Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011                                                                                           № 22/230

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Михальської  Ю.Б.

суддів:               

             

за участю представників сторін:

від позивача                    ОСОБА_1 – за дов. № 155/1/23-2627 від 20.06.2011

від відповідача          ОСОБА_2 – за дов. № Д07/2011/09/02-2 від 02.09.2011

 розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

на рішення          Господарського суду міста Києва від 08.08.2011

у справі          № 22/230 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом            Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до          Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

про             стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про стягнення боргу в сумі 44 231,18 грн., інфляційної складової боргу в сумі 7 298,15 грн., 3% річних в сумі 1 941,32 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 у справі № 22/230 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» 44 231,18 грн. надмірно сплачених коштів, 294,47 грн. 3% річних, 1 478,58 грн. інфляційних збитків, 662,81 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 у справі № 22/230 та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача 22.09.2011 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 у справі № 22/230 без змін.

 Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

 28.07.1999 Акціонерною енергетичною компанією «Київенерго» та Дирекцією по експлуатації нежилих будинків Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» укладено Договір № 102-0167 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Розділом 8 Договору закріплено, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Сторонами не було надано доказів припинення Договору в установленому порядку.

Згідно з додатком № 3 до Договору, розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію «Енергопостачальною організацією» проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999 № 47. Можливе змінення тарифів в період дії Договору.

Нормами статті 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

За надані послуги відповідачем проведено нарахування за споживання теплової енергії загальною вартістю 71 267, 51 грн. за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662, № 1663 від 27.11.2008, 1780/1 від 25.12.2008, № 127, 128 від 05.02.2009.

Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008, 65/2009 від 0З.02.2009 зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Нормами статті 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про відсутність підстав для перерахунку вартості наданих послуг, оскільки рішення, які встановлювали тарифи на постачання теплової енергії у гарячій воді, були визнані неконституційними у встановленому законом порядку.

До 01.12.2008 тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007. Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 скасоване. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 з 10.02.2009 поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність здійснення нарахування позивачу плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007, що складає у вказаному періоді суму 27 036,32 грн. виходячи з кількості спожитої теплової енергії.

З приводу необхідності здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії позивач звертався до відповідача з листом за вих. № 155/1/23-1664 від 09.04.2009, у якому просив провести перерахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року по всіх договорах на постачання теплової енергії у гарячій воді між АЕК «Київенерго» та КП «Київжитлоспецексплуатація», застосувавши тарифи на теплову енергію, затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.01.2007 № 86.

19.07.2010 позивач направив відповідачу претензію за вих. № 155/1/23-2836, з проханням зробити перерахунок вартості теплової енергії згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007; грошові кошти в сумі 3 663 774, 39 грн. зарахувати в оплату за теплову енергію в опалювальному сезоні 2009 – 2010 років.

Зазначених вимог позивача відповідачем не виконано, а спір щодо стягнення на користь АЕК «Київенерго» заборгованості КП «Київжитлоспецексплуатація», що виникла по договору № 102-0167 від 28.07.1999 за період з 01.11.2009 по 01.04.2010 в сумі основного боргу в розмірі 110 328,87 грн., нарахованих сум пені (8 064,87 грн.), інфляційних збитків (5 218,16 грн.), 3% річних (1 180,23 грн.), вирішено в судовому порядку в межах справи 22/242 (2010рік).

26.01.2011 Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» складено вимогу за вих. № 155/23-01/40, у якій позивач просив відповідача перерахувати суму коштів розмірі 44 231, 20 грн., що є переплатою по Договору 102-0167 від 28.07.1999 з урахуванням різниці в тарифах застосованих при розрахунку вартості теплової енергії за період з грудня 2008 року по лютий 2009року.

Враховуючи неповернення відповідачем грошових коштів в сумі 44 231,18 грн., що отримані як оплата вартості спожитої теплової енергії у періоді з грудня 2008 року по лютий 2009 року, колегія суддів приходить до висновку, що вказана сума має бути стягнута з відповідача, як безпідставно сплачена.

