Шановні громадянки України!
Ваша помилка полягає у тому, що Ви звикли про все домовлятися. Це непогана звичка, але краще домовлятися у досудовому порядку зі своїми опонентами, йти на мирову угоду.
Що стосується суддів, то вони по закону не мають навіть права консультувати учасників (чи майбутніх учасників) процесу. Такі намагання можна розцінювати, як один з проявів корупції.
А тому, якщо Ваша позовна заява відповідає усім вимогам ст. 119 ЦПК України, то суд прийме її до свого провадження, а в іншому випадку запропонує усунути недоліки.
Звісно, у нас багато суддів, яким протипоказано займатися тим, чим вони займаються. Але з незаконними діями чи бездіяльністю можна боротися лише законними методами. ЦПК України, як інші відповідні процесуальні закони, дають багато можливостей для оскарження судових рішень. Це зовсім не означає, що все автоматично спрацьовує.
Розумієте, судовий процес - це змагальність сторін, виграє той, хто краще вміє нападати чи захищатися, це мистецтво можливого.
Важливу роль грає юридична підготовка позивача чи відповідача, його інтелект, наполегливість, уміння знаходити переконливі аргументи, прогнозувати хід судового процесу, навіть, якщо хочете, навіть управляти ним, по ходу виховувати суддів, секретарів, своїх опонентів у дусі взаємоповаги, і так далі.
Якщо говорити про такі очевидні речі, як процедура відводу суду, то вона також чітко прописана в ЦПК України.
Але повірте мені, ще жодна унтер-офіцерська вдова сама себе не висікла. Тому цю дію можна застосовувати лише як засіб тиску на суддю. Судді зазвичай не полюбляють, коли їм у масовому порядку заявляють відводи. Але завжди відмовляють у задоволенні заяви про відвід. Тому використовувати цей засіб, якщо немає явних доказів упередженості чи прямої зацікавленості суді, не варто.
Єдиним винятком може служити лише господарський процес. У ньому питання про відвід судді вирішується колегією, а не однооособово.
