'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: АСК м. Києва: відмова у стягненні боргу за ЖКП (бездоказовість позову)  (Прочитано 3036 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77   e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

    Справа №22-ц/796/181/2013                         Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.

             м. Київ                                                                               Доповідач - Борисова О.В.

                                                    Р І Ш Е Н Н Я
                                      І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И


17 січня 2013 року  колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів:  Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарях:  Трончук М.Ю., Халпахчієвій Є.В.,  Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського  районного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, обслуговування  будинку та прибудинкової території, -   

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням рішення Шевченківського  районного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року  позов ОСББ «Івана Франка, 4» до  ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, овування будинку та прибудинкової території  задоволено.   

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Івана Франка,4» 9221 грн. 30 коп.

Ухвалою  Шевченківського  районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року   виправлено допущену в рішенні суду  від 08 серпня 2012 року арифметичну помилку, відповідно до якої стягненню з  ОСОБА_2 на користь ОСББ«Івана Франка,  4» підлягає 9221 грн.41 коп. 

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського  районного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції   ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанци  неповного з'ясовані обставини, що мають значення для справи, встановленні ним висновкі не відповідають обставинам справи.

Суд першої інстанції не врахував вимогист.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» щодо обов'язковості укладення договору про надання житлово- комунальних послуг, надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у відповідності до вимог чинного законодавства.

Апелянт зазначає, що вона пропонувала позивачу укласти догововір про надання житлово- комунальних послуг, надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, проте  він не був укладений. Відповідач не відмовлялась укладати договір з ОСББ «Івана Франка, 4», а також  оплачувала фактично отримані від ОСББ послуги.

Суд першої інстанції не перевірив доводи відповідача відносно того, що ОСББ «Івана Франка, 4» не надає всіх послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які визначені законодавством. Суд не звернув увагу не те, сходові клітки є ізольованими  від її квартири і  вона ними  не користуєся,  позивач також ізолював прибудинкову територію, чим позбавив її можливості нею користуватися. Вивезення та утилізація побутових негабаритних відходів не проводиться, не надаються послуги сантехніка, електрика, теплотехніка, прибиральника, двірника тощо.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити.

Відповідач та її представник підтримали апеляційну скаргу,  просили  її задовольнити.

Відповідно до частин 1, 3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді  першої інстанції.

Апеляційнийний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1,  в  період з  15.11.2009 року по 15.06.2010 року, фактично отримувала комунальні послуги та послуги по утриманню її квартири, але за них в повному об'ємі не сплачувала, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості  за надані їй комунальні послуги з водопостачання та пов'язані з утриманням будинку і прибудинкової території за період з 15.11.2009 року по 15.06.2010 року в розмірі 8089,04 грн. та  відповідно до ст. 625 ЦК України суд  стягнув  з відповідача 3%  річних в розмірі 183,14 грн. та 739,12 грн. інфляційних втрат нарахованих на суму заборогованості  за період прострочки виконання зобов'язання.

Проте, колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 1.8. розділу 1 «Загальні положення» статуту ОСББ «Івана Франка, 4» об'єднання створено виключно для здійснення функцій, що забезпечують  реалізацію прав власників житлових приміщень  на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Статтею 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що управління житловим комплексом забезпечує балансоутримувач.

Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 17.05.2005 № 871 ОСББ «Івана Франка, 4» було передано на баланс житловий будинок № 4-а на вулиці Івана Франка в місті Києві.

Як вбачається з матеріалів справи між ОСББ «Івана Франка, 4» (замовник) та дочірнім підприємством зі 100% іноземною інвестицією «Д'ЕСТАТЕ» (виконавець)  були укладені договори, предметом яких є забезпечення виконавцем надання послуг з управління  та утримання  будинку  та прибудинкової території у житловому будинку АДРЕСА_3, а замовником  - забезпечення  своєчасної оплати таких послуг   за встановленим  тарифом (додаток №1 до договору)  у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори про  надання житлово-комунальних послуг  з іншим виконавцем.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  виконавець послуг це - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник послуги це - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно ст.19  вищевказаного Закону України відносини між учасниками  договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються  виключно на договірних засадах.

