'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВССУ: про відмову ЖЕО у стягненні заборгованості за обслуговування будинку  (Прочитано 39120 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

 
Цитувати
Справа №2-3465/10

РІШЕННЯ   

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

             08  червня  2010 року Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої  судді                                                            Шильнової Н.І.

при секретарі                                                       Кутелія  Я.Т.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою  Комунального  підприємства «Житлово – експлуатаційне об’єднання  Київського  району м. Сімферополя» до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості, -   

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення   заборгованості по  платі   за обслуговування  будинку  та прибудинкової   території  у розмірі   1 863 гривень  04 копійок.   

Позовні  вимоги  мотивовані  тим, що  відповідач є  власником  квартири  та,  на  підставі   Закону України «Про  житлово – комунальні   послуги»,   зобов’язаний  сплачувати   витрати,  пов’язані  з обслуговуванням   будинку  та прибудинкової   території. Відповідач належним  чином  не проводив оплату   за надані  послуги, внаслідок   чого   утворилась  заборгованість.

 Представник позивача  у   судовому засіданні  позовні   вимоги  підтримав.

  У  судовому  засіданні відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що  спір  необхідно розглядати   у межах  позовної   давності. Крім того,  вказав,  що  у   будь – яких    договірних відносинах  з   позивачем   не знаходиться, позивач   не надає   йому   ніяких послуг,   пов’язаних   з  обслуговуванням  будинку, оскільки усі    витрати  по  обслуговуванню  будинку  та прибудинкової   території     здійснюються  ним   за  власні  кошти.

  Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає,   що позовні   вимоги    задоволенню  не  підлягають.   

Судом встановлено, що відповідно  до  лицевого  лічильника № 091222 ОСОБА_1  є  власником  квартири АДРЕСА_1 на підставі   договору  купівлі – продажу  №627 від 15 травня  2004  року.

Будинок    №  188  по вул.  Кечкеметської  у  м.  Сімферополі  знаходиться  на  балансі   КП « Житлово – експлуатаційне  об’єднання  Київського  району   м. Сімферополя».

Відповідно до  наданої до  суду довідки, у   ОСОБА_1  склалась заборгованість  по  сплаті за утримання  будинку та прибудинкової  території,  станом  на 19  січня 2010  року,  у розмірі 1863 гривень   04  копійок.

Відповідно  до ст. 257  ЦК України, загальна позовна  давність  встановлюється   тривалістю   у три роки.   

У зв’язку з  заявою   відповідача  про  застосування  ст. 257 ЦК України, спір  розглядається у межах  позовної давності.  

Відповідно   до  наданої  позивачем довідки,  заборгованість  у межах позовної давності  за  період з 01 лютого  2007 року по  01  лютого  2010  року складає 1 412 гривень  37  копійок.   

Згідно   до   ч. 6   ст. 10  Закону  України «Про  приватизацію  державного  житлового  фонду»,  заборгованість   власників   квартир   по   укладених   угодах,  пов’язаних   з утриманням  будинку  та оплатою комунальних  послуг,   здійснюється   в  судовому  порядку.

Договірні  правовідносини,    яки   мали  бути   виникнути   між   Комунальним   підприємством «Житлово – експлуатаційне  об’єднання  Київського  району  м. Сімферополя»   та ОСОБА_1,  регулюються  Законом   України  «Про  житло – комунальні   послуги» від   24  червня  2004 року.

Згідно  зі статями  19,20,21  Закону  України  «Про  житло – комунальні   послуги»,   визначено  обов’язки   споживача  та   виконавця   житлово -  комунальних  послуг. Зокрема,      виконавець  зобов’язаний     надавати   житлово – комунальні послуги   вчасно   та відповідної якості  згідно із  законодавством    та  умовами    договору,  а також підготувати   та  укласти    із  споживачем договір на  надання  житлово – комунальних послуг з визначенням   відповідальності за   дотримання   умов  його   виконання  згідно   з типовим   договором.

Таким  чином,  необхідність укладення договору на  надання  житлово-  комунальних  послуг  передбачено   законом  і  його  укладення    визначено  як обов’язок,    а не  право   сторін.

