Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[b737]

Суть вопроса: размер взносов членов ЖСК на содержание дома превысит 300 т.
Есть ли объект налогообложения?
Я считаю, что нет. т.к. ЖСК не торгует услугами, как баба базарная или ЖЭК, по содержанию дома своим же жильцам.

[Перо]

Кооперація -це найбільш неврегульована законодавством сфера. Крім загальних законів часів царя Гороху нічого немає.

[b737]

Я уважно прочитав лист мінЖКГ від 26.04.2011 р. і намагався пояснити бухгалтеру, що зайво сплачувати 35 000 гривень на рік ПДВ  не треба, а вона все вперто вважає, що ЖБК продає послуги (нарп. утримання ліфтів) своїм членам, хоча насправді уся сотня власників квартир може укласти колективний чи індивідуальний
 договір з ліфтовою компанією, на визвіз сміття, договір на обслуговування електритики та сантехніки з будь-ким  і т.д. тільки це буде морока для постачальника послуг.
В реєстрі не бачив справ про стягнення ПДВ з ОСББ чи ЖБК.


Щодо статусу ОСББ як учасника відносин у сфері житлово-комунальних послуг

У зв'язку з численними зверненнями громадян, які мешкають у будинках, де створено ОСББ чи ЖБК, до центральних органів державної влади щодо порушення їх прав з боку підприємств-монополістів, що виробляють комунальні послуги, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України роз'ясняє наступне.

Правові та організаційні засади створення і діяльності ОСББ визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, причому учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. При цьому зазначено, що балансоутримувач та управитель залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Власником у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку". Оскільки відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України (ЦКУ) у дво- або багатоквартирному будинку приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання належать власникам квартир, і оскільки ОСББ не с власником таких квартир, то ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Виробником у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги", а виконавцем - "суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору".

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України. Стаття 55 Господарського кодексу України (ГКУ) відносить до суб'єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність. Стаття 3 ГКУ визначає господарську діяльність як "діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру" що мають цінову визначеність". При цьому зазначається, що "діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів", а не господарською діяльністю.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється з метою "забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами". Ця ж стаття визначає предмет діяльності ОСББ: "основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання".

Отже, визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу". Стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб'єктами, що надають послуги. Втім, ОСББ як таке (як юридична особа) не потребує житлово-комунальних послуг - їх потребують члени об'єднання. У зв'язку з цим статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об'єднання "за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг" (слід звернути увагу, що за новою термінологією, запровадженою Законом України "Про житлово-комунальні послуги", терміну "постачальник" комунальних послуг відповідають терміни "виконавець," та "виробник", а терміну "замовник (абонент)" - термін "споживач").

Таким чином, з визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги" переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати лише у ролі споживача - як колективний замовник (абонент).

У той же час, звертаємо увагу на те, що виступати колективним замовником (абонентом) комунальних послуг є правом, а не обов'язком ОСББ. Статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що "за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом". При цьому законом дозволяється, щоб кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, згідно з укладеними договорами надходили на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги.

З урахуванням наведених положень рішення про обрання того чи іншого варіанту відносин із виконавцями комунальних послуг приймається органами управління ОСББ, уповноваженими на це його статутом.

Разом з тим, в разі укладання договорів виконавцем комунальної послуги безпосередньо з власниками приміщень в будинку, де створено ОСББ, між таким виконавцем та ОСББ рекомендується укласти договір сервітуту на використання внутрішньобудинкових мереж (без стягнення плати за встановлений сервітут). У такому договорі необхідно визначити порядок та умови використання мереж виконавцем відповідної комунальної послуги, а також взаємну відповідальність сторін (ОСББ - за збитки і втрати, спричинені виконавцю в разі неналежного утримання мереж, виконавця - за пошкодження мереж унаслідок порушення ним умов надання послуг).

Слід зауважити, що наведені норми Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є спеціальними відносно норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема й статті 29 "Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку", оскільки положення статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначають порядок оплати комунальних послуг та укладення відповідних договорів у багатоквартирних будинках, де створено ОСББ, а не в багатоквартирних будинках загалом. Відповідно, ОСББ слід керуватися в своїй діяльності саме нормами статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до викладеного вище, у будинку, де створено ОСББ, можливі такі варіанти договірних відносин:

1) Укладання договорів про надання відповідної комунальної послуги безпосередньо між споживачами (власниками квартир) та виконавцем послуги. У такому разі відповідно до статей 20, 21 і 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такий договір повинен укладатися на основі типового, затвердженого Кабінетом Міністрів України, Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.

