про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання діянь (бездіяльності й відмову в перерахунку) протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищеної пенсії на 30% надбавку як дитині війни з 09.07.2007 р. нараховувати і виплачувати підвищену пенсію у повному розмірі в подальшому довічно.
Я, ____________________________, пенсіонер(ка), згідно положень ст.1 Закону України №2195-ІV від 18.11.04 «Про соціальний захист дітей війни» (далі-Закон), є дитиною війни, у зв'язку з чим, мені на підставі ст.6 Закону, починаючи з 01.01.2006 р. повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Дізнавшись, що визначена Законом підвищена на 30% надбавку пенсія мені протиправно не виплачувалась, я, 15.08.2011 р. в порядку досудового врегулювання спору звернувся(лась) до УПФУ в Подільському р-ні м. Києва з проханням нарахувати і виплатити заборговані грошові кошти з 01.01.2006 р. (додаток№4), на що отримала відмову в перерахунку пенсії та виплаті заборгованості (додаток №5).
Відповідно до підпункту 4 п.2.1 розділу II Положення про управління ПФУ, що затверджене постановою ПФУ від 30.04.02 за №8-2, нарахування і виплата підвищеної на 30% надбавку пенсії відноситься до компетенції відповідана, який, відповідно до п.1.2 розділу І Положення, у своїй діяльності повинен керуватись Конституцією і Законом, та, згідно п.2.4 розділу II Положення, зобов'язаний суворо дотримуватись законних інтересів громадян.
Вважаю відмову районного УПФ України в проведенні нарахування й виплати підвищеної на 30% надбавку пенсії з 01.01.2006 р. у повному обсязі незаконною, що порушує моє право, яке визначено ст. б Закону та гарантоване ч.2 ст.З, 8, 22, 46, 92 Конституцією України, в підтвердження чого, на відміну від відповідача, наводжу наступні неспростовні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону, державні соціальні гарантії дітям війни (підвищена пенсія), встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, що гарантовано п.п.1 та 6 ст. 92 Конституції, а, згідно ст.7 Закону, фінансове забезпечення соціальних гарантій, що визначені ст. 6 Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ч. З ст. 22 Конституції України, у разі прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом.
Конституційний Суд України цілою низкою преюдиціальних рішень (№8-рп/99 від 06.07.99, №5-рп/2002 від 20.03.02, №7-рп/04 від 17.03.04, №20-рп/04 від 01.12.04,№5-рп/2005 від 22.09.05, №6рп/2007 від 09.07.07 по справі №1-29/2007, №10-рп/2008 від 22.05.08 по справі №1-28/2008) вже визнав такі дії держави (порушення мого права та невиплату 30% надбавки) неконституційними, а своїм рішенням №26-рп/08 від 27.11.08 по справі №1-37/08 офіційно розтлумачив Кабінету Міністрів, що законами про державний бюджет не можна вносити зміни до чинних законів, зупиняти їх чи скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, які є предметом інших Законів, адже держава не може відмовлятись від гарантованих Конституцією та визначених фінансових зобов'язань по забезпеченню прав людини, скасовувати їх чи обмежувати.
За таких обставин справи, коли вимоги ст.б Закону України №2195-1V від 18.11.04 є чинними, а положення бюджетних законів на 2006-2008 роки чи п.8 постанова КМУ №530 від 28.05.08, що стосуються виплат 30% надбавки дітям війни у 2009,2010 та 2011 роках, є неконституційними (суперечать Конституції та Закону) з часу їх прийняття, прошу суд при вирішенні спору керуватись принципом верховенства права, що закріплений у ст. 8 Конституції і ст. 8 КАС України та, на підставі постанови №9 від 01.11.96 Пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оцінювати зміст будь-якого закону (про бюджет) чи іншого нормативно-правового акту ( п.8 постанови КМУ від 22.05.08 за №530 постановою Окружного суду м. Києва від 15.06.2009 р. по справі №2/385 визнаний незаконним) з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії та законодавство, яке їй не суперечить.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що неодержана з вини відповідача підвищена пенсія з урахуванням 30% надбавки, яка, згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України, визначена цим законом, повинна виплачуватись за минулий час без обмеження будь-якими строками, а ще, згідно ст. 56 Конституції, я маю право на відшкодування за рахунок держави в особі відповідача завданої мені протиправними діяннями матеріальної і моральної шкоди.
Разом з тим, ст. 1173 і 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі дією чи бездіяльністю органу державної влади чи посадовою особою при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини посадових осіб цих органів, а, згідно ст. 268 ЦК України, за таких обставин справи позовна давність не поширюється на відновлення мого права, що було порушено відповідачем та заподіяно державою внаслідок прийняття актів, положення яких суперечать Конституції України, чи визнані неконституційними.
