http://finance.tochka.net/ua/8422-kommunalnye-tarify-otdali-gosudarstvu -
Комунальні тарифи віддали державіТарифи на послуги ЖКГ буде затверджувати комісія, яку формує Кабмін
Верховна Рада створила Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг.
Комісія створена як колегіальний орган виконавчої влади, який регулює сфери теплопостачання, водопостачання та водовідведення та затверджує тарифи на ці послуги.
Комісія також буде займатися ліцензуванням діяльності з надання комунальних послуг.
Фінансувати Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг будуть за рахунок держбюджету.
На створення комісії відводиться термін до 1 січня 2011 року.
Як повідомляв Finance.tochka.net, уряд Азарова хоче підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги в кількох регіонах. З липня в Києві зросли тарифи на гарячу воду та опалення.
Також читайте інтерв'ю фінансового директора "Київенерго" Михайла Уткіна, який виклав Finance.tochka.net позицію компанії в суперечці з КМДА щодо порядку оплати за гарячу воду і тепло в Києві.
Автор: Олег Дорошенко================================================
http://finance.tochka.net/8364-finansovyy-direktor-kievenergo-mikhail-utkin-ustanavlivat-schetchiki-dolzhna-kgga -
Фінансовий директор "Київенерго" Михайло Уткін: встановлювати лічильники має КМДАКерівництво Київської міської держадміністрації заявило про суперечку із "Київенерго" щодо порядку визначення тарифів на тепло і гарячу воду в столиці. За словами заступника голови КМДА Анатолія Голубченка, проблеми із тарифами на тепло і гарячу воду в Києві існуватимуть доти, доки "Київенерго" не погодиться набути офіційного статусу виробника гарячої води. За словами керівництва компанії, це неможливо через недосконалість вітчизняного законодавства, а суперечка із КМДА є значно ширшою.
Фінансовий директор АК "Київенерго" Михайло Уткін в інтерв'ю Finance.tochka.net виклав позицію компанії в суперечці із КМДА щодо порядку оплати за гарячу воду і тепло в Києві.
В КМДА кажуть про необхідність підвищення тарифів на опалення і гарячу воду до "економічно обґрунтованого рівня". Хто і як робить необхідні обрахунки? Як визначається "економічно обґрунтований рівень"?
До того моменту, як КМДА затверджує тарифи на послуги з постачання гарячої води та центрального опалення для населення, відбувається наступне. Спочатку "Київенерго" обраховує свої витрати на виробництво теплової енергії, необхідної для опалення та підігріву води, тобто вираховує собівартість 1 гігакалорії. Структура собівартості прозора, вона ухвалена постановою КМУ від 10 липня 2006 року №955, методика розрахунку однакова для всіх енергопостачальних компанії в Україні. Потім "Київенерго" подає свої витрати до Державної інспекції з контролю за цінами, яка ретельно все вивчає та надає висновок щодо економічної обґрунтованості цих витрат. Ця процедура теж є обов'язковою для всіх без винятку енергокомпаній. Це і є, згідно з чинним законодавством, економічно обґрунтованою плановою собівартістю. Зазначимо, що закласти у витрати щось, крім того, що передбачено нормативами та методиками, жодна енергокомпанія не може, в тому числі й "Київенерго".
Після перевірок та отримання висновків, розрахунки подаються до КМДА, яка додає інші витрати (послуги ЖЕКів, ГІВЦ, та ін.) та встановлює тариф на гаряче водопостачання та центральне опалення для споживачів столиці. Якщо встановлені тарифи нижчі за обґрунтовану планову собівартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, то, згідно з законодавством, ця різниця має бути компенсована теплопостачальнику тим органом, який встановив тарифи, тобто КМДА з міського бюджету.
Ця норма є чинною на всій території Україні, але в інших містах влада затверджує тарифи, які є економічно обґрунтованими, тобто повністю покривають витрати. Наразі в Києві тарифи на тепло є найнижчими в державі та навіть не досягають середнього рівня по Україні, при тому що рівень заробітної плати у столиці значно вищий.
"Київенерго" раніше заявляла про непрозорість тарифу на гарячу воду. Чому склалась така ситуація? Яким чином її можна виправити?Оскільки тариф, який затверджує КМДА, є меншим за витрати "Київенерго", то його структура нікому не відома. Наприклад, "Київенерго" не відомо, які саме витрати енергокомпанії закладаються в тариф, адже враховано тільки 62% (саме на стільки тариф є нижчим за витрати, а, до речі, вартість газу у витратах компанії становить 70%). Тобто з чого складається тариф на теплову енергію та що до нього входить, КМДА не визначила, саме тому кажуть про непрозорість тарифу. "Київенерго" неодноразово зверталася до КМДА з питання розкриття структури тарифу. Але віз і нині там.
Але споживачі мають підстави звинувачувати в непрозорості також "Київенерго". Як заявив заступник голови КМДА Анатолій Голубченко, на сьогодні "Київенерго" виставляє рахунки за енергію в гігакалоріях, водночас споживачі платять за квадратні метри.Існує така проблема - відсутність державної методики, за якою відбувається перерахунок з гігакалорій, якими "Київенерго" вимірює теплову енергію, у квадратні метри опалення чи куби гарячої води, за які сплачує споживач. Тобто в Україні існує два законодавства, які не синхронізовані між собою. Перше - це Закон про теплопостачання, яким керується "Київенерго" як енергетична компанія, яка виробляє теплову та електроенергію, і друге - Закон «Про житлово-комунальні послуги», яким керуються установи, які займаються наданням комунальних послуг, тобто ЖЕКи та інші експлуатаційні компанії. Співвіднесеність між двома законодавствами і відносини між цими двома учасниками не врегульовані. А ініціатором цього процесу має виступити місцева влада - це її компетенція - і затвердити все в МінЖКГ.
