По-перше, відповідачі можуть заявити про вирішення справи в їхню відсутність (див. ст. 158 ЦПК). Таким чином ніякі дані паспорту і ідентиф. коду не будуть відомими позивачеві і суду. По-друге, вимоги судді "щось надати" не відповідають положенням ЦПК, якщо тільки судом не витребувані докази на підставі заяви позивача (зі сплатою ним судового збору), що має бути оформлено ухвалою (ст. 137 ЦПК). Цивільний процес є диспозитивним (ст. 11 ЦПК). Разом з тим, раджу від усіх відповідачів, крім вказаних заяв, подати до суду також заперечення проти позову.
Фактично суддя намагається у такий нехітрий спосіб облегчити життя позивачу-колектору, який на підставі рішення суду має отримати виконавчі листи, в яких гідно ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" мають бути зазначені ідентифікац. коди боржників. Інакше ДВС може відмовити стягувачу-колектору у відкритті виконавчого провадження (ст. 26 ЗУ).