Частиною 1  ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з частинами 1, 5 -7 ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків»відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Аналогічні норми також  містяться в   п. 6.5.1. статуту   ОСББ «Івана Франка,  4».

З  матеріалів справи вбачається, що між позивачем  та відповідачем не було укладено жодного договору. Як  вбачається із заперечень відповідача, остання неодноразово зверталась до керівництва ОСББ «Івана Франка, 4» з вимогою укласти між ними договір, який би регулював відносини по наданню послуг із забезпечення належної експлуатації будинку, якісного та своєчасного надання житлово-комунальних послуг, однак об'єднання  ігнорувало її  вимогу і ніколи не виступало ініціатором укладення договору.

Разом з тим позивачем не надано, відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України   доказів щодо надання відповідачу пропозиції укласти договір, надання  відповідачу  відповідного договору, так само, як і доказів відмови від його укладення з боку ОСОБА_2

Пунктом 13.3 статуту ОСББ «Івана Франка,4» передбачено, що частка участі співвласника квартири, власника кімнати  (кімнат)  у квартири і де проживають два і більше  власників жилих приміщень, співвласника  нежилого приміщення на утримання і ремонт визначається  відповідно до його частки  як співвласника приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_2, а ОСОБА_4 є власником 1/3 частини квартири.

Відповідно до  довідки по Ф № 3  від 08 січня 2013 року  в кваритрі АДРЕСА_2  проживають та зареєстровані з 2003 року ОСОБА_2  та ОСОБА_4   

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та співласником квартири  ОСОБА_4  договір  з утримання будинку, прибудинкової території та надання комунальних послуг  також не  укладався.

 Відповідно до положень  частин 1, 2  ст.162 ЖК України  плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.


Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового  фонду»  та Правил  користування  приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники  приватизованого житла  в багатоквартирних будинках (до яких  належать і власники квартир у кооперативних будинках  та викуплених квартир) є співвласниками  всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах  на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно  до займаної площі. Послуги з утримання  будинків, споруд і прибудинкових територій  зобов'язані   сплачувати як  квартиронаймачі, так і власники викуплених  та приватизованих квартир.


Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Суд першої інстанції не дав оцінку вказаним обставинам, не обговорив питання  щодо до залучення  до участі у справі  співвласника кварити ОСОБА_4, який зареєстрований та проживає у вказаній квартирі та дійшов висновку, що лише відповідач ОСОБА_2  повинна нести відповідальність  за несвоєчасну  та належну оплату послуг  з утримання будинку  і прибудинкової території.   

Судом першої інстанції при ухваленні рішення  не  було враховано положення пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, відповідно до якого у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Позивач не надав суду розрахунок вартості послуги з водопостачання із врахуванням витрат води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року передбачено, що за умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: - за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку, та осіб, які проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку більше ніж місяць.

Частиною 2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з  розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Як вбачається з  матеріалів справи, згідно з розпорядженням КМДА № 1332 від 30.11.2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення для населення» тариф  на холодну воду та водовідведення в будинках  з ваннами і газовими колонками на одну особу становить 16 грн. 36 коп.(з ПДВ, в тому числі вода  - 9,23 грн., водовідведення - 7,13 грн).

В квартирі АДРЕСА_2  зареєстровані 2 особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, а  тому останні за водопостачання  та водовідведення повинні сплачувати з розрахунку  16 грн. 36 коп. х 2 = 32,72 грн. Проте, позивачем  відповідно до розрахунку наданому  до позовної заяви нараховано відповідачу до сплати за водопостачання та водовідвідведення  за період з  листопада 2009 року  42 грн. 20 коп., а з  серпня 2009 року  по червень 2010 року включно  нараховано  81 грн.80 коп.

