Не буду розпочинати передмовою. Про магазин "Ветеран" у Солом'янському районі м. Києва, та про те, як його знищує влада, багато вже опубліковано на цьому сайті, сайтах-попередниках, інших сайтах. Магазин "засвітився" у Гуглі, Яндексі та інших пошукових системах.
Тепер ще підключилися податківці.
Як саме - дивіться в тексті адміністративного позову, викладеному у наступному повідомленні.
Окружний адміністративний суд м. Києва,
вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01025
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанс-К», вул. Тупікова, 3/1, м. Київ, 03067,
тел. 457-71-38
Представник Позивача: Куля Віктор Іванович,
вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055,
тел. 457-40-72,
http://gro-za.io.ua ,
http://gro-za.orgВідповідачі:1. Державна податкова адміністрація України,
Львівська площа, 8, м. Київ-53, МСП 04655,
тел. 272-51-59, факс 272-08-41
2. Державна податкова адміністрація у м. Києві,
вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04665,
тел. 461-76-12, 461-76-13
3. Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва,
вул. Смілянська, 6, м. Київ, 03151,
тел./факс 243-66-15
26 липня 2010 р.
Адміністративний позов
про визнання недійсними та скасування рішень про застосування
штрафної (фінансової) санкціїЗміст позовних вимог:1. Визнати рішення Державної податкової адміністрації України від 02.07.2010 р. № 6312/6/25-0415 про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-К» на рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 30.03.2010 р. № 0002342305 про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки невідповідним законодавству та скасувати його.
2. Визнати рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.05.2010 р. № 2517/10/25-214 про результати розгляду скарги ТОВ «Шанс-К» на рішення ДПІ У Солом’янському районі м. Києва від 30.03.2010 р. № 0002342305 про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог положення “ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ” невідповідним законодавству та скасувати його.
3. Визнати рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 30.03.2010 р. № 0002342305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог положення “ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ” невідповідним законодавству та скасувати його.
4. Визнати недійсним “ Акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ”, складений 23.03.2010 р. службовими особами Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва за наслідками перевірки магазину, розташованого за адресою вул. Тупікова, 3/1 у м. Києві.
Обставини справиСлужбовими особами Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-К» щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, і за результатами перевірки складено Акт від 23.03.2010 року про порушення Товариством пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (Положення).
Перевірку було проведено без направлення письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 днів до її проведення із зазначенням дати початку і дати закінчення такої перевірки, що суперечить вимогам ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні», ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
На підставі Акта перевірки та відповідно до статті 1 Указу Президента України “ Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки ” від 12 червня 1995 року №436/95 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва винесено рішення від 30.03.2010 року №0002342305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 34 968 грн. 35 коп.
Однак, зафіксований в акті перевірки факт не оприбуткування готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає дійсності, оскільки нездійснення обліку цих коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) не є порушенням норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, за яке Указом Президента передбачена відповідальність, а є лише порушенням порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, що свідчить про протиправність дій Відповідача-3, а прийняте ним рішення слід вважати протиправним. Крім того, Акт містить методологічні помилки, причому наведені в ньому суми не відповідають даним фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 22.03.2010 р. № 0584 РРО № 2658010852 – 1610,82 грн. (помилка ДПС, повинно бути 1510,82 грн.), № 0550 РРО № 2658010853 – 1826,29 грн. (помилка ДПС, повинно бути 1726,29 грн.), № 0582 РРО № 2658010854 – 3354,81 грн., № 0151 РРО № 2658010882 – 201,75 грн. (помилка ДПС, повинно бути 101,75 грн.). Перевіряючі помилково включили в суми виторгу службове внесення до звітів трьох сум по 100 грн., загалом 300 грн., яке передбачене алгоритмом функціонування реєстраторів розрахункових операцій. І лише для одного звіту № 0582 РРО № 2658010854 зазначена в ньому сума виторгу 3354,81 грн. відображена в Акті правильно. Таким чином, внаслідок помилок, допущених службовими особами ДПІ, спірна сума 6993,67 грн. за даними чотирьох фіскальних звітних чеків не відповідає дійсності, вона повинна дорівнювати 6693,67 грн. Внаслідок зазначених помилок в Акті розрахована сума застосованих ДПІ штрафних (фінансових) санкцій виявилася завищеною на 1500 грн., що має своїм наслідком визнання спірного Акту недійсним.
