Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Андрій]

Прохання пояснити різницю між Заявою про забезпечення доказів (ст. 133-134 ЦПК), та заявою про витребування доказів (ст. 137 ЦПК). З тексту ЦПК різниця між ними якась символічна.
У судовому засіданні мені одного разу пояснювали, що спочатку подається заява про витребування доказів ( ст. 137) і, якщо протилежна сторона не надає їх вчасно, подається заява про забезпечення доказів (ст. 133). Але пояснення було дано поспіхом і я сумніваюся в його повноті.

[Dugf]

Прохання пояснити різницю між Заявою про забезпечення доказів (ст. 133-134 ЦПК), та заявою про витребування доказів (ст. 137 ЦПК). З тексту ЦПК різниця між ними якась символічна.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до пред'явлення позову (ч. 4 ст. 133 ЦПК). Забезпечення доказів може здійснюватись різними способами (ч. 2 ст. 133 ЦПК). Одним з таких способів є витребування доказів.

На мій погляд, забезпечення доказів - процесуальне право, а витребування доказів - один з механізмів його реалізації.

У судовому засіданні мені одного разу пояснювали, що спочатку подається заява про витребування доказів ( ст. 137) і, якщо протилежна сторона не надає їх вчасно, подається заява про забезпечення доказів (ст. 133). Але пояснення було дано поспіхом і я сумніваюся в його повноті.

Такого порядку дій у ЦПК немає. Якщо суд задовольнив заяву про витребування доказів, повинен винести ухвалу. Сторона, яку зобов'язано надати докази, повинна виконати цю ухвалу, або повідомити про неможливість її виконання (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК). Необґрунтоване невиконання вимог, тягне за собою наслідки передбачені законодавством (невиконання судового рішення ст. 382 ККУ).   

[Андрій]

Заява про забезпечення доказів може бути подана до пред'явлення позову (ч. 4 ст. 133 ЦПК). Забезпечення доказів може здійснюватись різними способами (ч. 2 ст. 133 ЦПК). Одним з таких способів є витребування доказів.

На мій погляд, забезпечення доказів - процесуальне право, а витребування доказів - один з механізмів його реалізації.

Такого порядку дій у ЦПК немає. Якщо суд задовольнив заяву про витребування доказів, повинен винести ухвалу. Сторона, яку зобов'язано надати докази, повинна виконати цю ухвалу, або повідомити про неможливість її виконання (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК). Необґрунтоване невиконання вимог, тягне за собою наслідки передбачені законодавством (невиконання судового рішення ст. 382 ККУ).   

Це все зрозуміло. Але ж є якась процесуальна різниця між заявою про забезпечення доказів і заявою про витребування доказів. Зараз мене цікавить ця різниця вже після того як почалося провадження.
Цікавить вона мене з приводу того, що згідно п.2 ст. 135 ЦПК заява про забезпечення доказів розглядається протягом 5 днів з моменту подання. Причому присутність сторін при розгляді заяви не є обов'язковою. Це для мене зручно, бо не маю чекати два місяці до наступного засідання для витребування наступної порції доказів після обробки попередньої. Але, першого разу при подачі відповідної заяви по ст. 133 ЦПК, суддя заставив мене виправити статтю 133 на 137. От мене і цікавить різниця між цими заявами. У яких випадках я можу користуватися заявою про забезпечення доказів (ст.133 ЦПК) і у яких - заявою про витребування (ст. 137 ЦПК)? Чи байдуже яку подавати? Чому їх тоді дві?

[Тетяна Academia]

На мій погляд різниця між забезпеченням і витребуванням доказів - в п. 2 статті 133 ЦПК.

2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Забезпечення доказів - поняття більш загальне. Включає забезпечення різних видів доказів. Конкретна задача забезпечення письмових доказів вирішується шляхом їх витребовування на підставі статті 137 ЦПК.

З моєї практики. Хоч би на яку статтю ЦПК я посилалась, вимагаючи забезпечити докази. Не було жодного випадку, щоб та заява розглядалась між судовими засіданнями, а тим більше в 5 днів з дати подання заяви.

