, або заклеювання шматком паперу певної частини листа журналу з написаними новими прізвищами позивачів, все це мотивувалося зношенням журналу та його реставрацією.
В подальшому при передачі справи до архіву суду в нього дописувалися інші справи які не були спочатку внесені до журналу, але згодом справи передавалися до архіву на зберігання та вносилися до алфавітного покажчика.
При перевірці фактів викладених у скарзі Васіна П.К. і Решко С.С. начебто
встановлено, що Тимофієв С.В., до суду з позовом не звертався, а цивільна справа у суді не реєструвалася, однак у судовому засіданні про відновлення матеріалів був присутній сам гр. Тимофєєв С.В. який підтвердив, що звертався через представника до суду, був присутній у судових засіданнях під час розгляду справи, про що було зазначено у протоколі судового засідання і якого ніхто / з цього приводу/, не опитував.
В мене виникає питання в чому саме полягає моя вина як судді і чому саме я повинен нести відповідальність за недбалість працівників цивільної канцелярії суду ?
До того ж - навіщо мені в мій 61 рік такі пригоди ?
Щодо висловлювань у заяві про причетність судців до яких-небудь протиправних дій, то ніякої перевірки з цього приводу не проводилося, винним мене ніхто не визнавав .
Матеріали відновленої справи та службової перевірки на даний час знаходяться в суді.
12.12.2006 року. Кухалейшвілі Ю.Л.
================================================
Голові кваліфікаційної комісії суддів загальних судів
Київського апеляційного округу Балацькій Г.О.
судді Шевченківського районного суду
міста Києва Кухалейшвілі Ю.Л.
ПОЯСНЕННЯ
В першу чергу прошу вибачення за затримку дачі пояснень в зазначений строк /хворів, на роботу вийшов 11.12.2006 р./
Шановна голово кваліфікаційної комісії!
З поданням колишнього міністра юстиції Зварича Р. від 20.10.2006 р. № 22-26-3381 (надалі - Подання) я не згоден і вважаю за необхідне надати наступні заперечення та пояснення:
1. В Поданні невірно зазначено, що у позивачів не було права звертатися з
таким позовом до суду загальної юрисдикції.
В квітні 2006 року позивачі Іваненко Л.М. і Іваненко М.М. звернулися до
Шевченківського районного суду міста Києва за захистом своїх порушених
прав та інтересів з позовом до Державного територіально-галузевого
об\'єднання "Південно-західна залізниця" про відшкодування збитків.
Позов обґрунтовувався тим, що позивачу Іваненко Л.М. належить 80%
статутного капіталу, а позивачу Іваненко М.М. належить 20% статутного
капіталу в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-П", яке
знаходиться за адресою м. Київ, вул. Причальна, 1.
Згідно з матеріалами справи між Київською міською державною адміністрацією та ЗАТ "Люксекспрес-П", правонаступником якого у відповідності до Статуту є ТОВ "Люксекспрес-П", 19.02.98 р. були укладені договори довгострокового користування на умовах оренди земельними ділянками.
В результаті значних інвестицій позивачів на орендованих земельних ділянках побудовано декілька об\'єктів: два торговельні павільйони; автостоянка транзитних автомобілів; двоповерховий адміністративно-виробничий корпус де розміщені офісні приміщення й спеціалізований комплекс із продажу й сервісного обслуговування автомобілів "Хонда", що включає автосалон, станцію технічного обслуговування автомобілів і склад запчастин й аксесуарів;
корпус спеціалізованого комплексу із продажу й сервісного обслуговування автомобілів марки "Ніссан", що включає автосалон, станцію технічного обслуговування автомобілів, склад запчастин й аксесуарів; рихтувальний і малярний цех; незавершена будівництвом триповерхова будівля Торгового центру.
Позивачами також було зазначено, що, враховуючи довгострокову оренду
земельних ділянок (49 років) ними були розроблені перспективні плани на подальший розвиток їх бізнесу, зокрема будівництво найбільшого в Україні торгово-офісного центру та будівництво трьох висотних багатоповерхових-споруд, де було б розміщено центр із продажу й сервісного обслуговування автомобілів всіх виробників (на перших поверхах); а також офіси, банки, підприємства громадського харчування, розважальні центри, торгові центри оптової й роздрібної торгівлі, підприємства побутового обслуговування населення, і т.д.
Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 755-р від 10.12.2003 р. "Про будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на залізничній дільниці "Київ-Московський-Дарниця" функції замовника з проектування та будівництва були покладені на Державне територіально-галузеве б\'єднання "Південно-західна залізниця". Однак, при формуванні планів проектування та подальшого будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро не були враховано, що в зону забудови мостового переходу підпадають орендовані земельні ділянки ТОВ "Люксекспрес-її". Втрата земельних ділянок, будівель, обладнання, завдасть позивачам непоправні великі збитки, пов\'язані як з втратою бізнесу та власності, так і з втраченою вигодою та нестриманими доходами від подальшого розвитку бізнесу згідно з розробленими перспективними планами.
