| Заперечення проти Апеляційної скарги КМДА на ухвалу Шевченківського райсуду м. Києва від 06.07.09Ухвалою зупинено дію розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 про підвищення тарифів на ЖКП.
Київський апеляційний адміністративний суд 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, кор. 30
Суддя - А.О. Денісов. Справа № 2а-57/09
Позивач: Куля Віктор Іванович 03058, м.Київ, вул. В.Гетьмана,46-а, кв.261, тел. 457-40-72, http://gro-za.io.ua
Відповідачі: - Київський міський голова Черновецький Л.М., - Київська міська рада, - Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, тел. 254-12-55, факс 279-89-28
Заперечення проти Апеляційної скарги КМДА на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2009
21 липня 2009 р.
У Апеляційній скарзі вірно зазначено, що Шевченківським районним судом м. Києва 06.07.2009 при розгляді адміністративної справи за позовом Кулі Віктора Івановича до Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено дію розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, №517 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", № 519 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", № 520 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".
Однак, з подальшого тексту Апеляційної скарги вбачається відсутність підстав для визнання ухвали суду протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Цитування апелянтом ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб\'єкта владних повноважень, не є підставою вважати доказом правомірності позиції апелянта - суб\'єкта владних повноважень. Те ж стосується і іншого посилання, а саме на ч. 4 ст. 117 КАС України, якою передбачено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті (а саме зупинення дії рішення суб\'єкта владних повноважень чи його окремих положень) може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Апелянт не зазначив, які саме дії він мав на увазі у якості альтернативного варіанту забезпечення позову.
З іншого боку, КМДА бездоказово стверджує, що нібито не встановлено, а позивачем не доведено про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності дій суб\'єкта владних повноважень - Київської міської державної адміністрації. В дійсності з тексту заявленого клопотання позивача, з обговорення клопотання у судовому засіданні, з тексту ухвали суду, а також з фонограми технічного запису судового засідання, вбачається протилежне.
В судовому засіданні позивач пояснив, що спірні розпорядження з усією очевидністю носять протиправний характер та безпосередньо завдають шкоди правам і інтересам позивача. Позивач був позбавлений права прийняти участь у громадських слуханнях по обговоренню проектів розпоряджень та встановлених ними тарифів. Нові тарифи в середньому в 1,5 раза перевищують попередні, встановлені також протиправним способом. Порушення прав споживачів житлово-комунальних послуг стало нормою протиправної діяльності КМДА з листопада 2006 р. по даний час. Досвід позивача показує, що повернути зайво нараховані кошти неможливо без судової тяганини, а з огляду на інфляційні процеси у державі протягом строку розгляду позовів у судах кошти, які підлягають поверненню, знецінюються. Суд з цими доводами погодився.
Слід особливо підкреслити, що ці розпорядження підписані від імені виконавчого органу Київради особою, яка не має відповідних повноважень, не обрана Київським міським головою чи його заступником, не обрана головою виконавчого органу Київради. А що стосується розпорядження № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", то воно суперечить постанові Кабінету міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529, якою затверджений новий Порядок формування відповідних тарифів. Не відповідає це розпорядження і скасованій постанові КМУ від 12.07.2005 р. № 560 під такою ж назвою, оскільки й раніше діючий Порядок формування тарифів грубо порушений. Суперечить воно також рішенням адміністративних судів м. Києва про скасування раніше виданих розпоряджень КМДА, зокрема постановами Шевченківського районного суду м. Києва про скасування розпоряджень КМДА, які набрали законної сили:
- №640 від 30.05.2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води»; - №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748»; - №642 від 30.05.2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; - №643 від 30.05.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Незаконність розпорядження № 518 від 29 квітня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" підтверджується також тією обставиною, що в ньому пунктом 3 передбачено застосування тарифів, встановлених розпорядженням від 30.05.2007 р. № 641, яке постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. у справі № 2а-166/07 скасоване.
Крім того, розпорядження КМДА від 29.04.2009 р. №№ 516-520 підписані виконуючим обов’язки голови КМДА Голубченком А.К., а не обраним територіальною громадою Києва міським головою або його заступником, що свідчить про наявність ознак нормативно-правового акту, виданого виконавчим органом державної влади з перевищенням повноважень, а не органом місцевого самоврядування. Як наслідок, ці розпорядження, підписані суб\'єктом владних повноважень держави, носять протиправний характер, оскільки не були подані на державну реєстрацію в ГУЮ м. Києва.