    Як   вбачається із  наданих  суду  доказів, а  саме   із  звернення   ОСОБА_1   до   начальника  ЖЕУ-2   та   проекту   договору     про надання   послуг    з утримання   будинку  і споруд  та прибудинкової  території,   ОСОБА_1,  як споживач   послуг,   запропонував   укласти  з ним договір, який   оснований на  положеннях Закону  України  «Про  житло – комунальні   послуги» від   24  червня  2004 року, але  ні  ЖЕУ-2, як    структурний  підрозділ, ні КП «Житлово – експлуатаційне  об’єднання  Київського  району   м. Сімферополя»,  у встановленому  порядку   не    уклали  із ОСОБА_1   вказаний  договір.   

З наступних підстав,  договір,  укладений    між  ЖЕУ -2  та  ОСОБА_1 від   09  вересня  2004 року,  не  може   бути  прийнято  до уваги, оскільки цей  договір було  укладено   не     у  порядку,   передбаченому Законом   України  «Про  житло – комунальні   послуги» від   24  червня  2004 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно  ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов’язанням є  правовідношення,   в  якому  одна сторона  (боржник)  зобов’язана   вчинити   на користь   другої   сторони (кредитора)   певну  дію (передати  майно,    виконати роботу,    надати   послугу,  сплатити   гроші тощо)  або  утриматися   від певної дії,  а кредитор має право  вимагати   від боржника   виконання    його  обов’язку. Якщо  кожна   із сторін      у зобов’язанні   має одночасно    і права,  і  обов’язки,   вона  вважається  боржником   у тому, що вона   зобов’язана    вчинити на користь   другої сторони, і   одночасно кредитором  у тому, що вона   має право   вимагати  від неї.

Таким чином,   вимагаючи   внесення   плати   за  обслуговування  будинку  та прибудинкової   території,  позивач    повинен  надавати   вчасно  та   відповідної    якості    послуги   з прибирання прибудинкової   території, обслуговування  водо – каналізаційної  системи,   вивезення   твердих   побутових  відходів,    поточного ремонту, тощо.

Разом  з тим, позивач, звернувшись   до  суду,   не    вказав у позовній  заяві за  який  період  у відповідача виникла заборгованість по оплаті   за обслуговування  будинку  та прибудинкової   території,   не  вказав,    які   послуги   надавались    відповідачу, та за  якими  тарифами.   

В  обґрунтування   позовних вимог   про стягнення    заборгованості,   позивач  надав до позовної заяви  довідки  про   нарахування  оплат за  надані    послуги, однак    ні  в позовної  заяві, ні  у наданих   довідках,      позивачем   не  вказано,  які  саме   послуги   він   надавав відповідачу, за  якими  тарифами    проводилось   нарахування    вартості   цих послуг.

Під  час розгляду  справи,  позивач  також   не  конкретизував   позовні  вимоги  та  не  надав   суду  доказів   надання   відповідачу послуг та  не спростував   докази    відповідача про  утримання  будинку  за  власний рахунок.   

У   відповідності  до ч.1    ст.  60 ЦПК України,  кожна  сторона  зобов’язана  довести  ті  обставини,  на   які   вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог і  заперечень.

Суд  не   може   прийняти      у якості доказу    надання   послуг    надані позивачем  довідки про нарахування  вартості   послуг,  оскільки ці  довідки    не  підтверджують    надання  цих  послуг   та отримання  їх відповідачем.  

В   будь – якій     іншій  формі  позивач   не  довів   надання     відповідачу   послуг    по утриманню  будинку та  прибудинкової  території.

Виходячи  з   наведеного, позовні  вимоги  задоволенню   не підлягають.   

На підставі ст. 526 ЦК України,   ст. ст. 24, 64, 66,  68 ЖК  України, керуючись ст. ст.  10,11, 88, 209, 212, 214, 215, 224  ЦПК України,  -   

 В И Р І Ш И В:

У  задоволенні  позову Комунальному   підприємству "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" до   ОСОБА_1      про  стягнення заборгованості    за обслуговування   будинку та прибудинкової території  за період з  01 лютого  2007 року по  01  лютого  2010  року  у розмірі   1 412 гривень  37  копійок, - відмовити.         