Аналогічна позиція по застосуванню розрахунку вартості спожитої теплової енергії, тарифів, які скасовані Указами Президента України відповідно 1199/2008 від 24 грудня 2008 року, 65/2009 від 3 лютого 2009 року викладена і у Постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі 42/380.

Колегією суддів доводи апелянта про безпідставність нарахування інфляційної складової в сумі 1 478,58 грн. та 3 % річних в розмірі 294,47 грн. спростовуються наступним.

Згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено Договором 102-0167 від 28.07.1999 у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем, по строку з листопада 2009 року не виникало, Договором на відповідача були покладені обов'язки постачання теплової енергії, які за своєю природою не є грошовими, а листи за вих. № 155/1/23-1664 від 09.04.2009, № 155/1/23-2836 від 19.07.2010, в яких містились вимоги здійснити перерахунок вартості теплової енергії, не є підставою виникнення грошового зобов’язання відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму вказану у вимозі від 26.01.2011, яка направлена відповідачу 01.02.2011, колегія суддів зазначає, що грошове зобов'язання виникло станом на 08.02.2011 (як про те зазначено у вимозі - семиденний строк з дня її отримання), відповідно обґрунтованими є вимоги позивача щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних у періоді з 09.02.2011 по 30.04.2011 (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) і такі суми складають:

294,47 грн. 3% річних (44 231,18 грн. х 3% : 365 х 81);

1 478,58 грн. інфляційних збитків

(44 231,18 грн. х 100,9% (індекс інфляції у лютому 2011 року) - 44 231, 18 грн.) : 28 х 20 (кількість днів прострочення в період з 09.02.2011 по 28.02.2011) = 284, 34 грн.;

44 231,18 грн. х 101,4% (індекс інфляції у березні 2011 року) - 44 231,18 грн. -
619,23 грн.; 44 231,18 грн. х 101,3% (індекс інфляції у березні 2011 року) -44 231,18 грн. = 575, 01 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

           

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 у справі № 22/230 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 у справі № 22/230 залишити без змін.

Матеріали справи № 22/230 повернути Господарського суду міста Києва.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       

  Судді

                                                                                           
http://reyestr.court.gov.ua/Review/18669714




 

[Перо]

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа №  22/230    

   
08.08.11


За позовом    Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до                    Публічного  акціонерного товариства «Київенерго»

про                  стягнення грошових коштів   

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_1. (довіреність № 155/1/23-2627 від 20.06.2011р.);

від відповідача:  ОСОБА_2. (довіреність № Д07/2011/07/11-3 від 11.07.2011р.);

 08.08.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(надалі КП «Київжитлоспецексплуатація», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Київенерго»(надалі ПАТ «Київенерго», відповідач) боргу в сумі 44 231, 18 грн., інфляційних складової боргу в сумі 7 298, 15 грн., 3% річних в сумі 1 941, 32 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що нарахування відповідачем плати за теплову енергію за період грудня 2008 по лютий 2009 року за тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008р., 1780/1 від 25 грудня 2008р., № 128 від 05.02.2009р., які були скасовані Указами Президента України № 65/2009 від 05.02.2009р., № 76/2009 від 09.02.2009р. є безпідставним, оскільки в цей період були чинними тарифи, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007р..

З цих підстав позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача суму переплати вартості спожитої протягом грудня 2008 - лютого 2009 років теплової енергії згідно чинних тарифів. Окрім того, враховуючи, що на вимоги позивача відповідачем перерахунок вартості спожитої теплової енергії не було зроблено, а суму переплати не повернуто, до стягнення заявлено також суми інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідачем надані заперечення на позовну заяву у яких зазначено, що АК «Київенерго»проводила розрахунки за теплову енергію та застосовувала виключно діючі тарифи відповідного періоду, зокрема ті, що відповідним чином встановлені та затверджені КМДА.

Згідно заперечень відповідача, на теперішній час жодним чином не доведено, що розпорядження КМДА від 27.11.2008р. № 1662, від 25.12.2008р. № 1780/1, від 05.02.2009р. № 128, від 02.03.2009р. № 230 суперечать Конституції чи законам України, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог відповідач просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

  ВСТАНОВИВ:

          28 липня 1999р. між АЕК «Київенерго»та Дирекцією по експлуатації нежилих будинків КП «Київжитлоспецексплуатація»укладено договір № 102-0167 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Тарифи на теплову енергію за договором визначені додатком № 3 до договору, де згідно з п. 1 розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію «Енергопостачальною організацією»проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації…, можливість змінення тарифів в період дії договору прямо передбачена п. 3 зазначеного додатку.