Проте якби вони були подані на державну реєстрацію, то і в такому випадку вони залишилися б протиправними, оскільки КМДА, як орган державної виконавчої влади, не має права встановлювати, погоджувати чи затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги. Ці повноваження Законом України «Про житлово-комунальні послуги» віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 7), тобто у даному випадку до Київради або утвореного нею виконавчого органу (комітету).
Що стосується порядку формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги: відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його визначає Кабінет Міністрів України, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Згідно з нормою ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а згідно ст. 1.1 виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
У ст. 28 Закону визначено, що до повноважень виконавчих органів – сільських, селищних, міських рад належать зокрема встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Згідно ст. 10 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» передбачено, що Київська міська та районна в містах ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідними радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Прикінцевими положеннями до Закону в ч. 2 визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади.
Отже, діючим законодавством у сфері надання житлово-комунальних послуг визначені межі повноважень суб\'єктів владних повноважень – органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в м. Києві.
Голова Київської міської державної адміністрації, який одночасно є міським головою, одноособово видає нормативно-правові акти у виді розпоряджень, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
В матеріалах справи немає доказів про те, що оскаржувані розпорядження приймалися на засіданні виконавчого органу більшістю голосів від загального складу виконавчого органу.
Спосіб реалізації повноважень органів місцевого самоврядування визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто відповідні нормативно-правові акти приймаються на сесії ради, або на засіданні виконавчого комітету шляхом голосування, і видаються вони не в формі розпоряджень, а в формі рішень, які підписуються міським головою. Що стосується повноважень КМДА, то вони обмежені правом здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них (п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Той же Закон покладає на КМДА обов’язок по забезпеченню дотримання законодавства у цій сфері (п. 1 ч. 1 ст. 6).
Законом України «Про теплопостачання» (ст. 13) до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. Відповідно до ст. 20 того ж Закону тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб\'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на теплову енергію від інших теплогенеруючих об\'єктів на відповідній території.
Отже, погоджуючи тарифи на теплову енергію (розпорядження №№ 520), КМДА перевищила свої повноваження, незалежно від того, чи діяла вона як орган державної влади, чи як виконавчий орган Київради.
Слід також зазначити, що Указом Президента України від 20 листопада 2008 р. № 1058/2008 були скасовані розпорядження КМДА від 30 жовтня 2008 р. №№ 1487, 1488, 1489 про погодження та затвердження тарифів на комунальні послуги для бюджетних установ та суб’єктів господарювання. Крім того, Указом Президента України від 24 грудня 2008 року № 1199/200 скасовані нові розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 27 листопада 2008 року: № 1661 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів" та № 1662 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів". Підстави для скасування ті ж самі – перевищення повноважень голови КМДА щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також порушення вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо строку оприлюднення проектів регуляторних актів, одержання зауважень і пропозицій до них (стаття 9), щодо погодження проектів регуляторних актів із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної регуляторної політики або його територіальними органами (стаття 21), а також неможливості прийняття або схвалення регуляторного акта, якщо щодо проекту такого регуляторного акта спеціально уповноваженим органом або його територіальним органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні (стаття 25).
Розпорядження, дія яких зупинена ухвалою суду, також прийняті з порушенням зазначених в Указах Президента вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
З наведених фактів вбачається очевидна протиправність дій суб\'єкта владних повноважень - КМДА. Грубим порушенням законодавства є також невідповідна форма оскаржуваних нормативно-правових актів. Вони не можуть встановлюватися одноособовими розпорядженнями першого заступника голови КМДА, а повинні прийматися у формі рішення, шляхом голосування на сесії Київради або на засіданні її виконавчого комітету.
Висновок апелянта про те, що задовольнивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд до розгляду справи по суті фактично задовольнив заявлені ним позовні вимоги, не витримує критики. Задовольнити чи відхилити позовні вимоги суд може лише відповідною постановою. Вимоги позивача до відповідачів налічують 13 позицій, з яких лише 5 останніх мають відношення до спірних розпоряджень КМДА №№ 526-520.
Відносно висновку щодо зупинення дії оспорюваних розпоряджень, яке призведе до погіршення економічного стану підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, шляхом нанесення їм у такий спосіб додаткових матеріальних збитків, то цей висновок нічим не підкріплений, не очевидний, економічно не обґрунтований. Житлово-комунальна сфера м. Києва зазнає збитків від неефективного використання коштів споживачів, усунення їх міською владою від контролю за кількістю та якістю наданих послуг, порушення вимог ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", неможливістю проконтролювати витрати виконавців послуг. Тим більше, що влада вимагає від мешканців міста сплачувати за житлово-комунальні послуги не фактичним виконавцям, а посереднику (КП ГІОЦ КМДА), з яким у споживачів відсутні і не можуть бути встановлені договірні відносини.
