Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[ВАВАНчик]

Пару слов по теме.

Нашел в реестре решение, выкладываю из него фрагмент по теме.

... Згідно із ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права;
визнання правочину недійсним;
припинення дії, яка порушує право;
відновлення становища, яке існувало до порушення;
примусове виконання обов'язку в натурі;
зміна правовідношення;
припинення правовідношення;
відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлена ж позивачем вимога про визнання договорів неукладеними не відповідає встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі.

Оскільки відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори, то неукладення договору, тобто його відсутність, не породжує цивільних прав та обов'язків, отже сам лише факт неукладення договору не порушує та не оспорює права і охоронювані законом інтереси сторін між якими не укладено договір.

Вимога про визнання договорів неукладеними є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами, про право цивільне. Встановлення цього факту є елементом фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог. Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі. .....

Так же в этом плане нужно изучить п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”

....Вимога про визнання правочину  (договору)  неукладеним  не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та  інтересів, передбачених  законом.  Суди  мають  відмовляти  в  позові з такою вимогою.  У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги,  передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК

ПС: но всеже в пределах какого-то иска вопрос признания договора незаключенным может быть поднят (но не как исковое требование)

[ВАВАНчик]

На тему признания договора незаключенным написано в ЭТОЙ статье.
http://www.yurpractika.com/article.php?id=10002081

Ктото может найти ее текст?

ПС: в библиотеку не посылать, если что - я и сам схожу по возможности

[stepan]

ПС: но всеже в пределах какого-то иска вопрос признания договора незаключенным может быть поднят (но не как исковое требование)

А в моем случае, в деле с КП УЖГ, (где мне присудили наличие договора с КП) можно ли подать иск о незаконности начисления КП мне долга, на основании отсутствия договора, так как договор не был заключен?

[ВАВАНчик]

Степан, это тема чисто теоретическая
Ваш вопос мы будем решать ОТДЕЛЬНО! (ибо то практика!)

[Juris]

От і в мене виникло подібне питання....

Коротенько по суті:
- Існує реальний договір(1) по якому сплачуються кошти.

- Організація стверджує, що є ще один договір(2), по якому буцімто виник борг, на письмові вимоги - надати копію договору(2) пишуться відписки (звичайно людина, більше ніяких договорів не підписувала).

- Як наслідок, людина, не знаючи про існування договору(2) перераховувала кошти думаючи, що сплачує по договору(1)

Проблема виявлена недавно (звірено рахунки), строк більше 3- років.

Переглянувши матеріали, я розумію, що поняття неукладеного договору в ЦК, не застосовується....

Що робити? Як визнати, що договір(2) неукладено, і повернути кошти...

[Перо]

Навіщо визнавати неукладеним договір, якого не існує? У чому взагалі проблема? Про яке повернення коштів йдется, якщо вони сплачувалися (як стверджується) по укладеному договору?

[Juris]

Навіщо визнавати неукладеним договір, якого не існує? У чому взагалі проблема? Про яке повернення коштів йдется, якщо вони сплачувалися (як стверджується) по укладеному договору?

Шановний Перо

1. По неукладеному договору організація хоче "збити" з людини кошти.

2. Проблема в тому, що:
  а) Є договір (назвемо його №1) по якому громадянин повинен вносити певні кошти)
  б) через N-й період громадянин дізнається, що є ще (один договір №2), про який йому невідомо протягом тривалого періоду. Цей договір №2 громадянин не підписував, копій, оригіналів не має.
   Згідно договору №2 - організація рахує громадянину борг ("з потолка") .

   Громадянин йде сплачувати заборгованість по договору №1 (реальному)
а організація "втихаря" бере кошти по договору №2.

   І відповідно по догвору №1 заборгованість не зменшується.
Нагадую по договору №2, незважаючи на неодноразові звернення щодо надання копій, оригіналу - відповідей нема або надаються відписки.
 
І от що робити?
   

[Перо]

Нагадую по договору №2, незважаючи на неодноразові звернення щодо надання копій, оригіналу - відповідей нема або надаються відписки.

Я не розумію, навіщо звертатися відносно отримання папірців, які не підписували (№2). Достатньо того, що оплачується по укладеному договору (№1).