Оцінка збитків, що виникають внаслідок (у разі) ліквідації власності
підприємства ТОВ "Люксекспрес-її" була проведена Департаментом оцінки
ТОВ "САМСОН".
У Звіті про оцінку згідно з Національними стандартами оцінки визначаються два види вартості: ринкова (для нерухомості) та оціночна (для неодержаних доходів). Згідно проведеної оцінки загальна вартість збитків становить 462 184 165 гривень.
Спираючись на принцип аналогії права, згідно з Методикою оцінки державних корпоративних прав, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1999 р. № 1406, для визначення вартості корпоративних прав, що належать фізичній особі в товаристві, застосовується, зокрема, ринкова вартість, яка включає в себе, як складову частину, вартість бізнесу товариства - вартість діючого підприємства або вартість 100 відсотків інтересу в бізнесі (діловому підприємстві).
Як вбачається з позовної заяви позивачі, які мають 100 відсотків інтересу в
бізнесі ТОВ "Люксекспрес-П" вимушені, на шкоду собі, приймати рішення або про ліквідацію "ТОВ "Люксекспрес-П", або нести величезні збитки на
організацію та відродження діяльності в іншому місці.
Згідно з ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" прийняття рішення про припинення діяльності товариства належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Згідно з ст.150 ЦК України та Статутом ТОВ "Люксекспрес-П" рішення про
ліквідацію підприємства приймають загальні збори його учасників, тобто
позивачі, яким в сумі належить 100 відсотків ТОВ "Люксекспрес-П".
Згідно ст.145 ЦК України питання, віднесені до виключної компетенції
загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для
вирішення виконавчому органу товариства.
В Поданні помилково зазначено, що діями відповідача по справі були порушені права та інтереси юридичної особи - господарського товариства.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що були порушені не права та інтереси юридичної особи, а права та інтереси її власників - фізичних осіб Іваненко Л.М. та Іваненко М.М.
Тому, в даному випадку, законне право на звернення до суду загальної
юрисдикції з позовом про відшкодування збитків виникає не у юридичної особи, а саме у учасників і власників ТОВ "Люксекспрес-П", тобто у позивачів, оскільки були порушені саме їх права та інтереси як фізичних осіб-власників бізнесу, а не права та інтереси господарського товариства, як помилково зазначено в Поданні.
Таким чином позивачі законно і правильно за підсудністю подали позов по
місцезнаходженню відповідача до Шевченківського районного суду міста
Києва.
2. Що стосується п.2 Подання, то це питання, зокрема, розглядалося в
судовому засіданні відповідно до вимог ЦГЖ України, де сторони на засадах змагальності доводили ті обставини, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як судця я вирішую всі справи згідно з законом.
При ухваленні рішення керувався виключно вимогами чинного законодавства, в тому числі цивільного судочинства. Зокрема, всебічно і повно з\'ясував обставини справи, заслухав пояснення сторін, оцінив всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням.
3. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не погоджуючись з рішенням, оскаржив його до Апеляційного суду м.Києва. Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 15 серпня 2006 року апеляційна
скарга задоволена частково, рішення Шевченківського районного суду міста Києва змінено в частині зменшення загального розміру збитків, що підлягають відшкодуванню на користь позивачів, виклавши рішення в іншій редакції.
При цьому в своєму рішенні колегія суддів Апеляційного суду м.Києва
зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що відповідають встановленим фактам, та правильно застосував норми
матеріального і процесуального права і приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі і висновків суду не спростовують.
4. Крім того : в серпні 2006 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд у зв"язку з нововиявленими обставинами рішень Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2006 року та Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2006 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Київа від 15 листопада 2006 року заява залишена без задоволення.
5.Хочу зазначити, що при здійсненні правосуддя я не порушую присяги судді, завжди чітко дотримуюсь Конституції України, законодавства України, зокрема, Закону України "Про статус суддів забезпечую повний, всебічний та об\'єктивний розгляд судових справ, та не допускаю вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об\'єктивності, неупередженості та незалежності.
Мені б дуже не хотілося, щоб мої пояснення були сприйняті як намагання
захистити "честь мундиру".
Жан-Жак Руссо писав, що хула є дуже зручною річчю: нападають за допомогою одного слова, а для захисту потрібні сторінки.
Враховуючи вищенаведене, у зв\'язку із тим, що викладені в Поданні факти є безпідставними та необгрунтованими, заснованими на припущеннях,-
ПРОШУ:
Відмовити колишньому міністру юстиції України Зваричу Р. в його клопотанні про порушення відносно мене дисциплінарного провадження.
Додатки в копіях:
1. Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18.05.2006 р., справа
2.№ 2-4501/06. Рішення Апеляційного суду м.Києва від 15.08.2006 р., справа № 22-5759/06.
3. Ухвала Апеляційного суду м.Києва від 15.11.2006 р., справа № 22-5759/06.
12 грудня 2006 р. Ю.Л.Кухалейшвілі
2009-05-15 |
