Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[ВАВАНчик]

focus у ЄДРСР знайшов цю ухвалу ВССУ:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/14405622

непонятно

У Х В А Л А   

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   




  21 березня 2011 року                                                                         м. Київ   

  Колегія суддів Судової палати у цивільних справах   

Верховного Суду України в складі:   


  Луспеника Д.Д., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,   


 

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс-2А”

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14405622
 

[Перо]

focus у ЄДРСР знайшов цю ухвалу ВССУ:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/14405622

непонятно

ВСУ, а не ВССУ (описка). Якщо скаргу подано до 15.10.2010 р., то ВСУ є касаційною інстанцією.

[Перо]

ПРОЕКТ                           

У Х В А Л А   

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,   суддів:  Леванчука А.О., Мазур Л.М., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

-розглянувши у судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська - Житлосервіс» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська - Житлосервіс» (далі - ТОВ «Ковальська - Житлосервіс») звернулося до суду  з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що між ними та власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до якого ТОВ «Ковальська - Житлосервіс»  взяло на себе зобов'язання з обслуговування та проведення поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1, в відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2.4 договору відповідач повинен вносити плату на рахунок підприємства не пізніше 20-го числа наступного місяця.

Оскільки відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання, позивач просив стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 4 966 грн. 70 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2009 року, позов задоволено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2010 року рішення цього ж суду від 5 червня 2009 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За результатами нового розгляду справи рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» 547 грн. 70 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі заявник  порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані у справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є власником 4/5 частин квартири АДРЕСА_1. Власником 1/5 частини цієї квартири є ОСОБА_7 (а.с. 9, 10, т. 1).

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та утриманні ТОВ «Ковальська-Житлосервіс».

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 6 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2010 року, пункт 2.2.11 договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного 16 грудня 2004 року між ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та ОСОБА_6, яким передбачався обов'язок сплачувати по 0,85 грн. за кожний квадратний метр загальної площі квартири за надання додаткових послуг, визнано недійсним (т. 2 а.с. 6).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у розрахунок заборгованості була включена сума боргу, нарахована згідно з пунктом 2.2.11 договору у розмірі 4 419 грн., яка не підлягає сплаті, проте решта заборгованості у розмірі 547,70 грн. підтверджена доказами та не спростована відповідачем.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вважав, що у спірний період плата за експлуатаційні послуги нараховувалася за тарифами, затвердженими розпорядженням Київською міською державною адміністрацією № 641 від 30 травня 2007 року, положення якого були чинними на час нарахування такої плати.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від                      8 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 162 ЖК УРСР квартирна плата та плата за комунальні послуги береться по затвердженим у встановленому порядку тарифам. Плата за комунальні послуги нараховується у відповідності з тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року                        № 21-рп/2003, відповідно до проведеного тлумачення положень ч. 1-4                    ст. 118, ч. 3 ст. 133, чч. 1, 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141 Конституції України,              ст. 23, п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст. ст. 10, 13, 16,    п. 2 розді. VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст. ст. 8, 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в їх взаємозв'язку щодо статусу Київської міської державної адміністрації, роз'яснив, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 травня 2007 року № 641 впорядковувалися розміри тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до пп. 1, 2 Указу Президента України № 493/92 від                        3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Згідно з п. 3 Указу нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Державна реєстрація нормативно-правових актів проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 передбачено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 2 цього Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30 травня 2007 року у Київському міському управлінні юстиції зареєстровано не було, відтак чинності не набрало.

Таким чином, висновок місцевого суду, який підтримав апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» в частині стягнення з ОСОБА_6 547грн. 70 коп.   заборгованості за житлово-комунальні послуги є передчасним, так як суди належним чином не з'ясували питання про те, чи набрало чинність розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі якого вказана заборгованість була нарахована та чи вживалися заходи для проведення державної реєстрації такого розпорядження.

Крім цього, суди першої та апеляційної інстанцій, всупереч процесуальному закону не перевірили чинність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2009 року, якою визнано протиправним і скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 641 від 30 травня 2007 року з підстав не проходження ним державної реєстрації (а.с. 61- 65, т. 2).

Також суди належним чином не перевірили заперечень відповідача щодо наявності заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 1354 грн. 91 коп., яка значно перевищує розмір стягнутої суми та якими належними та допустимими доказами позивач обґрунтовував розмір заборгованості.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ                     

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  М.А. Макарчук             
Судді:    А.О. Леванчук
Л.М. Мазур                                               
О.А. Матвєєва                                 
Т.О. Писана

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28312375

[Валентина]

Чому проект?  Проект Рішення суду  не є Рішенням суду. Чекаємо саме Рішення