Рішення може бути  оскаржене  в апеляційному  порядку до Апеляційного суду АР Крим  через Київський районний суд   м. Сімферополя  шляхом  подачі  в 10-денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після  цього протягом 20  днів  апеляційної скарги.         

Суддя:   

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10189771
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
РІШЕННЯ   

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

  4 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:   


Головуючого, судді      
Дяченко Л.О.   

суддів:      
Летягіної О.В.   

  при секретарі      
Іващенко В.В.   

Бугайовій В.Є.   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово –експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Житлово – експлуатаційного об’єднання Київського району м. Сімферополя АР Крим на рішення  Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 червня 2010 року,   

                                                  В С Т А Н О В И Л А:   

  Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 1863 гривень 04 копійки.   

Вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 АРК на підстав договору купівлі – продажу №627 від 15.05.2004 року. Вказує, що  відповідач не виконує зобов’язання по оплаті витрат на технічне обслуговування будинку та прибудинкової території, не сплачує комунальні платежі, як це передбачено договором або законом про участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Зазначають, що вказаний будинок знаходиться на балансі КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя та є виконавцем житлово – комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкової території. Проте, витрати в добровільному порядку не сплачуються, у зв’язку з чим вони звернулися до суду про стягнення витрат.   

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим  від 8 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.   

Не погодившись з вказаним рішенням суду КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя АР Крим подало апеляційну скаргу.   

В апеляційній скарзі КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя АРК просять рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що будинок в якому проживає відповідач знаходиться на балансі КП ЖЕО Київського району АРК та є власністю місцевої ради. КП ЖЕО обслуговує вказаний будинок, а також контролює дотримання громадянами правил користування жилими приміщеннями. Відповідно до 20 ЗУ „Про житлово – комунальні послуги” та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій споживач зобов’язаний сплачувати послуги по утриманню будинку та прибудинкової території в строки, які встановлені договором або законом.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.     

 Згідно з вимогами ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.   

  Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.   

 Обґрунтованим  є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між позивачем та відповідачем не був укладений договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та позивачем не надані докази про надання житлово – комунальних послуг, тому позов не підлягає задоволенню.   

З такими висновками суду не погоджується колегія суддів.   

 Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон).   

 Відповідно до ст. 1 цього Закону утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.   

 Статтею  3 цього Закону передбачено, що предметом його регулювання є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.    Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.   

  Виконавці  житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій  визначаються органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків відповідно до Порядку, встановленого наказом  Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року N 60 зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за N 541/10821.   

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі – продажу №627 від 15 травня 2004 року та проживає у вказаній квартирі.   

Будинок №188 по вул. Кечкеметській у м. Сімферополі знаходиться на балансі КП « ЖЕО» Київського району м. Сімферополі АР Крим.   

Згідно довідки наданій суду, у ОСОБА_5 склалася заборгованість по сплаті за утримання будинку та прибудинкової території, станом на 19 січня 2010 року у розмірі 1863 грн.04 коп.  Заборгованість  у межах строків позовної давності за період з 1 лютого 2007 року по 1 лютого 2010 року складає суму 1412 гривень 37 коп.             

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України власник або наймач квартири зобов’язаний оплачувати надані житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.   

 З положень ст. 20 ЗУ «Про житлово – комунальні послуги» вбачається, що споживач житлово –комунальних послуг зобов’язаний укласти договір на надання житлово – комунальних послуг, підготовлений виконавцем на підставі типового договору, оплачувати житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.   

Відповідно до вимог ст. 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.   

Згідно з вимогами ст.  20 Закону споживач зобов’язаний  укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.   

Статтею  29 Закону передбачено, що  договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.   

Відповідно до вимог ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.   

У порушення вказаних норм договір на надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території між КП «ЖЕО» Київського району та ОСОБА_5 укладений не був.   

Проте, відповідно до вимог частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України,  зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.   

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.   

 Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»  передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.   

 Відповідно до ст. 526 ЦК України, слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

 Проживаючи в будинку, який обслуговує КП ЖЄО Київського району м. Сімферополя, ОСОБА_5  разом з іншими жильцями фактично отримує  послуги, які надаються.   

