Заступнику голови Святошинського районного суду м. Києва Сержанюку А.С.,
вул. Жилянська, 142, м. Київ, 01032
Представника позивача у справі № 2-1844-1/07 Кулі Віктора Івановича,
вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055
Вх. № 15099 від 21.11.07
Шамп канцелярії суду: Святошинський районний суд м. Києва
01032, м. Київ, вул. Жилянська, 142
21.11.2007
СКАРГА
на дії та бездіяльність головуючого судді Шум Л.М.
Повідомляю, що 08.10.2007 р. я подав до канцелярії суду заяву-вимогу (вх. № 12813) про забезпечення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у т.ч. під час попереднього судового засідання.
Однак, ця вимога суддею не розглянута, причому вже вдруге проводиться судове засідання без фіксування.
Раніше, під час особистого прийому, Ви мене запевнили, що суддя Шум Л.М. отримала вказівку усунути порушення моїх прав у цивільному процесі. Проте вказівка заступника голови суду, як і вимоги п. 2.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, для судді виявилися недостатніми.
Крім того, сьогодні, 21.11.2007 р. під головуванням судді Шум Л.М. слухалася ще одна справа за моєю участю (№ 2-1448-1/07). Фіксування велося у цій справі, однак у обох судових засіданнях суддя дозволяла собі некоректні зауваження на мою адресу, використовуючи іронію, яку можна вважати порушенням моїх немайнових прав, посяганням на честь, гідність та ділову репутацію. На обох засіданнях був присутній кореспондент газети "ВВ". У перерві суддя запросила кореспондента до свого кабінету і запропонувала йому "зробити правильні висновки з почутого" ним, що не можна розцінювати інакше, як корупцію.
Крім того, мова судді нерозбірлива, а у залі – надмірна реверберація (лункість), тому звернення судді до мене часто незрозумілі, а на прохання говорити членороздільно суддя відповідає: "Я не буду підлаштовуватися під зал, або під Вас. Це – Ваші проблеми."
Нагадую, що така поведінка судді суперечить вимогам ст. 5, ч. 2 ст. 160 ЦПК України.
На підставі викладеного прошу:
1) Дати вказівку секретарю судді Шум Л.М. у подальшому забезпечити технічне фіксування судового засідання.
2) Попередити суддю Шум Л.М. про недопустимість порушень присяги судді та про можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
3) Розглянути обидві мої претензії щодо поведінки судді Шум Л.М. у моїй присутності.
Заявник В.І. Куля
==============================
ЩО ВІДБУВАЛОСЯ ПОТІМ
Спочатку у мене не було наміру подавати письмову скаргу. До цього часу вдавалося отримати позитивні наслідки після усного звернення до заступника голови суду.
Але в цей день я не зміг протягом тривалого часу (півгодини) дочекатися появи заступника голови суду у його кабінеті, хоч випадково зустрівся з ним у канцелярії, і на моє запитання почув відповідь, що незабаром він надійде до кабінету та прийме мене.
Проходить 15 хвилин, заступника голови суду немає, звертаюся до секретарки (а може – помічниці), яка перебуває у залі № 5, суміжному з кабінетом. Говорить – почекати. Чекаю. Втративши надію дочекатися, а вже наближався кінець робочого дня, вирішив викласти скаргу експромтом у письмовому вигляді. Звісно, від руки, почерк у мене нерозбірливий внаслідок артрозу правої кисті, а лівою рукою (ознака геніальності) писати не навчився. Але іншого виходу не було, редагувати було ніколи, подав через канцелярію, як написано. Повернувшись додому, набрав на клавіатурі та трохи підправив текст на комп\\\'ютері.
Тим часом заступник голови суду все-таки з\\\'явився та запросив до свого кабінету.
Я коротко виклав зміст скарги, звернув увагу саме на п. 5-1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України та на моральні аспекти поведінки суді. І довелося почути від освіченого юриста таку демагогію, яка не лізе ні в які ворота.
Спочатку заступник голови намагався роз\\\'яснити мені, що Прикінцеві та перехідні положення ЦПК на відносяться до норм процесуального права, тобто суд ними не зобов\\\'язаний керуватися. На моє запитання: "А чим тоді?" отримав відповідь – "Цивільним процесуальним кодексом". Виходить, що для Сержанюка А.С. ЦПК України складається з двох частин – обов\\\'язкових і не обов\\\'язкових. Дивна позиція! Такого я не чув навіть від судді Шум Л.М. Я запропонував йому обговорити це теоретичне питання у іншому складі учасників, а зі свого боку пообіцяв поставити на обговорення в Інтернеті, що й виконую.
Далі пішла суперечка з приводу поняття вимоги про забезпечення повного фіксування судового процесу. На думку заступника голови суду, поняття "вимога" у Прикінцевих та перехідних положеннях є хибним, його слід трактувати, як "клопотання". Я зауважив, що це різні процесуальні категорії. Клопотання розглядається у судовому засіданні, ставиться на обговорення, суддя приймає ухвалу або задовольнити, або відхилити. У протилежність клопотанню вимога – це імператив, не задовольнити вимогу неможливо без порушення ЦПК. А тому вона не підлягає обговоренню, повинна негайно задовольнятися.
Однак, суддя Шум Л.М., на дії якої я поскаржився вже вдруге, у судовому засіданні 29.10.2007 р. заявила, що вона розглянула моє "клопотання" від 08.10.2007 р. про забезпечення фіксування судового процесу і постановила ухвалу – відмовити. Тоді я почав заперечувати, посилаючись на ст. 160 ЦПК України, однак мої заперечення вона не прийняла до уваги і почала погрожувати видалити мене з залу. Це й спричинило моє звернення з усною скаргою до заступника голови в той же день, тобто 29.10.2007 р.
Як я вже повідомив, після звернення ситуація на 50 відсотків покращилася. А саме, при розгляді справи № 2-1488-1/07 технічне фіксування здійснювалося, хоч і не без ексцесів. Тут слід звернути увагу на ст. 163 ЦПК України, яка регламентує процес відкриття судового засідання. Частиною другою цієї статті встановлено: "Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з\\\'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з\\\'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі."
Замість цього суддя Шум Л.М. звертається до залу з запитанням, хто з учасників не з\\\'явився. Дивно, чи не правда? Зал мовчить. Тоді я проявляю ініціативу та повідомляю, що не з\\\'явився такий-то, але є його представник. Суддя робить мені зауваження: "Я Вас не запитувала". Як можна зрозуміти, знову наривається на суперечку. Так і сталося. Тоді я запитую: "Ваша честь, а технічне фіксування ведеться?" Суддя у відповідь: "А Ви що, не бачите?". Пояснюю, щ не бачу. Тоді звучить висновок: "Це Ваші проблеми".
Ну що можна сказати про поведінку судді? Нехай читачі оцінять.
Ну а потім оголошена перерва, через 25 хвилин по розкладу слухання наступної справи під головуванням тієї ж судді та за участю тих же осіб, крім решти, які не з\\\'явилися. Чи ведеться фіксування на це раз – суддя ні слова. Я також промовчав. Але і в цьому засіданні оголошена перерва з причини неявки ряду відповідачів. Після перерви з\\\'ясувалося, що технічне фіксування не велося. А суддя чомусь по аналогії не спитала, чи бачу я, що фіксування не ведеться. Питаю у секретарки, чому? Відповідає: "А ви не подавали клопотання". Показую заяву-вимогу від 08 жовтня 2007 р., кажу, що зареєстрована у канцелярії, долучена до матеріалів справи. Секретарка у відповідь: "Я не бачила". І жодних натяків на вибачення. Добре, що я скористався правом, передбаченим частиною восьмою ст. 6 ЦПК України, яку судді часто не приймають до уваги: "Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої". Фонограми розміщені за вказаними вище адресами Інтернет-ресурсу.
Фінал: терпець увірвався! Іду на Ви!
Що з того вийшло, судіть самі.