Апелянт також не не обґрунтував посиланнями на норми матеріального та/або процесуального права, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної ним ухвали суду.
Водночас у апеляційній скарзі апелянт ставить собі за мету захист прав та інтересів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ігноруючи принцип верховенства права, яким відповідно до ч. 1 ст. 8 КАСУ керується суд. Як зазначено в КАСУ, відповідно до цього принципу людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Слід зазначити, що КМДА, як суб\'єкт владних повноважень, у тому числі державних, на відміну від фізичних та юридичних осіб без владних повноважень, не наділений правами та інтересами, які підлягають захисту у судовому порядку. Навпаки, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цього обов\'язку, як показує судова практика останніх років, КМДА не дотримується. Не є винятком і останні розпорядження КМДА, які зокрема є предметом оскарження у справі № 2а-57/09.
У контексті адміністративного спору, який розглядається у суді, слід нагадати, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень до ЗУ "Про столицю України місто-герой Київ" паралельно виконує функції органу державної влади і органу місцевого самоврядування. Коституцією України (стаття 118) встановлено, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Як зазанчено вище, Президент скористався своїм правом і неодноразово скасовував розпорядження КМДА з приводу тарифів на ЖКП. А відповідно до статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Саме останнім положенням керувався Шевченківський районний суд м. Києва, зупиняючи дію оскаржуваних розпоряджень.
Додаткові обставини, що не потребують доказування:
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 р. у справі № 2а-1405/06 визнано невідповідним законодавству та скасовано рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва", яким зокрема суб\'єкт оскарження незаконно визначив виконавцями відповідних послуг ВАТ "АК "Київводоканал", АК "Київенерго", ЗАТ "Дарницька ТЕЦ" та інших виробників теплової енергії; з централізованого постачання гарячої води - власників теплових пунктів та інших юридичних осіб, яким ці пункти передані в управління, повне господарське відання володіння або користування (житлові організації та АЕК). Тому оскаржувані розпорядження винесені в умовах невизначеності суб’єктів господарювання, які мали право звернутися до Київради або до її виконавчого органу з пропозиціями про встановлення, погодження чи затвердження тарифів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року у справі №2а-166/2007 за позовом Кулі Віктора Івановича до Голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської державної адміністрації про розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748» скасоване. Постанова Шнвченківськогорайонного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. набрала чинності під час розгляду скарг в КААС у справі № 22-а-14381/08 на постанову ОАС м. Києва № 8/131 про скасування розпоряджень КМДА.
Постановою КААС від 14 січня 2009 р. визнано дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 р. такими, що порушують ст. 6 п.п. 1, 6; ст. 20 п. 2; ст. 30 п.п 3, 4, 5, 7; ст. 31 п.п. 2, 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та скасовані розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. №№ 640, 642, 643. Зазначена постанова також посилається на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007 року у справі № 2а-166/2007 про скасування розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. № 641, яка набрало законної сили згідно з ухвалою КААС від 23.12.08 р. про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Примітка: постанову КААС від 14 січня 2009 р. можна знайти в реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:1:1454938426754519::NO::: за наступними реквізитами: Найменування сторін судового процесу та/або слова з тексту судового рішення: «до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо»; Форма судочинства: адміністративне; Дата ухвалення рішення: 2009; Форма судового рішення: постанова; Реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР: 3307472 (вказувати не обов\'язково).
Законом України «Про теплопостачання» (стаття 20) встановлені загальні засади формування тарифів на теплову енергію. Відповідно до цієї статті тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб\'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) України. Оскільки обидва суб’єкти господарювання – АК „Київенерго” та ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль» виробляють теплову енергію комбінованим способом (на теплоелектроцентралях), то КМДА не має підстав перебирати повноваження органу виконавчої влади вищого рівня – НКРЕ та затверджувати тарифи на виробництво теплової енергії, зокрема розпорядженням № 643.
З урахуванням викладеного вище, керуючись ст. 200 КАС України, прошу апеляційну скаргу КМДА відхилити, а ухвалу суду про зупинення дії розпоряджень КМДА №№ 516-520 залишити без змін.
Додаток: Копія цих заперечень для відповідачів у 3-х примірниках.
Позивач Куля В.І.
2009-07-20 |