Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

 
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р.                               м. Київ                    К/800/52190/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

                                                                                                                    Пасічник С.С.

                                                                                                                    Винокурова К.С.

                                                                                                                    Кочана В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Ясність" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом Громадської організації "Ясність" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2013 року Громадська організація "Ясність" звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", в якому просила зобов'язати відповідача протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду надати інформацію щодо відсотку втрат тепла та теплоносія в тепломережі; діючих тарифів на постачання теплоенергії населенню та іншим суб'єктам; розрахунку собівартості одиниці теплової енергії, який використовується при визначенні тарифів; переліку контрагентів, які у 2011 році поставили ТОВ «Рівнетеплоенерго» товари або послуги на суму більш ніж 250 тис. грн., із зазначенням точних даних щодо найменування цих товарів/послуг та сум грошових коштів, які були сплачені по кожному випадку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року позов задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» надати Громадській організації «Ясність» інформацію щодо відсотку втрат тепла та теплоносія в тепломережі; діючих тарифів на постачання теплоенергії населенню та іншим суб'єктам; розрахунку собівартості одиниці теплової енергії, який використовується при визначенні тарифів; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Громадська організація «Ясність» 19.06.2012р. звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» із запитом, в якому просила надати інформацію щодо відсотку втрат тепла та теплоносія в тепломережі; діючих тарифів на постачання теплоенергії населенню та іншим фізичним та юридичним особам; розрахунку собівартості одиниці теплової енергії, який використовується при визначенні тарифів; переліку контрагентів, які у 2011 році поставили ТОВ «Рівнетеплоенерго» товари або послуги на суму більш ніж 250 тис. грн., із зазначенням точних даних щодо найменування цих товарів/послуг та сум грошових коштів, які були сплачені по кожному випадку.

На вказаний запит Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» надано відповідь за №03-05/1621 від 02.07.2012р., в якій позивачу роз'яснено порядок здійснення відповідачем господарської діяльності, надано інформацію щодо порядку затвердження тарифів на послуги теплопостачання та повідомлено про неможливість надання інформації з підстав віднесення її до комерційної та конфіденційної інформації.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з позовом, який, як вже вказувалось, був останнім розглянутий по суті заявлених вимог.

Суд же апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив з неналежності, на його думку, розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з такою позицією суду апеляційної інстанції не можна погодитись з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписами частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на будь-які спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації, які виникають у правовідносинах, урегульованих Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками публічної інформації можуть бути не лише суб'єкти владних повноважень, а і юридичні особи та суб'єкти господарювання, тобто не суб'єкти владних повноважень.

Зокрема, відповідно до пунктів 2- 4 частини першої, частини другої статті 13 Закону розпорядниками публічної інформації є:

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

- суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

- суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

При цьому, перераховані розпорядники публічної інформації не є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, з огляду на приписи вищенаведених частин 1 та 2 статті 13 й частини 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та враховуючи, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори щодо правовідносин, пов'язаних з доступом до публічної інформації, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність розпорядників публічної інформації, в тому числі й у разі, якщо і такими розпорядниками є не суб'єкти владних повноважень, а також зважаючи на те, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є постачання пари та гарячої води у відповідності до вимог Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою №1198 від 03.10.2007 року, та інших нормативно-правових актів в сфері теплопостачання, тобто здійснює свою діяльність як природна монополія, спір у даній справі слід розглядати та вирішувати за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на наведену норму законодавства, той факт, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по суті в апеляційному порядку не переглядалась, унеможливлює й її перегляд в касаційному порядку.

Частина 1 статті 227 КАС України передбачає, що підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного, суд касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального законодавства, що, в свою чергу, відповідно до приписів ст.227 КАС України тягне за собою скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року й направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Громадської організації "Ясність" задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                              Пасічник С.С.

                                                                                                        Винокуров К.С.

                                                                                                    Кочан В.М.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38414963