При цьому частина третя статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, приймати на рахунок об'єднання "для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги". Вважаємо, що для цього між ОСББ та відповідним підприємством повинен бути укладений договір доручення, про що також повинне бути зроблене застереження у договорах про надання комунальних послуг, які підприємство, що їх надає, уклало зі споживачами у будинку.

2) Укладання договору між підприємством, що надає відповідну комунальну послугу, та ОСББ як колективним замовником (абонентом). Такий договір також повинен укладатися на основі типового, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до статей 20, 21 і 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При цьому відповідно до вимог статті 184 ГКУ укладення договору повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГКУ, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами цього Господарського кодексу України.

Отже, договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведения між ОСББ та підприємством тепло-, водопостачання повинні укладатися відповідно до Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.

У той же час, поширеними є випадки укладання між теплопостачальними організаціями та ОСББ замість договорів про надання послуг з централізованого опалення договорів про "постачання теплової енергії". Окремого типовою договору для такого випадку Кабінетом Міністрів України не затверджено. У той же час, статтею 1 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" тарифи на теплову енергію та постачання теплової енергії включено до переліку тарифів на комунальні послуги.

Враховуючи це, а також те, що придбана ОСББ теплова енергія використовується на потреби централізованого опалення (причому ОСББ не є виробником чи виконавцем відповідної комунальної послуги), а розрахунки ОСББ з теплопостачальною організацією здійснюються за рахунок внесків і платежів споживачів - власників квартир, та виходячи зі встановленого статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" принципу "забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб" вважаємо, що зміст договору, який передбачає постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та/або підігріву гарячої води, який укладається між ОСББ та теплопостачальною організацією, незалежно від назви такого договору" повинен відповідати Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630. При цьому вважаємо, що у такому договорі може бути враховано особливості розрахунків між сторонами (виходячи з фактичного чи розрахункового споживання теплової енергії) залежно від того, чи обладнано будинок приладами обліку та регулювання споживання теплової енергії.

Також звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до пункту 1 Розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності зазначеним законом, мали бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року, а договори, що не приведені у відповідність із цим законом у зазначений строк, втрачають чинність.

[Юрій Васильович]

Я уважно прочитав лист мінЖКГ від 26.04.2011 р. і намагався пояснити бухгалтеру, що зайво сплачувати 35 000 гривень на рік ПДВ  не треба, а вона все вперто вважає, що ЖБК продає послуги (нарп. утримання ліфтів) своїм членам,

Хто кому сплачує? Мешканці у ЖБК? Чи ЖБК державі? Якщо бухгалтер ( чи голова правління) ЖБК наполягають, що ЖБК сплачує ПДВ державі, то запитайте у них чи є в ЖБК "Свідоцтво про реєстрацію  ЖБК платником ПДВ". Запитайте в податковій чи є Ваше ЖБК платником ПДВ. Якщо ЖБК не зареєстроване та не є платником ПДВ, то очевидно, що ЖБК ПДВ державі не сплачує. А тому й включати ПДВ у тариф на послуги не має права. 

[b737]

Бухгалтер гвалт хоче бігти в податкову реєструватися платником ПДВ, оскільки обсяг внесків членів перевищить 300 тис. гривень.

[b737]

поки що ПДВ ніхто не сплачує.
ЖБК, якщо зареєструєтья платником ПДВ, сплатить додатково ПДВ на 35000 грн. за рік. Зараз ми не є платником ПДВ.
в такому випадку краще запитувати у членів щодо заміни бухгалтера з головою ))))

[Юрій Васильович]

в такому випадку краще запитувати у членів щодо заміни бухгалтера з головою

Це точно. На скільки я знаю, ОСББ взагалі створювалися як неприбуткові організації і податків не сплачували. Можливо я й помиляюсь. А можливо щось змінилося з появою податкового кодексу.
Подивіться ще тут: http://osbb.vinnytsya.info/   

[Перо]

ОСББ не є постачальником послуг
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6071.0.html

[thunderclap]