Директор ТОВ «Шанс-К» Іванова С.Ю. не погодилася з зазначеним рішенням, звернулася зі скаргою до ДПА м. Києва від 09.04.2010 р. № 7 (вх. № 1419/10), просила його скасувати, оскільки вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши скаргу, Державна податкова адміністрація у м. Києві (Відповідач-2) постановила рішення від 17.05.2010р. № 2517/10/25-214, яким рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 30.03.2010 року №0002342305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скарга – без задоволення.
ДПА України (Відповідач-1), розглянувши скаргу директора ТОВ «Шанс-К» Іванової С.Ю. від 17.06.2010 р. № 9 (вх. № 5434/6 від 21.06.2010 р.) рішення Відповідачів 2 та 3, своїм рішенням від 02.07.2010 р. № 6312/6/25-0415 залишила без змін попередні рішення. При цьому, посилаючись на частину третю статті 17 ЗУ «Про звернення громадян», зазначила, що рішення ДПА можуть бути оскаржені до суду в терміни, передбачені чинним законодавством України.
Залишаючи без коментарів недоліки рішення Відповідача-1 щодо підстав для його оскарження та процесуальних строків, Позивач вважає що усі перелічені вище рішення Відповідачів є протиправними і підлягають скасуванню у судовому порядку.
Обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень податкових органів
Працівниками ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, а саме, головними державними податковими ревізорами-інспекторами (ГДПРІ) Бірюковим С.Л. та Іваненко П.П. 23 березня 2009 року проведена перевірка господарської одиниці – магазину «Ветеран», який знаходиться в орендному користуванні позивача.
В оскаржуваному акті перевіряючими вказано про відсутність в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) запису фактичного надходження готівки за попередній робочий день, який закінчився для продавців магазину 22.03.2009 р. о 20:00, а для бухгалтера-касира о 17:00.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23 березня 2010 р., у якому встановлено порушення позивачем пункту 2.6 статті 2 Положення, а саме, при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій Товариством не оприбутковано готівкові кошти за попередній робочий день 22 березня 2010 р. на загальну суму 6993,67 грн., оскільки не здійснено запис обліку розрахункових коштів згідно із фіскальними звітними чеків (Z-звітів) за 22 березня 2010 р. Втім, зазначена в Акті сума є помилковою, про що детально зазначено вище.
На підставі акта перевірки, пункту 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509 “Про державну податкову службу України” та згідно із Указом Президента, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва прийняте рішення від 30.03.2010 р. про застосування до ТОВ “Шанс-К” штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 34968,35 грн. (6693,67 * 5 = 33468,35 грн.), тобто помилково обчислений п’ятикратний розмір неоприбуткованої суми .
Оскарження при знятого рішення безпосередньо до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, а також до ДПА у м. Києві та до ДПА України ніяких наслідків не дало. Відповідачі не перевіряли правильність складеного Акту, не виявили в ньому методологічних помилок, не звернули увагу на необхідність при вирішенні спору керуватися законами України, а тому ТОВ «Шанс-К» вимушене звернутися до ОАС м. Києва за захистом своїх законних інтересів.
Визначаючись щодо позовних вимог, позивач виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України від 04 грудня 1990 року №509 “Про державну податкову службу України”(Закон №509), відповідно до якого ДПА у Вінницькій області є органом державної податкової служби і суб’єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами КАС України згідно із положеннями пункту 4 частин першої статті 17 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно із пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, контроль за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення відповідно до щомісячних планів податкового органу планових перевірок та позапланових перевірок у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.
