Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Nimfa]

Є цивільний позов. Згідно ст.217 суд, який ухвалив рішення може вирішити питання щодо відстрочки його виконання, про що зазначає в резулятивній частині рішення.
У який момент треба чи можна звертатися до судді, що розглядає справу, з клопотанням про відстрочку виконання? Адже якщо це написати у запереченнях на позов або заявити на стадії пояснень це буде виглядати так, ніби відповідач погодився з позовом або вже готовий до цього, тому клопоче про відстрочку. Таке клопотання може вплинути на те, що позов буде задоволено.
З іншого боку, якщо сподіватися, що у позові буде відмовлено, і не заявити під час розгляду справи про відстрочку виконання рішення, то у разі задоволення позову у рішенні не буде зазначено про його відстрочку. 
Що робити в такій ситуації? Адже заявляти про відстрочку в апеляційному суді вже буде пізно.
І після дебатів у 1-й інстанції також.

[thunderclap]

Є цивільний позов. Згідно ст.217 суд, який ухвалив рішення може вирішити питання щодо відстрочки його виконання, про що зазначає в резулятивній частині рішення.
У який момент треба чи можна звертатися до судді, що розглядає справу, з клопотанням про відстрочку виконання? Адже якщо це написати у запереченнях на позов або заявити на стадії пояснень це буде виглядати так, ніби відповідач погодився з позовом або вже готовий до цього, тому клопоче про відстрочку. Таке клопотання може вплинути на те, що позов буде задоволено.
З іншого боку, якщо сподіватися, що у позові буде відмовлено, і не заявити під час розгляду справи про відстрочку виконання рішення, то у разі задоволення позову у рішенні не буде зазначено про його відстрочку. 
Що робити в такій ситуації? Адже заявляти про відстрочку в апеляційному суді вже буде пізно.
І після дебатів у 1-й інстанції також.

Не зовсім зрозуміло сутність питання.
Якщо справа ще знаходиться на розгляді в суді першої інстанції, справа ще не програна, то питання про відстрочку взагалі піднімати немає сенсу.
Згідно ст.373 ЦПК

За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Але як дослідити наперед, які обставини будуть утруднювати виконання рішення. Ви їх можете доказово навести. Для боржника ЦПК надає право самостійно вже після набрання законної сили судового рішення звернутися із заявою про відстрочку розстрочку, надати обгрунтування цьому.

[Nimfa]

Справа не повязана з боргами та ін., виконавчого провадження по справі не буде. У справі лише розпочато слухання. Питання викладено на початку теми достатньо зрозуміло. Мова йде про застосування виключно ст.217 ЦПК у 1-й інстанції. Не ті вимоги, де треба б було залучати виконавців..

[thunderclap]

Справа не повязана з боргами та ін., виконавчого провадження по справі не буде. У справі лише розпочато слухання. Питання викладено на початку теми достатньо зрозуміло. Мова йде про застосування виключно ст.217 ЦПК у 1-й інстанції. Не ті вимоги, де треба б було залучати виконавців..

Без відомостей про суть справи щось конкретне радити не можливо. Але застосування відстрочки має бути обгрунтованим певними обставинами, про які йде мова в ст.373. Виконавче провадження можливе і за справами де відсутня матеріальна вимога.
Наприклад, коли в ході судового розгляду відповідачем буде визнано позовні вимоги згідно ст.174

4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Але одночасно із заявою про визнання позову відповідач може надати докази ускладнення його виконання і може просити суд дати йому відстрочку. От в такому разі суддя може застосувати зазначене положення ст.217
А якщо ви позовні вимоги  не визнаєте, заперечуєте, то про яку відстрочку ведете мову - вам же ще невідомий зміст рішення суду. На чию користь в такому разі ви будете просити про відстрочку. Така позиція відповідача нелогічна, але клопотання про відстрочку можна подавати в будь-який момент, це ваше право згідно ст.ст. 27, 31 ЦПК
Крім того, має бути відповідь - які обставини зумовлюють відстрочку? Це те ж є важливе питання.
Відстрочка можа бути і за ініціативи самого суду. Науковці тлумачать норму наступним чином

