Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[stepan]

В мене є таке запитання:
Мною програно процесс за моїм позовом до с-вого.товариства, Київради, Управління земельних ресурсів м.Києва, та третьої особи, яка приймала участь у процесі - про скасування рішення заг. зборів про переоформлення земельної ділянки в с-вому.товаристві, скасування пункту рішення Київради про передачу у власність земельної ділянки, та зняття з реєстрації акту про власність  на землю.
Процесс програно у першій, апеляційній та касаційній інстанціях.
Підставою для відмови мені в позові було те, що на думку суду першої інстанції, я пропустив строк позовної давності, хоча я надав докази суду про те коли я дізнався про переоформлення земельної ділянки(від дня коли я дізнався про подію – до мого звернення до суду не пройшов і рік).
 Після програшу справи в 1 інстанції я змінив адвоката, і він проаналізувавши справу дійшов до висновку, що мій позов  був взагалі не правильно побудований(справа дуже складна та обьемна - три товстих томи), і що потрібно було починати зовсім з іншого.
Тому я зараз шукаю можливість перегляду справи.

 Мною була подана скарга до Верховного суду про перегляд рішення суду в звязку з не однаковим застосуванням судом права в однакових правовідносинах.
Вищий спеціалізований суд не пропустив скаргу до Верховного суду.
Паралельно з цим я хочу подати позов про перегляд рішення суду першої інстанції, в звязку з нововиявленними обставинами.
Нововиявленними обставинами на мою думку є виявлений мною факт підробки «акту узгодження меж земельної ділянки», який я випадково виявив, звернувшись до державного підприємства, яке займалось підготовкою документів для виготовлення актів на землю для цього сад.товариства.Співробітник підприємства, прізвище і підпис якого присутній на цьому акті – не визнав підпис як свій, а також звернув увагу на те, що на акті не має печатки цього державного підприємства, про що я отримав лист від цього підприємства.
На підставі цього  листа, я звернувся до районної прокуратури, з проханням порушити кримінальну справу проти посадової особи по факту підробки підпису.
Прокуратура передала мою заяву до райвідділу міліції для перевірки наведених мною фактів.
Міліція опитала голову сад.товариства, і він заявив, що підписи на акті справжні, що він був присутнім, коли ставилися підписи, і всі хто ставив підписи під цим актом, - робили це особисто.
Міліція поки що не взяла зразок підпису у співробітника, який заявив, що підпис не його.
Кажуть що він весь час у відрядженні
Але вона це має зробити, та напевно провести експертизу підпису.
Міліція вже 3 рази відмовляла мені в порушенні кримінальної справи.
Прокуратура скасовує їхні відмови.
В останній відмові – міліція написала, що опитала начальницю цього працівника, яка повідомила, що «дійсність підписів в «актах узгодження меж» своєю печаткою та підписом засвідчував тодішний голова с-вого. товариства.
Але ще додала погане для мене свідчення, що начебто  «акт узгодження меж земельної ділянки» не є підставою для видачі «Державного акту на землю», та юридичної сили не має.

Виникають  питання:
 1)якщо два учасника підписання акту говорять протилежні речі, і більше свідків цієї події не залишилось, то чи порушить прокуратура в такому випадку кримінальну справу?
2)Чи можливо отримання права власності на землю (Державний акт), без наявності «акту узгодження меж земельної ділянки» з суміжними власниками.

Із того, що я знайшов поки що –
     

Згідно ст. 57 Закону України „Про землеустрій” до переліку необхідних матеріалів, що повинна містити технічна документація зі складання документів які посвідчують право на земельну ділянку входить кадастрова зйомка земельної ділянки. Згідно п.б, п.4, ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

     Стаття 198 Земельного кодексу:
     Стаття 198. Кадастрові зйомки

1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для
визначення та відновлення меж земельних ділянок.
2. Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять
обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.

http://forum.liga.net/Messages.asp?did=60478

Це також наприклад підтверджується практикою Вищого господарського суду України:
 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.01.2008                                      Справа N 43/130пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді - Овечкіна В.Е.
     суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
     розглянув касаційну скаргу ТзОВ "Ринок"
Встаноив:
Погодження меж  земельної  ділянки  з суміжними власниками та
землекористувачами передбачено ст.  198 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних
для визначення та відновлення меж земельних  ділянок.

[Валентина]

До технічної документації зі складання державного акта на  право  власності  на  земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою обов'язково додається копія справи щодо  підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність  чи  надання  у  постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.
До цієї документації обов язково входить кадастровий план ЗД, до складу якого входить кадастрова зйомка, яка в свою чергу забов язує погодження меж суміжними землекористувачами (власниками) п.б ч.2 ст.198 ЗК України.
Питання стосовно погодження меж при відмові власника (користувача) суміжної ЗД погодити межу вирішується в судовому порядку, таких справ багато, можна набрати в ЄДРСР. Для більш детального ознайомлення з цим питанням викладаю Інструкцію щодо порядку виготовлення та видачі держ.актів на право власності на ЗД.