             Виходячи з цього, суд необґрунтовано відмовив в позові КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя про стягнення заборгованості з ОСОБА_5           

          Колегія суддів вважає необґрунтованим довід  відповідача відносно того, що  позивач не надавав  йому послуг за які потребує  оплати, оскільки позивачем надані докази які підтверджують надання послуг, а саме : перелік  послуг по утриманню будинку та при будинкової території,  рішення виконкому Київської районної ради м. Сімферополя про встановлення розміру тарифів  за різні послуги, інформація по виконаним роботам по будинку № 188 по вул. Кечкеметській, акти виконаних робіт та інше.       

           Доказів того, що будинок, у якому проживає відповідач,  не утримується  позивачем належним чином та не надаються послуги, відповідно до  даного виду будинку, а саме: вивіз та утилізація ТБВ, прибирання  сходових пролетів, прибирання при будинкової території, освітлення сходових пролетів, підвалів та прокачування води, поточний ремонт, обслуговування внутрибудинкових систем водо – тепло забезпечення  та водовідведення та інше, відповідачем не надано.     

        За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, згідно з вимогами ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України,  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог зі стягненням суми  заборгованості в межах строків повної давності в сумі 1412 гривень 37 коп.   

         На підставі  ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_5 також підлягає стягненню на користь КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя судові витрати у розмірі 81 грн.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307,  309, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах   

ВИРІШИЛА :   

   Апеляційну скаргу Житлово – експлуатаційного об’єднання Київського району м. Сімферополя АР Крим – задовольнити частково.   

Рішення  Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 червня 2010 року – скасувати.   

Ухвалити по справі нове рішення.   

Позов КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя – задовольнити частково.   

Стягнути з ОСОБА_5 на користь КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя заборгованість по платі за обслуговування будинку та прибудинкової території – 1412 грн.37 коп. та судові витрати -81 грн.   

В іншій частині позову відмовити.   

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.   

  Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12652160
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
УХВАЛА   

іменем   україни   

13 квітня 2011 року      
м. Київ   

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах   

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   

головуючого     Дьоміної О.О.,       

суддів:                     Гвоздика П.О.,                     Мартинюка В.І.,   
                    Кафідової О.В.,               Ткачука О.С.,-                                   

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району   
м. Сімферополя” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада   
2010 року,   

в с т а н о в и л а:   

У січні 2010 року комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя” (далі – КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість із оплати за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 1 863 грн.   
04 коп.   

Зазначав, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 2004 року № 627. Указаний будинок знаходиться на балансі КП “ЖЕО Київського району   
м. Сімферополя”, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг із утримання будинків та прибудинкової території.     

Посилаючись на те, що відповідач не виконує зобов’язання з оплати витрат на технічне обслуговування будинку та прибудинкової території, не сплачує комунальні платежі, як це передбачено договором або законом про участь у витратах із утримання будинку та прибудинкової території, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.   

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 8 червня 2010 року в позові КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя” відмовлено.   

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від   
4 листопада 2010 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 8 червня 2010 року скасовано. Позов КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя” задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість із оплати за обслуговування будинку та прибудинкової території в сумі 1 412 грн. 37 коп. та судові витрати в розмірі 81 грн. У іншій частині позову відмовлено.   

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 8 червня 2010 року.   

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.   

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 Крим на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня   
2004 року № 627. Указаний будинок знаходиться на балансі КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя”, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг із утримання будинку та прибудинкової території.   

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території, а позивач не довів надання відповідачеві послуг із утримання будинку та прибудинкової території, не приймаючи при цьому в якості доказу надання послуг надані позивачем довідки про нарахування вартості послуг, вважаючи, що такі довідки не підтверджують надання послуг та отримання їх відповідачем.     

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вважав, що між сторонами фактично склались відносини, які регулюються нормами закону України “Про житлово-комунальні послуги”, тобто позивач фактично надавав відповідачеві послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов’язаний такі послуги оплатити.   

При цьому апеляційний суд виходив із того, що відповідачем не надано суду доказів ненажного утримання позивачем будинку й ненадання послуг відповідно до даного виду будинку, а саме: вивіз та утилізація твердих будівельних відходів, прибирання сходових клітин, прибирання прибудинкової території, освітлення сходових клітин, підвалів та прокачування води, поточний ремонт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем водо й теплозабезпечення, водовідведення та інше.     