На практиці нагрівання води здійснюється у теплових пунктах. Там сходяться трубопроводи теплових мереж "Київенерго" і водопровідні мережі "Київводоканалу", по яким постачається холодна вода. Споживач сплачує послуги з централізованого гарячого водопостачання за рахунком, який йому надсилає Головний інформаційно-обчислювальний центр. Водночас ГІОЦ розподіляє платежі між підприємствами, які беруть участь у наданні послуг централізованого постачання гарячої води.
"Київенерго" заявляє про борг із боку КМДА понад 2 млрд. грн. Яка структура боргу КМДА перед "Київенерго", яким чином він утворився?
Станом на 01.07.2010 КМДА заборгувала "Київенерго" 2 млрд. 60 млн. грн. Це компенсація за різницю між витратами компанії на виробництво теплової енергії, тобто реальною вартістю тепла, та тарифами, які затвердила КМДА. 123 млн. грн. - це борг з 2008 року, 1,349 млрд. грн. - за 2009 рік. 2010 року "Київенерго" не отримала жодної копійки компенсації. Накопичення боргу відбувалося з того часу, коли міська влада вирішила «тримати» тарифи для населення на «соціальному» рівні, а реальна вартість почала стрімко зростати через подорожчання газу. Тому сподіваємося, що найближчим часом буде створений незалежний регулятор із теплової енергетики (як НКРЕ - для електроенергетики). Це унеможливить вплив політичної складової на формування тарифів заради голосів виборців, та ґрунтуватиметься виключно на економіці. Таким чином, бюджет не накопичуватиме позахмарні борги перед "Київенерго".
Підвищення тарифів може знизити рівень сплати за послуги.При існуючому тарифі в Києві міський бюджет однаково кредитує і багатих, і бідних. Водночас світова практика доводить, що ефективніше ухвалити економічно обґрунтовані тарифи для всіх, але при цьому розробити якісну та широку програму підтримки незахищених верств населення (адресні дотації різного рівня для багатьох реально небагатих людей, не тільки безробітних та пенсіонерів, але й для бюджетників, наприклад). Тоді багаті сплачують «на повну», а міський бюджет підтримує тільки небагатих. Сьогодні ж маємо «зрівнялівку» - «половину батареї» сплачують усі до одного, незалежно від статків, а київський бюджет у боргах, адже не може потягнути такі витрати...
Керівництво КМДА заявляє, що "Київенерго" не бажає обліковувати реальні втрати тепла й відмовляється встановлювати лічильники тепла в багатоквартирних будинках, які були закуплені ще 2006 року.
"Київенерго" завжди виступала за встановлення лічильників, адже чіткий облік потрібен усім - і постачальникам, і споживачам. Прилади обліку теплової енергії були дійсно закуплені "Київенерго" за кредитом Світового банку (його компанія сплачує донині). Цей кредит передбачав тільки купівлю цих лічильників, вартість їх встановлення не була врахована позикою. Зазначимо, що того ж таки 2006 року аналогічний кредит отримала Варшава. І оскільки поляки дійсно хотіли модернізувати свої тепломережі, їхній кредит передбачав купівлю, встановлення, налагодження обладнання. Завданням Києва, мабуть, була лише купити... (саме тому цей кредит складно назвати ефективним, хоча його фінансові умови вигідні, але докладніше можна запитати у керівників "Київенерго" того часу). Тому грошей на встановлення лічильників компанія не має, їх має виділити місто або врахувати ці кошти у тарифі. Ми неодноразово зверталися до КМДА із пропозиціями забрати зі складів "Київенерго" лічильники та встановити їх, але КМДА не вирішує це питання протягом років. До речі, ці лічильники можуть використовуватися не тільки як прилади обліку теплової енергії, але і як прилади обліку гарячої води.
До речі, тоді ж, 2006 року, разом із лічильниками за кредитні кошти були закуплені і так звані ПІТ-труби: сучасні, попередньо ізольовані, які прокладені у Європі та «працюють» 50 років без перебоїв. Ситуація з їх прокладанням така ж сама, як і з лічильниками - вони теж лежать на складах та потребують окремих коштів на встановлення. Своїм коштом компанія прокладає такі труби тільки у найбільш аварійних місцях, як, наприклад, по вул. Закревського, де латати труби вже неможливо, бо їх майже немає. Хоча це повинен робити власник. Крім того, це надто дорогі заходи для збиткової ситуації, в якій наразі перебуває компанія.
А хто є власником київських тепломереж? І чи сплачує "Київенерго" якісь кошти за користування ними?Власником тепломереж є громада міста в особі органу місцевого самоврядування, тобто КМДА. Комунікації перебувають у користуванні "Київенерго", за що компанія, звісно, сплачує - своєчасно та в повному обсязі . Згідно з договором, "Київенерго" щорічно зобов'язана сплачувати 10% від чистого прибутку попереднього року, але не менш ніж 2 млн. грн. У 2008-му та 2009 роках "Київенерго" зазнала збитків (причина, як відомо, - невідшкодовані тарифи), тому сплатила відповідно по 2 млн. грн. за кожний рік.
Автор: Катерина Прищепа