[Перо]

Виникають  питання:
 1)якщо два учасника підписання акту говорять протилежні речі, і більше свідків цієї події не залишилось, то чи порушить прокуратура в такому випадку кримінальну справу?
2)Чи можливо отримання права власності на землю (Державний акт), без наявності «акту узгодження меж земельної ділянки» з суміжними власниками.

1) stepan, Вам "с "шашечками" или ехать"? Якщо потрібний привід для перегляду рішення суду -замовляйте у КНДІСЕ висновок експертів щодо належності підписів певним особам.
http://www.kniise.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=86&Itemid=63&lang=ru
Потім це можна подати суду як н/о. Хоча якщо там йшлося про пропуск строку -то це проблематично.
2) Так, можливо і без такого узгодження. Має бути задокументованим факт відмови або бездіяльності при узгодженні.

[stepan]

Для більш детального ознайомлення з цим питанням викладаю Інструкцію щодо порядку виготовлення та видачі держ.актів на право власності на ЗД.

Дякую за інструкцію!

[stepan]

Виникають  питання:
 1)якщо два учасника підписання акту говорять протилежні речі, і більше свідків цієї події не залишилось, то чи порушить прокуратура в такому випадку кримінальну справу?
2)Чи можливо отримання права власності на землю (Державний акт), без наявності «акту узгодження меж земельної ділянки» з суміжними власниками.

1) stepan, Вам "с "шашечками" или ехать"? Якщо потрібний привід для перегляду рішення суду -замовляйте у КНДІСЕ висновок експертів щодо належності підписів певним особам.
http://www.kniise.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=86&Itemid=63&lang=ru
Потім це можна подати суду як н/о. Хоча якщо там йшлося про пропуск строку -то це проблематично.

Ну наскільки я зрозумів, то мета ставиться - порушення кримінальної справи проти посадової особи, яка мала певні повноваження, та могла сприяти, чи перешкоджати процесу приватизації земельної ділянки, в корисливих для себе цілях.
Що практично та особа і робила в свій час.
Нехай би справу навіть порушили, та одразу би закрили(за давністю часу), це був би вже привід, для перегляду справи.
Звичайно Ваша порада цікава, я подумаю, але наскільки я зрозумів зі справи в міліції, що працівник підприємства землевпорядної організації, який спочатку не визнав свій підпис на цьому "акті", і надав мені з цього приводу лист-відповідь, тепер не дуже то й хоче давати пояснення міліції, зокрема і зразок свого підпису.
А можливо я помиляюсь і міліція просто не хоче порушувати кримінальну справу, а можливо що відповідачі встигли "вийти" на цього працівника, та зацікавити його в блокуванні цієї справи.
То як я можу замовити експертизу, якщо її не може замовити ні міліція(або не хоче) ні прокуратура?
Я був би не проти замовити, але як?
В мене навіть не має зразка справжнього підпису цього працівника, який мав би бути на тому "акті".

[stepan]

Потім це можна подати суду як н/о. Хоча якщо там йшлося про пропуск строку -то це проблематично.

Там суддя так хитро все "викрутив" (мабуть дуже був зацікавлений вчинити справедливе правосуддя), що спливом трьохрічного строку давності перекрив і докази про те коли я дізнався про факт(1 рік пройшов), і  те, що строк давності по цій справі взагалі не повинен був застосовуватись згідно ст.268 ЦК України, тому що на мою думку моє право порушила Київрада та Управління земельних ресурсів.
 

Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

     1. Позовна давність не поширюється:
 4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним
правового  акта  органу  державної влади,  органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено
його право власності або інше речове право; http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=5&nreg=435-15

Апеляція пропустила це "мимо вух", начебто я і не акцентував на цьому, а ВССУЦКС взагалі нічого не написав, чому відмовив, а до Верховного суду коли не пропустили ВССУЦКС (п"ятірка судей) начебто все розписав, але саму мою вимогу до Київради(на яку позовна давність не повинна була поширюватись) - "забув" згадати.

[stepan]

Виникло таке питання -
Я вважаю, що суд першої інстанції розглянув не всі вимоги позовної заяви.
Після оголошення рішення суду я звернувся з заявою про ухвалення Додаткового рішення.
Суд ухвалив додаткове рішення в якому зазначив, що всі позовні вимоги були розглянуті.
В апеляційній скарзі я знову вказав, що не всі позовні вимоги були розглянуті.
Апеляційний суд в своїй ухвалі зазначив, що моє твердження про те, що не всі вимоги позову були розглянуті - спростовуються додатковим рішенням суду:
 

.....Посилання в апеляційній скарзі позивача та його представника на те, що рішення суду незаконне, необгрунтоване, порушує норми матеріального та процесуального права, суд не розглянув всі позовні вимоги, .........., не можуть бути взяті до уваги, так як дані обставини не випливають з матеріалів справи, ними ж спростовуються і зокрема додатковим рішенням суду по справі від 25 серпня 2010року, якими розглянуті нерозглянуті позовні вимоги...

