Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2010 р. м. Київ К-4799/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Матолича С.В.,

суддів: Васильченко Н. В.,

Гордійчук М. П.,

Кравченко О. О.,

Леонтович К. Г.,

при секретарі –Подолянко Р.О.,

сторони:

представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду
справи повідомлені належним чином;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крименергосервіс-2004»
на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2008
року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня
2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крименергосервіс-2004»до
Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про
визнання недійсним рішення,-

встановила

У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Крименергосервіс-2004»(надалі
–ТОВ «Крименергосервіс-2004», позивач) звернувся в господарський суд Автономної
Республіки Крим з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в
Автономній Республіці Крим (надалі –ДІКЦ в АРК) про визнання недійсним рішення №21
від 05 лютого 2007 року ДІКЦ про застосування економічних санкцій за порушення
державної дисципліни цін у розмірі 388 145, 00 грн. та штраф у розмірі 776 290,
00 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2008 року,
залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13 березня 2008 року, відмовлено у позові ТОВ «Крименергосервіс-2004»до ДІКЦ
в АРК про визнання недійсним рішення.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ТОВ «Крименергосервіс-2004»
звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від
11 січня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13 березня 2008 року, прийняти нове рішення, яким визнати рішення ДІКЦ в АРК
недійсним, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, судова колегія Вищого адміністративного суду
України встановила наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені фактичні обставини справи,
які свідчать про те, що ДІКЦ в АРК проведена перевірка правильності формування
та застосування тарифів на послуги опалення в м. Керчі, які надаються населенню
відділом збуту ТОВ «Крименергосервіс 2004», за період з 01 січня 2005 року по 01
січня 2007 року.

За результатами перевірки, 23 січня 2007 року складений акт №0942, яким
встановлені порушення п.п. 1, 3 ст. 31 , п. 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні
послуги»№1875-15 від 24 червня 2004 року, ст. 57 Конституції України, Постанови
Ради Міністрів АРК від 23.01.2001 №12 «Про внесення змін в постанову Ради
Міністрів АРК від 14.03.2000 №57», Постанови Ради Міністрів АРК від 20.01.2004 №5
«Про внесення змін в Постанову Ради Міністрів АРК від 14.03.2000 №57, Постанови
Ради Міністрів АРК від 12.04.2005 №153 «Про внесення доповнень в постанову Ради
Міністрів АРК від 14.03.2000 №57 «Про граничні тарифи на теплову енергію, яка
виробляється ТОВ «Кримелектроцентраль»(а.с. 9-12).

На підставі вказаного акту, прийняте рішення ДІКЦ В АРК №21 від 05 лютого 2007
року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін
у розмірі 388 145, 00 грн. та штрафу у розмірі 776 290, 00 грн. на підставі ст.
14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(а.с. 14).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне
регулювання цін та тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих
цін (тарифів), а також граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень
від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно частини 1 статті 9 даного Закону, державні фіксовані та регульовані ціни
і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на
загальний рівень і динаміку цін, товари і послуги, що мають вирішальне соціальне
значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено
на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до ч. 5 ст. 191 Господарського кодексу України державне регулювання
цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін,
граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких
винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов’язкового
декларування зміни цін.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено,
що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та
прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених
законом .

Рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради №1013 від 28 жовтня 2005
року узгоджені тарифи на послуги теплопостачання ТОВ «Крименергосервіс 2004»згідно
застосування тарифів за послуги теплопостачання на опалення 1 кв.м. загальної
опалюваної площі для населення в місяць на протязі року (з ПДВ) -0,62 грн./кв.м
та тарифів за теплову енергію для населення (з ПДВ) - 62 грн. /Гкал. (а.с.15).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні»(надалі –Закон) місцеве самоврядування здійснюється територіальними
громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так через сільські, селищні, міські
ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які
представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Виконавчий комітет є виконавчим органом сільських селищних, міських, районних у
містах рад, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень у складі
голови ради, його заступника, керуючого справами секретаря виконавчого комітету,
а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших
осіб. До складу виконавчого комітету входить також за посадою секретар
відповідної ради. Очолює виконавчий комітет - голова ради (статті 11, 51 Закону).

Згідно п.п 2 п. «а»статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить
встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати
побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються
підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної
громади; погодження в установленому законом порядку цих питань з підприємствами,
установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно пункту 11 статті 59 Закону акти органів та посадових осіб місцевого
самоврядування доводяться до відома населення .