[Dugf]

Заява про забезпечення доказів може бути подана до пред'явлення позову (ч. 4 ст. 133 ЦПК). Забезпечення доказів може здійснюватись різними способами (ч. 2 ст. 133 ЦПК). Одним з таких способів є витребування доказів.

На мій погляд, забезпечення доказів - процесуальне право, а витребування доказів - один з механізмів його реалізації.

Такого порядку дій у ЦПК немає. Якщо суд задовольнив заяву про витребування доказів, повинен винести ухвалу. Сторона, яку зобов'язано надати докази, повинна виконати цю ухвалу, або повідомити про неможливість її виконання (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК). Необґрунтоване невиконання вимог, тягне за собою наслідки передбачені законодавством (невиконання судового рішення ст. 382 ККУ).   

Це все зрозуміло. Але ж є якась процесуальна різниця між заявою про забезпечення доказів і заявою про витребування доказів. Зараз мене цікавить ця різниця вже після того як почалося провадження.
Цікавить вона мене з приводу того, що згідно п.2 ст. 135 ЦПК заява про забезпечення доказів розглядається протягом 5 днів з моменту подання. Причому присутність сторін при розгляді заяви не є обов'язковою. Це для мене зручно, бо не маю чекати два місяці до наступного засідання для витребування наступної порції доказів після обробки попередньої. Але, першого разу при подачі відповідної заяви по ст. 133 ЦПК, суддя заставив мене виправити статтю 133 на 137. От мене і цікавить різниця між цими заявами. У яких випадках я можу користуватися заявою про забезпечення доказів (ст.133 ЦПК) і у яких - заявою про витребування (ст. 137 ЦПК)? Чи байдуже яку подавати? Чому їх тоді дві?

Андрію, все Ви правильно розумієте. І суддя правильно все розуміє, тільки не хоче плідно працювати, бо потрібно робити зайві для нього рухи. У випадку термінової необхідності в отриманні доказів (наприклад, Ви аргументовано вважаєте, що ці докази можуть бути знищеними внаслідок реорганізації або ліквідації КП, виходить строк зберігання документів тощо) слід подавати заяву про забезпечення доказів (шляхом витребування, у Вашому випадку) і наполягати на її розгляді у визначений ЦПК строк.

Ось в цьому, на мій погляд, і є різниця:
1) момент звернення з заявою (заяву про забезпечення можна подати і до пред'явлення позову);
2) строк розгляду заяви (чітко визначений у ЦПК).

Єдине, що суперечки з суддями закінчуються не на користь заявника. Проте, відмова на законні вимоги дає Вам підстави відведення судді.

Все залежить від Вашого бачення розвитку процесу. Якщо відчуваєте, що суддя грає в інші ворота, висувайте йому законні вимоги і у випадку відмови у їх задоволені, заявляйте йому відвід.

P.S.  Ще один приклад наведу:

В різних кодексах є норма про забезпечення позову. Якщо є підстави вважати, що до вирішення справи права та інтереси відновити буде неможливо або ускладнено, суд, у визначений кодексом строк, повинен задовольнити або мотивовано відмовити у задоволені такої заяви.   

Так само і забезпечення доказів. Якщо є підстави вважати, що з часом докази буде неможливо отримати, необхідно подавати заяву про забезпечення доказів. 
               

[Андрій]

Дякую.

[ВАВАНчик]

Может чтото поймете

Стаття 133. Забезпечення доказів
1. Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
3. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.
4. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.


1. Коментована стаття і статті 134, 135 цього Кодексу регулюють інститут забезпечення доказів у цивільному судочинстві. Забезпечення доказів - це їх процесуальна фіксація під час розгляду справи, а також як до, так і після подачі заяви. Так, наприклад, якщо строк виконання зобов'язання ще не настав, уповноважена сторона ще не може пред'явити позов у суді, а свідок вибуває із країни на тривалий час чи назавжди, суддя на прохання заінтересованої особи може допитати цього свідка вже до порушення справи, а у судовому засіданні буде оголошений протокол допиту свідка. Таким чином, підставами для забезпечення доказів є заяви осіб, які побоюються, що подання до суду необхідних для них доказів згодом стане неможливим або утрудненим.