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, виходячи з наступного.   

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);   
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.   

Статтями 20, 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені права та обов’язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов’язком – оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.   

Заперечуючи проти позову ОСОБА_3    посилався на те, що КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя” не укладало з ним договору про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартістю, при цьому товариство деяких видів передбачених послуг не надає взагалі, а ті, які надаються – неякісні й надаються невчасно; необґрунтовані й розрахунки вартості послуг.     

Отже, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території, а позивач не довів надання відповідачеві послуг із утримання будинку та прибудинкової території, не приймаючи при цьому в якості доказу надання послуг надані позивачем довідки про нарахування вартості послуг, вважаючи, що такі довідки не підтверджують надання послуг та отримання їх відповідачем.     

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, пояснень ОСОБА_3 належним чином не перевірив, не встановив і не зазначив у рішенні обсягу та видів житлово-комунальних послуг, які фактично надавались КП “ЖЕО Київського району м. Сімферополя” відповідачеві, чи були вони якісними та вчасними, не перевірив розрахунків вартості таких послуг з огляду на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного між сторонами.  

Ураховуючи викладе, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.   

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   

у х в а л и л а :   

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.   

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від   
4 листопада 2010 року скасувати.   

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 8 червня 2010 року залишити в силі.   

Ухвала оскарженню не підлягає.   

  Головуючий                                 О.О. Дьоміна   

  Судді:                                       П.О. Гвоздик   
  О.В. Кафідова   
  В.І. Мартинюк   
  О.С. Ткачук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14979285

P. S. Ще раз звертаю увагу, що коли в касаційному порядку оскаржується свавілля попередніх інстанцій, слід обов'язково посилатися на статті 213-215 ЦПК. Незаконність і необгрунтованість рішення суду -це не емоційна складова скарги, а грубе процесуальне порушення, яке є безумовною підставою для скасування свавільних судових рішень.  
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Это СУПЕР решение!
Нужно его добавить в НАШ "сундучек"!
Особенно про договор понравилось, ибо у меня тоже один из договоров заключен в октябре 2004 (т.е. после вступления ЗУ про ЖКП в силу!) , и он тоже не соответствует ЗУ.
Записаний

owner

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 152
    • Перегляд профілю

Указаные   решения   использованы  моим  коллегой.  28 апреля 2011 г.  подано заявление  в Верховный  Суд  Украины  о пересмотре  дела в связи с  неоднозначным  применением  судами кассационной  инстанции  норм  закона Украины  "Про житлово-комунальні послуги".  Решения  судов  опубликуем.   
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

А у меня не получается....
Прошло больше года :(
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

По приколу подам с ходатайсвом про возобновлен6ие срока....
Интерестно, что они ответят :)

ПС: у моего истца закончился срок обращения в ДВС.
Но говорят, что суд его легко возобнобляет :(
Если откажут мне (что не предусмотрено законом), то логично будет что и ему откажут :)
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

По приколу подам с ходатайсвом про возобновлен6ие срока....
Интерестно, что они ответят :)

Можна також спробувати використати наступний хід. ЗУ "Про судоустрій..." з'явився пізніше, ніж було постановлено незаконне рішення, про перегляд якого ставиться питання. Тому, відповідно до ст. 356 ЦПК положення щодо подачі заяви не пізніше  одного  року з дня ухвалення
судового рішення, про перегляд якого подається заява
розповсюджується тільки на рішення, які набрали законної сили під час дії нової редакції ЦПК (з 30.07.2010 р.). Щодо "старої" редакції таких обмежень не було.
Записаний

Александр

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 66
    • Перегляд профілю

Я сейчас периодически захожу в реестр – ищу в основном решения вышек и апелляционных судов в пользу потребителей – должен заметить что их становится все больше и больше (хотя  негативных решений конечно намного больше). Уже хоть стали обращать внимание что одного счета за услуги мало для доказательства оказания услуги. Есть про нарушения при снятии показаний со счетчика тепла – и соответственно решение в пользу потребителя. Надеюсь таких решений будет все больше и больше. Пора кончать с гегемонией коммунальщиков в судах.
И наконец то суды стали обращать внимание что мы взаимообязанные особы:

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов’язанням є  правовідношення,   в  якому  одна сторона  (боржник)  зобов’язана   вчинити   на користь   другої   сторони (кредитора)   певну  дію (передати  майно,    виконати роботу,    надати   послугу,  сплатити   гроші тощо)  або  утриматися   від певної дії,  а кредитор має право  вимагати   від боржника   виконання    його  обов’язку. Якщо  кожна   із сторін      у зобов’язанні   має одночасно    і права,  і  обов’язки,   вона  вважається  боржником   у тому, що вона   зобов’язана    вчинити на користь   другої сторони, і   одночасно кредитором  у тому, що вона   має право   вимагати  від неї.

Можно еще ст.538 использовать. Я ссылку на нее и обоснование точно во встречный иск вставлю.
« Останнє редагування: 16 Травня 2011, 17:22:13 від Александр »
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

А можно выкладывать сюда найденные интересные решения?
Записаний

Александр

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 66
    • Перегляд профілю

А можно выкладывать сюда найденные интересные решения?

Вот например решение ВХСУ - http://reyestr.court.gov.ua/Review/15098647

Смысл все тот же - непредоставление истцом доказательств предоставление услуг по отоплению:

При цьому позивачем в порушення умов договору не надано будь-яких інших доказів здійснення нарахувань відповідачу за спожиту теплову енергію на підставі табуляграм, пропорційно площі займаних відповідачем приміщень.
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Отлично, давайте ще!
У меня (да и многих других форумчан) нет сейчас времени "лопатить" реестр :(
А Вы можете совмещать "приятное с полезным".
Записаний

Александр

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 66
    • Перегляд профілю

Отлично, давайте ще!
У меня (да и многих других форумчан) нет сейчас времени "лопатить" реестр :(
А Вы можете совмещать "приятное с полезным".
Та я не против поделится найденым, но откуда Вы взяли что у меня (в отличие от других форумчан) много свободного времени. Я мелкий предприниматель ведущий борьбу за выживание (кредиты тоже не дадут расслабиться), в судах разных юрисдикций куча исков и моих и ко мне (коммунальщиков конечно). А тут недавно РЭС вобще пообещал отключить от электроэнергии из-за того что я не хочу перезаключать с ними договор – который нарушает мои права. Это может превратится в еще одну разборку в хозяйственном суде - а он от меня между прочим за 100км. Так что ничего приятного  в этих разборках (и сответственно действий по их разрешению) я не вижу – но жизнь заставляет.
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

focus у ЄДРСР знайшов цю ухвалу ВССУ:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/14405622
Ось Витяг з ухвали Апеляційного суду Запорізької обл. від 22.09.2010 р.:
Цитувати
Відповідно до ч.1  ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено,  що доказування не може ґрунтуватись  на припущеннях.   

              Всупереч вимогам ст.10,60ЦПК України позивач не надав суду першої інстанції належних та переконливих доказів заявлених ним вимог.   

             З досліджених судом першої інстанції письмових доказів у справі: плану заходів по підготовці житлового фонду КП «Житлосервіс-2а» до експлуатації в осінньо-зимовий період в 2007-2008 роки, плану проведення робіт на 2006 - 2007р.р., договору від 27.02.2007 року, укладеному між позивачем і КП «Профдезінфекція» на виконання робіт по дератизації, дезінсекції, дезінфекції (а.с. 44-47, 121) виявилося неможливим встановити дійсний обсяг наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги.   

            Будь-яких доказів, які апеляційний суд міг би дослідити та оцінити в порядку ч.2 ст.303 ЦПК України, позивач не надав.   