Відповідно до цієї статті суд може або повинен визначити у резолютивній частині судового рішення порядок його виконання.2. Факультативно це питання вирішується тоді, коли суд допускає відстрочку або розстрочку виконання чи негайне виконання рішення за підставами ст. 367 ЦПК. Відстрочка виконання рішення - це перенесення виконання рішення на інший, більш пізній час. Так, у разі задоволення позову про виселення громадян з жилих приміщень суд може відстрочити на певний час виселення з урахуванням пори року, стану здоров'я відповідача, складу сім'ї і т. ін. Розстрочка виконання - це виконання рішення за визначеними судом частинами й у встановлені судом строки. Так, із урахуванням розміру стягуваної суми, матеріального стану відповідача, суд може позитивно вирішити питання про можливість виплати суми частинами у зазначений судом строк.Суд у випадках, зазначених у ст. 367 ЦПК, у резолютивній частині рішення може вказати на негайне його виконання (див. коментар до ст. 367 ЦПК).3. Питання про порядок виконання може бути й обов'язковим реквізитом частини судового рішення, якщо є підстави для обов'язкового негайного виконання рішення (див. коментар до ст. 367 ЦПК). Уявляється, що ст. 367 ЦПК про негайне виконання судового рішення повинна була б розміщена слідом за коментованою статтею, оскільки вона також відноситься до визначення порядку і строку виконання рішення.

[Nimfa]

Те, що я не визнаю позов, не означає, що в ньому буде відмовлено. А наслідки його задоволення будуть досить важкими для відповідача. Навіть ,якщо заявити про тяжкі наслідки, не факт, що суд з власної ініціативи зазначить про відстрочку виконання. В тому то й і є проблема, не заявити, не факт, що суд сам прийде до такого висновку. Заявити, суд вирішить, що відповідач погоджується з позовом, а тому не розбираючись його задовольнить.
Щодо подання клопотання на будь-якій стадії процесу, тут є обмеження - клопотань не можна подавати під час дебатів. А після дебатів суддя оголошує про закінчення розгляду і вибігає в нарадчу.
Навіть, якщо після дебатів дасть рота відкрити, то зрозуміє таке клопотання як визнання позову, і через 10 хв оголосить коротке рішення про задоволення позову 
Мені здається, що правильно б було застосовувати ст.217 після оголошення рішення. Наприклад, шляхом подання заяви про зміну рішення, включення в нього вимоги про відстрочку виконання. Це якраз би можна було зробити протягом 10 днів - терміну, у який рішення не встигає вступити в законну силу. Але наскільки я розумію зміна рішення відбувається з інших підстав.
Загалом, щось не додумано у ст.217.

[thunderclap]

Мені здається, що правильно б було застосовувати ст.217 після оголошення рішення. Наприклад, шляхом подання заяви про зміну рішення, включення в нього вимоги про відстрочку виконання. Це якраз би можна було зробити протягом 10 днів - терміну, у який рішення не встигає вступити в законну силу. Але наскільки я розумію зміна рішення відбувається з інших підстав.
Загалом, щось не додумано у ст.217.

Все із статтею нормально. Ви хочете спочатку дізнатися зміст резолютивної частини рішення, а потім в разі програшу змінити доповненням про відстрочку виконання. Рішення суду після проголошення не може бути змінене!!! Рішення суду першої інстанції може змінити вже апеляційний суд. Якщо ви програли і не можете виконати рішення, то ЦПК надає вам право звертатися до суду із заявою про відстрочку, яка судом буде розглядатися окремо і за наслідками суд постановить відповідну ухвалу.
ЦПК не передбачає зміну судом першої інстанції свого ж вже проголошеного рішення.
ст.218

1. Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.
2. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Суд вправі скасувати своє рішення внаслідок його перегляду за нововиявленими обставинами (ст. 365 ЦПК), під час перегляду заочного рішення (ст. 232) а також в деяких категоріях справ окремого провадження (ст. ст. 241, 250, 255).
 За загальним правилом для того ж суду можливе тільки виправлення описок чи  арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, чи винесення додаткового рішення.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09

19. Вирішуючи питання про виправлення описок чи  арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не
має права змінювати зміст судового рішення,  він лише усуває  такі неточності,   які  впливають  на  можливість  реалізації  судового
рішення чи його правосудності.  Проте якщо неправильне  визначення стягнутої  суми  було наслідком,  наприклад,  застосування закону,
який  не  підлягав  застосуванню,  то  підстав   для   виправлення арифметичних помилок немає.

     Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом,  що  ухвалив рішення,  як із власної ініціативи,  так і за заявою осіб,
які  беруть  участь  у справі,  і незалежно від того,  чи виконано рішення,  але в межах установленого законом строку, протягом якого
воно  може  бути  пред'явлено  до примусового виконання.  Внесення виправлень  у  судове  рішення,  яке   не   підлягає   примусовому
виконанню, строком не обмежено.

     Після внесення   виправлень  чи  арифметичних  помилок  текст рішення змінювати не можна,  проте у виконавчому листі  наводяться
формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.

     20. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов,  передбачених  статтею  220  ЦПК  ( 1618-15 );  воно не може
змінити суті основного рішення або містити  в  собі  висновки  про права  та  обов'язки  осіб,  які  не  брали  участі  у справі,  чи
вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

     Додаткове рішення може  ухвалити  лише  той  склад  суду,  що ухвалив  рішення  в  даній  справі.  В іншому разі особа має право
звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

     При порушенні питання про  ухвалення  додаткового  рішення  з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

     У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК ( 1618-15 ), може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення.

     У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

[Nimfa]

Ну почалося... Суть в тому, що мене цікавила конкретно ст.217, якою практично неможливо скористатися, не визнавши позову. От і все.
А ЦПК лежить у мене під носом, прочитати звідти я й так можу.
 

[thunderclap]

Ну почалося... Суть в тому, що мене цікави ла конкретно ст.217, якою практично неможливо скористатися, не визнавши позову. От і все.
А ЦПК лежить у мене під носом, прочитати звідти я й так можу.

Ну то читайте, там досить чiтко виписано. Це ж ви  почали розмову про недодуманiсть ст. 217. Я вам тiльки пояснив зв'язок положень рiзних статей кодекса. 

[Nimfa]

Ну то читайте, там досить чiтко виписано. Це ж ви  почали розмову про недодуманiсть ст. 217. Я вам тiльки пояснив зв'язок положень рiзних статей кодекса.

Не ображайтеся. Я поставила конкретне питання, а Ви почали щось шукати між рядками.
Виходячи з того, що суть запропонованої відповіді на моє питання полягає у зв'язку застосування цієї статті з іншими статтями ЦПК, значить статтю 217 окремо (без визнання відповідачем позову) застосувати неможливо.

[thunderclap]

значить статтю 217 окремо (без визнання відповідачем позову) застосувати неможливо.

Так ЦПК і не передбачає застосування ст.217 самим відповідачем, положення статті - це припис для судді стовно того, що він може зазначити в судовому рішенні. Щодо прав відповідача існують інші статті. Практично відповідач може на стадії судового розгляду подати клопотання про відстрочення виконання майбутнього рішення суду. Але чи буде вірним такий хід, чи не вплине він на рішення суду? Ось в чому питання. 
Якщо метою є відтягнути виконання рішення, то ж можна просто подати апеляційну скаргу, час ще затягнеться.

[Nimfa]

Суд розглядає лише в межах вимог + ст.11 ЦПК.
Чого це суд без звернення відповідача буде, наприклад, стягнутий борг відстрочувати?
А якщо відповідач попросить про це, значить, визнає борг.
Дивно виглядатиме, якщо про це попросить позивач.
Отже, реально скористатися статтею 217, якщо ти відповідач і позов не визнаєш, неможливо 
Але для додаткового рішення ця стаття підходить.
Додаткове рішення про відстрочку виконання не буде змінювати зміст рішення і не буде зачіпати інтересів інших осіб, крім сторін по справі.

[thunderclap]

Суд розглядає лише в межах вимог + ст.11 ЦПК.
Чого це суд без звернення відповідача буде, наприклад, стягнутий борг відстрочувати?

есть решения которые допускают немедленное исполнение. вот для них ст.217 как правило и используется, что бы суд в решении определился относительно этого

Але для додаткового рішення ця стаття підходить.
Додаткове рішення про відстрочку виконання не буде змінювати зміст рішення і не буде зачіпати інтересів інших осіб, крім сторін по справі.

перечень оснований для дополнительных решений определен в ЦПК, и просьба об отсрочке не может быть основанием