Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Р І Ш Е Н Н Я   

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ   


05 жовтня 2011 року      
м. Київ   

Колегія суддів судової палати у цивільних справах   

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   

головуючого         Гвоздика П.О.   

  суддів               Горелкіної Н.А.,               Євтушенко О.І.,   

                    Журавель В.І.,               Ситнік О.М.   

  розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню,   

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс» про визнання договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги недійсним,   

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2011 року,   

в с т а н о в и л а:   

  У березні 2010 року позивач ТОВ «Теплосервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення 647 гривень 88 копійок заборгованості за надані послуги по теплопостачанню.   

У червні 2010 року позивачем позовні вимоги були змінені та доповнені. Замінено первісного відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_3. А тому просили суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за послуги по теплопостачанню у сумі 647 гривень 88 копійок та судові витрати.   

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3 мешкала у квартирі АДРЕСА_1, користувалась послугами по теплопостачанню, але не оплачувала їх. Станом на 01 липня 2006 року нарахована заборгованість по оплаті за надані послуги по теплопостачанню в сумі 798 гривень 39 копійок. 13 липня 2006 року з відповідачкою був укладений договір реструктуризації вказаної заборгованості. Згідно укладеного договору відповідачка зобов’язалась своєчасно погашати борг та вносити плату за комунальні послуги у розмірах, встановлених договором. Остаточний розрахунок відповідачка зобов’язалась провести до 01 липня 2007 року. Однак, взятого зобов'язання не виконала, не провела жодного платежу. Позивачем здійснено перерахунок заборгованості та суму заборгованості зменшено до 647 гривень 88 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідачки .   

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Теплосервіс» про визнання договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги недійсним. Посилался на те, що договір на реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 13 липня 2006 року нею був підписаний під тиском, що нею за рішенням суду від 01 березня 2006 року була виплачена заборгованість у сумі 390 гривень 75 копійок. Крім того, у липні 2006 року сплачено 200 гривень. Залишок заборгованості складає 190 гривень 75 копійок, а не 647 гривень 88 копійок. У задоволенні позову просила відмовити тому, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду, та просила визнати договір № 323а про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 13 липня 2006 року недійсним з тих підстав, що між нею та позивачем не було укладено обов'язкового письмового договору на надання послуг теплопостачання.   

  Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року позовні вимоги ТОВ «Теплосервіс» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Теплосервіс» - 647 гривень 88 копійок заборгованості за послуги по теплопостачанню та судові витрати. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 – відмовлено.   

  Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2011 року рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року залишено без змін.   

  У поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові ТОВ «Теплосервіс» відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.   

  Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.   

  Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.   

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.   

  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   

  Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.   

  Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Теплосервіс» та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачкою не виконано умов договору про реструктуризацію заборгованості терміном до 1 липня 2007 року, тому стягнуто з відповідачки на користь позивача спірну суму, відмовлено в задоволенні зустрічного позову, при цьому суд виходив з того, що відповідачкою не надано доказів про укладення вказаного договору під тиском.   

  Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.   

  Судами встановлено, що ОСОБА_3 проживала в квартирі АДРЕСА_1 та користувалася наданими їй послугами по теплопостачанню ТОВ «Теплосервіс» до травня 2006 року.   

  На 01 липня 2006 року заборгованість ОСОБА_3 за надані послуги складала 647 гривень 88 копійок.   

  13 липня 2006 року між ТОВ «Теплосервіс» та ОСОБА_3 був укладений договір № 3232 «а» про реструктуризацію заборгованості строком на один рік.   

  Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.   

  Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.   

  Відповідно до ст.   256 ЦК України    позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.   

  Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.   

  Вирішуючи спір, суд на зазначені вимоги уваги не звернув, стягуючи з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Теплосервіс» заборгованість за послуги по теплопостачанню за період до 01 липня 2006 року, не врахував, що стягнення заборгованості обмежується трирічним строком і відповідачка під час розгляду справи просила застосувати строки позовної давності, відмовити в задоволенні позову, враховуючи , що останній платіж здійснений нею в липні 2006 року.   

  Судом не застосовані ст.ст. 257, 258, 260, 267 ЦК України в повній мірі.         

  Відповідачка під час розгляду справи посилалась на те, що позивачем пропущено строк позовної давності і просила суд його застосувати у відповідності з ч. 3 ст. 267 ЦК України.   

  Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.   

  Враховуючи те, що заборгованість, яку просить стягнути позивач утворилась за період з вересня 2003 року по липень 2006 року, а з позовом позивач звернувся лише в січні 2010 року, пропустивши встановлений законом строк позовної давності, поважних причин пропуску строку суду не зазначив, не звертався з заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності.   

  Апеляційний суд на зазначені обставини уваги не звернув, чим порушив вимоги ст.ст. 303, 315 ЦПК України, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.   

  Суди першої та апеляційної інстанції не застосували норми матеріального права в повній мірі, зокрема ЦК України, порушили норми ЦПК України а тому постановили неправомірні рішення, які підлягають скасуванню частково.   

  Відповідно до ст.341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення або змінити рішення. Якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.   

  З урахуванням наведеного, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2011 року підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню, з постановленням нового рішення, в задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності без поважних причин, в решті рішення першої інстанції відповідає вимогам закону, а тому його слід залишити без змін.   

  Керуючись п.5. ч.1. ст.336, ст.ст. 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,   

  в и р і ш и л а :   

  Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.   

  Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 квітня 2011 року та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2011 року, скасувати в частині задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню, з постановленням нового рішення.   

  В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню - відмовити.   

  В інший частині рішення першої інстанції та апеляційної інстанції залишити без змін.   

  Рішення оскарженню не підлягає.   

Головуючий      
П.О. Гвоздик   

Судді:      
Н.А. Горелкіна   
  О.І. Євтушенко   
  В.І. Журавель   
  О.М. Ситнік

   
http://reyestr.court.gov.ua/Review/18634912