ОСББ может быть фактическим поставщиком услуг. Письмо Минрегионстроя дает оценку деятельности ОСББ относительно норм законодательства, но не фактического положения дел. Минрегион исходит из того, что ОСББ является коллективным заказчиком (потребителем) ЖК услуг, которые производят или выполняют другие субъекты хозяйствования, тарифы на которые государственно регулируемые. В этом случае предполагается наличие у ОСББ договоров с исполнителем на содержание дома и придомовой территории, ХВП, ГВП, отопление. Но если что то из этого ОСББ берется выполнять самостоятельно, то оно фактически переходит в статус производителя, исполнителя соответствующих услуг. Особенно показательно, если эти услуги ОСББ кроме жильцов дома оказывает еще и коммерческим структурам (магазины, фирмы, парикмахерские и т.д) в доме. Тогда ОСББ является субъектом хозяйствования, реализующим товары/услуги и должно иметь соответстующий статус. Бухгалтер может вполне быть права!
Вот цитата из письма Минрегиона от 20.02.2012 №8/20-159-12  в ответ на запрос ОСББ "коли ОСББ закуповує природний газ з метою вироблення з нього теплової енергiї для виробництва послуг з централiзованого опалення та гарячого водопостачання. У даному випадку населенням споживається не природний газ безпосередньо, а теплова енергiя, вироблена з нього. Таким чином, ОСББ є в данiй сiтуації виробником i виконавцем послуг i зобов’язано здiйснити розрахунок тарифiв згiдно з Порядком формувания тарифiв на теплову енергiю, її виробництво, транспортуваиня та постачання, послуги з централiзованого опалення i постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01.06.2011 № 869, та подати його органу уповноваженому встановлювати тарифи на данi послути вiдповiдно до дiючого законодавства.
При цьому зазначаємо, що регулювання суб’єктiв господарювання здiйснюється Радою мiнiстрiв Автономної Реслублiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державивми адмiнiстрацiями - в частинi лiцензування та контролю за виконанням лiцензiйних умов господарської дiяльностi, та органами мiсцевого самоврядування – в частинi встановлення тарифiв» .

[Дятел]

....
При цьому зазначаємо, що регулювання суб’єктiв господарювання здiйснюється Радою мiнiстрiв Автономної Реслублiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державивми адмiнiстрацiями - в частинi лiцензування та контролю за виконанням лiцензiйних умов господарської дiяльностi, та органами мiсцевого самоврядування – в частинi встановлення тарифiв» .

УРА!
Так лицензия таки должна быть! И наверно это касательно и всех ЖЭО!

ПС: Я так понимаю что не один ЖБК или ОСББ не имеет лицензии?!
Кроме того они неприбыльные организации!
И как жеж они могут быть исполнителями (производителями, поставщиками) услуг?
Вообщем опять н6естыковки на законодательном уровне! (или на исполнительном, ибо в таком случае ОМС должен назначить исполнительня данных услуг)

[thunderclap]

Относительно лицензий действует специальный закон о лицензировании отдельных видов хоз.деятельности. На предоставление жилищно-комунальных услуг второй и третьей групп (по классификации Закона О ЖКУ) лицензии не предусмотрены, а для услуг первой группы сущестуют лицензии и лицензиооные условия. Для ОСББ надо иметь такие если ОСББ имеет собственную котельную, закупает газ и производит тепловую энергию, выполняет подогрев воды и отопление для жителей дома и прочих субъектов в нем

[Юрій Васильович]

Автор: thunderclap:

На предоставление жилищно-комунальных услуг второй и третьей групп (по классификации Закона О ЖКУ) лицензии не предусмотрены, а для услуг первой группы сущестуют лицензии и лицензиооные условия.

Групи, на які поділяються ЖК-послуги, поділяють їх не по ознакам потрібності чи не потрібності ліцензій, а по порядку затвердження цін/тарифів.
Тому одна й та ж послуга може бути і в 1-й і в 2-й групі.
Наприклад:
 Тариф на послугу з ЦО, яку  надає  ТОВ "Артемівськенергія" ( охоплює майже все місто) затверджує Нацкомісія - 1 група.
Тариф на послугу з ЦО, яку  надає  ТОВ "Пульсарінвест" ( охоплює тільки один квартал міста ( здається має 4 модульні котельні)) затверджує ОМС - 2 група.
Обидва підприємства мають ліцензію п. 42 ч. 3 ст. 9 ЗУ "Про ліцензування..." :
 42) виробництво   теплової   енергії,   транспортування    її магістральними  і  місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії;
Ще приклад :
Тариф на послугу з водопостачання та водовідведення, яку надає КП "Вода Донбасу" ( майже у всі міста та населені пункти області) затверджує Нацкомісія - 1 група.
Тариф на послугу з водопостачання та водовідведення, яку надає КП "Бахмутвода" ( тільки одне місто і декілька навколишніх сіл , загалом до 80 тис. населення користувачів послуги) затверджує ОМС - 2 група.
Обидва підприємства мають ліцензію п. 17 ч. 3 ст. 9 ЗУ "Про ліцензування..." :
 17) централізоване водопостачання та водовідведення;