На законодавчому рівні, у відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується нарахування відповідачем за споживання теплової енергії загальною вартістю 71 267, 51 грн. за період з грудня 2008р. по лютий 2009р. на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662, № 1663 від 27.11.2008р., 1780/1 від 25.12.2008р., № 127, 128 від 05.02.2009р..

Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24 грудня 2008р., 65/2009 від 3 лютого 2009р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать  Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р..

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009р. з 10 лютого 2009р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р..

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р., що складає у вказаному періоді суму 27 036, 32 грн. виходячи з кількості спожитої теплової енергії.

З приводу необхідності здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії позивач звертався до відповідача з листами, зокрема:

- у листі за вих. № 155/1/23-1664 від 09.04.2009р. позивач просив провести перерахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008р. –лютого 2009р. по всіх договорах на постачання теплової енергії у гарячій воді між АЕК «Київенерго»та КП «Київжитлоспецексплуатація», застосувавши тарифи на теплову енергію, затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.01.2007р. № 86;

- у претензії за вих. № 155/1/23-2836 від 19.07.2010р. викладалось прохання зробити перерахунок вартості теплової енергії згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007р.; грошові кошти в сумі 3 663 774, 39 грн. зарахувати в оплату за теплову енергію в опалювальному сезоні 2009 –2010р..

          Зазначених вимог позивача відповідачем не виконано, а спір щодо стягнення на користь АЕК «Київенерго»заборгованості КП «Київжитлоспецексплуатація», що виникла по договору № 102-0167 від 28.07.1999р. за період з 01.11.2009р. по 01.04.2010р. в сумі основного боргу в розмірі 110 328, 87 грн., нарахованих сум  пені (8 064, 87 грн.), інфляційних збитків (5 218, 16 грн.), 3% річних (1 180, 23 грн.), вирішено в судовому порядку в межах справи 22/242 (2010р.).

Загальна сума здійсненої переплати у періоді з грудня 2008р. по лютий 2009р. складає 44 231, 18 грн. та не містить розбіжностей з даними ПАТ «Київенерго»(розрахунок коригування нарахувань складений структурним відокремленим підрозділом ПАТ «Київенерго»залучений до матеріалів справи). Зазначені грошові кошти є надмірно сплаченими позивачем на користь відповідача, оскільки підстави для їх сплати за вказаний період в якості плати за спожиту теплову енергію по договору 102-0167 від 28.07.1999р. були відсутні.

26.01.2011р. КП «Київжитлоспецексплуатація»складено вимогу за вих. № 155/23-01/40 у якій позивач просив відповідача перерахувати суму коштів розмірі 44 231, 20 грн., що є переплатою по договору 102-0167 від 28.07.1999р. з урахуванням різниці в тарифах застосованих при розрахунку вартості теплової енергії за період з грудня 2008р. по лютий 2009р..

Враховуючи неповернення грошових коштів в сумі 44 231, 18 грн., що отримані, як оплата вартості спожитої теплової енергії у періоді з грудня 2008р. по лютий 2009р.,

При цьому, суд також враховує, що звертаючись з позовом до суду, зокрема, із вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 44 231, 18 грн., підставою зазначеної вимоги позивач визначає відсутність свого обов’язку здійснювати оплату спожитої теплової енергії за тарифами, що застосовувались відповідачем, а отже і враховувати сплату грошових коштів по договору 102-0167 від 28.07.1999р. як вартість спожитої теплової енергії.

Таким чином, враховуючи заявлення на розгляд суду вимоги про стягнення боргу в сумі 44 231, 18 грн., суд враховує підстави зазначені позивачем –безпідставна сплата коштів в сумі 44 231, 18 грн., та вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню виходячи з положень ст. 1212 ЦК України.