2. Способами забезпечення доказів відповідно до цієї статті є допит свідка, призначення експертизи, витребування і огляд письмових та речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження. Суд може застосовувати й інші дії, спрямовані на фіксацію відомостей про факти майбутньої або вже порушеної цивільної справи. Порядок і спосіб забезпечення доказів зазначається в ухвалі суду.

3. Частина 4 коментованої статті встановлює обов'язок особи, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів до відкриття справи, подати до суду відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення судом ухвали про забезпечення доказів. Якщо зазначена особа цього не вчинить, на неї покладається обов'язок відшкодувати витрати та збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.

Стаття 137. Витребування доказів
1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
2. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.
3. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду.
4. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
5. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази.
7. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог щодо витребування доказів.


1. Хоча ст. 10 цього Кодексу і містить вказівки на обов'язок суду сприяти у витребуванні доказів, коментована стаття прямо вказує на витребування доказів судом. Безумовно, докази у більшій своїй частині подаються і мають подаватися сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі. Але суд і зараз не звільнений від обов'язку забезпечити справу доказами. Тому думки про обов'язок сторін подавати докази як виключно про їх обов'язок є спірними і передчасними.

2. Якщо докази витребуються судом за клопотанням будь-кого з учасників процесу, то заявник повинен докладно вказати, який доказ слід витребувати, який факт він може підтвердити або спростувати, відомості про те, що він може знаходитися у зазначеного адресата. З урахуванням правила належності доказів суддя повинен розв'язати питання про необхідність витребування доказу.

3. Докази за вимогою суду надсилаються безпосередньо до суду або видаються на руки стороні чи іншій особі, яка бере участь у справі і має відповідні повноваження від суду, що розглядає справу. Слід звернути увагу, що новий ЦПК України тепер не обмежує можливість витребування доказів лише письмовими доказами.

4.3гідно з коментованою статтею громадяни, а також державні, громадські та інші організації, підприємства зобов'язані неухильно виконувати вимоги суду про подання доказів до суду. Якщо вони такої можливості не мають, то зобов'язані повідомити про це суд, вказавши при цьому причину. В іншому разі вони несуть відповідальність, встановлену законом. При цьому притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку виконати вимоги суду щодо подання доказів. Правило цієї статті спрямоване на забезпечення своєчасного і правильного розгляду цивільної справи.

[Juris]

Прошу допомоги.
Ухвалою суддя витребував ряд доказів у відповідача.
      Однак відповідач (в даній справі це банк) на засідання не з`являється, один раз золедве з`явився представник, та приніс один з 15-ти витребовуваних документів, але і те прихопив з собою пояснивши що залишати оригінал права не має, зробить копії (після чого на засідання не з`являється)
      Чи має хтось зразок правильно складеного колопотання (заяви) щодо притягнення до відповідальності за невиконання рашення суду?
       Буду вдячний якщо скинете зразок в "лічку" або на емайл.

[Перо]

      Чи має хтось зразок правильно складеного колопотання (заяви) щодо притягнення до відповідальності за невиконання рашення суду?
       Буду вдячний якщо скинете зразок в "лічку" або на емайл.

Заявить до суду клопотання про вилучення доказів. Від кого, номер справи, зміст клопотання з посиланням на ст. 93 ЦПК, дата, підпис.
Щодо притягнення до відповідальності -повідомлення про злочин до прокуратури з аналогічними реквізитами, в порядку ст. 97 КПК. Шаблони є тут:
http://www.yurpractika.com/actdoc.php

[Juris]

Щиро вдячний за допомогу.
Представник приволік ряд документів, але основні відмовляється надавати для копіювання та долучення до матеріалів суд.справи, а суддя підтакує, я заледве перерву вибив з них на місяць, вони казали - за годинку продовжимо. Кажуть знайомитися безпосередньо в суді.
Не можу чітко аргументовану заяву скласти, що долучити в повному обсязі матеріали....