Шановний Вікторе Івановичу!
Подивиться будь-ласка документи щодо безпределу Київенерго та інш!
Прокурору Деснянського району м. Києва
02225, м. Київ, вул. Каштанова, 9
Петрик Ірини Олександрівни
м. Київ, вул.. Волкова, 10-А, кім. 101
СКАРГА
на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи
26 листопада 2009 року громадянин Ісько В. Г. здійснюючи протиправне виселення мене із кімнати № 103, в якій я в той час проживала та не дивлячись навіть на те, що я перебуваю у стані вагітності, вчинив щодо мене і громадянки Ніколаєнко А. Ю. фізичне та моральне насильство, в результаті чого, я була вимушена звернутись за медичною допомогою.
Згідно акта медичного огляду СМЕ № 7385 від 26.11.2009 року нанесені тілесні ушкодження відносяться до легких.
Що стосується показів свідків щодо того, що бійки не було, то це дійсно так, так як я будучи вагітною не могла битись з громадянином Ісько В.Г., лише він, користуючись фізичною перевагою бив мене в односторонньому порядку.
Враховуючи вищезазначене та наявність акту медичного огляду, яким підтверджено нанесення легких тілесних ушкоджень, про що в самій постанові прямо і сказано, дивним є висновок – що ознак злочину, передбаченого ч.1, ст. 125 КК України – не виявлено!
А хто ж тоді наніс мені легкі тілесні ушкодження, підтверджені актом медичного огляду, чому ця обставина не досліджена та не перевірена?
Крім того, дільничний міліціонер відмовляється прийняти заяву про …….
Враховуючи вищезазначене, складається однозначне враження, що працівники Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві відверто «фришують» громадянина Ісько В.Г., який вчиняв вищевказані протиправні дії не самостійно, а з дозволу та сприяння посадових осіб «Київенерго», які спонукали вищевказаного В. Ісько до даних протиправних дій.
Таке сприяння підтверджується і тим, що вчинене В. Ісько насильство було підтримане цілим «загоном» найманих «биків», які від імені власника сприяли моєму виселенню, демонстративною цинічністю якого залякували інших мешканців. Ця їх, з дозволу сказати, охорона, захопила гуртожиток, кілька діб тримала його в облозі та здійснювала тиск на його мешканців. Таким чином самоправство громадянина В. Ісько, поєднане з насильством, було не «самодіяльністю» останнього, а спланованою і організованою акцією власників гуртожитку, які в останній час розпочали «активну роботу» по виселенню мешканців з гуртожитку, слід розуміти для дерибану кімнат, які вивільняться.
Враховуючи вищезазначене, перш за все те – хто наніс мені і громадянці Ніколаєнко А. Ю. тілесні ушкодження (якщо це навіть і не громадянин В. Ісько, як стверджують працівники Деснянського РУ ГУ МВС), вважаю, що постанова про відмову у порушенні кримінальної справи – є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, прошу скасувати постанову Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві, а матеріали направити на додаткову перевірку.
30 грудня 2009 року Петрик І. О.