Зазначені позивачем в якості доказів копії актів прийомки виконаних робіт позивачем  з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по зазначеному житловому будинку за грудень 2006 року, за січень - лютий місяці 2007 року  (а.с. 99-100, 216-225), план заходів по підготовці житлового фонду КП «Житлосервіс-2а» до експлуатації в осінньо-зимовий період в 2007-2008 роки, план проведення робіт на 2006- 2007 р.р.,  договір від 27.02.2007 року, укладений між позивачем і КП «Профдезінфекція», на виконання робіт по дератизації, дезінсекції, дезінфекції (а.с. 44-47, 121) не могли бути покладеними в основу рішення суду, оскільки за наявності належно підтверджених відповідачами заперечень, а саме: копії технічного паспорту на житловий будинок, листа управління та реформування ЖКГ Бердянської міської ради, листа КП «Бердянська профдезінфекція» Запорізької обласної ради, відповіді начальника ЖКК ЗАТ «Бердянськбуд»       (а.с.85-97,107,137,34) мали характер припущень, на яких, згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, заборонено обгрунтовувати висновки рішення суду.   

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2005року №560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» структура нарахованої щомісячної квартплати містить оплату з надання таких послуг як: вивезення та утилізація твердих побутових відходів; прибирання прибудинкової території, дератизація, дезінсекція, дезінфекція; освітлення клітин, підвалів; обслуговування димовентиляційних каналів; підготовка житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період; поточний ремонт; обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації.   

  Судом першої інстанції  правильно встановлено і не спростовано позивачем ані в суді першої ані в суді апеляційної інстанції, що будинок №97 по вул. Свободи в м. Бердянську до дислокації об»єктів, які підлягають дератизації, дезінсекції, дезінфекції, згідно з укладеними впродовж 2004-2007років КП „Житлосервіс-2а” та КП „Житлосервіс-2” договорів не включався ( а.с.102).   

   Також судом встановлено, що жильці будинку №97 по вул. Свободи зносять сміття у контейнер, який встановлений у дворі будинку №60 по вул. Свободи, який обслуговується ЖКК ЗАТ «Бердянськбуд», оскільки смітний бак для збору сміття позивачем не установлювався(а.с.34).   

 З наданої відповідачами копії технічного паспорту будинку №97 по вул. Свободи. Вбачається, що в будинку відсутні підвальне приміщення, а як слідство, в будинку відсутні внутрішньодомові мережі теплопостачання, водовідведення і каналізації, які розташовуються в підвальних приміщеннях,  а обслуговування зовнішніх мереж здійснюється не КП „Житлосервіс-2а”, а відповідними службами теплопостачання та водопостачання (а.с.85-97).   

    Обсяг виконаних робіт, зазначених в заходах по підготовці зазначеного житлового будинку до експлуатації в осінньо-зимові періоди в 2007 -2008 роки, а також заходах щодо утримання будинку, споруд та прибудинкової території за грудень 2006 року, за січень - лютий місяці 2007 року не можна встановити, оскільки надані позивачем Акти прийомки виконаних робіт не містять       інформації щодо переліку виконаних робіт, витрачених матеріалів, вартості матеріалів (а.с.98-107), до того позивачем ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду не було надано переконливих доказів, що плата за надані послуги нарахована відповідно до обсягу виконаних робіт.       

            Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції. Частина доводів полягає в переліченні нормативно-правових актів, які регулюють відносини виконавців житлово-комунальних послуг із споживачами, а тому не в змозі будь-яким чином вплинути на вирішення питання про відповідність закону оскаржуваного рішення.   

           Інша частина доводів стосується статусу житлового будинку, де проживають відповідачі і рішень органів місцевого самоврядування з питань визначення тарифів на житлово-комунальні послуги, а тому не можуть спростувати рішення суду.   

           Подальші доводи апеляційної скарги є неприйнятними, оскільки містять в собі оцінку пояснень відповідачів у справі, що не може дозволити зробити висновок про правильність рішення суду.   

  Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача дійсно покладений обов’язок укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, але лише у тому випадку, коли такий договір підготовлений виконавцем на основі типового договору.   

             Довід апеляційної скарги про неправильність висновку суду щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог про спонукання відповідачів до укладення договору на надання житлово-комунальних послуг з позивачем є голослівним і суперечить обставинам справи та вищенаведеним нормам матеріального права, які регулюють дані правовідносини, з урахуванням тієї обставини, що позивач не заперечував такої обставини, як ненадання споживачам договору, які вони пропонують укласти. Не надійшло від позивача такої пропозиції і на час розгляду справи апеляційним судом.
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/11291534
 :)
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email