В даному випадку має місце невірне застосування позивачем норм права (застосування законодавства), що при оцінці судом підстав з яких заявлено дану вимогу на розгляд суду, має бути враховано.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхиляються, при врахуванні вищенаведеного, а зазначена позиція з приводу відсутності підстав для застосування, при розрахунку вартості спожитої теплової енергії, тарифів, які скасовані Указами Президента України відповідно 1199/2008 від 24 грудня 2008р., 65/2009 від 3 лютого 2009р. викладена і у Постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010р. у справі 42/380.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно пред’явленої позивачем вимоги (вих. № 155/23-01/40 від 26.01.2011р.) відповідач коштів не повернув, що є підставою для задоволення вимог позивача у цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих інфляційних збитків в сумі 7 298, 15 грн. (розрахунок здійснено за період з 13.11.2009р. по 30.04.2011р.) та 3 % річних в розмірі 1 941, 32 грн. суд відзначає наступне.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За укладеним між сторонами договором 102-0167 від 28.07.1999р. у відповідача грошових зобов’язань перед позивачем, по строку з листопада 2009р. не виникало, договором на відповідача були покладені обов’язки постачання теплової енергії, які за своєю природою не є грошовими, а листи за вих. № 155/1/23-1664 від 09.04.2009р., № 155/1/23-2836 від 19.07.2010р. в яких містились вимоги здійснити перерахунок вартості теплової енергії, не є підставою виникнення грошового зобовязання відповідача перед позивачем, у зв’язку з чим відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму вказану у вимозі від 26.01.2011р., яка направлена відповідачу 01.02.2011р. (поштовий чек № 2194 зі списком рекомендованих відправлень за 01.01.2011р. залучені до справи в копії), то зазначене зобов'язання, виникло станом на 08.02.2011р. (як про те зазначено у вимозі - семиденний строк з дня її отримання), відповідно обгрунтованими є вимоги позивача щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних у періоді з 09.02.2011р. по 30.04.2011р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) і такі суми складають:

- 294, 47 грн. 3% річних (44 231, 18 грн. х 3% : 365 х 81);

- 1 478, 58 грн. інфляційних збитків

(44 231, 18 грн. х 100,9% (індекс інфляції у лютому 2011р.) –44 231, 18 грн.) : 28 х 20 (кількість днів прострочення в період з 09.02.2011р. по 28.02.2011р.) = 284, 34 грн.;

44 231, 18 грн. х 101, 4 % (індекс інфляції у березні 2011р.) – 44 231, 18 грн. = 619, 23 грн.;

44 231, 18 грн. х 101, 3 % (індекс інфляції у березні 2011р.) – 44 231, 18 грн. = 575, 01 грн..

З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 534, 71 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 662, 81 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

  В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(юрид. адреса: 01034, м Київ, вул. Володимирська 51-А; р/р № 2600500010883, № 2600100010704 у ВАТ КБ «Хрещатик»МФО 300670, ідент. код 03366500) 44 231, 18 грн. (сорок чотири тисячі двісті тридцять одну гривню 18 копійок) надмірно сплачених коштів, 294, 47 грн. (двісті дев’яносто чотири гривні 47 копійок) 3% річних, 1 478, 58 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят вісім гривень 58 копійок) інфляційних збитків, 662, 81 грн. (шістсот шістдесят дві гривні 81 копійку) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

 Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                              дата підписання рішення 12.08.2011

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17910093

[bav]

От якби всі КП так діяли, вони б заслужили повагу споживачів. Але бездарні юристи КП спроможні (з допомогою таких же суддів) вибивати НЕІСНУЮЧІ борги з необізнаних споживачів. Це сумно.

[Перо]

Тепер все залежить від можливостей ПАТ "Київенерго" у ВГСУ. Касація буде 100%.

[Валентина]

ВГСУ в основній частині рішення попередніх інстанцій залишив без змін, скасував тільки в частині інфляційних втрат та річних і в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

[Кира]

Не будьте наивными: КП Київжитлоспецексплуатація - это организация, принадлежащая КМДА!

[Nimfa]

Цікава справа. Орг-ція, що належить КМДА не визнає тарифів КМДА і вимагає перерахунку.