Пунктами 1, 5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  визначено, що споживач має право:

одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;

на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що  позивачем   здійснювалися нарахування   за водовідведення та водопостачання за весь період, який зазначений в розрахунку доданому до позовної заяви в більшому розмірі, ніж, який був встановлений розпорядженнями КМДА, проте позивачем не було здійснено його перерарахунку відповідно до встановлених  тарифів, а також позивач не здійснив перерахунок нарахованих відповідачу коштів відповідно до фактично отриманих нею послуг, чим порушив права  ОСОБА_2,  як споживача житлово - комунальних послуг.

Як  вбачається з пояснень відповідача,  нею  були сплачені в повному обсязі кошти за отримані нею послуги за водопостачання та водовідведення відповідно до тарифів встановлених КМДА, що підтверджується  наявними в матеріалах справи  квитанціями.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем  сплачувалися позивачу кошти за фактично надані та спожиті нею послуги за обслуговування димовентиляційних каналів, поливання дворів, клумб і газонів, за освітлення місць загального користування і підвалів  та  підкачування води  та за  інші витрати визначені в п. 25 тарифів розрахованих КП «ГІОЦ».

Згідно з ст.10, 60 ЦПК України кожна  сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається, як на підставу   своїх вимог  і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач не надав доказів, що підтверджують фактичне  надання відповідачу ним або ДП зі 100% іноземною інвестицією «Д'ЕСТАТЕ»  послуг з прибираня сходових кліток, прибирання прибудинкової території, вивезення сміття та утилізації побутових та негабаритних відходів,  підготовки будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, прибирання та вивезення снігу. Відповідач в судовому засіданні заперечувала, що вона отримувала вищезазначені  послуги.

Так, в матеріалах справи  міститься довідка видана КП «Житло-експлуатаційною  конторою «Ярославська»  Шевченківського району  № 728 від 07.11.2012 року,  в якій зазначено, що з ОСББ «Івана Франка, 4»  було укладено договір  «Про відшкодування витрат по наданню послуг по вивезенню  та знешкодженню твердих побутових  відходів»  23 листопада 2010 року № 523 і який розірвано в грудні 2011 року за ініціативою ОСББ. За цим договором  залишився борг 1800 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження  того, що ним укладався   договір  по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів  на період з листопада 2009 року по червень 2010 року включно, та відповідно, що позивачем проводилася оплата відповідній юридичній особі  за надані послуги.

Як  зазначала  відповідач,  позивач огородив  та ізолював  задній двір будинку, огородив прибудинкову територію, встановив  автоматичний шлагбаум та розмістив майданчик для паркування без згоди відповідача позбавивши її  права користування цими  частинами прибудинкової території, що піддержується наявними в матеріалах справи фотографіями прибудинкової території будинку АДРЕСА_3, рішенням Шевченківської  районної у м. Києві ради від 30.08.2007 року № 279, разом з тим, позивачем нараховувалися відповідачу  кошти за   прибирання прибудинкової території, що є складовою тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вартість послуг з вивезення сміття та знешкодження твердих побутових відходів, прибирання прибудинкової території  які є складовими частинами послуги  з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд позбавлений можливості їх  відокремити з нарахованого відповідачу платежу за утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених витрат  на оплату прибирання сходових  клітин, підготовки  будинку до експлуатації  в осінньо- зимовий період, прибирання та вивезення снігу на дератизацію та дезінфекцію, доказів  перерахування  ДП зі 100% іноземною інвестицією «Д'ЕСТАТЕ» коштів на виконання договору від 05.02.2009 року № 090205 та  договору № 100115 від 04.01.2010 року.


Позивачем не доведено, що відповідач, як співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності не бере участь у витратах на управління,  утримання  та збереження спільного майна.

Суд першої інстанції вказаним обставинам не дав належної оцінки та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

А тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних витрат  не знайли свого підтвердження, а тому позов не підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального  права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 218,  303,  307, 309,  313, 316, 317  ЦПК України,  колегія суддів, -

                                                        В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача  ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського  районного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

В задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, обслуговування  будинку та прибудинкової території - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
     
Головуючий суддя:
Судді:
           
http://reyestr.court.gov.ua/Review/28833054
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email