[Juris]

Нагадую по договору №2, незважаючи на неодноразові звернення щодо надання копій, оригіналу - відповідей нема або надаються відписки.

Я не розумію, навіщо звертатися відносно отримання папірців, які не підписували (№2). Достатньо того, що оплачується по укладеному договору (№1).

В тому то й вся проблема - прийшов чоловік платити - думав по договору(1),- заплатив, отримав квитанцію (незрозумілу). Але сума боргу не зменшилася.
На запитання - чому борг не меншає - людина отримує відповідь - є договір (2) ми взяли гроші по ньому.
  Людина просить - дайте той договір(2) організація каже - не дамо!

І тепер: кошти що людина сплатила (думаючи що оплачує по реальному договору(1) - "сплачені"  (просто забрані) по договору (2).

   А при спробі сплатити далі по реальному договору (1) - кошти знову зникають....і знову організація каже що є договір(2)....і кошти пішли по ньому...а оригінал(чи копію) договору не хоче надати, звернень написали десь зо 20-ть....

[thunderclap]

   А при спробі сплатити далі по реальному договору (1) - кошти знову зникають....і знову організація каже що є договір(2)....і кошти пішли по ньому...а оригінал(чи копію) договору не хоче надати, звернень написали десь зо 20-ть....

Платіжний документ містить реквізит "Призначення плетежу". Завжди при оплаті доцільно слідкувати за його првильним заповненням  "оплата за назва послуги, період згідно договору реквізити". В такому разі ваш платіж чітко ідентифікований і отримувач не має права на свій розсуд зараховувати кошти, а тільки так, як вказано в призначенні.

[Juris]

   А при спробі сплатити далі по реальному договору (1) - кошти знову зникають....і знову організація каже що є договір(2)....і кошти пішли по ньому...а оригінал(чи копію) договору не хоче надати, звернень написали десь зо 20-ть....

Платіжний документ містить реквізит "Призначення плетежу". Завжди при оплаті доцільно слідкувати за його првильним заповненням  "оплата за назва послуги, період згідно договору реквізити". В такому разі ваш платіж чітко ідентифікований і отримувач не має права на свій розсуд зараховувати кошти, а тільки так, як вказано в призначенні.

Обома руками - за.
  Однак...є вже наставші обставини, а вони виглядають так:
- людина йде в банк, знаючи, що повинна сплачувати по договору(1), оскільки в її розумінні, більше нічого не підписувала.
- в банку, замість одного рахунку гроші скидують на інші, а пишуть....: "погашення", одним словом....і все.
- додивилася людина після того як пропали (не потрапили) чималі кошти. Десь біля 7000 гривень...

Знав би де впадеш, постелив би соломки 

[thunderclap]

Обома руками - за.
  Однак...є вже наставші обставини, а вони виглядають так:
- людина йде в банк, знаючи, що повинна сплачувати по договору(1), оскільки в її розумінні, більше нічого не підписувала.
- в банку, замість одного рахунку гроші скидують на інші, а пишуть....: "погашення", одним словом....і все.
- додивилася людина після того як пропали (не потрапили) чималі кошти. Десь біля 7000 гривень...
Знав би де впадеш, постелив би соломки 

Якщо платник виявив факт зарахування коштів банком на невірний рахунок, то він має право письмово звернутися до банківської установи щодо обставин і може просити повернути кошти. В такому разі питання буде в тому чи це платник помилився, чи банк кошти помилково не на той рахунок зарахував

[Juris]

Якщо платник виявив факт зарахування коштів банком на невірний рахунок, то він має право письмово звернутися до банківської установи щодо обставин і може просити повернути кошти. В такому разі питання буде в тому чи це платник помилився, чи банк кошти помилково не на той рахунок зарахував

Також згоден з Вами.
Але, при спробі отримати виписку, чи будь яку інформацію платника банк "посилає" до "банківської таємниці".
Заяв щодо неправильного зарахування коштів написано десь 5. Результату 0.

Відповідно суд, має витребувати договір (який людина не підписувала), але от що писати в позовній? Якщо фактично договір неукладений.....

[Юрій Васильович]

В позовній писати про невиконання договору № 1. І надавати оті "погашення". Якщо банк спробує довести, що то погашення по іншому договору, то повинен буде й надати иой договір № 2 суду. Залишиться довести, що договір № 2 , то "липа".