Тож Ваш поділ не відповідає дійсності.

[thunderclap]

Шановний Юрій Васильович! Уточнюю, я мав на увазі, коли писав про групи, не групи за порядком затвердження цін/тарифів (ст.14 ЗУ Про ЖКУ), а групи(групування)  ЖКП відносно функціонального призначення (ст.13). Там перше групування - це є комунальні послуги, стосовно яких ви і написали, вони потребують ліцензування. Друге групування - послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вони не ліцензуються. Третє групування - послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків, не ліцензуються. Можливо непорозуміння виникло через застосування слова "група", яке, дійсно, прямо вживається тільки в статті 14. В будь-якому разі ваше уточнення правильне і доречне, особливо для тих людей, які з законом Про ЖКП не зовсім обізнані.

[Юрій Васильович]

Шановний, thunderclap! ЗУ "Про ЖКП" не встановлює які послуги ліцензуються, а які ні.
Ч. 3 ст. 10 цього закону має відсилочну норму:

3. Певні    види    господарської    діяльності    у    сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню  відповідно  до закону.

Тобто закон констатує що є "види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг"  що підлягають ліцензуванню, але які ци види діяльності - регулює ЗУ "Про ліцензування..." ( та ще  деякі закони й НПА, до яких вже він відсилає).
Ст. 13 ЗУ "Про ЖКП" встановлює розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення, а не від необхідності чи непотрібності ліцензування.
Так у першому пункті в переліку комунальних послуг є послуга з "вивезення побутових відходів" , як окрема послуга. Так на цю послугу ліцензія не потрібна ( крім випадків збору небезпечних відходів). В четвертому пункті "послуги з ремонту приміщень,  будинків,  споруд" - це будівельні роботи на певні з яких ліцензія на ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У БУДІВНИЦТВІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ ІЗ СТВОРЕННЯМ ОБ’ЄКТІВ АРХІТЕКТУРИ потрібна. В другому пункті "послуга з утримання будинків..." передбачає теж виконання деяких видів будівельних робіт. Є "ЖЕКи" які виконують їх самостійно і тому мають ліцензії, а є такі, що наймають "субпідрядника", якому просто замовляють проведення робіт та перераховують кошти  з "квартплати". Таким "ЖЕКам" ліцензія не потрібна. Приклад:

– Наше підприємство уклало угоду з ВСТ «Житловик» на обслуговування димовентканалів, – розповів директор «Регіон-Центру» Володимир ЧИТАЙЛО. – «Житловик», який має фахівців та відповідні дозволи і ліцензії, обслуговує більшу частину території міста. Умовами угоди передбачено не рідше двічі на рік – перед початком опалювального сезону і навесні – перевірку наявності тяги та прочищення за потреби димових каналів, а також огляд пічок.

Законодавство про ліцензування взагалі та ліцензування певних видів робіт у будівництві весь час зазнавало змін ( то вводили ліцензування, то відміняли, то знову вводили). Тож щоб з`ясувати які ліцензії "ЖЕКу" потрібні, а які ні, треба уточнити які роботи "ЖЕК" виконує сам , а які замовляє, та передивитись нормативну базу на предмет: на які саме роботи і у який період були потрібні ліцензії.

[thunderclap]

Я не маю жодного наміру сперечатися з вами. Якщо Ви були уважні, то ще на початку свого допису я зазначив, що "Относительно лицензий действует специальный закон о лицензировании отдельных видов хоз.деятельности." Кому цікаво може дослідити весь перелік і зкорелювати його із ЗУ Про ЖКП. Я, орієнтовно, співставив групи із ЗУ Про ЖКП з тими роботами які ліцензуються. Про послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд  я взагалі нічого не писав. Думаю, ваші приклади комусь стануть в нагоді.