Таким чином, на підставі ст. 21 КАСУ та враховуючи преюдиціальні рішення Конституційного суду України, переконливо прошу суд, керуючись принципами судочинства визначеними ст.ст.8 і 9 КАСУ, застосовувати при вирішенні справи вище зазначені норми матеріального права, адже порушення (обмеження) мого права на виплату підвищеної на 30% надбавку пенсію сталось внаслідок протиправних діянь (прийняття законів, постанов) та інших порушень, про які мені не було відомо, а тому мої вимоги є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частинами 1 й 3 ст. 99 КАСУ встановлено, що для захисту моїх прав та інтересів цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватись строки для звернення до адміністративного суду, які обчислюються з дня, коли мені стало відомо про порушення моїх прав, а, згідно ч. 4 ст. 99, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, - встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень, що підтверджується у часі зверненням до відповідача та отриманням його листа з відмовою в перерахунку та виплаті підвищеної пенсії.
Оскільки, про порушення мого права на отримання підвищеної на 30% надбавку пенсії мені стапо офіційно відомо з листа відповідача як про порушення мого права у сфері публічно-правових відносин, а тому я стверджую, що термін для звернення до суду, коли мені стало відомо про такі обставини, не пройшов. Як законослухняний громадянин, я був(ла) переконаний(на), що Верховна рада й Кабінет міністрів приймали закони чи постанови, які не порушували (обмежували) мої права й не суперечили ст.ст. 3,6,8, 19,22,46,48,55,56,64,68, 92,95 Конституції України, а відповідач не порушував моє право та нараховував і виплачував мені підвищену пенсію з урахуванням 30% надбавки у повному розмірі відповідно до положень ст. 6 Закону й Конституції України. Разом з тим прошу суд розгпянути мою заяву про поновпення строків.
Незаконність відмови відповідача у виплаті мені підвищеної на 30% надбавку пенсії починаючи з 01.01.2006р. з посиланням на відсутність для цього підстав є порушенням мого права й положень Міжнародної Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», що підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Кечко проти України», адже реалізація мною права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, які передбачені Законом, не повинно залежати від бюджетних асигнувань та не може бути причинами невиконання органами влади зобов'язань, що визначені Законом та гарантовані Конституцією України. То ж, на підставі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», прошу суд застосовувати при розгляді справи Конвенцію та практику Європейського суду як джерепо права.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, і того, що 30% надбавка як дитині війни є складовою пенсії вцілому мені незаконно щомісяця не виплачувались у повному розмірі пенсія, підвищена на 30% надбавку, що і стало підставами для звернення до відповідача, а нині - до суду.
Прошу суд врахувати, що, згідно ч.2 ст.72 КАСУ, вищезазначені обставини, якими обґрунтований позов, 6 таким, що не потребують доказування, а обов'язок доказувати правомірність діянь ч.2 ст 71 КАСУ покладено на відповідача.
На підставі викладеного вище, рішень Конституційного суду України №8-рп/99 від 06.07.99, №5-рп/2002 від 20.03.02, №7-рп/04 від 17.03.04, №20-рп/04 від 01.12.04, №5-рп/2005 від 22.09.05, №6рп/2007 від 09.07.07 по справі №1-29/2007, №10-рп/2008 від 22.05.08 по справі №1-28/2008 та №26-рп/2008 від 27.11.08 по справі №1-37/08, №19-рп/2010 від 09.09.2010 р. по справі №1-40/2010, постанови Окружного суду м. Києва від 15.06.2009 р. по справі №2/385, частини 2 ст. З, ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 і ч.2 ст.46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 268,1173 і 1174 ЦК України, керуючись постановами Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця» та №8 від 13.06.07 «Про незалежність судової влади», положеннями Конституції України як актом прямої дії, що передбачені ч. 2 ст. З і 6, ст. 8,19, 22,46,48, 55, 56, 64,68, 92, 95,152 та ст. 6,8, 9, 18,19,21,71,72, 94,99, п.2 ст.ЮО, 102-107,159,162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ СУД:
1. Прийняти мій адміністративний позов та відкрити провадження по справі;
2. Визнати причини пропущення строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду за захистом мого права як дитини війни на підвищену пенсію з 09.07.2007 р.;
3. Визнати діяння та відмову в перерахунку пенсії управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо нарахування і виплати несплаченої (заборгованої') як дитині війни підвищеної на 30% надбавки з 09.07.2007 р. по теперішній час протиправними, а невиплачену підвищену пенсію -заборгованістю.
4. Зобов'язати управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва негайно з дня набрання судовим рішенням чинності здійснити перерахунок пенсії, підвищивши її на 30% надбавку як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України №2195-І\/ «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по теперішній час, виплатити у повному обсязі заборговані кошти (пенсію) з урахуванням проведених виплат, а також, нараховувати і виплачувати підвищену на 30% надбавку пенсію як дитині війни у повному розмірі в подальшому (довічно).
5. Мої судові витрати за подання даного позову в сумі 28.23 грн. стягнути з відповідача
Додатки:
1. Копія аркушів паспорта позивача;
2. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду позивача;
3. Копія пенсійного посвідчення з відміткою «Дитина війни»;
4. Копія заяви позивача до УПФ У в Подільському районі м.Києва;
5. Копія листа-відповіді УПФ У в Подільському районі м.Києва;
6. Квитанції про сплату судового збору в сумі 28.23 грн.; '