Крім того, відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові
акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення
у порядку, встановленому законом, є нечинними. Згідно статті 22 Закону України «Про
порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого
самоврядування в Україні засобами масової інформації» рішення органів місцевого
самоврядування публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідних
органів місцевого самоврядування.

Частинами 4 та 5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної
політики у сфері господарської діяльності»встановлено порядок офіційного
оприлюднення нормативних актів. Так, акти, прийняті органами та посадовими
особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах
масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності –у місцевих
друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими
особами, не пізніше як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що виконавчий комітет, рішенням №1013
зобов’язав позивача довести до відома споживачів послуг теплопостачання про
прийняте рішення через газету «Керченский рабочий», ТОВ «Телерадіокомпанія «Керч»та
Керченську міську редакцію радіомовлення «Державна телерадіокомпанія «Крим»та
зобов’язав Колективне підприємство «Керченский рабочий»(Щерба), ТОВ «Телерадіокомпанія
«Керч»(Щировська), Керченську міську редакцію радіомовлення «Державна
телерадіокомпанія «Крим»(Клочкова) сприяти ТОВ «Крименергосервіс 2004»в
офіційному оприлюдненні та оповіщенні споживачів послуг теплопостачання про
прийняте рішення. Однак, офіційного оприлюднення та оповіщення споживачів послуг
теплопостачання про прийняте рішенні не було здійснено ані позивачем, ані
виконавчим комітетом Керченської міської ради.

Пунктом 2 статті 31 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»передбачено,
що виконавці/виробники/ здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на
виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам
місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Згідно пункту 3 статті 31 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»органи
місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги
в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Попередніми судовим інстанціями встановлено та вбачається з матеріалів справи,
що позивачем не надавалися ні суду, ні відповідачу під час проведення перевірки,
ні виконавчому комітету Керченської міської ради для узгодження з останнім,
розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво застосованих тарифів.

З акту перевірки від 23 січня 2007 року вбачається, що відділ збиту Керченської
ділянки ТОВ «Крименергосервіс 2004»реалізував для обігріву житла та побутових
потреб населення теплову енергію, яку виробляють Камиш -Бурунськой ТЕЦ.
Розрахунок за опалення з населенням виконувався по розрахунковим книжкам за
постачання теплової енергії у вигляді гарячої води через внутрішньобудинкові
мережі.

Попередніми інстанціями також встановлено, що позивач не надав доказів, яким
чином та виходячи з яких економічних розрахунків витрат на виробництво відділу
збуту та по яким мережам виконувалось розподілення теплової енергії отриманої
від виробника Камиш - Бурунської ТЕЦ по тарифу 49,64 грн. за 1 Гкал та яким
чином був визначений тариф при розрахунках з населенням за послуги опалення при
наявності приборів обліку 62 грн./Гкал без приборів обліку 0,62 грн./ кв.м.

Пунктом 5 статті 32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»передбачено
сповіщення споживачів виконавцем /виробником/ послуг про зміни тарифів на надані
житлово - комунальні послуги з визначенням причин зміни вартості та наданням
відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Позивач, як виконавець послуг по наданню теплової енергії, не сповістив
споживачів про зміни тарифів, хоча Виконавчий комітет Керченської міської ради в
рішенні №1013 від 28.10.2005 зобов’язав позивача сповістити споживачів послуг
теплопостачання про прийняте рішення через газету.

Із змісту постанови Ради Міністрів АРК від 12.04.2005 №153 «Про внесення
доповнень в ухвалу Ради Міністрів АРК від 14.03.2000 №57 «Про граничні тарифи на
теплову енергію»що виробляється ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль», передбачено, що
дія встановлених тарифів (49,64 рн./Гкал) на теплову енергію розповсюджується на
населенні пункти, які обслуговуються підприємством ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»,
окрім тих, де тарифи на теплову енергію, встановлені органами місцевого
самоврядування відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово - комунальні
послуги».

Оскільки попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач реалізовував
теплову енергію яка виробляється Камиш - Бурунськой ТЕЦ ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»як
в період дії постанови Ради Міністрів АРК №153 від 14 березня 2000 року, так і
після втрати його чинності згідно постанови Ради Міністрів АРК № 287 від 30
травня 2006 року, споживачі не були повідомлені у передбаченому законом порядку
про зміни тарифів, судова колегія Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний суди повно з’ясували
обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного
застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою
скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не
встановлено.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крименергосервіс-2004»–залишити
без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2008 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня 2008
року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає,
крім як з підстав у строки та порядку, передбаченому ст.ст. 237 –239 Кодексу
адміністративного судочинства України.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8299771