Доброго здоров’я шановні форумчани!
Будь ласка, надайте свої оцінки такому адмінпозову про визнання незаконними рішень міської ради про затвердження тарифів на послуги з обслуговування будинків та прибудинкових територій:
До районного суду
міста
Позивач Олександр Григорович
Відповідач Виконавчий комітет
міської ради
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про скасування рішень, прийнятих суб’єктом владних повноважень
Оскаржуються рішення субєкта владних повноважень - виконавчого комітету міської ради ( далі - Відповідач):
5. Рішення виконавчого комітету міської ради від 20.11.2007 року № 3763 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м., підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради»;
6. Рішення виконавчого комітету міської ради від 22.12.2008 року № 4083 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 20.11.2007 року № 3763 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м., підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради»;
7. Рішення виконавчого комітету міської ради від 13.07.2011року № 964 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаціиних підприємств комунальної власності територіальної громади міста»;
8. Рішення виконавчого комітету міської ради від 28.09.2011 року № 1284 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 13.07.2011 р № 964 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаціиних підприємств комунальної власності територіальної громади міста».
Позивач є співвласником квартири по провулку, будинок 2, що територіально знаходиться на обслуговуванні комунальним підприємством КП, відповідно до дислокації обслуговування, займає монопольне становище (із часткою 100 %) на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Позивач не може звернутись до іншого підприємства, щоб реалізувати своє право на отримання якісних та в повному обсязі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому до нього щомісяця застосовуються тарифи, визначені оскаржуваними рішеннями Відповідача для КП, що в свою чергу дає підстави стверджувати, що використання незаконних норм оскаржуваних рішень безпосередньо стосуються його прав та економічних (майнових) інтересів , як споживача житлово-комунальних послуг.
Загальні обставини для оскарження:
З огляду на преамбулу до рішення виконавчого комітету міської ради від 20.11.2007 року № 3763 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м., підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради» воно було прийняте на підставі ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» керуючись ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
З огляду на преамбулу до рішення виконавчого комітету міської ради від 22.12.2008 року № 4083 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 20.11.2007 року № 3763 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м., підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради» воно було прийняте на підставі законів України «Про місцеве самоврядування», «Про житлово-комунальні послуги», «Про ціни і ціноутворення», «Про державний бюджет України на 2008 рік», керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» з врахуванням практики перевірок контролюючими органами
З огляду на преамбулу до рішення виконавчого комітету міської ради від 13.07.2011року № 964 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаціиних підприємств комунальної власності територіальної громади міста» воно було прийняте на підставі ст.ст. 15, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.09року №529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», керуючись ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
З огляду на преамбулу до рішення виконавчого комітету міської ради від 28.09.2011року № 1284 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 13.07.2011року № 964 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаціиних підприємств комунальної власності територіальної громади міста», воно було прийняте на підставі ст.ст. 15, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.09року №529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», керуючись ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Оскаржувані рішення мають всі ознаки регуляторних нормативно-правових актів, оскільки змінюють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та на неодноразове застосування, не містять конкретних приписів, звернених до окремого суб'єкта чи юридичної особи.
Низка нормативно – правових актів вищої юридичної сили (на відміну від рішення органу місцевого самоврядування) регулює відносини в наданні/споживанні житлово-комунальних послуг та встановленні тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Зокрема до них відносяться: Конституція України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - з-н «Про послуги»), ЗУ «Про ціни та ціноутворення» (далі - з-н «Про ціни»), ЗУ «Про захист прав споживачів» (далі - з-н «Про захист»), ЗУ"Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"(далі - з-н «Про засади»), ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» (далі - з-н «Про АМКУ»), ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - з-н «Про самоврядувння»), Постанови КМУ № 560, 529, 869 (далі - Порядок), Наказ Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76, Статут територіальної громади м. від 13.06. 2001 року (далі - Статут).
Відповідно до З-ну «Про послуги» утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, якій у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Кабінет Міністрів України (КМУ) в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (стаття 117 Конституції України), тобто, норми визначені КМУ, є імперативними нормами для врахування виконавчими органами місцевих рад при ухвалені нормативно-правових актів місцевого самоврядування, котрим також є оскаржувані рішення.
Перше:
В межах своєї компетенції та на виконання принципів державного регулювання цін/ тарифів на житлово-комунальні послуги (ст 31. з-н «Про послуги») Кабінет Міністрів України видав Постанови (далі - ПКМУ): від 12.07.05 №560, від 20.05.09 №529 та від 01.06.2011 № 869, котрі забезпечують єдининий підхід до формування тарифів на житлово-комунальні послуги. (в межах дії постанов).
Постановами визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з врахуванням загальних нормативів для обслуговування по кожній зі складових тарифу та перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до ПКМУ, тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно - гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком, що складає мінімальні норми житлово-комунальних послуг (п. 2 ст 15 Закон «Про послуги»).
Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди). (п. 2 ст 16 Закон «Про послуги»).
Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат.
Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усих послуг.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону (п.2 ст7 Закон «Про послуги») та забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості (п. 6 ст 7 Закон «Про послуги»)
Відповідно до п. 5 ст 20 Закону «Про послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Виходячи з системного аналізу норм Закону «Про послуги» та Порядку вбачається, що, відповідно до ст.1 та п.2 ч.1 ст.13 ЗУ «Про послуги», послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено як перелік послуг/робіт технічного обслуговування та/або поточного ремонту, тобто послуги утримання не являються єдиною, самостійною та окремою послугою, а складаються з переліку послуг, які визначено додатком ПКМУ №№ 560, 529, 869 (в межах дії Порядку).
В свою чергу ВК МР, всупереч ПКМУ, застосовує в своїх рішеннях норми та визначення, що суперечать вимогам нормативно-правового акту вищої юридичної сили.
Додатками до оскаржуваних рішень ВК МР затверджено «Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення по кожному будинку окремо, що належать до комунальної власності територіальної громади міста», але для кожної з адрес будинків Відповідач затверджує тільки «Тариф грн/м.кв.» в загальному об’ємі.
Зазначені тарифи оскаржуваних рішень фактично являються сумою тарифів невизначеного переліку послуг (далі – «сума тарифів»), що повинні фактично надаватися у кожному будинку окремо, чим порушено норми Порядку.
Нормою п.5 ч.1 ст.31 ЗУ «Про послуги» встановлено, що «Державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості» не має вимоги імперативного характеру про державне регулювання «суми тарифів» для послуг «Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»
Для «Переліку послуг» постанов КМУ не може бути затверджена «сума тарифів» органом місцевого самоврядування, так як перелік «послуг утримання» по кожному будинку окремо визначається істотними умовами договору пунктами 3, 4, 7, 8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про послуги», а саме умовами пунктів 1 - 4 предмету Типового договору постанови КМУ від 20.05.2009 року №529.
Таким чином, встановлення «суми тарифів» суперечать вимозі ст.5 з-ну «Про засади» в частині, що додатками «Тарифи» згідно його назви встановлюється норма «в залежності від фактично наданих послуг», яка викладенна «у спосіб, який є не доступним та не однозначним для розуміння» споживачами послуг, які «повинні виконувати вимоги цих оспорюванних рішень, тобто «в залежності від фактично наданих послуг» встановлюється на простий розсуд Виконавця послуг, а не істотних умов договору ст.26 Закону «Про послуги» між Споживачем та Виконавцем про надання «послуг утримання».
Фактичне надання послуг «сумою тарифів» та ще й зі «100% якістю» по кожному будинку окремо нав’язується Споживачам вимогами оскаржуваних рішень, а тому порушує право Споживача, встановлене п.п. 5, 6 ч.1 ст.20 Закону «Про послуги», в частині, що «Споживач має право: на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до вимоги ч.ч. 1, 2 ст.31 Закону «Про послуги», Виконавці послуг згідно тексту Правил виконують розрахунки розмірів тарифів (зазначаю, що вказано в множині !)
Подання Виконавцем послуг на затвердження Відповідачу «суми тарифів» «по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг» витрат послуг утримування - «Тариф за 1 кв.м. з ПДВ» додатків оскаржуваних рішень, як не передбаченої та не встановленої вимоги Правил, мають ознаки превищення права та повноважння Виконавця послуг (п.1 ч.1 ст.21 з-н «Про послуги») та перевищення повноваження Відповідача (ст. 7 з-н «Про послуги»), в частині встановлення норм не передбачених Правилами та вимогами частин 1, 2 ст.31 з-ну «Про послуги». Про перевищення повноваження Відповідача прямо свідчать вимоги пунктів 5.2, 6, 6.1, 6.2, 6,3 Рішення ВК МР від 13.07.2011р. №964, якими визначено, в межах загального встановленого тарифу, здійснювати перерозподіл коштів зі статті на на статтю. Така практика застосування «суми тарифів» по кожному будинку окремо має ознаки обману Споживачів відповідно ст.230 ЦКУ, нав’язування та нечесної підприємницької практики відповідно ст.19 закону Українин «Про захист прав споживачів».
Тож має явні ознаки нав’язування та втручання в істотні умови договірних відносин між споживачем та виконавцем послуг, а саме - невиконання пунктів Типового договору постанови КМУ від 20.05.2009 року №529. Встановлення оскаржувальними рішеннями вимоги фактичного надання послуг по кожному будинку окремо «сумою тарифів» дає підґрунтя Виконавцю послуг не заключаючи письмового договору про надання «послуг утримання» зі Споживачем, проти вимог імперативного характеру Закону та Кодексу, навязувати оплату та стягувати борг в судовому порядку всупереч вимоги ч.1 ст.29 Закону «Про послуги», як фактично надані, так як фактичне надання послуг утримання затверджено вимогою оскаржуваних рішень.
З математичної точки зору вживання «суми тарифів» - «Тарифом за 1 кв.м. з ПДВ» не впливає на математичний розрахунок, але суттєво змінює зобов’язання сторін в частині істотних умов договору ст.26 Закону «Про послуги» по окремих послугах Переліку постанови КМУ №529.
Друге:
Всупереч вимозі п.2 ст.10 Статуту територіальної громади м. проекти оскаржуваних актів органу місцевого самоврядування міста, як такі, що зачіпають інтереси громадян, не подавалися до відповідних органів юстиції для проведення правової експертизи на відповідність їх чинному законодавству.
Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної громади міста, діє на території міста і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Статут прийнятий відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Європейської хартії місцевого самоврядування", ратифікованої Законом України від 15.07.97 №452/97-ВР, інших законів України.
Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого самоврядування в м..
Пунктом 2 статті 10 Статуту визначено, що проекти актів органів місцевого самоврядування міста, які зачіпають інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються до відповідних органів юстиції для проведення правової експертизи на відповідність їх чинному законодавству.
Третє:
На момент затвердження зазначених рішень не було жодного висновку Державної інспекції територіального відділення з контролю за цінами щодо економічної обґрунтованості зроблених виконавцями послуг розрахунків.
У відповідності до ст.192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
За приписами ст.4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 № 507-XII Кабінет Міністрів України в галузі ціноутворення забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління.
Чотверте:
На момент затвердження зазначених рішень щодо тарифів не було жодного погодження проектів рішень, як таких, що можуть вплинути на конкуренцію.
Відповідно до ч.4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи місцевого самоврядування зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти рішень, які можуть вплинути на конкуренцію.
Встановлюючи своїми рішеннями тарифи на послуги, без узгодження та отримання висновків з боку контролюючих органів, Відповідач надав змогу виконавцям послуг зловживати монопольним становищем на ринку, шляхом дій, що призводять до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
П’яте:
В преамбулі рішення виконавчого комітету міської ради від 28.09.2011 року № 1284 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 13.07.2011 р № 964», яке набрало чинності з 01.10.2011року (далі – Рішення) вказано, що однією з підстав його прийняття була постанова КМУ №529 від 20.05.2009 р «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»
Але на той час, з 18.08.2011 року, вже набула чинності постанова КМУ №869 від 01.06.2011 р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Відповідно до чинного законодавства, нормативно-правові акти втрачають силу, якщо в дію вводяться нові нормативні акти, які встановлюють інше регулювання аналогічних питань.
Таким чином рішення ВК МР № 1284 від 28.09.11 року грунтуються на Постанові КМУ, яка втратила свою чинність раніше дати прийняття цього рішення.
Шосте:
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторними органами, крім інших, є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає, крім іншого, виконавчі органи міської ради.
Згідно зі ст 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Відповідно до сі. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Між тим, рішення ВК МР № 1284 від 28.09.2011 р у порушення вимог ст.ст. 1, 8, 9, 33, 35, 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» прийнято за відсутності аналізу регуляторного впливу та без дотримання процедури оприлюднення регуляторного акту.
Рішення ВК МР № 1284 було прийняте 28.09.2011 р та до цього часу так і не оприлюднено, що є порушенням норм ст. 57 Конституції України., ст 59 ЗУкраїни «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», а також свого ж пункта 2, яким прямо визначена вимога оприлюднити це рішення у встановленому порядку.
Все вищенаведене свідчить про порушення Відповідачем, суб’єктом владних повноважень, конституційних прав Позивача при прийнятті рішень по встановлінню тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», норми якої узгоджуються з нормами ст.19 Конституції України та ст.7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Статтею 56 Конституції встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Процесуальні питання оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень регламентовані Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.104 КАС до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Крім того, ч.2 ст.171 КАС надає право оскаржити нормативно-правовий акт особам, щодо яких його застосовано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 19, 22, 55, 56, 57, 124, 144 Конституції України, ст.ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.13 ЗУ «Про ціни та ціноутворення», ст.ст. 1,8,33,35,36 ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", ст.20 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 5, 24, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановами КМУ № 560, 529, 869 , ст.ст. 2, 18, 71, 72, 99, 104, 105, 171 КАС України, статтею 10 Статуту територіальної громади м.,
ПРОШУ СУД:
10. Відкрити провадження в адміністративній справі про визнання невідповідними законодавству, нечинними з моменту прийняття та скасування рішень Виконавчого комітету міської ради;
11. Визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету міської ради від 20.11.2007 року № 3763 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м., підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради»;
12. Визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету міської ради № 4083 від 22.12.2008 р «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 20.11.2007 р № 3763 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м., підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради»;
13. Визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету міської ради № 964 від 13.07.2011 р «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаціиних підприємств комунальної власності територіальної громади міста»;
14. Визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету міської ради № 1284 від 28.09.2011 р «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради № 964 від 13.07.2011 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо для житлово-експлуатаціиних підприємств комунальної власності територіальної громади міста»;
15. Відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України зобов'язати відповідача – виконавчий комітет міської ради опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративний справі щодо оскарження нормативно-правових актів, відповідно до змісту позовних вимог;
16. Винести постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі;
17. Зобов’язати Відповідача невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому було або мало бути офіційно оприлюднено оскаржувані нормативно-правові акти, після набрання постановою законної сили;
18. Справу розглянути колегією суддів.
ДОДАТКИ:
3. Документ про сплату судового збору;
4. Копія позовної заяви.
«___» ___ _____ 2013р.