[/size]


А суд першої інстанції в своєму Додатковому рішенні каже, що всі вимоги розглянув по суті в ході справи.

Аналіз змістузаяви від 26.07.2010р. свідчить про незгоду позивача з судовим рішенням з тихпідстав і доказів, яким дається інша трактовка.Вказане може бути предметомрозгляду в апеляційній інстанції, про що й подана апеляційна скарга.Суд не можедодатково виносити рішення по позовним вимогам, які він розглянув по суті та  дав оцінку в ході розгляду справи.

[/size]
Питання - чи можна на підставі ухвали апеляційного суду - звернутись з роз"ясненням(які позовні вимоги не були розглянуті судом, як це вказано в ухвалі апеляційного суду?) рішення суду першої інстанції в даному випадку, якщо в позові було відмовлено?

Стаття 221. Роз'яснення рішення суду 
     1. Якщо рішення суду  є  незрозумілим  для  осіб,  які  брали 
участь  у  справі,  або  для  державного виконавця,  суд за їхньою 
заявою постановляє ухвалу,  в  якій  роз'яснює  своє  рішення,  не 
змінюючи при цьому його змісту. 
     2. Подання  заяви  про роз'яснення рішення суду допускається, 
якщо воно ще не виконане або не закінчився строк,  протягом  якого 
рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

[Перо]

Суд ухвалив додаткове рішення в якому зазначив, що всі позовні вимоги були розглянуті.

Можна на це подивитися?

[stepan]

Суд ухвалив додаткове рішення в якому зазначив, що всі позовні вимоги були розглянуті.

Можна на це подивитися?

Рішення суду 1-ї інстанції
http://img835.imageshack.us/img835/4638/83098982.jpg
http://img689.imageshack.us/img689/4355/72659167.jpg
http://img833.imageshack.us/img833/1729/54170142.jpg

Додаткове рішення суду 1-ї інстанції
http://img42.imageshack.us/img42/3629/42712139.jpg
http://img716.imageshack.us/img716/1287/17264660.jpg

Ухвала апеляційного суду
http://img96.imageshack.us/img96/9183/33471875.jpg
http://img688.imageshack.us/img688/1182/76438831.jpg
http://img28.imageshack.us/img28/2720/90290891.jpg

[Перо]

Додаткове рішення суду 1-ї інстанції

В меморіз. Мала бути ухвала згідно ч. 5 ст. 220 ЦПК.

Питання - чи можна на підставі ухвали апеляційного суду - звернутись з роз"ясненням

Звертайтесь -чому б ні?

[stepan]

Додаткове рішення суду 1-ї інстанції

В меморіз. Мала бути ухвала згідно ч. 5 ст. 220 ЦПК.

Питання - чи можна на підставі ухвали апеляційного суду - звернутись з роз"ясненням

Звертайтесь -чому б ні?

Я щось ніяк не можу зрозуміти в моєму випадку - який згідно ст.221ЦПК повинен в мене бути строк на подання заяви про роз"яснення рішення суду?
Адже мені в позові відмовлено, а отже рішення суду до виконання не пред"являлось, тому, що в цьому не було потреби.
Але з іншої сторони згідно ст.221 - подання заяви допускається, якщо рішення суду ще не виконано, а якщо вважати вступ рішення в законну силу( після ухвали апеляційного суду залишити рішення суду 1-ї інстанції без змін) - виконанням рішення суду, то я в такому разі вже не маю права на подання заяви про роз"яснення рішення суду.
А якщо подавати заяву про роз"яснення рішення суду з урахуванням ухвали апеляційного суду - то як його сформулювати?
Cпитати - які вимоги позову суд першої інстанції враховуючи ухвалу апеляційного суду не розглядав?
Але це скоріше питання до апеляційного суду, а не до суду 1-ї інстанції. 

[Перо]

Я щось ніяк не можу зрозуміти в моєму випадку - який згідно ст.221ЦПК повинен в мене бути строк на подання заяви про роз"яснення рішення суду?

В даному випадку ніякого строку немає.

[ВАВАНчик]

Как я понял, вопрос о сроках был поднят именно в части ДАТЫ ОБРАЩЕНИЯ в суд (в 2008г)

[stepan]

Как я понял, вопрос о сроках был поднят именно в части ДАТЫ ОБРАЩЕНИЯ в суд (в 2008г)

Нет я спрашивал о том - не пропустил ли я в данном случае срок на обращение в суд за разьяснением решения суда, которое было принято в 2010г?

[Перо]

Нет я спрашивал о том - не пропустил ли я в данном случае срок на обращение в суд за разьяснением решения суда, которое было принято в 2010г?

Якби це рішення підлягало до примусового виконання, то цей строк цього становив на той час 3 (три) роки з моменту набрання законної сили.