Знайшов у ЄДРСР цікаве рішення. Цікаве запереченнями сторін:
справа №2 - 1177 –1/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Литвинової І.В.,
при секретарі - Гура І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва “Печерськжитло”, третя особа Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” про зобов”язання акцептувати типові договори, визнання договору нікчемним та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва “Печерськжитло” про зобов”язання акцептувати типові договори, визнання договору нікчемним та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 04.02.2010р. позивач звернулась до відповідача з заявою у якій було запропоновано укласти з нею, у відповідності до вимог ст.29 Закону України “Про житлово-комунальні полуги”, договір про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Разом з тим, відповідачем постійно ігноруються її звернення, на які відповідь не надається. В зв”язку з порушенням прав позивача, нею також заявлена вимога про стягнення з відповідача у відшкодування моральної шкоди 2500 грн. В подальшому представником позивача були збільшені позовні вимоги та заявлено додаткову вимогу про визнання нікчемним договору, укладеного з відповідачем 20.10.2004р. «Про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що послуги надаються споживачу згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, примірник якого був переданий представнику позивача для подальшого підписання. Що стосується договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, то відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.07.2006р. №995 “Про проведення у м.Києві загальноміських слухань”, громадські слухання щодо тарифів на послуги проводяться щодо кожного будинку з метою врахування інтересів споживачів при встановленні тарифів та доведення результатів розрахунку тарифів до відома споживачів. Оскільки на даний час не винесено відповідне рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги та про структуру тарифів, періодичності та строків виконання робіт, укладення даного договору з позивачем є неможливим. Що стосується вимоги про визнання нікчемним договору, укладеного з позивачем 20.10.2004р. «Про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території», то вона задоволенню не підлягає, в зв”язку зі спливом строку позовної давності. Оскільки позивачем не доведено спричинення їй моральної шкоди відповідачем, то ця вимога також задоволенню не підлягає.
Представник третьої особи Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” проти задоволення позову також заперечував, зазначаючи, що позивач не наділена законом права направляти до житлово-комунальної орагнізації свої оферти у якіх встановлюється вартість житлово-комунальних послуг, оскільки тарифи на житлово-комунальні послуги, які підлягають застосуванню на території м.Києва, встановлюються органом місцевого самоврядування. Крім того, зазначив, що відповідно до договору №1739 від 02.01.2009р. “Про надання послуг”, укладеного між КП “Печерськжитло” та КП ГІОЦ, було визначено господарські стосунки щодо обліку платежів споживачів за спожиті ними житлово-комунальні послуги на розподільчому рахунку, з подальшим розщепленням платежів на складові за видами житлово-комунальних послуг, а тому втручання позивача у господарські стосунки сторін за догором є порушенням їх цивільних прав.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач проживає у АДРЕСА_1, який обслуговується Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва “Печерськжитло”.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилалась на те, що 04.02.2010р. вона звернулась до відповідача з заявою, у якій було запропоновано укласти з нею, у відповідності до вимог ст.29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та надано проекти договорів (оферти).
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як вбачається з наданих представником позивача пропозицій (оферти), направлених відповідачу, вони не містять усіх істотних умов договору, а саме тарифів на послуги, не визначають вартості кожної складової частини тарифу для будинку АДРЕСА_1, з забезпеченням прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі квартири.
Отже, оскільки запропоновані позивачем договори не відповідають вимогам закону, тому вимога про зобов”язання відповідача прийняти пропозицію і укласти договори, є необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Крім того, позивачем заявлена вимога про визнання нікчемним договору, укладеного з відповідачем 20.10.2004р. «Про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території».
Заперечуючи проти цієї вимоги, представник відповідача посилалась на пропущення позивачем строку позовної давності і просила застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що передбачено ст.257 ЦК України.
Оскільки на час пред”явлення позову до суду позивачем пропущено строк позовної давності за цією вимогою, підстав для поновлення строку позовної давності немає, оскільки суду не надано доказів пропущення його з поважних причин, про застосування наслідків спливу позовної давності заявлено стороною у спорі, це є підставою для відмови у позові, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.
Позивачем заявлена вимога про відшкодування відповідачем моральної шкоди в розмірі 2500 грн. Разом з тим, ця вимога є необгрунтованою, не доведеною відповідними доказами, а отже такою, що задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Оскільки в судовому засіданні не доведено порушення відповідачем прав позивача, ця вимога не може бути задоволена судом, оскільки є безпідставною.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва “Печерськжитло”, третя особа Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” про зобов”язання акцептувати типові договори, визнання договору нікчемним та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий
