Останнім часом спритні приватні підприємці м. Києва, та деякі Товариства з "дуже" обмеженою відповідальністю намагаються розвести довірливих мешканців багатоквартирних будинків на ДОМОФОН.
Процедура проста:
1. Знаходять і заохочують своїх агентів-ініціаторів з числа знайомих мешканців будинку-жертви.
2. Ініціатори "проводять" загальні збори мешканців, на яких "більшістю голосів" приймається рішення про встановлення домофонів та обмеження доступу до вхідних дверей будинку з використанням електронних ключів.
3. Хоч таке рішення є юридично нікчемним, тим не менше починається збір готівки, а потім встановлюється відповідне обладнання.
4. Невдоволених та не бажаючих платити заспокоюють безкоштовними для них електронними ключами. Решта платять.
5. Гроші ідуть в карман підприємцям і частково - ініціаторам.
6. Далі - трава не рости! Звісно, деякий час система працює.
У чому потенціальна небезпека для мешканців?
Якщо електронна система доступу не контролюється постійно найманим працівником (вахтером, сторожем, конс\\\'єржем), то через деякий час вона стане здобиччю вандалів. Один лише контроллер доступу має ринкову вартість до 40 доларів США. А, крім того є ще механічний доводчик дверей, який коштує приблизно стільки ж. Електромагнітний замок ще дорожчий. Все це легко демонтується у нічні години без ризику для зловмисників. А потім продається "за бутилку".
Хоч виробники замків запевняють, що зусилля відриву металічної пластини від електромагніту замка становить 300-400 кг (залежно від моделі), однак відірвати її за допомогою монтажної лопатки, відомої усім водіям автотранспорту, нічого не варто. Електронний ключ не потрібний. Спрацьовує важіль Архімеда, за допомогою якого він свого часу брався навіть перевернути світ, аби була точка опори. Точка опори там є.
Інше питання - незахищеність контроллера. Контактне гніздо зловмисник може пофарбувати розпилювачем з балончика, або заліпити будь-якою клейкою речовиною. Після її загустіння вже жоден електронний ключ не спрацює. Я вже не кажу про електричний розряд, яким можна в одну мить вивести контроллер з ладу. І тоді не виключено, що комусь прийдеться ночувати на вулиці.
Чи подумали ініціатори про подібну небезпеку, у тому числі й для них?
На жаль, балансоутримувачі від укладання договорів з монтажниками на обслуговування домофонної системи доступу ухиляються. Все залишається напризволяще до наступної надзвичайної ситуації.
Так, без Нестора Шуфрича нам ще довго не обійтись!