За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку; направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу Державної податкової служби.
Як свідчать матеріали перевірок, перевірка позивача проведена посадовими особами ДПІ у Солом’янському районі м. Києва у позаплановому порядку на підставі направлень.
Крім того, пунктом 2.10 наведених вище Методичних рекомендацій передбачено, що за результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу складається типовий акт.
Згідно із Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавча, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, акт перевірки – це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявленні порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання.
Титульний аркуш акта перевірки заповнюється на номерному бланку органу державної податкової служби.
Підписується акт перевірки посадовими особами суб’єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку за місцезнаходженням такого суб’єкта й один примірник акта вручається такій посадовій особі.
У разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
Головними державними податковими ревізорами-інспекторами, посадовими особами за результатами перевірки вручну складено відповідний акт, підписано його та нечитабельну копію, виконану з застосуванням неякісного копірувального паперу, вручено директору ТОВ «Шанс-К» Івановій С.Ю. Директор ТОВ «Шанс-К» не мала фізичної можливості розшифрувати наданий їй документ, і для уникнення суперечки з суб’єктами владних повноважень, після закінчення робочого дня, підписала цей акт без зауважень. Але у процесі оскарження прийнятих рішень та в ході підготовки цього адміністративного позову представником позивача вдалося розшифрувати рукописні тексти перевіряючи, в результаті чого були виявлені зазначені вище обставини (наявність методологічних помилок, безпідставність проведення позапланової перевірки, безпідставність висновків у оформленому Акті).
Таким чином, з аналізу наведених правових положень, встановлених обставин, вбачається не повне дотримання Відповідачем-3 порядку проведення перевірки за додержанням ТОВ «Шанс-К» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій.
Що ж стосується безпосередньо встановленого порушення, то дійсно, з метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержанням ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України прийнято указ в якому установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземним громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу. Зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовується штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Проте, слід зазначити, що відповідно до пунктів 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, оприбуткування готівки – це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Таким чином, в останньому випадку, для оприбуткування готівки суб’єкт господарювання повинен провести готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстратор розрахункових операцій, роздрукувати фіскальні звітні чеки і здійснити їх облік у книзі обліку розрахункових операцій.
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) – це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Як вбачається з акту перевірки, податковими ревізорами встановлена наявність у ТОВ “Шанс-К” звіту за 22 березня 2010 р. на загальну суму виторгів, відображених у Z-звіті за вказаний день, що підтверджує проведення ним розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій. Крім того, перевіряючими встановлено, що книга обліку розрахункових операцій містить зазначені звіти, однак запис у розділі другому “Облік руху готівки та сум розрахунків” за 22.03.2010 р. на момент перевірки (23.03.2010 р. о 14 год. 38 хв.) був відсутній.
У такому випадку необхідно зазначити, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, а відсутність лише запису в книзі ОРО про облік готівкових коштів згідно наявних Z-звітів, сама по собі не є доказом того, що ці готівкові кошти не оприбутковувались. Тим більше, що з ранку 23 березня 2010 р. бухгалтер-касир внесла отриману суму виторгу в касу уповноваженого банку, про що свідчить Заява на переказ готівки № 056b601100820009 на суму 54488,77 грн., зафіксовані дата та час здійснення операції «23-ВЕР-2010 11:24:04». Очевидно, вона не мала змоги водночас зайнятися оформленням решти документів. Даний факт підтверджується також випискою банку з особового рахунку ТОВ «Шанс-К» від тієї ж дати. Обидва ці документи були пред’явлені перевіряючим після повернення бухгалтера-касира з банку, однак вони не звернули на них жодної уваги, навіть не зафіксували їх наявність в Акті.
Крім того, ТОВ “Шанс-К” відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, яким передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. Кінцева дата звітності на день проведення перевірки не наступила. Слід також пояснити, що звітність до податкової служби бухгалтером Товариства проводиться саме по вклеєним фіскальним звітнім чекам.
Що стосується застосованої відповідачами фінансової санкції, то керуючись пунктом 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509 “Про державну податкову службу України”, згідно з яким органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, та відповідно до Указу Президента за виявлені порушення до суб’єктів підприємницької діяльності, органи державної податкової служби України мають право приймати рішення про застосування такої санкції.
За своєю суттю штрафна санкція, застосована ДПІ у Солом’янському районі м. Києва до позивача за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідає визначенню адміністративно-господарської санкції, даному в статті 238 Господарського кодексу України (ГК України).
Згідно із статтею 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Стаття 239 ГК України у якості однієї із адміністративно-господарських санкцій визначає адміністративно-господарський штраф.
Статтею 241 ГК України визначено, що адміністративно-господарський штраф – це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Підставою для застосування такої відповідальності є вчинене правопорушення (ч. 1 ст. 218 ГК України). Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини, як умови відповідальності, пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Тобто, важливим в цій ситуації є встановлення вини або її відсутності у діях чи бездіяльності ТОВ “Шанс-К” шляхом оцінки обставин щодо не оприбуткування готівки.
За наведених вище доказів таке правопорушення зі сторони позивача не мало місця.
Однією з вимог верховенства права, виведених Європейським судом з прав людини, є вимога про якість закону. Вирішуючи справу “Круслен проти Франції”, Європейський суд зазначив, що словосполучення “згідно із законом” передбачає певну якість такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для особи, яка б могла передбачити наслідки застосування цього закону до себе.
Тобто, слід зазначити, що оскільки відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, використання книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО), зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо, то можна стверджувати що позивачем фактично порушено вимоги цього Порядку.
В силу частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що факт порушення ТОВ “Шанс-К” пункту 2.6 статті 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні не доведений, то підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” не вбачається, а застосування штрафних санкцій за порушення вимог Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій цим Указом та й жодним іншим правовим актом не передбачено.
Постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2009 р. № 502 введені тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року. Однак, податкові служби з невідомих причин вирішили, що дана постанова їх не стосується.
Крім того, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлені вимоги до контролюючих органів при проведенні планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, а також вимоги щодо форми та змісту актів про результати перевірок. У даному випадку зазначені норми Закону податковими органами також не дотримані, а у прийнятих ними рішення відсутні навіть посилання на ці норми.
На відміну від оскаржуваних рішень, позивач сподівається, що судове рішення у справі за цим позовом буде законним і обґрунтованим, буде ухвалене відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуального права. Застосування норм матеріального і процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат (ст. 159 КАС України). Позивач вважає свої вимоги до відповідачів – суб’єктів владних повноважень – також законними та обґрунтованими, а тому й звертається до суду з урахуванням викладених вище обставини, керуючись статтями 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 158-163, 186, 254 КАС України,
з проханням
адміністративний позов задовольнити повністю, а також стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шанс-К” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Додатки:1. Рішення ДПА України від 02.07.2010 р. № 6312/6/25-0415.
2. Рішення ДПА у м. Києві від 17.05.2010 р. № 2517/10/25-214.
3. Рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 30.03.2010 р. № 0002342305.
4. Нечитабельна копія Акту ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 23.03.2010 р. б/н.
5. Розшифровка нечитабельної копії Акту ДПІ у Солом’янському районі м. Києва.
6. Фіскальні чеки (Z-звіти) за 22.03.2010 р. №№ 0584, 0550, 0582, 0151.
7. Заява на переказ готівки №056В601100820009 від 23.03.2010 об 11:24:04 на суму 5488,77 грн.
8. Банківська виписка з особового рахунку 26007000436650 за 23.03.2010 р.
9. Квитанція про сплату державного мита.
10. Довіреність представника позивача.
11. Копії цього позову для відповідачів (3 примірники).
Д
иректор ТОВ «Шанс-К» Іванова С.Ю.Представник позивача Куля В.І.(довіреність від 01.06.2009 р.)
