'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: КАГС: про стягнення коштів при посиланні на спірні тарифи, інфляційні, 3% річних  (Прочитано 2767 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   14.03.2011                                                                                           № 1/452

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Баранця  О.М.

 суддів:               

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об"єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТ ХК "Київміськбуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2009

 у справі № 1/452 (  .....)

 за позовом                               Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

 до                                                   Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об"єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТ ХК "Київміськбуд"

 третя особа позивача               

 третя особа відповідача             

 про                                                   стягнення 72573,29 грн.

ВСТАНОВИВ :

           Рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 1/452 позов АЕК „Київенерго” до ДП „Екос” АТ ХК „Київміськбуд” про стягнення 72 573,29 грн. задоволений в повному обсязі.

 Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм  процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 01.06.2003р. сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8242062, за умовами якого позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі. Згідно додатка №2 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлений та затверджених КМДА, які можуть змінюватись в період договору.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач не виконує зобов’язання за договором, внаслідок чого за період з 01.08.2006 по 01.07.2009 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2009 становить 15 893,84 грн., та підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

        Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 62 418,67 грн. –боргу, а також про стягнення  8 792,10грн. –інфляційних втрат, 1 362,52грн. –3% річних, господарський суд виходив з того, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі   62 418,67 грн. не сплатив.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що господарський суд безпідставно не прийняв до уваги того факту, що в адміністративному суді знаходилася справа стосовно визнання протиправними розпоряджень КМДА, які затверджували ЖК тарифи. Крім того, вважає безпідставним стягнення санкцій, оскільки мешканці будинків сплачують вартість комунальних послуг безпосередньо через ГІОЦ КМДА.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

           Частиною другою, третьою ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” визначено, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як встановлено судовими рішеннями, з текстів спірних розпоряджень вони були прийняті 30.05.2007 р., в той час як в пунктах 1 спірних розпоряджень вони вносили зміни до розпоряджень з 01.12.2006 р., тобто дані акти містять положення щодо зворотної дії у часі, що суперечить нормам чинного законодавства.

Отже, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати розпорядження про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України.


        Разом з тим, рішення господарського суду не підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не ініціювалась внесення змін щодо встановлення вартості послуг що постачаються з урахуванням незаконності застосування тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 640 від 30.05.2007, № 641 від 30.05.2007, № 642 від 30.05.2007, № 643 від 30.05.2007, та/або зарахування зайво сплачених платежів в рахунок майбутніх розрахунків,  тому у суду відсутні підстави для здійснення перерахунку.

Скасування ж у судовому порядку розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 640 від 30.05.2007, № 641 від 30.05.2007, № 642 від 30.05.2007, № 643 від 30.05.2007 може бути підставою для перегляду дійсності вищевказаного договору в частині визначення вартості послуг, однак питання дійсності (чи недійсності договору) є окремим предметом спору та не може бути розглянуто в межах даної справи.

При цьому відповідач не позбавлений права у випадку визнання недійсним вищевказаного договору в частині визначення вартості послуг переглянути дане судове рішення у справі за нововиявленими обставинами.


 Між тим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду в частини  стягнення інфляції та річних виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Зі змісту вказаної статті випливає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, договір укладено для постачання теплової енергії в будинки для малосімейних та гуртожитки, що перебувають на балансі відповідача. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються безпосередньо мешканцями цих будинків на користь позивача через Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації.

Отже, відповідач є посередником у наданні відповідних послуг мешканцям будинків, не має у своєму розпорядженні кошти, що перераховуються у подальшому позивачу, оплата послуг фізичними особами регулюється Законом України „Про житлово-комунальні послуги” та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Крім того, враховуючи визнання розпоряджень КМДА незаконними в судовому порядку не можливо встановити дійсний розмір основного боргу, а також нарахованих на суму заборгованості інфляційних втрат та річних.

           Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду  підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

  ПОСТАНОВИВ:

             1. Апеляційну скаргу ДП „Екос” АТ ХК „Київміськбуд” задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2009 року у справі № 1/452- скасувати в частині стягнення  інфляційних втрат та річних.

           В іншій частині рішення господарського суду № 1/452 залишити без змін.

           2.   Матеріали справи повернути, доручити  господарському суду м. Києва видати відповідний наказ

  Головуючий суддя                                                                       

   Судді                                                                                           

  16.03.11 (відправлено)

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14216345
Див. також:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14216347
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14216350
« Останнє редагування: 22 Березня 2011, 23:40:31 від Перо »
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email